Класифікація артеріальної гіпертензії за ураженнями органів-мішеней

Артеріальна гіпертензія	Характеристика
Стадія І	Об'єктивні ознаки органічних уражень органів-мішеней відсутні
Стадія ІІ	Є об'єктивні ознаки ушкодження органів мішенейбез симптомів з їх боку чи порушення функції. Гіпертрофія лівого шлуночка (за даними ЕКГ, ЕХОКГ, рентгенографії) або генералізоване звуження артерій сітківки, або мікроальбумінурія та/або невелике збільшення концентрації креатиніну в плазмі (у чоловіків 115 - 133 ммоль/л, у жінок 107 124 ммоль/л) Ураження сонних артерій – потовщення інтими медії 0,9 мм або наявність атеросклеротичної бляшки.
Стадія ІІІ	Наявні об`єктивні ознаки ураження органів-мішеней з симптомами з їх боку та з порушеннями функції
Серце	ІМ, СН ІІА-ІІІ стадії
Головний мозок	Інсульт Транзиторна ішемічна атака Гостра гіпертензивна енцефалопатія Хронічна гіпертензивна енцефалопатія ІІІ стадії Судинна деменція
Очне дно	Крововиливи та ексудати в сітківці з набряком диска зорового нерва чи без нього (ці ознаки патогномонічні також для злоякісної фази артеріальної гіпертензії)
Нирки	Концентрація креатину в плазмі у чоловіків >133 мкмоль/л, у жінок >124 мкмоль/л, або розрахована клубочкова філтрація ≤ 60 мл/хв/1.73м2
Судини	Розшаровуюча аневризма аорти. Оклюзивне ураження периферичних артерій.

Діагноз формулюється із зазначенням стадії захворювання та характеру ураження органів мішеней.

У разі формулювання діагнозу гіпертонічної хвороби ІІ ст. або вторинної гіпертензії II ст. необхідно конкретно вказати, на підставі чого встановлюється II стадія захворювання (наявність гіпертрофії лівого шлуночка, звуження артерій сітківки, ознаки ураження нирок – креатинін на верхній межі норми або наявність мікроальбумінурії). Діагноз гіпертонічної хвороби III ст. також необхідно обґрунтувати наявністю серцевої недостатності, перенесеного мозкового інсульту, протеїнурії тощо (див. класифікацію).

Діагноз гіпертонічної хвороби III ст. за наявності інфаркту міокарда, інсульту чи інших ознак ІІІ стадії слід встановлювати лише у тих випадках, коли ці серцево-судинні ускладнення виникають на тлі тривало існуючої гіпертонічної хвороби, що підтверджується наявністю об'єктивних ознак гіпертензивного ураження органів мішеней (гіпертрофія лівого шлуночка, генералізоване звуження артерій сітківки тощо).

Стратифікація ризику Однією з важливих рис нових рекомендацій ВООЗ і МТГ є індивідуалізація терапевтичних підходів залежно від наявності ризик-факторів серцево-судинних ускладнень у хворого на АГ. Ризик серцево-судинних ускладнень визначається рівнем АТ, а також наявністю супутніх факторів ризику або вже наявних уражень органів-мішеней. Таким чином, у деяких хворих абсолютний ризик виникнення серцево-судинних ускладнень визначається не наявністю підвищення АТ, а супутніх клінічних ситуацій. Грунтуючись на даних багатоцентрових досліджень, виділяють 4 ступеня ризику : низький (імовірність виникнення серцево-судинних ускладнень упродовж 10 років не перевищує 15%); помірний (ризик серцево-судинних ускладнень – 15-20%); високий (ризик ускладнень – 20-30%); дуже високий (відповідно понад 30%).  Фактори ризику, які впливають на прогноз у хворих на АГ Основні фактори ризику серцево-судинних захворювань:

• Підвищення АТ 1-3 ступеня

• Чоловіки – віком понад 55 років

• Жінки – віком понад 65 років

• Паління

• Дисліпідемія: рівень загального холестерину сироватки > 6,5 ммоль/л (250 мг/дл)

• Цукровий діабет

• Сімейний анамнез стосовно серцево-судинної патології: серцево-судинні захворювання у молодому віці у членів сім’ї

• Абдомінальне ожиріння (окружність талії понад 102 см у чоловіків та 88 см – у жінок)

• Вміст С-реактивного протеїну понад 1 мг/дл