Класифікація

             За формою збільшення щитоподібної залози розрізняють:

1. Вузловий (багатовузловий) зоб;

2. Дифузний зоб;

3. Змішаний (дифузно-вузловий) зоб.

            За функціональним станом щитоподібної залози розрізнять:

1. еутиреоїдний зоб;

2. гіпотиреоїдний,

3. гіпертиреоїдний зоб.

            У залежності від вираженості гіперплазії виділяють п’ять ступенів збільшення щитоподібної залози (за швейцарською шкалою):

• 0 ступінь - щитоподібна залоза візуально не визначається і не пальпується;

• І ступінь - залозу не видно, а при ковтанні пальпується перешийок;

• ІІ ступінь - залозу видно при ковтанні і вона легко пальпується, але форма шиї не змінена;

• ІІІ ступінь - збільшення щитоподібної залози замітне при огляді, контури шиї змінені;

• IV ступінь - збільшена щитоподібна залоза значно змінює конфігурацію шиї;

• V ступінь - зоб досягає великих розмірів, стискує органи шиї, призводить до порушень дихання  і ковтання.

            За ступенем збільшення щитоподібної залози ВОЗ радить наступну класифікацію ендемічного зобу:

•  0 ступінь - зобу немає;

•  І а ступінь - зоб визначається тільки при пальпації;

•  І б ступінь - щитоподібна залоза помітна при відкинутій назад голові;

•  ІІ ступінь - зоб визначається візуально у звичайному положенні;

•  ІІІ ступінь - зоб видно на відстані, досягає великих розмірів.

            За розташуванням зоб може бути однобічним, двобічним, загрудинним, кореня язика, кільцеподібним, інтратрахеальним та ін. 

Клініка

            Клінічні прояви ендемічного зобу залежать від ступеня збільшення щитоподібної залози, її функціонального стану, локалізації.

            Ранні ознаки. При розвитку ендемічного еутиреоїдного зобу хворі скаржаться на слабкість, стомлюваність, головний біль, неприємні відчуття у ділянці серця.

            Стадія розгорнутої клінічної симптоматики. Збільшення розмірів зобу призводить до зміни конфігурації шиї,появи ознак стиснення прилеглих органів. Ознаками росту щитоподібної залози може бути відчуття тиску в ділянці шиї, більше виражене при нахилі і у положенні лежачи, затруднення дихання і ковтання. Стиснення прилеглих судин може призвести до порушення кровообігу і розширення правої половини серця. Розвиток гіпотиреоїдного ендемічного зобу супроводжується появою симптомів, характерних для гіпотиреозу (в’ялість, апатія, загальмованість, збільшення ваги, сухість шкіри, брадикардія, закрепи та ін.). Необхідно пам’ятати, що майже 50% діагнозів ендемічного зобу складають еутиреоїдні форми. Значна частина еутиреоїдного зобу   супроводжується субклінічним гіпотиреозом, який діагностується тільки за допомогою радіоімунних або імуноферментних методів визначення рівнів Т₃,Т₄, тиреотропіна, а також проб із тиреотропіном і тиреоліберином.

            Перебіг ендемічного зобу визначається ступенем зобної ендемії, формою, розмірами, локалізацією зобу і функціональним станом щитоподібної залози. Високий ступінь зобної ендемії призводить до збільшення випадків ендемічного гіпотиреоїдного зобу. Вузловий або дифузно-вузловий зоб має властивість швидко збільшуватись у розмірах і частіше, ніж дифузний, викликає стиснення прилеглих органів Атипове розташування зобу супроводжується появою специфічних симптомів. Зоб кореня язика призводить до появи дисфагії, зміни тембру голосу, появи перхоти в горлі. Загрудинне розташування зобу супроводжується задухою, сухим кашлем, розвитком “зобного серця”. Можливий розвиток гострого або підгострого струміту, крововиливів у тканину щитоподібної залози.