- •Введення
- •1. Вплив технологічних процесів добутку вугілля на природу
- •Технологічні процеси - джерела гідромеханічних порушень:
- •Технологічні процеси - джерела гідродинамічних порушень:
- •Забруднення повітряного басейну та аєродинамічні порушення:
- •Загальні відомості о шахті
- •1.3 Фізико-географічні особливості району проммайданчику шахти
- •1.4. Розрахунок та оцінка небезпечної швидкості вітру
- •2.1 Забруднюючі речовини, які викидаються у атмосферу шахтами
- •2.Оцінка впливу шахти на атмосферу
- •2.2.Контроль за станом повітряного басейну
- •3.Оцінка впливу шахти на гідросферу
- •3.1.Умови спуску стічних вод у водоймища
- •3.2.Розрахунок гранично допустимого збросу вивішених речовин
- •3.3.Контроль якості стічних вод
- •Характеристика очисних споруджень
- •Вибір, обґрунтування й технічні характеристики станції очищення
- •3.4.Проект станції очистки стічних вод
- •4. Розрахунок та обґрунтування об’ємів утворення відходів на шахті
- •4.1. Шахтна порода
- •4.2. Мул ставка відстійника
- •4.3. Зола
- •4.4. Розрахунок викиду автомобільного транспорту
- •4.5. Інші відходи
- •4.6. Проект рекультивації природного відвалу
- •Гасіння очагів загорання по схемі
- •5. Проект полігону, безпечного для навколишнього середовища
- •6. Охорона праці, техніка і правила безпеки при охороні навколишнього середовища
5. Проект полігону, безпечного для навколишнього середовища
Проектом передбачається заповнять полігон відповідно до розробленого раніше проекту рекультивації.
Проектом передбачене складування породи, видаваної із шахти при проходці гірських вироблень, золи й шлаки у вилученнях кар'єру без обладнання протифільтраційного екрана.
Гірнича порода та зола +шлак складується слоями, що чергуються слоями завтовшки 1,0 м.
Зола і шлак транспортуються та складуються у вологому стані ;
При підсиханні поверхні золи та шлаку проводиться зволоження підсохшої поверхні поливальною машиною.
У наступному предбачена рекультивація та висадка рослин на уступах відвалу.
Проект полігона безпечного для навколишнього середовища приведен на ілюстрованому чертежі.
6. Охорона праці, техніка і правила безпеки при охороні навколишнього середовища
Заходи з охорони праці і техніці безпеки
При виконанні робіт з переформування, гасіння й рекультивації відвалів гірських порід вони повинні вестися відповідно до робочого проекту, складеним на підставі типового проекту. Всі роботи повинні вестися висококваліфікованими робітниками під контролем осіб технічного нагляду й тільки у світлий час доби.
Відстань між робітниками на відвалі не повинне перевищувати 10 м. Забороняється розставляти робітників на різних рівнях один під іншим щоб уникнути їхнього травмування каменями, що обсипають. Зсе роботи повинні виконуватися не менш, ніж двома робітниками одночасно.
Забороняється перебування людей на відвалах під час зливових осадхов, дощів, гроз, а також поганої видимості ( задимленість, пара, туман).
Роботи повинні вироблятися з використанням справного інструмента й у спецодязі, що відповідає виконуваної операції.
Перед початком подачі води або розчину на відвал робітники повинні находитьоя на безпечній відстані від струменя гідромонітора або насоса й від місця зливу води. Забороняється подавати воду в тріщини порожнечі вигоряння й провали відвала щоб уникнути можливих вибухів і раптових обвалів і зсувів.
Перед вьездом бульдозера на відвал повинні бути усунуті витоки пального й масла, а їхні сліди змитий з поверхні машм.
Робітники, що працюють на відвалі, повинні перебувати на безпечній відстані від працюючого бульдозера й у зоні видимості бульдозера. Забороняється на схилах відвала й терасах складаровать важкі предмети (лопати, буровий інструмент, труби й т.п.).
На робочих місцях повинні бути медичні аптечки й питна вода.
Перед початком робіт повинен вироблятися інструктаж робітників по безпеці прийомів виконання конкретних операцій під розпис.(14)
Міри безпеки при роботі з гідромонітором
Щоб підвищити безпека роботи при гідровидобутку, треба:
надійно обгороджувати металевими кожухами місця з'єднань водопроводів (крім зварених з'єднань) у виробітках, по яких систематично ходять або їздять люди;
випробовувати быстроразъемные накидні з'єднання на міцність, а зварені з'єднання - на якість зварювання;
зміцнювати водопроводи;
перевіряти надійність водопроводів гідравлічним пресуванням при тиску, на 50 % перевищуючому максимальне робоче.
Безпека при роботі гусеничного транспорту
Експлуатацію транспорту варто вести в строгій відповідності з «Інструкцією з безпечного застосування самохідного (нерейкового) устаткування в підземних рудниках», затвердженої Госгортехнадзором СРСР.
Управляти машиною в підземних умовах дозволяється особам, що пройшли спеціальне навчання й має посвідчення на право водіння. Швидкість руху машин не повинна перевищувати 20 км/год, а при раз-миновке їх у виробітку швидкість повинна бути знижена до 10 км/ч. Допускається рух машин зі швидкістю більше 20 км/год, однак при цьому повинне бути отримане дозвіл головного інженера шахти, погоджене з місцевими органами госгортехнадзора. У виробітках, де дозволена така швидкість пересування, а також у похилих транспортних виробітках пішохідні доріжки повинні бути підняті або захищені відбійними брусами, що виключають наїзд на них машин. Безпека людей, не пов'язаних з обслуговуванням самохідних машин, забезпечується також дотриманням необхідних зазорів і вільних проходів і їхнім чітким позначенням (кольоровими смугами, рейками й т.п.).
Зазори між найбільш виступаючою частиною транспортного засобу й боком (кріпленням) виробітку або розміщеним у ній устаткуванням приймаються рівними 1,2 м з боку проходу людей і 0,5 м із протилежної сторони. Ширина проходу може бути зменшена до 1 м за умови, якщо пішохідна доріжка піднята на висоту 0,3 м, або при пристрої ніш через 25 м.
Для перевезення людей дозволяється використовувати тільки спеціально передбачені для цих цілей машини й причепи заводського виготовлення. Автопричепи оснащаются гальмовими пристроями й світловою сигналізацією.
Промплощадка шахти
Промплощадка на шахтній поверхні повинна влаштовуватися так, щоб забезпечувати:
безпека переходу людей через рейкові шляхи, конвеєрні лінії й монорейкові або канатні дороги шляхом пристрою мостков або підземних переходів;
під'їзд до кожного будинку й водойми пожежних машин не менш чим із двох сторін по довжині будинку із шириною під'їзду не менш 6 м і відстанню від краю під'їзду до стіни будинку не більше 25 м;
відвід атмосферних і поталих вод і запобігання влучення їх у стовбури, шурфи й поглиблені канали із трубами й кабелями;
вогнестійкість надшахтних будинків і споруджень, тому що пожежа в них може викликати не тільки травми й втрати, але й супроводжуватися влученням продуктів горіння в підземні гірські гыработки й отруєнням людей, що перебувають там.
Породні відвали
Закладка й експлуатація породних відвалів на вугільних і сланцевих шахтах повинні здійснюватися у відповідності с Інструкцією з попередження самозаймання, гасінню й розбиранню породних відвалів. Положення цієї інструкції можна застосовувати до породних відвалів на інших шахтах, що добувають корисні копалини, схильні до самозаймання.
Для породних відвалів висотою більше 10 м установлюється захисна зона, який уважається територія, що примикає до проектного (для зупинених відвалів - фактичному) контуру відвала. Вона встановлюється тому, що породи можуть раптово сповзати, особливо при дощі на палаючих відвалах. Такі випадки відбуваються періодично й можуть з'явитися причиною травматизму.
Висота відвала, м.... 10-30 31-40 41-60 61-80 81-100
Ширина захисної зони з
боку лобовий і бічний
частин відвала, м. . . . . 20 50 100 150 200
Гранична висота породних відвалів 100 м.
Для хвостових частин відвала ширина зазначеної зони становить 20 м.
Експлуатація палаючих відвалів забороняється. Вони підлягають обов'язковому гасінню. Палаючий відвал становить небезпеку для працюючих на ньому людей (можливі опіки й отруєння), а також загазовывает навколишню атмосферу. Забруднений отрутними газами повітря може попадати в шахту.
Неодмінною умовою успішного гасіння палаючого відвала є припинення подачі на нього нових порцій породи. Гасити відвал потрібно шляхом проиливания поверхневого шару глинистими й вапняними пульпами й суспензіями.
Висновок
Данний курсовий проект відображує проблему забруднення навколишнього середовища такими негативними факторами як:
промислові та комунально-побутові котельні (пив, зола, сажа, сірчистий ангідрит, оксиди азоту, двооксид вуглецю);
сушильні установки збагачувальних і брикетних фабрик (вугільний пив, сірчистий ангідрит, оксиди азоту, оксид вуглецю);
аспіраційні системи збагачувальних і брикетних фабрик, споруд поверхневого технологічного комплексу шахт (вугільний та породний пив);
установки головних вентиляторів провітрювання шахт (вугільний та породний пив, метан);
породні комплекси та відвали шахт і збагачувальних фабрик (породний та вугільний пив, оксиди сірки й вуглецю, оксиди азоту);
вугільні склади (вугільний пив, залишковий метан у вугільній масі);
пункти навантаження вугілля в залізничний транспорт (пил).
Проблему забруднення навколишнього середовища є дуже актуальною у наш час і треба проводити заходи щодо охорони навколишнього середовища.
В ході її виконання курсового проекту я визначила технологічні процеси гірничого виробництва в заданих умовах шахти «Ломоватської», виконала розрахунок і обґрунтування відходів основного і допоміжного виробництва, визначила умови випуску стічних вод шахти, розкрила заходи охорони праці, техніка і правила безпеки при охороні навколишнього середовища. Мною була складена схема водопостачання шахти і станції очистки стічних вод, схема рекультивації породного відвалу, полігонів промислових відходів, раціонального складування шахтної породи, схема розміщення зелених насаджень на терасах відвалу.
Таким чином у курсовому проекті вирішені такі основні задачі:
• вплив технологічних процесів основного та допоміжного виробництва на навколишнє середовище;
метереологічні умови району розташування шахти, визначити небезпечну швидкість повітря;
оцінка показників впливу шахти на атмосферу та гідросферу.
СПИСОК ВИКОРИСТАНЇ ЛІТЕРАТУРИ
«Временный классификатор токсичных промышленных отходов и методические рекомендации по определению класса токсичности промышленных отходов», утвержденный Минздравом СССР совместно с ГКНТ СССР 13.05.87 г. № 4286-87;
Закон України «Про відходи» від 05.03.1998 № 187_98-ВР
Закон Украины «Об охране окружающей среды» от 07.02.2002 г
«Краткий автомобильный справочник», М., Транспорт, 1994 г.;
«15. Каталог «Сельскохозяйственная техника», М., ЦНИИТЭИ.
«Методика расчета объемов образования отходов. Отходы металлообработки», Санкт-Петербург, 1999 г.;
В. А. Горшков «Очистка и использование сточных вод предприятий угольной промышленности». М.: Недра, 1981, с. 66-68.
Правила охраны поверхностных вод от загрязнения сточными водами. М., 1975.
Черкинский С. Н. Санитарные условия спуска сточных вод в водоемы. М.: Стройиздат, 1971, 208с.
Мирзаев Б.А. та ін.. Екологія гірничого підприємства: пос.для ВУЗів.-М.:1991-320с.
Отчет по практике по ш. Ломоватская.
Красавін А.П «Захист навколишнього середовища у вугільній промисловості»
Меркулов В.А. «Охорона природи на вугільних шахтах», М.:Недра; 1981.-181с.
6.010104(14)
ДГ-БЖД10-1-071 КР
