2.Фізико-географічні характеристики території

Сока́льський райо́н — район Львівської області в Україні з районним центром у місті Сокаль. Район розташований на крайній півночі Львівської області. На території району знаходиться місто обласного підпорядкування Червоноград, якому підлягають м.Соснівка та селище Гірник. Економічне й суспільне життя району тяжіє до Червоноградського промислового вузла, навколо якого формується міська агломерація (міські населені пункти: Червоноград, Сокаль, Соснівка, Гірник, Жвирка). Площа територiї Сокальського району становить - 21 км.кв. Межуючи на півночі з Іваничівським та на північному сході з Горохівським районами Волинської обл., на сході з Радехівським, на південному сході з Кам'янко-Бузьким та на півдні з Жовківським районами Львівської області. На заході Сокальський район межує із Люблінським воєводством Республіки Польща. Зокрема Сокальський район має форму видовженого прямокутника, стягнутого по середині якоюсь стрічкою. Кордоном на сході виступає річка Західний Буг. [5]

Відстань районного центру до м.Львів становить залізницею 95 км, автотрасою - 78 км. Площа Сокальського району складає 1573 кв.км, що становить 7,2 % від площі усієї Львівської обл. Адміністративним, господарським і культурним центром району є місто Сокаль, яке вперше згадується в 1377 р. Географічне розташування району визначає також і важливість його геополітичного значення, що передусім зумовлюється прикордонним розташуванням Сокальщини та близкістю до стратегічної осі Балтика - Чорне море. Зокрема на території району знаходиться Рава-Руський митний пункт. На територі Сокальського району розміщено великі поклади кам’яного вугылля. Також на території району знаходиться Добротвірська ТЕС, яка є основним споживачем вугілля. Близькість до Сокальського вугільного родовища забезпечує надійне постачання палива. Вироблену електроенергію Добротвірська ТЕС відпускає в мережі України і Польську республіку. На експорт можуть працювати два енергоблоки 150 МВт на окрему лінію 220кВ до міста Замостя (Польща), так і паралельно з енерогосистемою України. [5]

Район має вигідне розташування щодо важливих транспортних шляхів. Це, зокрема, залізниця та автострада загальнодержавного значення Львів - Червоноград - Ковель із відгалуженням на Берестя (Білорусь). По територiї Червоноградського регiону проходять дві головнi транспортнi магiстралi:

Червоноград - Рава-Руська Т-14-04,

Червоноград - Львів Р-15.

Вони є найбільшими транспортними магістралями в регіоні. [3]

У відповідності з тектонічною будовою території району та з історією її розвитку тут формувалися відповідні відклади.Розглядаючи геологічну карту, можемо з достатньою впевненістю говорити про час формування відкладів, позначених на геологічній карті як про час існування тут останнього морського басейну. Разом з тим слід пам'ятати, що під цими останніми і передостанніми відкладами можуть залягати пласти багатьох інших геологічних періодів: усіх тих, що утворилися і збереглися від часу формування кристалічного фундаменту до відкладів четвертинного періоду. Товщину цих відкладів, їх породний склад, вік формування можна довідатись з допомогою описів свердловин, які виконуються при пошуку корисних копалин, чи комплексній геологічній розвідці.Товща усіх геологічних напластувань (від кристалічного фундаменту до сучасних відкладів) у межах Львівської області може досягати від 2 до 6-7 кілометрів. На всій території області під четвертинними відкладами залягають породи, сформовані у крейдовому, палеогеновому та неогеновому періодах, що відносяться відповідно до мезозойської та кайнозойської ер. Існує певна специфіка поширення цих відкладів: відклади крейдового періоду, більш давні (мезозой), займають ту частину району, що розташована північніше уступу Подільської височини. Відклади, що тут залягають під четвертинними нашаруваннями, представлені переважно мертелями. [1]

Рельєф Сокальського району становить слабохвилясту рівнину. Північна частина району - Сокальське пасмо (підвищена хвиляста лесова рівнина, розчленована балками) - входить до фізико-географічної області Волинської височини. Південь району розташований у межах фізико-географічної області Малого Полісся (низовинна лісиста пологохвиляста моренно-зандрова рівнина). Серед корисних копалин на території району містяться значні поклади кам'яного вугілля, а також торфу, піску, глини тощо. Від центру Львова у північно-західному напрямку простягається горбиста гряда — Розточчя. Звідси збігають води з одної сторони у басейн ріки Західний Буг з другої — у бассейн Дністра (і частково Сяну). Розточчя частково відіграє роль Головного європейського вододілу, який у результаті інтенсивної ерозійної діяльності притоків Західного Бугу повільно зміщується до заход. Спостерігаються навіть випадки перехоплення витоків річок. Так, води невеликої річки Млинівки (північніше Брюховичів) текли колись до притоки Дністра — Верещиці. З часом струмок Недільчина (або Капелівка, басейн Бугу) через відносно швидку регресивну ерозію вододілу досяг долини, якою текла Млинівка і перехопив її у систему Бугу.[6]

Практично вся територія Сокальського району в гідрологічному плані перебуває в межах водного басейну річки Вісла, а відтак Балтійського моря. Загальна гідромережа району створена річкою Буг та її лівими притоками. Найбільші притоки - Рата, Солокія, які беруть свій початок у Польщі, Болотня, Спасівка, Желдець, Варежанка, Білий Стік. Загалом у межах району налічується п’ятнадцять малих річок та чотири безіменних струмки. Живлення річок району змішане, ґрунтово-снігово-дощове. Максимальне підняття рівнів води спостерігається під час весняної повені та літніх дощових паводків. Крім цього в межах району знаходиться 72 ставки загальною площею водного дзеркала 243,2 гектари та об’ємом 2872,1 тисяч метрів кубічних, 45 водойм загальною площею 124,0 гектари та об’ємом 1397,8 тисяч метрів кубічних, а також два водосховища: руслове водосховище на річці Буг Сокальського заводу хімічного волокна з площею 868 гектарів та об’ємом 11,05 мільйонів метрів кубічних; пойменне водосховище на річці Солокія Сокальського управління осушних систем, призначене для сезонного регулювання поверхневого стоку та зволоження торфяних грунтів, із площею 136 гектарів та об’ємом 5,68 мільйонів метрів кубічних. На території району поверхневий стік та регулювання водо-повітряного режиму ґрунтів здійснюється системою міжгосподарських та господарських каналів, що об’єднані в 15 осушних систем загальною площею 51962 гектари. Серед найбільших з них можна виділити Солокійську ОС площею 16,2 тисячі гектарів, Болотнянську ОС площею 10,3 тисячі гектарів. Територія Сокальського району розташована в двох агроґрунтових районах. Північна частина розміщена в Північному (Сокальському) агроґрунтовому районі, для якого характерні ясно-сірі та темно-сірі опідзолені, переважно суглинкові ґрунти та чорноземи. Південно-західна частина належить до Західного (Яворівського) агроґрунтового району, для якого характерні дерново-підзолисті піщані та супіщані, ясно-сірі, дернові та лучні ґрунти. [5]

Всьго на території району виділено двадцять чотири генетичних типи ґрунтів, основні з яких у відсотковому відношенні становлять: дерново-підзолисті, дерново-слаборозвинені піщані ґрунти та борові піски - 14,1

ясно-сірі, опідзолені супіщані - 24,0

темно-сірі та чорноземи опідзолені суглинкові - 23,7

чорноземи глибокі і неглибокі карбонатні та вилуговані - 11,5

дернові та лучні - 7,7

лучно-болотні та болотні - 1,2

торфовища низинні та торфо-болотні - 2,3 [5]

Клімат району— помірно континентальний з м'якою зимою і теплим літом. Середня температура складає −4 °C у січні і +18 °C у червні. Найвища температура (+37 °C) зафіксована у вересні 1921 року, найменша (−35,8 °C) — у лютому 1929-го; максимальна кількість опадів (1 422 мм) випала у 1893 році. Так, протягом цього періоду середньорічна температура підвищилася, принаймні, на 1 °C. Вологість повітря в середньому за рік складає 79%. Найчастіше дують західні вітри, найрідше — північно-східні. В середньому за рік випадає 740 мм атмосферних опадів: найменше — в січні, найбільше — в липні. За рік у місті в середньому 174 дні з опадами. Для всіх пір року характерні різкі перепади атмосферного тиску, температур і вологості повітря. Зими м'які — морози нижче −20 °C спостерігаються вкрай рідко. Стійкий сніговий покрив встановлюється не кожної зими. Весна прохолодна та дощова, заморозки і снігопади можливі до початку травня. Літо прохолодне. Звичайні літні полуденні температури в межах +20-25 °C, спека вище +30 °C спостерігається рідко. Влітку частими є грозові зливи і різкі перепади температур при проходженні атмосферних фронтів. Осінь помірно тепла і суха. Тривалість вегетаційного періоду — 215 днів. [5]

Сокальський адміністративний район та Червоноградський промисловий район вкриті лісами та лісовими насадженнями нерівномірно. Основні лісові масиви розташовані на півдні району і займають площу в 36,8 тисяч гектарів, що становить 23,4 відсотки загальної площі. За видовим складом ліси району розподіляються так:

хвойні - 52%

твердолистяні - 29%

м’яколистяні - 19%

З огляду на віковий склад лісів доконечне проведення робіт із заліснення угідь, а також здійснення заходів із відновлення лісонасаджень. Власниками лісів, що розташовані на території району, є три державні лісові господарства й одне міжгосподарське спеціалізоване лісове підприємство, які об’єднують в своєму складі одинадцять лісництв. До складу міжгосподарського спеціалізованого лісового господарства, площа якого становить 6,7 тисяч гектарів, входить Сокальське лісництво. [2]

Видовий склад представників тваринного світу у межах Сокальського району поки-що досить різноманітний, бо для цього існують природні передумови і господарське сприяння. Разом з цим зберігається загальна тенденція до скорочення популяцій, їх вимушеної міграції або зникнення через надмірні природоперетворювальні діяння: масове осушення заболочених територій, інтенсивні лісорозробки, будівництво гребель та ставів, хімізацію сільського господарства, застосування швидкохідної техніки для сінокосіння, оранки, вприскування і т.д. Хоч живі організми тваринного світу дуже мобільні і на відміну від рослин не прикріплені до певного місця, просторове поширення їх має обмеження, що виявляється через зміну загальної чисельності представників виду (популяції), скупченість проживання і зустрічність. Біологічні особливості представників фауни заставляють їх проживати у тих умовах, до яких вони еволюційно пристосовані. Через це тварини (наземні, підземні, землерийні, земноводні, літаючі, плаваючі, ссавці, птахи, плазуни, земноводні, риби, черви, молюски, членистоногі (раки, павуки, багатоніжки, комахи) разом з рослинами, грунтами, підґрунтям і іншими компонентами утворюють своєрідні, пристосовані між собою поєднання (зооценози). Кожен з складових цих поєднань виконує в комплексі певну роль, діючи на інші і відчуваючи їх дію на собі. На рівнинних територіях зоологічні угрупування формуються у відповідності з їх ґрунтовим та рослинним покривом, умовами рельєфу. Легко розрізняються зооценози горбогірних лесових рівнин з листяними лісами, суглинкових межиріч з сільськогосподарськими угіддями, перезволожених та заболочених понижень з вологими луками, суходільними луками, ставків, стариць, русел річок, каналів. [5]

За наявністю рекреаційних ресурсів Львівська область займає одне з провідній місць в державі. Природні рекреаційні ресурси Львівщини представлені лікувальними мінеральними водами, лікувальними грязями, озокеритом, кліматичними, водними, лісовими. Загальна територія природно-заповідного фонду складає 1850 гектарів, або 1,2 відсотки всієї площі регіону. До природно-заповідного фонду в межах району належать: Державний ботанічний заказник республіканського значення “Волицький” площею 150,0 гектарів, де росте журавлина. Заказник знаходиться в кварталах 22, 23, 24 Волицького лісництва Рава-Русько ДЛГ поблизу села Хлівчани. Державний ландшафтний заказник місцевого значення “Федорівка” площею 140,0 гектарів. Заказник розташований в кварталах 72-88 Сокальського лісництва Радехівського ДЛГ в урочищах “Федорівка”, “Шихторі”, “Пісочне”ю. Державний лісовий заказник місцевого значення “Великий ліс” площею 1469,0 гектарів, що в кварталах 44-55 та 57-71 Сокальського лісництва Радехівського ДЛГ поблизу села Романівни. Держане заповідне урочище “Брок” площею 34,0 гектарів, розташоване в кварталах 40 та 43 Сокальського лісництва Радехівського ДЛГ поблизу села Броків. Держане заповідне урочище “Борове” площею 25,0 гектарів, розташоване в кварталі 16 Великомостівського лісництва Жовківського ДЛГ поблизу села Борове. Держане заповідне урочище “Великомостівське” площею 27,0 гектарів, розташоване в кварталі 20 Великомостівського лісництва Жовківського ДЛГ поблизу міста Великі Мости. Державний парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва XVIII століття місцевого значення площею 5,0 гектарів в селі Тартаків. Державні ботанічні пам’ятки природи місцевого значення:

- віковий ясен в місті Сокаль по вулиці Шептицького, 89. [2]