1.2.Класифікація внутрішнього контролю

Контрольні дії внутрішнього контролю - специфічні заходи з боку суб`єктів щодо спостереження, вивчення, застосування впливу на об`єкти для досягнення встановленої мети. Такими діями можуть бути ревізії, інвентаризація, контрольні заміри, перевірки (тематичні, зустрічні та інші), експерименти, експертизи, тестування, службові розслідування, оцінка, вивчення тощо.

За часом здійснення дій - попередній, поточний та наступний внутрішній контроль. Перевага надається попередньому контролю.

Функції внутрішнього контролю - оператівна, захисна, регулятивна (впорядкування), превентивна (попередження, запобігання), інформативна, комунікативна.

Прийнято відокремлювати контроль, що здійснюється бухгалтерією (бухгалтерський контроль) та адміністративний контроль від суто внутрішнього фінансово-економічного контролю.

Внутрішній контроль може бути ефективним або неефективним в залежності від здатності вирішувати завдання та забезпечувати захист підприємства від ризиков. Відповідальність за створення адекватних систем внутрішнього контролю несе управлінський персонал підприємства. Приймаються управлінські рішення на підставі розпоряджень та вказівок управлінського персоналу. Правовий статус внутрішнього контролю визначається положеннями про відповідні підрозділи підприємства та посадовими обов`язками службових осіб. Передбачається повна адміністративна (матеріальна) відповідальність посадових осіб за діяльність підрозділів.На сучасному етапі розвитку економіки країни контроль діяльності підприємства (установи, організації, у подальшому – підприємства) прийнято уявляти як сукупність різних систем: управління, планування, контролю. Під системою внутрішнього контролю (СВК) розуміють політику і процедури внутрішнього контролю, прийняті управлінським персоналом суб`єкта господарювання з метою господарської діяльності (в тому числі дотримання політики управлінського персоналу), збереження активів, запобігання шахрайству та помилкам, а також виявлення їх, забезпечення точності і повноти облікових записів, своєчасної підготовки достовірної фінансової інформації. СВК охоплює й інші питання, безпосередньо пов`язані з функціями облікової системи.

Система внутрішнього контролю підприємства розглядається як сукупність трьох головних елементів – контрольного середовища підприємства, облікової системи (перш за все – системи бухгалтерського обліку) та процедур контролю. Одним з елементів СВК є внутрішній контроль на підприємстві.

1.3. Розгляд аудитором діяльності внутрішнього контролю підприємства

Одним з важливих заходів захисту майнових прав власника є оцінка функціонування внутрішнього контролю з боку інших суб`єктів контролю, а саме з боку аудиту.

Здійснення аудиту починається з планування. Одним з елементів планування аудиту є ознайомлення з системою внутрішнього контролю. Послідовність оцінки системи контролю з боку аудиту найчастіше має наступну послідовність: визначення мети, загальне ознайомлення з системою внутрішнього контролю, перевірка відповідності, оцінка контролю, оцінка заходів контролю, складання та реалізація програми перевірки, надання рекомендацій, перевірка виконання раніше наданих рекомендацій. На підставі оцінки контролю у аудитора виникає можливість скоротити контрольні процедури, звернути увагу на “слабкі” місця в діяльності підприємства.

Аудитор несе відповідальність за перевірку систем внутрішнього контролю і моніторинг їх функціонування, а також передбачає надання рекомендацій для їх удосконалення. Завдання аудиту полягає в об`єктивній оцінці системи внутрішнього контролю з точки зору надійності, якості, ступеню довіри та визнання ризику.

Для виконання своїх функцій аудитор отримує необхідні документи як бухгалтерського, так й управлінського обліку від підрозділів та посадових осіб, зведені регістри, довідки, роз`яснення, спрямовує спеціалістів служби аудиту для перевірки наданих рекомендацій та пропозицій.

Аудитор повинен отримати достатне розуміння функціонування внутрішнього контролю, оскільки це допоможе йому в плануванні аудиту й розробці ефективного аудиторського підходу.

Ефективна система внутрішнього контролю часто дає змогу змінювати характер, визначати час, а також зменшувати обсяг процедур, що їх виконує аудитор, але це не може їх повність виключити. Проте іноді, розглянувші діяльність внутрішнього контролю, аудитор може вирішити, що внутрішній контроль не вплине на процедури аудиту.