3.Герої стародавньої Греції

3.1.Геракл

Ім'я Гера́кл(додаток 5) носив найпопулярніший із грецьких героїв, людина надзвичайної сили та відваги. Він був сином Зевса й Алкмени, дружини Амфітріона. Перед народженням Геракла Зевс оголосив на зборах богів, що той, хто перший народиться в Персеєвому роді, буде володарем нащадків Персея та всіх земних народів. Ревнива Гера прискорила народження Персеєвого внука Еврісфея і затримала пологи Алкмени. Коли нарешті народилися близнята Геракл та Іфікл, Гера послала до колиски малят двох величезних зміїв, щоб вони вбили Геракла, однак майбутній герой задушив їх. За однією з версій, Зевс, бажаючи зробити сина безсмертним, узяв його на небо й поклав біля грудей сплячої Гери, але богиня прокинулась і відштовхнула чужу дитину. Її молоко розлилося по небу, утворившиМолочний Шлях, а кілька крапель упало на землю, і з них виросли білі лілеї. Амфітріо ннавчив Геракла правити колісницею, Кастор — боротьби, Евріт — стрільби з лука, Лін — музики, кентавр Хірон — усіх інших наук. Коли юний Геракл у нападі гніву вбив Ліна,Амфітріон послав його на гору Кітерон пасти отари. Тут він подолав страшного кітеронського лева, шкуру якого (за іншим переказом, шкуру немейського лева) надягнув так, що паща вкривала йому голову, мов шолом. Вісімнадцятирічним юнаком Геракл повернувся до Фів, де застав послів орхоменського владаря Ергіна, які вимагали від фіванців ганебної щорічної данини. Герой пішов на орхоменців війною, переміг їх і примусив сплачувати подвійну данину. Вдячний фіванський владар Креонт віддав за нього свою доньку Мегару. Тим часом Еврістей, який владарював над аргів'янами, покликав Геракла до себе на службу. Він

11

повинен був звершити 12 подвигів (їх визначив Еврістей), післячого Зевсмав подарувати йому безсмертя. Коли дельфійський оракул оголосив Гераклові волю богів, він збожеволів і повбивав своїх дітей від Мегари, а також дітей Іфікла. Вилікувавшись від божевілля, Геракл вирушив у Тірінф до Еврісфея. Гомер розповідає лише про один подвиг Геракла — перемогу над Кербером; Гесіод згадує про боротьбу з немейським левом, лернейською гідрою(додаток 6) та Геріоном.

На честь героя споруджували храми, вівтарі й статуї. Як уособлення сили, Геракл був покровителем усіх гімнасіїв і палестр; гладіатори в Римі, які за віком сходили з арени, присвячували героєві свою зброю. Коли після важкої перемоги Геракл відпочивав, він любив насолоджуватися музикою й співом, звідси пов'язування його культу з музами. Його зображували дужим чоловіком — озброєним, голим або в лев'ячій шкурі. Подвиги Геракла були улюбленими темами античного мистецтва. Відома статуя Геракла Фарнезе роботи Глікона. Епізоди з життя героя були усталеними темами скульпторів, які оздоблювали фризи, метопи й фронтони в храмах. Образ Геракла оспівали Софокл («Трахінянки», «Філоктет»), Евріпід («Несамовитий Геракл», «Геракліди»). З ім'ям Геракла пов'язані крилаті вислови: «дійти до Геркулесових стовпів» — дійти до краю; «геркулесова праця» — тяжка праця.

3.2.Персей

Персе́й (грец. Περσεύς) — напівлегендарний цар Аргоса і Мікен XV ст. до н. е. Один з найулюбленіших героїв давньогрецьких міфів.Син Зевса й доньки аргоського царя Акрісія — Данаї. Оскільки Акрісій дізнався зоракула, що загине від руки онука, він ув'язнив Данаю у «мідному чертозі», а коли та таки народила сина — наказав кинути їх у море. Після

12

дивовижного порятунку, Персей виховувався в родині рибалки Діктіса. Коли владар острова Серіф Полідект закохався в Данаю і захотів позбутися Персея, то послав юнака по голову горгони Медузи. Боги порадили йому йти на крайній захід, де жили граї, що мали одне око й один зуб на трьох. Викравши око та зуб, Персей повернув їх після того, як граї розповіли йому, де живуть горгони, і показали шлях до німф, які мали крилаті сандалі, чарівний шолом Аїда і заплічний мішок. Діставши від німф ці дари й озброївшись гострим кривим ножем, який подарував Гермес, Персей рушив до горгон. Герой знав, що той, хто погляне на Медузу, негайно перетвориться на камінь, тому дивився на відображення потвори на блискучому щиті, який простягла Афіна. Він відтяв Медузі голову, сховав у мішок і, надягнувши шолом-невидимку відлетів. Пролітаючи над Ефіопією, герой помітив прикуту до скелі Андромеду, віддану на поталу морському страховищу. Персей убив страховисько й одружився з царівною(додаток 4). Повернувся на Серіф, визволив матір від настирливого Полідекта, з допомогою говови Медузи обернувши його й весь його двір на каміння. Із вдячності за піклування пожертвував голову Медузи Афіні, яка помістила її на егіді. Бажаючи побачити діда, Персей помандрував у рідні краї. Коли він прибув в Аргос, там відбувалися ігри. Персей захоплювався гімнастичними вправами, тому одразу вступив у змагання. Але диск вирвався в нього з рук і поцілив в Акрісія.

Сюжет міфа приваблював художників Тінторетто, Тіціана, Рубенса, Рембрандта, Тьєполо, скульпторів Бенвенуто Челліні,Канову. Софокл та Евріпід написали трагедії «Андромеда», які збереглись у фрагментах. У новий час сюжет міфа використали в своїх трагедіях Кальдерон, Корнель, в операх — Люллі та Гайдн.

13