2. Державне управління в галузі геологічного вивчення, вико­ристання і охорони надр

Державне управління в галузі геологічного вивчення, ви­користання і охорони надр здійснюють державні органи уп­равління загальної і спеціальної компетенції.

Державні органи управління загальної компетенції:

Кабі­нет Міністрів України,

Рада Міністрів Автономної Республіки Крим,

місцеві ради;

органи виконавчої влади на місцях — вирішують питання планування, розвідувальних робіт, встановлюють порядок реєстрації, обліку, ліцензування і квотування корисних копалин, передачі розвіданих родовищ корисних копалин у користування і т. ін.

Спеціальні органи державного управління у галузі надро­користування:

Міністерство охорони навколишнього природного середовища;

Державний ко­мітет України по геології і використанню надр;

Державний комітет України по нагляду за охороною праці;

інші дер­жавні органи, — відповідно до своєї компетенції і їх органи на місцях здійснюють регулювання розвідки і пошуку корисних копалин, раціонального використання надр.

Усі органи державного управління у галузі надрокористу­вання здійснюють в межах своєї компетенції контроль про­ведення суб'єктами гірничих відносин заходів, пов'язаних з використанням і охороною надр.

Взаємодія цих органів управління у галузі надрокористу­вання основується на принципах чіткої координації робіт, невтручання у вирішення завдань і виконання функцій, що визначені чинним законодавством для кожного з них, суво­рому дотриманні норм чинного законодавства, в тому числі екологічних правил.

Особливості функцій державного управління у галузі надро­користування

Завдання регулювання пошуку і оцінки родовищ корисних копалин, організації розвідувальних робіт покладена на Держкомгеології України і здійснюється у процесі геологічного вивчення надр.

Геологічне вивчення надр здійснюється з метою одержан­ня даних про геологічну будову надр, процеси, які відбува­ються в них, виявлення і оцінки корисних копалин, вивчен­ня закономірностей їх формування і розміщення, з'ясування гірничо-технічних та інших умов розробки родовищ корис­них копалин, а також використання надр для цілей, не по­в'язаних з видобуванням корисних копалин.

Державний облік родовищ, запасів і проявів корисних копалин.

Державний облік родовищ, у тому числі техногенних, запасів і проявів корисних копалин — це система збору, обробки та зберігання даних про результати геологорозвідуваль­них та гірничодобувних робіт. Метою державного обліку є постійне визначення стану, перспектив розвитку, раціонального використання та охорони матеріально-сировинної бази.

Державний облік здійснює Держкомгеології як по ділян­ках надр, що використовуються, так і по ділянках надр, не залучених до використання, на підставі звітів про результати геологозйомних, пошукових, геологорозвідувальних, тематичних, проектно-пошукових та науково-дослідних робіт геологічного профілю, річних звітів гірничодобувних підприємств, звітів про результати технологічних випробувань мінеральної сировини, техніко-економічних обгрунтувань та інших документів, що стосуються оцінки та списання запасів корисних копалин.

З метою запобігання негативним демографічним, соціаль­ним та екологічним наслідкам інтенсивного видобутку ко­рисних копалин на видобуток окремих видів корисних копа­лин державними управлінськими органами встановлюються квоти. Квоти визначають граничний обсяг видобутку порівня­но з обсягом, передбаченим проектом розробки родовища корисних копалин або його фактичним обсягом, у межах конкретних родовищ або їх окремих ділянок.

Основними критеріями запровадження квот є стан міне­рально-сировинної бази, екологічні умови в районах видо­бутку корисних копалин, кон'юнктура мінеральної сирови­ни в державі та за її межами, економічно обгрунтовані про­порції видобутку типів і сортів корисних копалин, мета вста­новлення яких — збереження найбільш цінних та обмежених запасів на тривалий період.

Державний контроль і нагляд за веденням робіт з геологіч­ного вивчення, використання та охорони надр. Завданням державного контролю і нагляду у галузі надрокористування є забезпечення дотримання всіма державними органами, підприємствами, установами, організаціями і громадянами встановленого порядку користування надрами, виконання ними обов'язків щодо охорони надр України.

Державний контроль за веденням робіт з геологічного ви­вчення надр здійснюється Головним управлінням державного екологічного контролю, що утворюється в структурі Держ­комгеології, та територіальними інспекціями державного гео­логічного контролю.

Вказані органи, відповідно до покладених на них завдань, здійснюють державний контроль за виконанням державних програм геологорозвідувальних завдань і замовлень, обгрун­тованістю напрямів пошукових і розвідувальних робіт, мето­дичним забезпеченням і обгрунтованістю застосовуваних методик та технологій з геологічного вивчення надр, ефек­тивністю і цільовим використанням виділених для геологіч­ного вивчення коштів, інших покладених на них функцій.

Положення про державний геологічний контроль за веден­ням робіт з геологічного вивчення надр затверджено поста­новою Кабінету Міністрів України від ЗО листопада 1994 р. № 801.

Державний нагляд за веденням робіт з геологічного ви­вчення надр, їх використання та охорони, а також викорис­тання і переробки мінеральної сировини (державний гірни­чий нагляд) здійснюється Держнаглядохоронпраці та його органами на місцях. Державний гірничий нагляд здійснюєть­ся шляхом проведення комплексних обстежень (раз на 3 роки стосовно розробки цінних корисних копалин, кожних 5 років — стосовно розробки будівельних матеріалів, переробки міне­ральної сировини, експлуатації підземних споруд), вибірко­вих перевірок (у разі потреби), погодження нормативної до­кументації.

Під час проведення комплексних обстежень перевіряється своєчасність та правильність введення в експлуатацію розві­даних родовищ корисних копалин і розробки цих родовищ, повнота видобування запасів і наявних в них компонентів, додержання встановленого порядку обліку запасів корисних копалин, своєчасність заходів щодо забезпечення безпеки людей і навколишнього природного середовища у процесі користування надрами, вирішення інших питань щодо на­гляду за використанням і охороною надр.

Повноваження органів гірничого нагляду визначені Поло­женням про порядок здійснення державного гірничого на­гляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів Украї­ни від 21 лютого 1995 р. № 134.

Державний контроль за використанням і охороною надр у межах своєї компетенції здійснюють також місцеві ради на­родних депутатів, органи виконавчої влади на місцях, Міністерство охорони навколишнього природного середо­вища та ядерної безпеки України і його органи на місцях.

Розмежування повноважень з контролю за здійсненням заходів, пов'язаних з охороною і раціональним використан­ням надр, закріплене відповідною Інструкцією, затвердже­ною наказом Мінекобезпеки, Держнаглядохоронпраці, Держкомгеології, Держкомзему від 30 листопада 1995 р. № 136/18/22/4.