2.2. Технічне обслуговування
Перше технічне обслуговування включає такі додаткові роботи:
Перевірку шплінтування пальців, штоків гальмівних камер в гідравлічному приводі гальм і величини вільного ходу педалі гальма та важеля ручного гальма (при необхідності проводять відповідне регулювання);
Кріплення і перевірку диска та кронштейнів колодок трансмісійного гальма;
Перевірку рівня рідини в резервуарі головного гальмівного циліндра гідравлічного привода;
Змащування підшипників валів розтискних кулаків і осей.
Під час щоденного технічного обслуговування перевіряють дію ножного і ручного гальма, герметичність з’єднань трубопроводів та деталей гідравлічного привода гальм та системи вакуумного підсилювача.
Перше технічне обслуговування включає такі додаткові роботи: перевірку шплінтування пальців, штоків гальмівних камер в гідравлічному приводі гальм і величини вільного ходу педалі гальма та важеля ручного гальма (при необхідності проводять відповідне регулювання); кріплення і перевірку диска та кронштейнів колодок трансмісійного гальма; перевірку рівня рідини в резервуарі головного гальмівного циліндра гідравлічного привода; змащування підшипників валів розтискних кулаків, осей кулаків та інших деталей привода ручного гальма. Перевірка герметичності з’єднань гідравлічного привода гальм. Цю роботу виконують під час зовнішнього догляду автомобіля.
У гідравлічному приводі місця порушення герметичності виявляють по підтіканню гальмівної рідини.
Регулювання вільного ходу педалі гальма. В автомобілів з гідравлічним приводом гальм вільний хід педалі регулюють зміною довжини тяги, що з’єднує гальмівну педаль з штовханням поршня головного гальмівного циліндра. Для цього в автомобіля ГАЗ-53а встановлюють педаль у положення, при якому вона впирається в гумовий буфер, відпускають контргайку і, обертаючи муфту в той чи інший бік, встановлюють вільний хід педалі 8-14 мм. Зазор між поршнем і штовхачем головного гальмівного циліндра повинен бути в межах 1,5-2,5 мм.
При контрольному догляді перевіряють відсутність підтікання гальмівної рідини; на ходу автомобіля контролюють надійність дії гальм і степінь нагріву гальмівних барабанів. При ЩТО провіряють герметичність гальмівного привода, роблять очистку від пилу, бруду або снігу приборів гальмівного приводу.
При ТО-1 додатково провіряють стоянкове гальмо;
провіряють і при необхідності регулюють у автомобілів ГАЗ вільний хід педалі гальма;
провіряють і доводять до норми рівень рідини в боці або головному циліндрі;
при попаданні повітря роблять прокачку гідровода; провіряють стан і роботу регулятора тиску, запобіжного клапана гідроприводі;
змащують вали.
При ТО-2, крім того, знімають гальмівні барабани, провіряють стан гальмівних колодок, накладок, стяжних пружин і барабанів;
роблять очистку їх від бруду;
регулюють зазори між колодками і барабаном;
провіряють герметичність і справність гальмівного привода.
При СО замінюють гальмівну рідину в гідроприводі після промивки його технічним спиртом або чистою гальмівною рідиною.
Перевірка технічного стану гальмівних систем на автомобілі проводиться при дорожніх випробуваннях за ефективністю гальмування (за гальмівним шляхом або максимальним сповільненням) або при випробуваннях на гальмівних стендах - за величиною гальмівних сил. Перевірка ручного (стоянкового) гальма проводиться з поступовим переміщенням його важеля до досягнення початку блокування коліс. Переміщаючи важіль гальма, підраховують кількість спрацювань храпового механізму для того, щоб перевірити правильність регулювання приводу. Одночасно перевіряють ефективність гальмування і рівномірність дії приводу. Технічно справне стоянкове гальмо повинне забезпечувати гальмівні сили на обох колесах, сума яких повинна складати не менш 25% від повної маси автомобіля.
Крім вищевказаних випробувань проводиться ретельний огляд стану елементів гальмівних систем автомобіля – трубопроводів, гнучких шлангів, їх кріплень і з'єднань знизу автомобіля. Для забезпечення надійної роботи гальм і попередження раптових відмовлень робочої гальмівної системи при огляді необхідно враховувати наступні вимоги:
металеві трубопроводи не повинні мати забоїн, подряпин, потертостей, активних ділянок корозії і повинні бути розташовані подалі від гострих крайок, які можуть їх пошкодити;
гальмівні шланги не повинні мати видимих неозброєним оком тріщин на зовнішній оболонці і слідів перетирання, вони не повинні контактувати з мінеральними маслами і змащеннями, які розчиняють гуму (сильним натисканням на гальмівну педаль треба перевірити, чи не з'являться на шлангах здуття, які свідчать про їх непридатність);
усі скоби кріплення трубопроводів повинні бути цілі і добре затягнуті (ослаблення кріплення або руйнування скоб приводить до вібрації трубопроводів, що викликає їх поломку);
не допускається витік рідини зі з'єднань головного циліндра з бачком і зі штуцерів. При необхідності треба замінити втулки бачка і затягти штуцери, не деформуючи трубопроводи.
Виявлені при огляді несправності необхідно усунути із заміною пошкоджених деталей новими.