1.2. Основні етапи підготовки магістерської роботи.
Процес підготовки і захисту магістерської роботи складається з декількох взаємопов’язаних етапів (рис. 1.1).
Магістерська робота
Рис. 1.1. Етапи підготовки і проходження магістерської роботи
Підготовка магістерської роботи повинна починатися з початку другого семестру навчання в магістратурі з прикладної економіки. Першою, підготовчою фазою написання роботи, яка здійснюється у лютому-травні, є постановка задачі: студент має визначитись із проблемним напрямком, який він збирається досліджувати. Цей етап є критичним щодо вибору об’єкту дослідження і здебільшого обумовлює методи, які надалі використовуються.
Наукове керівництво. Наступним етапом виконання роботи є формулювання теми дослідження і закріплення наукового керівника. Теми магістерських робіт визначаються вищим навчальним закладом. Студентові магістратури надається право вибору теми роботи. Вона найчастіше вибирається зі списку, рекомендованого кафедрою. Але не є виключним (і це заохочується) особистий вибір теми студентом з необхідним обґрунтуванням доцільності її розробки.
При виборі теми доцільно брати задачу порівняно вузького плану для того, щоб можна було її глибоко проробити. Істотну допомогу у виборі теми роблять ознайомлення з аналітичними оглядами і статтями в спеціальній періодиці, а також бесіди і консультації з фахівцями-практиками, у процесі яких можна виявити важливі питання, що ще мало вивчені в науці.
На цьому етапі провадиться узагальнене визначення проблеми, яка має бути уточнена і деталізована у впродовж емпіричних досліджень, формулюються у першій редакції основні характеристики роботи – мета дослідження, об’єкт і предмет дослідження і позначається багато задач, розв’язання яких дозволить досягти поставленої мети. Проходження цього етапу має бути здійсненим до кінця травня.
Далі студент узгоджує обраний напрям, тему і підприємство за даними якого буде виконуватися робота, з керівником роботи. Студент пише заяву (форма наведена у додатку А) на ім’я завідувача кафедри за підписом керівника роботи.
Після обрання студентами тем, на кафедрі формується проект наказу, який доопрацьовується, якщо в напрямку дослідження, або у темі є якісь зміни. В кінцевому варіанті напрямок, як правило, не змінюється, а може змінитися лише у назві роботи. Про це кафедра повідомляє студента. Але після виходу кінцевого варіанта наказу студент повинен ознайомитись із затвердженою темою. Якщо, з будь-яких причин, тема відрізняється від вказаної в заяві, то необхідно звернутися до завідувача кафедри з обґрунтуванням необхідності зміни наказу.
Передбачається, що студент присвятить виконанню магістерської роботи приблизно 400 годин. Кожному студенту призначається науковий керівник, котрому виділяється час на наукове керівництво на індивідуальній основі. Студент має узгодити розклад регулярних зустрічей з науковим керівником. Крім того, у доповнення до наукового керівництва передбачається проведення:
семінарів з управління написанням магістерської роботи, здійснення окремих досліджень і методики викладання матеріалу у роботі;
консультацій з іншими викладачами, окрім наукових керівників.
Обов’язки наукового керівника полягають у наступному:
надавати допомогу у роз’яснені практичних аспектів і питань досліджень, які виконуються у роботі;
відсилати студентів, де це можливо, до відповідних джерел інформації;
рекомендувати методологію, яка відповідає дослідженню;
надавати допомогу у структуруванні і організації роботи;
читати і рецензувати окремі матеріали роботи;
надавати допомогу студентам у плануванні виконання магістерської роботи.
До задач наукового керівника не входить організація підготовки роботи, планування часу студента або його стимулювання і створення позитивної мотивації. Ці задачі покладаються виключно на студента. Крім того, науковий керівник не обов’язково має бути експертом з обраної проблеми. Він має забезпечити коректне застосування наукової методології до рішення проблеми.
Зміст магістерської роботи визначається її темою і відображається у плані, що розробляється за допомогою наукового керівника. План магістерської роботи має бути складним і містити вступ, три розділи, кожен з яких має складатися не менше як із трьох підрозділів, висновків та пропозицій, списку використаних джерел та додатків. План формується завдяки вивчення студентом самостійно або за рекомендацією наукового керівника інформаційних джерел (книг, брошур, статей, Інтернет-сайтів та ін.) й відповідних нормативних документів. Рекомендується наступна приблизна структура плану:
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. Теоретичний (методологічний, концептуальний)
Огляд проблеми та її впливу на об’єкт дослідження
Аналіз предмету, шляхів впливу на нього (шляхів впливу предмету на об’єкт дослідження) щодо розв’язання проблемної ситуації
Розробка теоретичного підходу, направленого на розв’язання викресленої проблеми
Висновки до розділу 1
РОЗДІЛ 2. Прикладний (інструментальний, модельний, аналітико-прикладний)
2.1. Критичний аналіз стану та тенденцій розвитку організації
2.2. Підходи щодо моделювання процесу прийняття рішень, де
породжено проблему, що потребує розв’язання
Методологія розв’язання проблеми та застосування відповідного
інструментарію
Висновки до розділу 2
РОЗДІЛ 3. Практичний (реалізаційний)
3.1. Організаційні форми втілення результатів
3.2. Реалізація результатів, проведення розрахунків, синтез
рекомендацій
3.3. Оцінка ефективності або ступеню реалізованості результатів дослідження
Висновки до розділу 3
ВИСНОВКИ
Наведена структура не є типовою, але відображає напрямки логічного взаємопов’язування результатів дослідження.
Далі йдуть два паралельних етапи – аналіз літературних джерел, які відносяться до об’єкта дослідження і специфіки його функціонування, особливостей впливу проблемної ситуації на об’єкт дослідження і досвіду її розв’язання, предмету дослідження та його можливостей щодо розв’язання відокремленої проблеми, а також безпосереднє проведення обстеження реального економічного об’єкту. По закінченні цих етапів студент подає науковому керівнику попередній звіт про хід дослідження (додаток Б), який містить основні характеристики роботи, календарний план дослідження і діаграму підготовки магістерської роботи (наприклад, за Гантом – додаток В). Обидва етапи мають закінчитися у середині жовтня.
Попереднє дослідження реального економічного об’єкту та аналіз досвіду розв’язання проблемної ситуації, які здійснювалися на попередньому етапі, дозволяють чітко сформулювати проблему і зробити постановку задачі дослідження. Цей етап є найбільш критичним стосовно вибору методів дослідження.
Подальші дослідження дозволяють вдосконалити знання студента щодо проблеми і предметної галузі і дають можливість перейти до розробки теоретичних і прикладних результатів. На цьому етапі продовжується збір і аналіз емпіричних даних про об’єкт дослідження.
На етапі аналізу результатів дослідження здійснюється або оцінюється можливість їх впровадження, аналіз ефективності і розробка практичних рекомендацій.
Етапи, поєднані у фазу «Проведення дослідження», повинні бути завершені до кінця жовтня.
Наступною фазою підготовки магістерської роботи є написання письмового звіту про дослідження, тобто саме магістерської роботи. На початковому етапі провадиться остаточне уточнення основних характеристик роботи і формування її структури.
По закінченні цього етапу студент надає науковому керівнику звіт, який містить уточнені основні характеристики роботи (мета, об’єкт, предмет), сформульовані задачі, формулювання результатів, які містять принципіальну новизну, і анотовану структуру роботи з зазначенням того, які задачі дослідження розкриваються у даній частині магістерської роботи.
На наступному етапі формується перший варіант магістерської роботи, яка має відповідати виділеним характеристикам і розробленій структурі.
Наступним етапом підготовки магістерської роботи є попереднє обговорення – публічне подання результатів дослідження. Мета попереднього захисту – виявлення проблемних студентів і уточнення структури і характеристики роботи у остаточній редакції.
Наступна фаза підготовки магістерської роботи – її захист, який складається з підготовки чистового варіанту, рецензування у наукового керівника, отримання допуску до захисту у завідувача кафедри, проходження зовнішнього рецензування і безпосередньо захисту магістерської роботи.