Контрольні запитання

1. Яким Законом України регламентується порядок створення територій та об’єктів ПЗФ?

2. Назвіть найважливіші міжнародні конвенції та угоди, які слід враховувати при створенні об’єктів ПЗФ.

3. Які етапи включає процедура створення об’єктів природно-заповідного фонду ?

4. Яку роль відіграла Всеєвропейська стратегія збереження біологічного та ландшафтного різноманіття у формуванні національної екомережі України?

5. Назвіть основні структурні елементи екологічної мережі та їх функції.

6. Які заходи передбачається здійснити для формування національної екомережі і яка роль при цьому відводиться територіям та об‘єктам природно-заповідного фонду?

Тема 2.3. Червона книга України. Зелена книга України План

1. Червона книга України

2. Зелена книга України

1. Перелік видів рослин та тварин, що потребують охорони, наводять в так званих Червоних книгах. Перша Червона книга була видана у 1966 році за ініціативою Міжнародного союзу охорони природи та природних ресурсів (МСОП). Крім того, наукове узагальнення інформації в галузі охорони окремих видів рослин, грибів, тварин, відображено в Європейському Червоному списку тварин і рослин, що знаходяться під загрозою зникнення у світовому масштабі (1991), Червоних книгах окремих країн.

Червона книга України - основний державний документ, в якому узагальнено матеріали про сучасний стан рідкісних рослин і тварин у країні, на підставі якого розробляються наукові і практичні заходи, спрямовані на їх охорону, відтворення і раціональне використання.

Мета заснування Червоної книги - поліпшення охорони рідкісних та таких, що знаходяться під загрозою зникнення видів рослинного і тваринного світу; є основою для розробки подальших дій, спрямованих на охорону занесених до неї видів тварин і рослин.

Перший том - «Червона книга України. Тваринний світ» - складається з 11 розділів, що включають статті про 382 види тварин.

Другий том Червоної книги України - «Рослинний світ» вийшов з друку у 1996 році. Він складається з 5 розділів, що включають статті про 541 вид (підвид, різновидність, форма) рослин і грибів.

В залежності від стану та ступеня загрози для популяції видів тварин, рослин та грибів, занесених до Червоної книги України, вони поділяються на такі категорії:

зниклі (0) - види, про які після неодноразовий пошуків, проведених у типових місцевостях або в інших відомих та можливих місцях поширення, відсутня будь-яка інформація про їх перебування в дикій природі;

зникаючі (І) - види, що знаходяться під загрозою зникнення, збереження яких є малоймовірним, якщо продовжиться згубна дія факторів, що впливають на їх стан.

вразливі (ІІ) - види, які у найближчому майбутньому можуть бути віднесені до категорії «зникаючих», якщо продовжиться дія факторів, що виливають на їх стан.

рідкісні (III) - види, популяції яких невеликі, які у даний час не відносяться до категорії «зникаючих» чи «вразливих», хоча їм і загрожує небезпека.

невизначені (IV) - види, про які відомо, що вони відносяться до категорії «зникаючих» чи «рідкісних», однак достовірна інформація, яка б дозволяла визначити до якої із зазначених категорій вони відносяться, - відсутня.

недостатньо відомі (V) - види, які можна було віднести до однієї з вище перерахованих категорій, однак у зв'язку з відсугністю повної достовірної інформації питання залишається невизначеним.

відновлені (VI) - види, популяції яких завдяки вжитим заходам щодо їх охорони не викликають стурбованості, однак не підлягають використанню і вимагають постійного контролю.

Стаття 10 законопроекту містить перелік заходів з охорони та відтворення тварин і рослин, види яких занесені до Червоної книги України.

Червона книга України про кожний із видів тварин і рослин містить такі відомості:

категорія;

поширення;

основні місця знаходження;

чисельність у природі;

відомості про розмноження або розведення в штучних умовах;

заходи, що вжиті та які необхідно здійснити для їх охорони;

джерела інформації;

картосхеми поширення на території України;

фотографії (малюнки);

Занесені до Червоної книги України види тварин і рослин поділяються на такі категорії:

зниклі;

зникаючі;

вразливі;

рідкісні;

невизначені;

недостатньо відомі;

відновлені.

Ведення Червоної книги України покладається на спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів.

Ведення Червоної книги України фінансується за рахунок Державного бюджету України.

2. Зелена книга України є офіційним державним документом, в якому зведено відомості про сучасний стан рідкісних, таких, що перебувають під загрозою зникнення, та типових природних рослинних угруповань, які підлягають охороні.

Зелена книга є основою для розроблення охоронних заходів щодо збереження, відтворення та використання занесених до неї природних рослинних угруповань. Охорона цих угруповань спрямовується на збереження їх ценотичної структури, популяцій рідкісних видів рослин та умов місцезростання.

Зелену книгу вперше в світі розробили фахівці України. На відміну від Червоної книги, Зелена книга звертає увагу на охорону не окремих видів, а цілісних рослинних угруповань. У ній представлено 126 рідкісних й типових рослинних угруповань, які потребують охорони.

Зелена книга України є офіційним державним документом, в якому зведено відомості про сучасний стан рідкісних, таких, що перебувають під загрозою зникнення, та типових природних рослинних угруповань, які підлягають охороні.

Ідея створення Зеленої книги започаткована в Україні й відображена в монографії «Зеленая книга Украинской ССР: Редкие, исчезающие и типичные, нуждающиеся в охране растительные сообщества». Це видання було присвячене опису сучасного стану рідкісних рослинних угруповань та заходам щодо їх збереження і науково-обґрунтованого відтворення.

Положенням про Зелену книгу України, затверджено Міністерством охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України 19.ІІ.1997. До Зеленої книги України заносяться цінні з наукової точки зору природні рослини, угруповання, насамперед ті, в яких домінують або співдомінують рідкісні, реліктові та ендемічні види рослин; види, що знаходяться в Україні на межі свого ареалу; зональні, найтиповіші для України рослинні угруповання. Законодавство України виокремлює 5 категорій природних рослинних угруповань, що потребують охорони та внесення до Зеленої книги України:

а) корінні рослинні угруповання, у складі яких домінують види рослин, внесені до Червоної книги України, а також реліктові та ендемічні види рослин;

б) корінні рослинні угруповання, склад яких визначають типові види рослин, що зростають на межі ареалу чи висотного поширення та мають тенденцію до зниження життєвого потенціалу;

в) рослинні угруповання, не пов'язані з природною зональністю (болота, луки, водні об'єкти тощо), які потребують охорони з ботаніко-географічних міркувань;

г) рослинні угруповання, взаємопов'язані зі зникаючими видами представників тваринного світу;

д) рослинні угруповання, утворені поширеними в минулому видами рослин, які стали рідкісними під впливом антропогенних чи стихійних факторів. Занесені до Зеленої Книги України природні рослинні угруповання підлягають особливій охороні на всій території України. Заборонено будь-яку діяльність, що негативно позначається на стані цих природних угруповань і загрожує їх збереженню. З цією метою передбачено: встановлення особливого правового статусу природних рослинних угруповань, що потребують охорони, і створення на територіях, де наявні угруповання, внесені до Зеленої Книги України, природно-заповідних об'єктів або оголошення їх природно-заповідними територіями; врахування спеціальних вимог щодо охорони цих природних угруповань у разі вилучення і надання земельних ділянок, розроблення проектів документації та проведення екологічної експертизи; встановлення кримінальної та адміністративної відповідальності за пошкодження природних рослинних угруповань, занесених до Зеленої Книги України, та місць їх зростання; міжнародне співробітництво у межах багатосторонніх та двосторонніх міжнародних угод; проведення виховної роботи серед населення; здійснення моніторингу за станом і змінами занесених до Зеленої Книги України природних рослинних угруповань та необхідних досліджень з метою розробки наук, основ їх охорони, відновлення і невиснажливого використання. Ведення ЗКУ покладено на Міністерство охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України. Це ж міністерство відповідає за організацію збереження рослинних угруповань, занесених до Зеленої Книги України, та екологічних умов їх існування, а також здійснює державний контроль у відповідній сфері.

Для наукового забезпечення ведення Зеленої Книги України, проведення експертизи пропозицій про внесення угруповань до Зеленої Книги України та вилучення з неї, здійснення наукових досліджень та організації інших заходів охорони навколишнього природного середовища 1999 утворено Національну комісію з питань Зеленої Книги України, до складу якої увійшли провідні науковці та спеціалісти.

Ведення Зеленої Книги України фінансується за рахунок державного бюджету України. Міністерство охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України забезпечує офіціальне видання та розповсюдження Зеленої Книги України не рідше одного разу на 10 років. Перша Зелена Книга України вийшла друком 1987.

Зелена книга - нова форма науково обґрунтованої охорони рослинних угруповань, яка запроваджує сучасний підхід до збереження біорізноманіття з акцентом на ценотичний аспект. Зелена книга є основою для розроблення охоронних заходів щодо збереження, відтворення та використання занесених до неї природних рослинних угруповань. Охорона цих угруповань не тільки забезпечить збереження відповідних ценозів, а й популяцій рідкісних видів рослин та екосистем.

1