- •Лекція 2 Тема: Специфіка психічного розвитку дитини.
- •Рушійні сили розвитку
- •Фактори розвитку
- •Влив навчання на розвиток
- •Закономірності розвитку
- •Поняття віку, вікова періодизація
- •Зазначені періоди характеризуються такими особливостями:
- •Критерії періодизації
- •Лекція 3 Тема: Віковий розвиток у психоаналітичній теорії і епігенетичній теорії розвитку особистості е.Еріксона. Динамічна концепція сексуального розвитку 3. Фройда
- •Епігенетична теорія розвитку особистості е. Еріксона
- •Лекція 4. Тема: Концепція інтелектуального розвитку ж.Піаже.
- •Лекція 5. Тема: Вітчизняна традиція у віковій психології (л.С.Виготський, д.Б.Ельконін).
- •Лекція 7. Тема: Ранній дитячий вік (1-3 роки).
- •Лекція 8. Тема: Дошкільне дитинство.
- •Психологічна готовність дитини до шкільного навчання
- •Вступ дитини до школи.
- •Загальні психологічні особливості молодших школярів
- •Формування ставлення учнів до школи і вчителя.
- •Пізнавальні психічні процеси молодшого школяра
- •Емоційно-вольові процеси молодшого школяра
- •Особистість молодшого школяра
- •Лекція 10, 11. Тема: Психологія підліткового віку. Біологічні та соціальні умови психічного розвитку підлітка
- •Криза підліткового віку
- •Самосвідомість - новоутворення особистості підлітка
- •Взаємини підлітка з дорослими
- •Взаємини підлітка з ровесниками
- •Особливості навчальної діяльності підлітка
- •Розвиток пізнавальних процесів підлітка
- •Лекція 12. Тема: Психологія юнацького віку.
- •Лекція 13. Тема: Психологія зрілого віку.
- •Період ранньої дорослості
- •Типології кар’єрних процесів:
- •Період зрілості
- •Період пізньої зрілості
- •1. Передстаречий період (від 60 до 69 років)
- •2. Старечий період (від 70 до 79 років)
- •3. Пізньостаречий період (після 80 років)
- •Література
Типології кар’єрних процесів:
- «вертикальна», ієрархічна кар’єра керівника;
- «горизонтальна» – фахівця; професійна (як проходження ряду стадій розвитку)
- внутріорганізаційна (як траєкторія руху працівника в організації).
Особливості кар’єри класифікують за формою:
- ідеальна – розвиток по висхідній (прогресивний тип);
- лінійна – розвиток і спади в безупинній послідовності;
- нелінійна – стрибки, прориви після тривалих періодів лінійного росту;
- регресивна (яка має виражені «загасаючі» частини);
- «стогнуюча» – відсутність яких-небудь істотних змін протягом тривалого часу.
На ранніх етапах трудової діяльності люди часто відчувають розчарування, коли їх очікування не співпадають з дійсністю. До тридцяти років очікування більшості працюючих стають реалістичнішими. Протягом 7-10 років трудової діяльності людина усвідомлює правильність чи помилковість обраного професійного шляху, що є причиною зміни місця роботи. Після 33-35 років спостерігається тенденція до збереження обраної професії.
Задача особистісного розвитку – побудова сім’ї, виховання дітей. Вимоги та обов’язки батьківства потребують формування дорослої людини. Для кожного періоду сімейного циклу характерні свої досягнення, задачі, конфлікти. Серед стадій, які включають до стадій сімейного циклу включають такі: формування образу батьківства, вигодовування дитини (від народження до двох років), формування авторитету (від 2-5 років); інтерпретативна (молодший шкільний вік – застосування звичних виховних установок), взаємозалежності (підлітковий вік – аналіз стосунків), розлучення (критичне осмислення, якими були батьками).
Основні психологічні новоутворення.
Період ранньої дорослості є сприятливим для досягнення особистісної зрілості, формування індивідуального життєвого стилю, розвитку здатностей долати перешкоди і проблеми реальності за допомогою вольових зусиль, розвитку впевненості та цілеспрямованості, організаторських здібностей.
Особливість розвитку самосвідомості:
самопізнання, прояв у пізнанні себе у світі суспільних відносин, сприйняття чисельних образів у різних ситуаціях;
формування професійної Я-концепції (реальна та ідеальна), професійної самооцінки (в якій виокремлюють операційно діяльнісний та особистісний аспект);
зміна Я-образу при народженні дитини (перерозподіл ролей у подружніх стосунках, взаємодії з особами старшого покоління).
Розвиток «Я»-концепції залежить від самоактуалізації особистості, бажання розвиватися.
Пізнавальні процеси. На розвиток пізнавальних процесів впливає трудова діяльність, практичний досвід, тренованість.
Пам’ять. Зменшується продуктивність короткочасної вербальної пам’яті, перевага збереження інформації в довготривалій пам’яті.
У розвитку уваги відзначають зростання до 33 років, найвищі показники в 27-33 роки, після 34 років зниження. Змінюється обсяг, переключення, вибірковість уваги. Покращення довільної уваги.
Мислення. Гнучкість мислення проявляється у використанні особистістю всіх когнітивних здібностей, якими володіє, уміле використання обставин, логічного та дійового мислення. Комплексність мислительних операцій проявляється в інтеграції різних видів мислення. Розвивається теоретичне мислення (до 30 років), практичне мислення (після 30 років). Загальний підйом рівня розвитку інтелекту за рахунок активності процесів мислення, формування індивідуального стилю розумової діяльності.
Людина з розвиненим інтелектом швидко приймає рішення, чітко висловлює думки, легко пристосовується до нової ситуації, глибоко засвоює домінуючу систему цінностей. Становлення цілісності інтелекту є тривалим і складним процесом, відіграє роль освіта (обсяг засвоєних знань, загальний рівень інформованості) і навчання. В період дорослості за різних форм творчої активності інтелектуальна діяльність досягає найвищого рівня розвитку.
Емоційна сфера. Загальна емоційність знижується, емоційне життя стабілізується, зростає здатність контролювати емоційні переживання, емоційні стани у значущих ситуаціях, збагачується емоційний досвід. Особистість переживає широку гамму моральних, естетичних, інтелектуальних почуттів, стійкою стає емоційна спрямованість.
Криза. Нормативна криза тридцяти років, зумовлена переоцінкою життєвих цінностей, критичним переглядом свого «Я» підведення підсумків щодо реалізації своєї життєвої програми. Реалізувавши себе на етапі молодості людина постає перед пошуком самовизначення в нових життєвих обставинах, з урахуванням реальних можливостей. Відбувається перегляд життєвих цілей, планів, цінностей, для чоловіків можливою є зміна місця роботи, для жінки зміна пріоритетів (сім’я – кар’єра). Переживаючи кризу людина знаходиться в пошуку можливостей свого місця в житті та підтвердження статусу дорослого: прагнення до стабільності і безпеки.
