Організація медичної допомоги
На західноукраїнських землях, що перебували під владою Австро-Угорщини, діючий головний санітарний статут не передбачав істотних заходів щодо поліпшення санітарного стану широких верств населення.
На території західноукраїнських земель на початку XX ст. було 76 лікарень (переважно у великих містах та повітових центрах). У 1908—1909 рр. в 25 центрах краю з населенням близько 2 млн. чоловік, лікарень не було зовсім. У 1909 р. один лікар припадав приблизно на 9 тис. жителів, а у багатьох повітах один лікар обслуговував від 12 до 17 тис. чоловік.
Романківчани пізнали певне медичне обслуговування на початку ХІХ століття. Лікарні, як такої, не було, а в селі з’явився фельдшер. При панському дворі в пристосованому приміщенні діяв невеликий медпункт (кімната), в якій працювали фельдшер і сестра милосердя. Вони крім Романківець обслуговували ще кілька навколишніх сіл.
Між 1850-1870 роками у селі почав своє функціонування типовий, як на той час, волосний фельдшерський пункт. Тут на варті охорони здоров’я стояли професійний медичний фельдшер, дві сестри милосердя та акушерка. Між тим, як дізнаємось з архівних джерел, лікувальна справа у ті роки була слабкою і до того ж платною. Ясна річ, що вона пересічному селянинові не завжди була по кишені. Хоч є й таке твердження, за яким випливає, що в окремих випадках хворих лікували безкоштовно.
Отже, суттєвої медичної допомоги не було, і населення змушене було лікуватися відомими йому засобами, вдаватися до народної медицини і здоров’я людини було не в руках лікаря, а знахаря, чаклуна або й звичайної ворожки-пороблянки. Як не дивно, але цим архідавнім методам чимало романківчан старшого покоління вірять навіть в наші дні.
Причини виникнення недуг та їх розпізнавання
У світоглядних уявленнях про хвороби, причини їх виникнення у Романківцях, як, зрештою, і на інших територіях, поєднувалися елементи досвіду і фантастики, раціонального та ілюзорного.
Раціональним було пов'язування причин деяких недуг з психічним фактором. Окремі елементи раціоналізму містили наївні, на перший погляд, вірування про зв'язок виникнення деяких захворювань з наявністю чи проникненням в організм людини різних істот — черв'яків, ящірок, жаб, гадюк та ін. Таке вірування до певної міри мало реальну основу. Адже наявність глистів в організмі людини — явище досить поширене. А якщо так, то багата народна уява легко припускала можливість проникнення в організм інших істот — жаб, ящірок, гадюк. Вони, за народними віруваннями, різними шляхами — з водою, їжею, заповзали сплячому до рота.
Досить поширеним у Романківцях було вірування про зв'язок деяких хвороб з атмосферними явищами, в якому спостерігалися елементи давнього культу небесних світил, особливо вірування про негативний вплив на людину місячного світла. В оселі остерігалися, щоб місяць не світив на сплячого, бо той захворіє. Дуже пильно охороняли від місячного світла немовлят. У жителів села зафіксовано навіть спеціальний термін «змісячитися». Так називали одну з дитячих недуг (болі і розлад шлунку), причину якої пов'язували з місячним світлом. Щоб запобігти цьому, радили не виливати воду, в якій скупали дитину, на місячне світло. У хаті, де було немовля, цілий рік увечері завішували вікна від місячного світла. За народними уявленнями місяць впливає на фізичну будову, на характер людини та інші якості.
Значне місце серед причин ряду недуг народна уява приписувала вітрові. Певне раціональне зерно в цьому було. Сильний вітер, протяг справді могли причинити людині окремі захворювання, зокрема застудного характеру. Але в народній уяві вітер — істота демонічна. Особливо остерігалися раптового пориву вітру, так званого вихору, що виникав зненацька в спокійну сонячну погоду.
Віра в демонологічне походження хвороб у селі дожила в свідомості людей похилого віку донині. Так за інформацією, записаною в 1975 р. від старої знахарки М. Бабій (додаток 1), нечистий часто поселяється в організмі дитини, викликаючи «нечисту дихавицю» (астму) та ряд інших дитячих захворювань. Лікування в таких випадках зводилось до виведення з організму нечистого, для чого застосовувалися найрізноманітніші магічні дії.
Як демонічні істоти мислилися причини і інших пошестей. Наприклад, вважали, що пропасниця постає з тоненького, білого, довгого волокна, яке потрапляє з водою в організм.
Широке побутування мало переконання, що джерелом багатьох хвороб є «уроки» («злі очі», «сглаз», «порча»). Вченими воно інтерпретується по-різному. Наукова медицина в цьому плані визнає гіпноз і застосовує цей метод в лікуванні хворих.
Значна частина хвороб як дитячого, так і зрілого віку, на думку населення, спричиняв переляк, об'єднувалася загальною назвою — «ляк», «переляк», «переполох», «перестрах». Певною різноманітністю відзначалися методи виявлення та лікування «ляку». Найпоширеніший метод - це викачування яйцем, що мав певні локальні різновиди. Характер захворювання визначали «викачуванням», «виливанням воску, олова», тощо.