- •Тестові завдання з баз завдань ліцензійного іспиту «Крок-1» Модуль 1 « Якісний аналіз»
- •1.2. Застосування закону діючих мас до кислотно-основних, окислювально-відновних рівноваг та до рівноваг комплексоутворення,. Теорія та практика аналізу катіонів IV-VI аналітичних груп.
- •Модуль 2 « Якісний аналіз»
- •2.1.. Теорія та практика аналізу аніонів і невідомого зразка.
- •2.2. Методи розділення та концентрування . Хроматографічні методи аналізу
- •Модуль 3. Кількісний аналіз. Гравіметрія. Метод нейтралізації (кислотно-основне титрування). Окислювально-відновне титрування (редоксметрія)
- •3.1. Гравіметрія
- •3.2. Кислотно-основне титрування (метод нейтралізації)
- •3.3. Окислювально-відновне титрування (редоксметрія)
- •Модуль 4. Осаджувальне титрування, комплексометричне титрування. Інструментальні методи аналізу.
- •4.1. Осаджувальне титрування, комплексометричне титрування.
- •4.2. Інструментальні (фізичні та фізико-хімічні ) методи аналізу.
- •4.2.1. Оптичні методи аналізу
- •4.2.2. Електрохімічні методи аналізу
1.2. Застосування закону діючих мас до кислотно-основних, окислювально-відновних рівноваг та до рівноваг комплексоутворення,. Теорія та практика аналізу катіонів IV-VI аналітичних груп.
|
Текст завдання |
Правильна відповідь - DistrA |
DistrB |
DistrC |
DistrD |
DistrE |
|
Буферні розчини використовують для: |
Забезпечення певного значення рН розчину |
зміни величини рН розчину |
зміни константи іонізації речовини |
зміни іонної сили розчину |
зміни добутку розчинності речовини |
|
|
Для виготовлення та аналізу лікарських препаратів широко застосовуються буферні розчини. Буферні розчини використовують для:
|
Підтримки певного значення величини рН розчину. |
Зміни величини рН розчину |
Зміни константи іонізації речовини. |
Зміни іонної сили розчину. |
Зміни добутку розчинності речовини. |
|
|
При проведенні аналітичних реакцій широко застосовуються буферні суміші. При яких умовах буферна ємність розчину є максимальною ? |
Співвідношення компонентів буферної суміші є еквімолярним |
Концентрація компонентів буферної суміші є 1 М. |
При додаванні 100 мл 1 М розчину кислоти.
|
При додаванні 100 мл 1 М розчину лугу. |
Загальний об’єм буферної суміші рівний 1 л. |
|
Розчин натрію дигідрогенфосфату є: |
розчин амфоліту |
розчин двоосновної кислоти |
розчин середньої солі |
насичений розчин малорозчинної сполуки |
Розчин суміші солей (дигідроген-фосфату і гідрогенфос-фату) |
|
Визначити ступінь дисоціації (у %) 0,4 М розчину НСООН (Кдис.=1,77·10-4) |
2,1 |
3,2 |
4,3 |
1,6 |
5,2 |
|
Для підтримки певного значення рН середовища використовують буферні сумішіУкажіть суміш речовин, яка не є буферною: |
NaOH+NaCI |
CH3COOH + CH3COONa |
NH4CI + NH3·H2O |
Na2CO3 + NaHCO3 |
NaH2PO4 + Na2HPO4 |
|
Для підвищення сили кислоти необхідно застосовувати: |
розчинники з основними (протоно-акцепторними) властивостями |
кислотні розчинники (з протоно-донорними властивостями) |
нівелюючі розчинники |
диференціюючі розчинники |
малополярні розчинники |
|
Для розрахунку концентрації ацетат-іону в розчині з відомим значенням рН (<7), утвореним сильною кислотою, Ви змушені використати: |
умовну константу кислотності ацетатної кислоти |
термодинамічну константу кислотності ацетатної кислоти |
термодинамічну константу основності ацетат - іону |
реальну (концентрацій-ну) константу основності ацетат-іону |
константу іонізації ацетатної кислоти |
|
Є два розчини алюмінію хлориду: 0,1 моль/л і 1 моль/л. У якому розчині глибше пройде гідроліз солі алюмінію: |
у розчині з концентрацією іонів алюмінію 0,1 моль/л |
глибина протікання гідролізу не залежить від концентрації солі |
гідроліз пройде з однаковою глибиною (ступенем) |
більш глибоко прогідролізують іони Al3+ в розчині з концентрацією Al3+ 1 моль/л |
розчин алюмінію хлориду не гідролізує |
|
Щоб запобігти гідролізу натрію сульфіту до його розчину необхідно додати: |
невелику кількість розведеного розчину лугу |
кристалічний натрію сульфіт |
дистильовану воду, щоб зменшити початкову концентрацію солі |
розчин натрію хлориду |
підкислити розчин невеликою кількістю будь-якої мінеральної кислоти |
|
Вам необхідно приготувати аміачний буферний розчин. Для цього Ви до водного розчину аміаку додаєте: |
розчин амонію хлориду |
розчин хлоридної кислоти |
розчин сульфатної кислоти |
розчин калію хлориду |
рРозчин натрію хлориду |
|
При проведенні окисно-відновної реакції потрібно знати, яка із реагуючих речовин буде відновником, а яка – окисником. Напрямок проходження оксидаційно-відновної реакції визначається: |
різницею стандартних електродних потенціалів учасників реакції |
величиною стандартних електродних потенціалів учасників реакції |
величиною стрибка потенціалу в ході оксидаційно-відновної реакції. |
величиною водневого показника системи |
температурою системи |
|
Укажіть, яку величину використовують для характеристики окислювально– відновних процесів? |
Величину редокс - потенціалів |
Значеннями електронегатив-ності елементів |
Числом прийнятих чи відданих електронів |
Значенням ступеня окислення металу |
Числом іонів водню, що беруть участь у реакції |
|
Вкажіть, яка окислювально-відновна пара містить найсильніший відновник? |
Sn4+/Sn2+ Eo = - 0.15 В |
Fe3+/Fe2+ Eo = + 0.77 В |
I2 /2I– Eo = + 0.54 В |
S4O62–/2S2O32– Eo = + 0.09 В |
VO2+/VO2+ Eo = + 0.99 В |
|
|
Деякі окислювально–відновні реакції супроводжуються перебігом побічних індукованих (спряжених) реакцій, в яких одна реакція перебігає самовільно, а друга тільки при проходженні першої. Яку назву має речовина, яка приймає участь в обох реакціях? |
Актор |
Індуктор |
Акцептор |
Каталізатор |
Індикатор |
|
|
При проведенні окисно-відновної реакції потрібно знати, яка із реагуючих речовин буде відновником, а яка – окисником. Напрямок проходження оксидаційно-відновної реакції визначається: |
різницею стандартних електродних потенціалів учасників реакції |
величиною стандартних електродних потенціалів учасників реакції |
величиною стрибка потенціалу в ході оксидаційно-відновної реакції. |
величиною водневого показника системи |
температурою системи |
|
|
Як обчислюється еквівалент в реакціях окислення – відновлення ? |
Молярна маса ділиться на число електронів, що беруть участь у реакції |
Молярна маса ділиться на число іонів водню, що беруть участь у реакції |
Молярна маса ділиться на число іонів гідроксилу, що беруть участь у реакції |
Молярна маса ділиться на добуток ступеня окислення металу на число атомів металу |
Молярна маса ділиться на валентність металу |
|
Кращими комплексоутворювачами є катіони: |
d- та f-елементів |
s- i p-елементів |
з відносно великими зарядом і радіусом |
з відносно малими радіусом і зарядом |
елементів початку періоду |
|
Як можна підвищити термодинамічну стійкість комплексної сполуки ? |
Введенням надлишку лігандів і застосуванням водно-органічних середовищ з певним значенням кислотності |
Збільшенням концентрації комплексної сполуки в досліджуваних системах |
Регулюванням рН розчину і додаванням надлишку реагенту |
Використанням екстракції з водних розчинів у органічні розчинники |
Її не можна змінити, оскільки вона визначається природою комплексоутво-рювача і лігандів |
|
Як перебігає процес дисоціації комплексних іонів? |
Зворотно, за типом слабких електролітів |
Зворотно, за типом сильних електролітів |
Необоротно, за типом слабких електролітів |
Необоротно, за типом сильних електролітів |
Дисоціює, за типом слабких та сильних електролітів |
|
Комплексні сполуки з полідентантними лігандами називаються: |
Хелатами |
Поліядерними |
Клатратами |
Кластерами |
Моноядерними |
|
Яка спільна властивість сполук катіонів Al3+, Zn2+, Cr3+, Sn2+ об'єднує їх у IV аналітичну групу (за кислотно-основною класифікацією)? |
Амфотерність гідроксидів |
Нерозчинність солей у воді |
Добра розчинність деяких солей |
Розчинність гідроксидів в кислотах |
Розчинність гідроксидів у надлишку розчину аміаку |
|
Для відкриття якого іона не використовують оксидаційно-відновні реакції? |
Zn2+ |
Mn2+ |
Cr3+ |
Cr6+ |
As3+ |
|
. До четвертої групи катіонів належать катіони Al3+, Sn2+, Sn4+, As3+, As5+, Zn2+, Cr3+. Вказати груповий реагент для четвертої групи катіонів. |
NaOH, Н2О2 |
HCl |
Розчин NH3 |
Група не має групового реагенту |
H2SO4 |
|
|
До IV аналітичної групи катіонів за кислотно-основною класифікацією належать такі катіони: |
алюмінію, цинку, хрому(III), стануму(II), стануму(IV), арсену(III), арсену(V) |
кальцію, стронцію, барію, калію, бісмуту |
магнію, феруму(II), стибію(V), кальцію, стронцію, барію |
аргентуму, плюмбуму, ніколу, калію, барію, бісмуту |
Натрію, калію, амонію, аргентуму, плюмбуму, меркурію(І) |
|
|
До розчину невідомої суміші додали розчин гідроксиду натрію та розчин водню пероксиду. З’явився осад, який зник після додавання надлишку цих речовин. Про присутність катіонів якої аналітичною групи це може свідчити? |
IV |
V |
VI |
II |
III |
|
|
З якою метою в систематичному ході аналізу катіонів ІV групи поряд з груповим реагентом додають пероксид водню:
|
Для утворення гідроксо- та оксоаніонів цих елементів у найвищих ступенях окиснення
|
Для утворення гідроксо- та оксоаніонів цих елементів у найнижчих ступенях окиснення
|
Для більш повного осадження цих катіонів |
Для утворення пероксидних сполук цих катіонів |
Для руйнування гідратних комплексів |
|
|
У розчині присутні катіони кальцію, барію, алюмінію, калію, натрію. До розчину додали невелику кількість розчину аміаку і розчин алізарину. Утворився червоний осад. Який іон виявили цією реакцією? |
Алюмінію |
Кальцію |
Барію |
Калію |
Натрію |
|
|
Які катіони ІV аналітичної групи (кислотно-основна класифікація) при нагріванні з надлишком розчину лугу і пероксидом водню осад не утворюють, але розчин набуває жовтого кольору ? |
хрому(ІІІ) |
стануму(ІІ) |
алюмінію(ІІІ) |
цинку(ІІ) |
плюмбуму(ІІ) |
|
|
До досліджуваного розчину додали надлишок 6М розчину натрію гідроксиду і 3% розчину пероксиду водню. Розчин при нагріванні забарвився в жовтий колір. Це свідчить про присутність в розчині: |
Катіонів хрому (ІІІ).
|
Катіонів олова (ІІ).
|
Катіонів алюмінію |
Катіонів цинку |
Катіонів свинцю |
|
|
В якісному аналізі при дії надлишку групового реагенту (розчин натрію гідроксиду) на катіони ІV аналітичної групи іони хрому (ІІІ) утворюють: |
натрій гексагідроксохромат (III)
|
хром (III) гідроксид
|
хром (III) оксид
|
хром (ІІ) гідроксид |
хром (ІІ) оксид |
|
|
Яка реакція є характерною на катіон цинку? |
З дитизоном |
З розчином аміаку |
З лугами |
З карбонатами лужних металів |
З сульфатною кислотою |
|
|
Фільтрувальний папір, просочений розчином кобальту (ІІ) нітрату і досліджуваним розчином, після спалювання утворює попіл синього кольору. Це доводить наявність іонів: |
алюмінію |
хрому |
нікелю |
стибію |
цинку |
|
|
В якісному аналізі специфічним реактивом на катіони Zn2+ є K4[Fe(CN)6]. Утворюється білий осад складу: |
K2Zn3[Fe(CN)6]2 |
K2Na[Fe(CN)6] |
CuZn[Fe(CN)6] |
KFe[Fe(CN)6] |
Zn(SCN)2 |
|
|
Надхромова кислота, яка утворюється при окисленні хрому, у водних розчинах нестійка і розкладається. Назвати розчинник, необхідний для екстракції. |
Ізоаміловий спирт з етером |
Хлороформ |
Бензол |
Нітробензол |
Етиловий спирт |
|
|
У розчині присутні катіони цинку(ІІ) і алюмінію(ІІІ). Вкажіть реагент, який дозволяє виявити в цьому розчині катіони цинку. |
Розчин калію гексаціано-ферату(ІІ) |
Розчин натрію гідроксиду |
Розчин кобальту нітрату |
Надлишок 6М розчину натрію гідроксиду в присутності водню пероксиду |
Розчин натрію тетраборату |
|
|
На розчин, що містить катіон четвертої аналітичної групи (за кислотно-основною класифікацією), подіяли концентрованим розчином амонію хлориду. Утворення осаду не спостерігалось. На присутність якого катіону вказує цей аналітичний ефект ? |
Цинку(ІІ) |
Хрому(ІІІ) |
Стануму(ІІ) |
Алюмінію(ІІІ) |
Стануму(ІV) |
|
|
Зазначте реагенти, що дозволяють визначити іони As(III) та As(V) реакцією Зангер-Блека: |
Zn0, HCl, HgCl2 |
H2S, HCl, |
Zn0, HCl |
Zn0, HCl, AgNO3 |
HCl, NaH2PO4 |
|
|
В якісному аналізі при дії надлишку групового реагенту NaOH на солі алюмінію утворюється: |
натрію гексагідроксо-алюмінат |
алюмінію гідроксид |
натрію тетрагідроксо-цинкат |
алюмінію нітрат |
алюмінію хлорид |
|
|
Розчин натрію арсенату можна відрізнити від розчину натрію арсеніту за допомогою: |
магнезіальної суміші |
калію сульфату |
калію нітрату |
натрію хлориду |
натрію фториду |
|
|
На аналіз взято безбарвний розчин, в якому знаходяться катіони четвертої аналітичної групи (за кислотно-основною класифікацією). При додаванні до проби розчину амонію тетратіоціаномеркуріату(ІІ) утворився білий аморфний осад. Який катіон випав в осад? |
Цинку |
Стануму(ІІ) |
Алюмінію |
Арсену(ІІІ) |
Стануму(ІV) |
|
|
З метою виявлення в розчині катіонів ІV аналітичної групи (за кислотно-основною класифікацією) до проби додали надлишок 4 н. розчину натрію гідроксиду та 2 краплі розчину бісмуту(ІІІ) нітрату. Утворився чорний осад, що свідчить про присутність катіонів: |
стануму(ІІ) |
арсену(ІІІ) |
цинку |
стануму(ІV) |
хрому(ІІІ) |
|
|
В ході аналізу катіонів IV аналітичної групи (за кислотно-основною класифікацією) при дії групового реактиву можна не тільки відокремити, але й ідентифікувати іони: |
Сr(Ш) |
Аs(Ш) |
Zn(II) |
Sn(IV) |
Al(III) |
|
|
В розчині знаходяться катіони ІV аналітичної групи (за кислотно-основною класифікацією). До розчину додали магнезіальну суміш (магнію хлорид, амонію хлорид, розчин аміаку). Утворився білий дрібнокристалічний осад. Який іон обумовив цю реакцію? |
Арсену(V) |
Стануму(ІІ) |
Цинку |
Алюмінію |
Арсену(ІІІ) |
|
|
До п’ятої групи катіонів належать катіони Fe3+, Fe2+, Mg2+, Mn2+, Bi3+, Sb3+, Sb5+. Вказати груповий реагент для п’ятої групи катіонів. |
Розчин NH3 |
H2SO4 |
H2S |
Група не має групового реагенту |
HCl |
|
|
До V аналітичної групи катіонів відносяться іони Mn2+. Якісною реакцією для цих катіонів є: |
окислення в кислому середовищі |
взаємодія з Fe3+ в кислому середовищі |
дія лугів |
дія кислот |
утворення нерозчинних комплексів |
|
|
Розчин, що містить катіон п’ятої аналітичної групи (за кислотно-основною класифікацією), має жовто-буре забарвлення. На присутність якого катіону вказує цей аналітичний ефект ? |
Феруму(ІІІ) |
Мангану(ІІ) |
Магнію |
Феруму(ІІ) |
Бісмуту(ІІІ) |
|
|
До розчину, що містить катіон п’ятої аналітичної групи (за кислотно-основною класифікацією), долили розчин натрію гідроксиду. Випав білий осад, який з часом на повітрі буріє. На присутність якого катіону вказує цей аналітичний ефект ? |
Мангану(ІІ) |
Феруму(ІІІ) |
Бісмуту(ІІІ) |
Феруму(ІІ) |
Магнію |
|
|
До розчину, що містить катіон п’ятої аналітичної групи (за кислотно-основною класифікацією), долили розчин амонію тіоціанату. Розчин забарвився в червоний колір. На присутність якого катіону вказує цей аналітичний ефект ?: |
Феруму(ІІІ) |
Феруму(ІІ) |
Мангану(ІІ) |
Бісмуту(ІІІ) |
Магнію |
|
|
На аналіз взято розчин, в якому знаходяться катіони V аналітичної групи (за кислотно-основною класифікацією). До суміші додали лужний розчин натрію станіту. Утворився чорний осад, що свідчить про наявність катіону: |
Bi3+ |
Fe2+ |
Sb3+ |
Fe3+ |
Mg2+ |
|
|
Який катіон V аналітичної групи (кислотно-основна класифікація) знаходиться у розчині, якщо під дією розчину хлориду стануму (ІІ) у лужному розчині випадає чорний осад ? |
Вісмуту (ІІІ) |
Залізо(II) |
Манган (ІІ)_ |
Стибій (ІІІ) |
Залізо (ІІІ) |
|
|
До розчину, в якому знаходяться іони Ві(ІІІ) краплями додають розчин калію йодиду. Який аналітичний ефект спостерігається при цьому? |
Спочатку утворюється чорний осад, який розчиняється в надлишку реактиву і розчин забарвлюється в оранжевий колір |
Утворюється золотисто-жовтий осад |
Утворюється блідо-жовтий осад |
Утворюється безбарвний йодидний комплекс |
Розчин забарвлюється в бурий колір від виділеного йоду |
|
|
Катіони Fe3+ утворюють з тіоціанат-іонами комплексні сполуки. Який аналітичний ефект при цьому спостерігається? |
Розчин забарвлюється у червоний колір |
Розчин забарвлюється у синій колір |
Випадає осад червоного кольору |
Утворюється “берлінська блакить” |
Утворюється коричневе кільце |
|
|
В якісному аналізі специфічним реагентом на катіони Fe2+ є:
|
K3[Fe(CN)6]
|
K2Na[Co(NO2)6]
|
NaOH |
K4[Fe(CN)6]
|
NH4OH |
|
|
В якісному аналізі специфічним реактивом на катіони Fe3+ є K4[Fe(CN)6]. Утворюється синій осад складу: |
KFe[Fe(CN)6] |
K2Na[Co(NO2)]6 |
Cu2[Fe(CN)6] |
K3[Fe(CN)6] |
FeSO4 |
|
|
Для відокремлення катіонів стибію від інших катіонів V аналітичної групи використовують: |
2 М розчин нітратної кислоти в суміші з 3 % розчином пероксиду водню при нагріванні |
2 М розчин нітратної кислоти в суміші з 3 % розчином пероксиду водню при охолодженні |
30 % розчин амонію ацетату |
насичений розчин амонію ацетату |
розчин сульфатної кислоти |
|
|
Аналітичним ефектом дії розчину калію гексаціаноферату(ІІ) на іони феруму(ІІІ) є: |
утворення синього осаду |
утворення білого осаду |
утворення осаду та його розчинення у надлишку реактива |
виділення газу |
поява характерного запаху |
|
|
Після дії на катіони V аналітичної групи групового реагенту - розчину натрію гідроксиду утворюються відповідні гідроксиди. Осади гідроксидів яких катіонів буріють внаслідок окиснення киснем повітря ? |
Феруму(ІІ) і мангану(ІІ) |
Феруму(ІІ) |
Магнію |
Феруму(ІІ), (ІІІ) |
Стибію(ІІІ) |
|
|
До V аналітичної групи катіонів за кислотно-основною класифікацією належать катіони: |
феруму(II), феруму(III), магнію, мангану(II), вісмуту(IIІ), стибію(III), стибію(V) |
алюмінію, цинку, хрому(III), стануму(II), стануму(IV) арсену(III), арсену(V) |
аргентуму, плюмбуму, ніколу, калію, барію, бісмуту(III) |
аргентуму, плюмбуму, меркурію(І), купруму, кобальту, кадмію |
калію, барію, вісмуту, цинку, плюмбуму, аргентуму |
|
|
При додаванні аміачного буферного розчину і розчину натрію гідрогенфосфату до досліджуваного розчину утворився білий осад. Це свідчить про присутність іонів: |
магнію |
алюмінію |
арсену(ІІІ) |
хрому(ІІІ) |
Калію |
|
|
Досліджуваний розчин лікарського препарату містить катіони магнію (ІІ) і алюмінію (ІІІ). За допомогою якого реагенту можна розділити вказані катіони при аналізі цього препарату? |
розчину лугу
|
пероксиду водню в кислому середовищі
|
розчину нітрату срібла |
розчину аміаку
|
розчину хлоридної кислоти |
|
|
До досліджуваного розчину додали концентровану нітратну кислоту та кристалічний плюмбуму діоксид. Розчин набув малинового кольору. На присутність якого катіону вказує цей аналітичний ефект? |
Мангану(ІІ) |
Бісмуту(ІІІ) |
Феруму(ІІІ) |
Хрому(ІІІ) |
Стануму(ІІ) |
|
|
Назвіть катіони, які знаходяться у розчині, якщо при його нагріванні з (NH4)2S2O8 у присутності арґентуму нітрату розчин забарвлюється у малиновий колір ? |
Мангану (ІІ) |
Феруму (ІІІ) |
Феруму (ІІ) |
Кобальту (ІІ) |
Купруму (ІІ) |
|
|
Під час аналізу суміші катіонів V аналітичної групи (за кислотно-основною класифікацією) катіон Mn2+ заважає виявленню катіону Mg2+ Яким чином можна відокремити катіон Mg2+ від інших катіонів цієї групи? |
На суміш катіонів V аналітичної групи діють розчином натрію гідроксиду, а утворений осад обробляють насиченим розчином NH4Cl, у якому розчиняється Mg(OH)2 |
На розчин діють натрію сульфідом, утворюються сульфіди катіонів V аналітичної групи |
Діють розчином аміаку |
Діють розчином Na2HPO4 |
Діють розчином Na2CO3 |
|
|
У водному розчині знаходяться катіони V аналітичної групи. При розведенні розчину утворився білий аморфний осад в результаті гідролізу солей. Які катіони легко утворюють продукти гідролізу? |
Бісмуту і стибію |
Феруму(ІІІ) |
Магнію |
Мангану |
Феруму(ІІ) |
|
|
Груповим реагентом на катіони VI аналітичної групи: Со2+, Ni2+ Cd2+, Cu2+, Hg2+ (за кислотно-основною класифікацією) є надлишок розчину амонію гідроксиду. При цьому спостерігається утворення: |
розчинниху воді аміачних комплексних сполук |
Гідроксиди катіонів,розчинних у кислотах |
Гідроксидів катіонів, нерозчинних у надлишку амонію гідроксиду |
Гідроксиди катіонів,розчинних у лугах |
Забарвлених, нерозчинних у воді сполук |
|
|
До шостої групи катіонів належать катіони Cu2+, Co2+, Ni2+, Cd2+, Hg2+. Вказати груповий реагент для шостої групи катіонів.
|
*надлишок розчину аміаку
|
розчин H2SO4
|
розчин NaOH |
надлишок розчину КОН |
розчин HCl
|
|
|
При дії диметилгліоксиму на розчин, що містить катіони VI аналітичної групи (за кислотно-основною класифікацією) спостерігали малинове забарвлення. Який катіон обумовив цей аналітичний ефект? |
Ніколу(II) |
Меркурію(II) |
Купруму(II) |
Кадмію(II) |
Кобальту(II) |
|
|
Вкажіть, які катіони є в розчині, якщо при додаванні до нього реактиву Чугаєва та аміачного буферного розчину утворюється червоно-малиновий осад: |
Катіони нікелю |
Катіони алюмінію |
Катіони купруму |
Катіони кобальту
|
Катіони феруму |
|
|
Характерною реакцією виявлення катіону меркурію(II) є реакція з калію йодидом. При проведенні реакції спостерігають утворення: |
яскраво-червоного осаду |
яскраво-червоного розчину |
брудно-зеленого осаду |
чорного осаду |
білого осаду |
|
|
При дії надлишку аміаку на розчин, що аналізують, останній забарвлюється в яскраво-синій колір. Це вказує на наявність у розчині: |
іонів купруму |
хлорид-іонів |
іонів плюмбуму |
іонів бісмуту |
іонів меркурію |
|
|
У розчині, що містить катіони міді (ІІ) і цинку, катіони міді можна визначити за допомогою надлишку реагенту: |
6М розчину аміаку |
2М розчину сульфатної кислоти |
6М розчину калію гідроксиду |
2М розчину хлороводневої кислоти |
2М розчину амонію карбонату
|
|
|
У досліджуваній суміші знаходяться катіони заліза(ІІІ) і міді (ІІ). Дією якого групового реагента можна розділити ці катіони: |
Концентрованим розчином аміаку |
Розчином натрію гідроксиду і пероксидом водню |
Розчином хлоридної кислоти |
Розчином натрію гідроксиду |
Розчином сірчаної кислоти |
|
|
В розчині, що аналізується, містяться NaCl і Ni(NO3)2. На відміну від NaCl Ni(NO3)2 утворює червоний осад з розчином: |
диметил-гліоксиму |
калію хлориду |
аргентуму нітрату |
натрію нітриту |
калію тіоціанату. |
|
|
До розчину, що містить катіон шостої аналітичної групи (за кислотно-основною класифікацією), долили розчин натрію гідроксиду. Випав зелений осад, який при дії окисників (наприклад, хлорної води) перетворюється на чорно-бурий. Який катіон присутній в розчині ? |
Ніколу(ІІ) |
Купруму(ІІ) |
Кобальту(ІІ) |
Меркурію(ІІ) |
Мангану(ІІ) |
|
|
До розчину, що містить катіон шостої аналітичної групи (за кислотно-основною класифікацією), долили розчин калію йодиду. Випав червоний осад, розчинний у надлишку реагенту. Який катіон присутній у розчині ? |
Меркурію(ІІ) |
Ніколу(ІІ) |
Кобальту(ІІ) |
Бісмуту(ІІІ) |
Кадмію(ІІ) |
|
|
Які катіони з розчином йодиду калію утворюють оранжево-червоний осад, розчинний в надлишку реагента з утворенням безбарвного розчину? |
Ртуті (II)
|
Ртуті (I)
|
Вісмуту
|
Сурми (V)
|
Свинцю |
|
|
На розчин, в якому міститься катіон VI аналітичної групи, подіяли розчином NaOH. Випав білий осад, який швидко перейшов у жовтий. Вкажіть, який катіон був у розчині ? |
Hg2+ |
Ni2+ |
Cu2+ |
Ag+ |
Co2+ |
|
|
До розчину, що містить катіони купруму(ІІ) і цинку(ІІ) долили груповий реагент на шосту аналітичну групу катіонів (за кислотно-основною класифікацією). Спостерігається утворення: |
розчину синього кольору |
осаду білого кольору |
розчину зеленого кольору |
безбарвного розчину |
Осаду зеленого кольору |
|
|
До розчину, який містить катіони VІ аналітичної групи (за кислотно-основною класифікацією), додали розчин дифенілкарбазиду. Який катіон можна виявити за допомогою цього реагенту і який ефект реакції буде спостерігатися? |
Hg2+ утворює синьо-фіолетовий осад |
Ni2+ утворює рожево-малиновий осад |
Cu2+ утворює жовто-бурий осад |
Cd2+ утворює білий осад |
Со2+ утворює голубий осад |
|
|
До розчину, що містить катіони кобальту(ІІ) і цинку(ІІ) долили груповий реагент на четверту аналітичну групу катіонів (за кислотно-основною класифікацією). Спостерігається утворення: |
осаду синього кольору |
розчину рожевого кольору |
осаду білого кольору |
розчину синього кольору |
безбарвного розчину |
|
|
До розчину, що містить катіони мангану(ІІ) і меркурію(ІІ) долили груповий реагент на шосту аналітичну групу катіонів (за кислотно-основною класифікацією). Спостерігається утворення: |
осаду білого кольору, що буріє на повітрі |
розчину рожевого кольору |
осаду жовтого кольору |
розчину синього кольору |
безбарвного розчину |
|
|
У молекулі вітаміну В12 комплексоутворювачем є іон: |
Co3+ |
Mn2+ |
Mg2+ |
Fe2+ |
Fe3+ |
|
|
Для виявлення іонів Со2+ в присутності Fe3+ для маскування іонів Fe3+ до розчину додають: |
фторид-іони |
хлорид-іони |
бромід-іони |
нітрит-іони |
сульфат-іони
|
|
|
В якісному аналізі при дії невеликої кількості розчину NH3 на розчин CuSO4 утворюється синій осад складу: |
Cu2(OH)2SO4 |
Cu(OH)2 |
Cu2[Fe(CN)6] |
Cu(NH3)4]SO4 |
Cu2(OH)2CO3 |
|
|
Для відокремлення катіонів VІ аналітичної групи від катіонів V аналітичної групи (кислотно-основна класифікація) використовують: |
надлишок розчину аміаку |
надлишок розчину натрію гідроксиду |
надлишок розчину сульфатної кислоти |
недостатню кількість аміаку |
розчин аргентуму нітрату |
|
|
Якісною реакцією на катіон кобальту є реакція з розчином : |
амонію тіоціанату |
калію гексаціано-ферату (ІІ) |
натрію сульфіду |
калію гідроген-карбонату |
Натрію Сульфату |
|
|
Найбільш селективною реакцією для визначення катіонів нікелю є реакція взаємодії з: |
реактивом Чугаєва |
розчином натрію гідроксиду |
розчином калію гідроксиду |
розчином сульфатної кислоти |
реактивом Неслера |
|
|
Досліджувана суміш містить катіони Mg2+, Ni2+, Со2+. За допомогою якого реактиву можна виявити катіони Ni2+ у цій суміші? |
диметилгліоксиму. |
аміаку. |
1-нітрозо-2-нафтолу |
магнезону-1.
|
алізарину. |
|
|
До розчину, що досліджується, додали 1 мл 2н. розчину нітратної кислоти, невелику кількість кристалічного натрію бісмутату і нагріли. З’явилося рожево-фіолетове забарвлення розчину, що свідчить про присутність катіону: |
мангану(ІІ) |
феруму(ІІІ) |
магнію(ІІ) |
купруму(ІІ) |
ніколу(ІІ) |
|
|
В ході аналізу катіонів VI аналітичної групи (за кислотно-основною класифікацією) при дії групового реагенту можна не тільки відокремити групу, але й ідентифікувати іони: |
Cu(II) |
Co(II) |
Ni(II) |
Hg(II) |
Cd(II) |
