14. Визначення виду зв'язку між ознаками. Рівняння регресії. Критерії перевірки істотності зв'язку.

14. Предмет статистики. Особливості статистичної методології.

Статистика – це наука, яка вивчає кількісну сторону масових суспільних, соціально-економічних та інших явищ в нерозривному зв'язку з їх якісною стороною в певних умовах місця і часу.

Отже, предмет статистики – кількісна сторона масових суспільних, соціально-економічних та інших явищ в нерозривному зв'язку з їх якісною стороною в певних умовах місця і часу.

Об'єктом статистики є людське суспільство, явища і процеси суспільного життя.

Статистична методологія — це комплекс спеціальних, притаманних лише статистиці методів і прийомів дослідження. Вона ґрунтується на загальнофілософських (діалектична логіка) і загальнонаукових (порівняння, аналіз, синтез) принципах.

Згідно з принципами діалектичної логіки статистика будь-яке суспільне явище розглядає не ізольовано, а у взаємозв’язку з іншими, виявляє фактори, які спричинюють варіацію значень ознак у межах сукупності, оцінює ефекти впливу факторів і щільність причинно-наслідкових зв’язків.

Суспільні явища динамічні, тому статистика вивчає їх у розвитку, оцінюючи тенденції та циклічні коливання, інтенсивність динаміки та структурних зрушень.

Розглядаючи сукупності елементів, статистика, з одного боку, визначає в них схожі риси і відмінності, об’єднує елементи в групи, вирізняючи окремі типи й форми явищ, а з іншого — узагальнює інформацію як за окремими групами (типами), так і за сукуп­ністю в цілому.

Особливості статистичної методології пов’язані, по-перше, з точним вимірюванням і кількісним описуванням масових суспільних явищ; по-друге, з використанням узагальнюючих показників для характеристики об’єктивних статистичних закономірностей.

Будь-яке статистичне дослідження послідовно проходить три етапи. Перший етап — збирання первинного статистичного матеріалу реєстрацією фактів чи опитуванням респондентів. На другому етапі зібрані дані підлягають систематизації та групуванню — від характеристики окремих елементів переходять до узагальнюючих показників у формі абсолютних, відносних чи середніх величин. Третій етап передбачає аналіз варіації, динаміки, взаємозв’язків.

14. Загальна теорія статистики як галузь статистичної науки.

Термін «статистика» походить від латинського «status», щоозначає положення, стан явищ.Цей термініснує століття, хоч зміст його неодноразово змінювався.У науковій літературі слово «статистика» вживають із XVIIIстоліття за змістом як державознавство. Проте статистика почала свій розвиток значно раніше - у середині XVII століття.Нині термін «статистика» вживають у кількох значеннях:1)це - дані, які характеризують масові суспільні явища; 2)процес збирання, зберігання і обробки даних про масовісуспільні явища, тобто галузь практичної діяльності, спрямованої наодержання, обробку, аналіз і видання масових даних про явища іпроцеси суспільного життя; 3)це - наука, яка вивчає величину, розміри і кількісну сторонумасових суспільних явищ у нерозривному зв'язку з якісною стороноюцих явищ, з їх соціально-економічним змістом. Наукова система статистики складається із статистичної теорії,статистичної методології та зведених результатів статистичних досліджень.Статистична теорія являє собою загальне вчення про розміри суспільних явищ і статистичних показників, які їх характеризують.Вона включає також вивчення зв'язків між статистичнимипоказниками, розвитку, змін змісту і форми статистичних показників.