Практичне заняття № 12 Шкідники овочевих і баштанних культур

План заняття:

1. Спеціалізовані шкідники хрестоцвітих овочевих та технічних культур.

2. Спеціалізовані шкідники лілійних овочевих культур.

3. Спеціалізовані шкідники зонтичних овочевих культур.

4. Спеціалізовані шкідники гарбузових овочевих культур.

Устаткування і матеріали. Мікроскопи МБР-1 і МБС-1, лупи з 7 – 10-кратним збільшенням, препарувальні ванночки, чашки Петрі, крапельниці з водою, пінцети, препарувальні голки, ентомологічні шпильки.

Об'єкти вивчення: Імаго капустяної попелиці, капустяного та ріпакового клопів, хрестоцвітих блішок; ріпакового квіткоїда, стеблового капустяного прихованохоботника, капустяної совки, капустяної молі, капустяного та ріпакового біланів, ріпакового пильщика, весняної та літньої капустяних мух, цибулевого прихованохоботника, цибулевої мухи, морквяної листоблішки, зонтичної молі, блідого лучного метелика, морквяної мухи, баштанної попелиці, тютюнового трипса, паросткової мухи; яйця капустяної попелиці, хрестоцвітих клопів, капустяної совки, капустяного і ріпакового біланів, весняної капустяної мухи, морквяної листоблішки; личинки капустяної попелиці, капустяного клопа, хвилястої блішки, ріпакового квіткоїда, стеблового капустяного прихованохоботника, весняної капустяної мухи, цибулевого прихованохоботника, цибулевої мухи, морквяної листоблішки, морквяної мухи, баштанної попелиці, тютюнового трипса, паросткової мухи; гусениці капустяної совки, капустяної молі, ріпакового і капустяного біланів, зонтичної молі, блідого лучного метелика; несправжньогусениці ріпакового пильщика; лялечки хвилястої блішки, капустяної совки, капустяної молі, капустяного і ріпакового біланів, ріпакового пильщика; кокони капустяної молі, ріпакового пильщика; пупарій весняної капустяної мухи, цибулевої мухи, морквяної мухи, паросткової мухи; пошкодження капустяної попелиці, хрестоцвітих клопів, хрестоцвітих блішок, ріпакового квіткоїда, стеблового капустяного прихованохоботника, капустяної совки, капустяної молі, капустяного і ріпакового біланів, ріпакового пильщика, весняної капустяної мухи, цибулевого прихованохоботника, цибулевої мухи, морквяної листоблішки, зонтичної молі, блідого лучного метелика, морквяної мухи, баштанної попелиці, тютюнового трипса, паросткової мухи.

Завдання 1. Спеціалізовані шкідники хрестоцвітих овочевих та технічних культур.

Капустяна попелиця – Brevicoryne brassicae L. (рис. 1).

Безкрила партеногенетична самка розміром 1,8 - 2,0 мм, тіло яйцеподібне, блідо-зелене, вкрите білувато-сірим пилком; голова світло-бура, на черевці зверху бурі поперечні смуги; очі чорні, ноги бурі, вусики 5 - 6-членикові; трубочки циліндричні, коротші від хвостика конічної форми. Крилата самка-розселювачка розміром 1,5 - 2,2 мм, тіло вкрите сірим пилком, черевце жовто-зелене з бурими поперечними смугами, голова, вусики, груди та ноги бурі. Амфігонна самка розміром 1,7 - 2,0 мм, світло-зелена, без воскового пилку; трубочки, хвостик, шостий членик вусиків і ноги світло-бурі. Самець крилатий, 1,4 - 1,8 мм завдовжки, подібний до крилатої самки; вусики чорні, трубочки буруваті, хвостик жовтий. Яйце – 0,5 мм, видовжено-овальне, блискучо-чорне.

1	2	3	4	5

Рис. 1. Капустяна попелиця: 1 – самка-розселювачка; 2 – самка-засновниця; 3 – личинка; 4 – кладка яєць; 5 – пошкоджений листок.

Пошкоджує капусту, редиску, брукву, ріпу та інші капустяні рослини. Імаго й личинки попелиці вводять у рослину з слиною ферменти і висмоктують сік. У рослині знижується кількість хлорофілу, цукрів та вітамінів. Пошкоджені листки жовтіють, скручуються і засихають. Розвиток качана у капусти припиняється. На насінниках квітконосні пагони та стебла верхівок стають червоно-фіолетовими, засихають і не утворюють насіння.

Капустяний клоп – Eurydema ventralis Westw. (рис. 2).

Імаго розміром 8 - 10 мм, тіло плоске, передньоспинка червона з 6 чорними плямами, на щитку та надкрилах малюнок із чорних плям і смуг; черевце зверху червоне, останні сегменти його чорні; вусики 5-членикові; трикутний щиток прикриває більшу частину черевця; лапки 3-членикові. Яйце розміром 0,6 - 0,8 мм, бочкоподібне, знизу заокруглене, зверху прикрите опуклою кришечкою, яка відкривається при вилуплюванні личинки. Личинка імагоподібна. Дорослі клопи та личинки висмоктують сік. На пошкоджених листках утворюються світлі крапки, які зливаються у плями, потім листки в’януть, жовтіють. Пошкоджені клопами насінники утворюють утворюють щупле насіння.

1	2	3	4	5

Рис. 2. Хрестоцвіті клопи: 1 – імаго капустяного клопа; 2 – личинка; 3 – імаго ріпакового клопа; 4 – кладка яєць; 5 – пошкоджені листки.

Ріпаковий клоп – Eurydema oleracea L. (рис. 2).

Довжина тіла 7 - 8,5 мм. Блискучий, зелений або синій з білуватими або червонуватими плямами і смужками; передньоспинка з білуватою або червонуватою, розширеною позаду смужкою.

Хрестоцвіті блішки – рід Phyllotreta (рис. 3).

Найбільш розповсюдженими видами є блішка хвиляста – Phyllotreta undulata Kutsch., чорна – Ph. atra F., блідонога – Ph. nemorum L., виїмчаста – Ph. vittata Redt., синя – Ph. nigripes F. Це дрібні жуки завдовжки 1,8-3,5 мм, з потовщеними стегнами задніх ніг, з одноколірними (чорні, сині, зелені з металевим блиском) або двоколірними (чорні з жовтою більш-менш звивистою поздовжньою смугою) надкрилами, вусики нитковидні, 11 членикові.

Блішка хвиляста – Phyllotreta undulata Kutsch. Жук розміром 2,0 - 2,8 мм, чорний, кожне надкрило з жовтою поздовжньою смугою, яка зовні має широку неглибоку виїмку; вусики 11-членикові, ниткоподібні; задні ноги стрибальні, зі сплющеними стегнами, гомілки й лапки темні. Яйце розміром 0,3 - 0,4 мм, блідо-жовте, напівпрозоре. Личинка – 2,5 - 3,5 мм, з трьома парами грудних ніг, тіло довгасте, світло-жовте з численними сіруватими дуже маленькими щитками. Лялечка розміром 2 - 3 мм, вільна, жовтувата.

Жуки вигризають на листках виразки та ямки, знищують точку росту. Пошкоджена листкова тканина підсихає, викришується і утворюються невеликі отвори. Сильно пошкоджені листки засихають.

1	2	3	4	5
6	7	8	9	10

Рис. 3. Хрестоцвіті блішки: 1 – жук хвилястої блішки; 2 – личинка; 3 – лялечка; 4, 5 – пошкоджені рослини; 6 – жук синьої блішки; 7 – жук виїмчастої блішки; 8 – жук чорної блішки; 9 – жук світлоногої блішки; 10 – пошкодження світлоногої блішки.

Ріпаковий квіткоїд – Meligethes aeneus F. (рис. 4).

Жук розміром 1,5 - 2,7 мм з плоским довгастим тілом, чорний із зеленим або синім металевим полиском, вусики з тричлениковою булавою, ноги короткі, чорно-бурі. Яйце розміром 0,3 мм, біле, гладеньке, видовжено-овальне. Личинка – до 4 мм, з трьома парами ніг, блідо-сіра, вкрита маленькими чорними бородавками, голова бура. Лялечка – 3 мм, вільна, приплюснуто-яйцеподібної форми, блідо-жовтого кольору.

Пошкоджує насінники овочевих і олійних капустяних культур. Зрідка трапляються на квітках бобових, висадках буряків, на плодових та інших рослинах. Пошкоджені бутони обпадають, при слабкому пошкодженні утворюються виродливі стручки з низькими врожаєм та якістю насіння.

1	2	3

Рис. 4. Ріпаковий квіткоїд: 1 – імаго; 2 – личинка; 3 – пошкоджена рослина.

Стебловий капустяний прихованохоботник – Ceuthorrhynchus quadridens Panz. (рис. 5).

Жук розміром 2,5 - 3,2 мм, сірувато-бурий, біля щитка біла чотирикутна пляма. Головотрубка тонка і довга, підгинається під груди і вкладається між тазиками передніх ніг. Вусики колінчасто-булавоподібні. Яйце розміром 0,8 мм, прозоре, овальне. Личинка – до 5 мм, жовтувато-біла, з коричневою головою, без ніг, дещо зігнута. Лялечка – 4 мм, вільна, жовтувата.

1

2

3

4

Рис. 5. Стебловий капустяний прихованохоботник: 1 – жук; 2 – личинка; 3 – личинки в стеблі капусти, 4 – пошкоджена рослина.

Пошкоджує капусту, ріпу, редиску, брукву, ріпак ярий, гірчицю та інші капустяні. Жуки прогризають у черешках і товстих жилках епідерміс, а потім виїдають м’якуш у вигляді невеликих камер, навколо яких розростається тканина і утворюються здуття – «бородавки». Іноді прогризають отвори в листках і пошкоджують верхівки молодих стебел. Личинки прогризають ходи у черешках листків, проникають у стебла, вигризаючи у них серцевину, опускаючись іноді до кореневої шийки. Пошкоджені рослини відстають у рості й часто гинуть. На насінниках відмирають і обпадають листки, переламуються квітконосні пагони, насіння стає плоским.

Капустяна совка – Mamestra brassicae L. (рис. 6).

Метелик з розмахом крил 40 - 50 мм; передні крила темно-бурі з жовтувато-білою хвилястою лінією, яка посередині крила утворює два зубці, звернені назовні у вигляді латинської літери «W»; дві темні плями розміщені біля переднього краю, ниркоподібна пляма облямована білим або сама частково біла; задні крила сірі, з країв темніші. Яйце розміром 0,6-0,7 мм, жовтувато-біле, півкулясте, з 32 - 38 радіальними реберцями, з яких 12-14 досягають мікропілярної зони. Гусениця завдовжки 35 - 50 мм, 16-нога, мінливого забарвлення, від сірувато-зеленого до темно-бурого, майже чорного, по боках тіла широка жовта смуга, на спині – темний малюнок у вигляді «ялинки». Лялечка розміром 19 - 24 мм, червоно-бура, на кремастері два довгих вирости, які закінчуються сплюснутою булавою.

Пошкоджує польові, овочеві, плодові та лісові культури, що належать до 30 родин. Гусениці І-ІІ віку живуть групами, обгризають м’якуш листка знизу, а потім розповзаються і виїдають великі округло-поздовжні отвори в листках. Дорослі гусениці проникають всередину головки і прогризають у них глибокі ходи, забруднюючи їх екскрементами. Пошкоджені головки загнивають, мають неприємний запах.

1	2	3
4	5	6

Рис. 6. Капустяна совка: 1 – метелик; 2 – кладка яєць; 3 – яйце; 4 – гусениця; 5 – лялечка; 6 – пошкоджена капуста.

Капустяна міль – Plutella maculipennis Curt. (рис. 7).

Метелик має розмах крил 12 - 17 мм, передні крила вузькі, сіро-коричневі, по задньому краю проходить біла або жовтувата смуга, яка при складанні крил утворює малюнок у вигляді ромба; задні крила сріблясто-сірі з довгою бахромою; вусики 35 - 37-членикові, у стані спокою витягнуті вперед. Яйце розміром 0,4 - 0,5 мм, овальне, дещо сплющене, блідо-зелене. Гусениця – 8-11 мм, зелена, з невеликими чорними плямами й рідкими чорними щетинками, тіло її дещо веретеноподібне. Лялечка – 6-9 мм, блідо-зелена, пізніше темніє. Кокон розміром 8 мм, веретеноподібний, сріблясто-білий.

1	2	3	4

Рис. 7. Капустяна міль: 1 – метелик; 2 – гусениця; 3 – лялечка та кокон; 4 – пошкоджений гусеницями листок.

Пошкоджує капусту, редиску, редьку, ріпу, ріпак, турнепс, гірчицю, брукву, хрін та інші рослини родини капустяних. Гусениці вгризаються в паренхіму листків і роблять у них короткі ходи. Гусениці старших віків вгризаються у листки з нижнього боку не пошкоджуючи верхню тканину, внаслідок чого на листках утворюються «віконечка», покриті з верхнього боку тонкою плівкою, які в міру росту листків розриваються. Гусениці залазять всередину молодих листків капусти головчастої і головка не утворюється.

Білан капустяний – Pieris brassicae L. (рис. 8).

Метелик з розмахом крил 55 - 60 мм, з темним припорошенням біля основи, верхівка передніх крил з чорною серпоподібною облямівкою; на передніх крилах самки дві круглі чорні плями, розміщені з верхнього й нижнього боків, у самця з нижнього боку; задні крила знизу сірувато-жовті, з густим чорним припорошенням. Яйце розміром 1,2 мм, лимонно-жовте, пляшкоподібне, ребристе. Гусениця завдовжки 40 - 50 мм, жовтувато-зелена, з темно-бурими щитками, по боках тіла – жовті смуги, вздовж спини світла смуга. Лялечка розміром 30- 35 мм, жовто-зелена, кутаста, з численними чорними крапками.

Гусениці молодших віків живуть групами і вигризають м’якуш листка з нижнього боку. Гусениці старших віків сидять зверху листків і обгризають їх, залишаючи непошкодженими лише товсті жилки.

1	2	3	4	5

Рис. 8. Білан капустяний: 1 – самка; 2 – самець; 3 – кладка яєць; 4 – гусениця; 5 – пошкоджена рослина.

Ріпаковий білан – Pieris rapae L. (рис. 9).

Метелик з розмахом крил 35 - 40 мм, подібний до білана капустяного, але менших розмірів; у самки на передніх крилах по дві чорні плями, у самця – по одній; задні крила зверху білі з чорною плямою на передньому краї, знизу жовтуваті. Яйце розміром 1,0 мм, жовте, ребристе, пляшкоподібне. Гусениця завдовжки 30 - 35 мм, оксамитово-зелена, з жовтою смугою на спинному боці. Лялечка розміром 20 - 25 мм, зеленувато-сіра, кутаста.

Пошкоджує капусту та інші капустяні рослини. Гусениці молодшого віку вигризають в листках невеликі отвори неправильної форми, а потім знищують листкову пластинку. Гусениці другого й наступних поколінь вгризаються в качани капусти і проточують у них ходи. Пошкоджені таким чином качани загнивають, мають неприємний запах і стають непридатними для вживання.

1	2	3	4	5

Рис. 9. Ріпаковий білан: 1 – самка; 2 – самець; 3 – яйце; 4 – гусениця на пошкодженому листку; 5 – лялечка.

Ріпаковий пильщик – Athalia rosae L. (рис. 10).

Імаго розміром 6 - 8 мм, яскраво-оранжевий, блискучий, голова й вусики чорні, на спині дві ромбоподібні чорні плями; дві пари прозорих крил із жовтуватою основою; черевце рудувато-жовте, коротке, заокруглене на верхівці у самця і загострене у самки. Яйце розміром 0,8 - 1,0 мм, овальне, світло-жовте, напівпрозоре. Несправжньогусениця завдовжки 20 - 25 мм, 22-нога, тіло поперечно-зморшкувате, брудно-зелене, без шипів і щетинок, по спині й боках проходять поздовжні синьо-бурі смуги. Лялечка розміром 7 – 8 мм, жовтувато-біла, розміщена в бурому коконі циліндричної форми.

Пошкоджує капусту, ріпак, брукву, редиску, ріпу, редьку, турнепс та інші капустяні рослини. Личинки перших віків скелетують, доросліші об'їдають листки, залишаючи тільки товсті жилки. На гірчиці несправжньогусениці пошкоджують також квітки, зав'язь та недозрілі плоди.

1

2

3

4

Рис. 10. Ріпаковий пильщик: 1 – імаго; 2 – лялечка; 3 – кокон; 4 – пошкоджена рослина.

Весняна капустяна муха – Delia brassicae Bouche (рис. 11).

Самець розміром 5 - 5,5 мм, попелясто-сірого кольору, з трьома темними смугами на передньоспинці та широкою темною смугою на черевці, на всіх сегментах помітні поперечні смуги; черевце округло-конічне, на верхівці звужене; очі займають більшу частину голови. Самка – 6 - 6,5 мм, світло-сірого кольору, смуги на грудях не чітко виражені; черевце загострене, з бурими клиноподібними плямами на кожному сегменті. Яйце розміром 1,0 - 1,5 мм, біле, сигароподібне, з поздовжньою борозенкою. Личинка до 8 мм, біла, безнога та без вираженої голови. Передній кінець тіла звужений, задній косо зрізаний, з двома опуклими дихальцями та 14 конічними горбками, з яких 4 нижні більші й попарно зближені. Несправжній кокон розміром 4 - 6 мм, видовжено-овальний, коричневий, на задньому кінці помітні 14 горбків, які характерні для личинки.

Пошкоджує капусту, редиску, редьку, ріпу та інші капустяні рослини. Личинки вгризаються всередину головного кореня або об'їдають його та дрібні корінці зовні. При пошкодженні редиски, редьки, брукви личинки проникають усередину коренеплоду, де роблять численні ходи. Пошкоджені рослини капусти затримуються в рості, їхнє коріння загниває, листя прив'ядає і набуває синювато-свинцевого відтінку. Значно пошкоджені рослини гинуть.

Літня капустяна муха – Delia floralis Fall. (рис. 11).

Імаго розміром 7-8 мм, жовто-сірого кольору, крила прозорі, жовтувато-бурі з жовтими жилками. Яйце – 1-1,1 мм, біле, сигароподібне, з широким жолобком. Личинка завдовжки до 10 мм, біла або жовтувата, без вираженої головної капсули й без ніг. На розширеному задньому кінці тіла з 14 конічних горбків найпомітніші 6 нижніх, які розміщені на однаковій відстані один від одного. Пупарій розміром 6,5 - 7 мм, з шістьма горбками на задній площадці.

Пошкоджує капусту, редиску, редьку та інші капустяні культури. Личинки пошкоджують корені і прикореневі частини рослин.

1	2	3	4
5	6	7	8

Рис. 11. Капустяні мухи: 1 – імаго весняної капустяної мухи; 2 – яйця і кладка яєць; 3 – личинка; 4 – пупарій; 5 – імаго літньої капустяної мухи; 6, 7, 8 – пошкоджені рослини.

Завдання 2. Спеціалізовані шкідники лілійних овочевих культур

Цибулевий прихованохоботник – Ceuthorrhynchus jakovlevi Sch. (рис. 12).

Жук завдовжки 2 - 2,5 мм, тіло овальної форми, головотрубка тонка, довга, підігнута під тіло; надкрила одноколірні, темно-бурі, лусочки на пришовному проміжку утворюють брудно-жовту переривчасту смугу. Яйце розміром 0,3 - 0,5 мм, округле, брудно-біле. Личинка безнога, жовта, з добре помітною головою; С-подібно зігнута, довжина тіла – до 6,5 мм. Лялечка розміром 3 - 3,5 мм, світло-жовта, у земляній колисочці.

1	2	3	4

Рис. 12. Цибулевий прихованохоботник: 1 – жук; 2 – личинка; 3 – пошкоджений листок; 4 – пошкоджена рослина.

Пошкоджує переважно цибулю-ріпку та насінники. Дорослі жуки крім цибулі пошкоджують часник. Личинка виїдає м'якуш листків, скелетує їх, не зачіпаючи зовнішню кутикулу. На пошкоджених листках утворюються поздовжні білуваті смужки та невеликі плями. У разі значного заселення всередині одного листка знаходиться 10 - 20 личинок, при цьому листки жовтіють і засихають.

Цибулева муха – Delia antiqua Mg. (рис. 13).

1	2	3	4

Рис. 13. Цибулева муха: 1 – муха; 2 – личинка; 3 – пупарій; 4 – пошкоджена цибуля.

Муха розміром 5,5 - 7 мм, жовтувато-сірого кольору, середньоспинка та черевце з більш-менш розвинутою поздовжньою смугою; ноги чорні, ариста вусиків ясно опушена. Більшість видів родини квіткарок достовірно визначаються тільки за самцями, на підставі особливостей будови геніталій. Яйце білого кольору, довгасте, з глибокою поздовжньою борозною, завдовжки 1,1 - 1,2 мм, завширшки 0,2 - 0,3 мм. Личинка брудно-білого кольору, звужена на передньому кінці, з несклеротизованою головою, зверху гладенька, блискуча, знизу – дрібнозерниста; на задньому кінці тіла є косо зрізана площадка, на якій знаходяться дихальця, оточені по краю 16 зубоподібними відростками, з яких 4 найпомітніші, довжина тіла личинки останнього віку — до 10 мм. Личинкова стадія має три віки. Пупарій розміром 6 - 7 мм, коричневий з червонуватим полиском.

Пошкоджує часник, цибулю-сіянку, цибулю, яку вирощують на ріпку, та насінники. У пошкоджених рослин цибулини гниють, листки в'януть і жовтіють.

Завдання 3. Спеціалізовані шкідники зонтичних овочевих культур

Морквяна листоблішка – Trioza aplicalis Frst. (рис. 14).

Імаго розміром 2,6 - 2,9 мм, тіло світло-зелене, очі червонуваті; дві пари прозорих крил, передні крила розширені у верхівковій третині; вусики довгі, ниткоподібні. Яйце розміром 0,5 мм, веретеноподібне, спочатку біле, пізніше жовтувате. Личинка – 1,5 - 2 мм, зеленувато-жовта, знизу плоска, зверху опукла; оточена бахромою з воскових ниток.

Крилаті комахи, личинки і меншою мірою німфи висмоктують соки з молодих листків і черешків. Пошкоджене листя деформується і в разі значних пошкоджень відмирає.

1	2	3	4

Рис. 14. Моркв’яна листоблішка: 1 – імаго; 2 – яйця на листках; 3 – личинка; 4 – пошкоджена рослина.

Зонтична міль – Depressaria depressella Нbп. (рис. 15).

Метелик з розмахом крил 14-18 мм; передні крила темно-коричневі з червонуватим переднім краєм, задні крила сірі; голова й передньоспинка блідо-жовті. Яйце 0,5 мм, овальне, спочатку блідо-зелене, у подальшому світло-оранжеве. Гусениця 10 - 13 мм, темно-жовта з червонувато-бурим відтінком, проміжки між сегментами світло-зелені; тіло вкрите білими щитками, що несуть по одному – два волоски. Лялечка розміром 6 мм, темно-бура, в прозорому павутинному коконі.

Пошкоджує насінники моркви, кропу, петрушки, селери, пастернаку, фенхелю, кмину, анісу та інших зонтичних рослин. Гусениці об’їдають бутони, квітки, квітконіжки і обплітають промені зонтиків павутиною. Рідше пошкоджують недостигле насіння й листя. Завершивши розвиток, гусениці заляльковуються в павутинному коконі в зонтиках, обплетених павутиною.

1	2	3

Рис. 15. Зонтична міль: 1 – метелик; 2 – гусениця; 3 – пошкоджена рослина

Блідий лучний метелик – Sitochroa palealis Den. et Schiff. (рис. 16).

Метелик з розмахом крил 27 - 34 мм; передні крила сріблясто-білі з зеленуватим відтінком, нечіткими сірими перев'язями та серединною круглою плямою; задні крила білі з сірими плямами біля переднього краю. Яйце розміром 0,6 - 0,7 мм, сплющене, молочно-біле з зеленуватим відтінком. Гусениця завдовжки 18 - 19 мм, забарвлення варіює від білуватого, жовтувато-зеленого до червонуватого; тіло вкрите чорними бородавками, що мають по одному-два волоски; уздовж спини проходить сіра смуга; голова жовта з чорними плямами. Лялечка до 18 мм завдовжки, в овальному павутинному коконі з прилиплими до нього часточками ґрунту.

Пошкоджує насінники моркви, пастернаку та інших зонтичних культур. Гусениці проникають усередину зонтиків, де утворюють павутинні трубки, в яких живуть групами. Живляться квітками, недорозвиненим насінням, рідше листям. Через пошкодження знижується урожай, погіршується якість насіння.

1

2

Рис. 16. Блідий лучний метелик: 1 – метелик; 2 – гусениця.

Морквяна муха – Psilla rosae F. (рис. 17).

Імаго розміром 4 – 5 мм, блискучо-чорна із зеленуватим полиском; голова округла, жовто-коричнева з чорною трикутною плямою на тім’ї; вусики й ноги жовті; крила широкі, прозорі, з зеленуватим відтінком. Яйце розміром 0,6 мм, молочно-біле, овальне, з довгастими реберцями, звужене на задньому кінці у вигляді стебельця. Личинка 6 - 7 мм завдовжки, блідо-жовта, блискуча, із загостреним переднім кінцем і округленим заднім. Несправжній кокон розміром до 5 мм, видовжено-овальний, бурий.

1	2	3	4

Рис. 17. Морквяна муха: 1 – імаго; 2 – личинка; 3 – пупарій; 4 – пошкоджені коренеплоди.

Личинки вбуравлюються в коренеплід і проточують у ньому звивисті ходи. Листя пошкоджених рослин набуває фіолетово-червоного відтінку і в міру загнивання коренеплоду жовтіє і засихає. Поточені личинками другого покоління коренеплоди моркви втрачають смакові якості й стають непридатними для вживання.

Завдання 4. Спеціалізовані шкідники гарбузових овочевих культур

Баштанна попелиця – Aphis gossypii Glov. (рис. 18).

1

2

3

4

Рис. 18. Баштанна попелиця: 1 – крилата партеногенетична самка; 2 – безкрила партеногенетична самка; 3 – личинка; 4 – листок огірка заселений попелицями.

Безкрила партеногенетична самка розміром 1,2 - 2 мм, яйцеподібна; має три кольорові форми – зелену, жовту і чорно-зелену, сокові трубочки чорні; лоб прямий, вусики досягають 3/4 довжини тіла; ноги жовті. Крилата партеногенетична самка розміром 1,2 - 1,9 мм, голова і груди чорні, вусики коротші за тіло, але довші, ніж у партеногенетичної самки; трубочки і хвостик коротші, ніж у безкрилої. Личинка забарвлена світліше, зачатки крил у німф з'являються в другому личинковому віці.

Крім баштанних пошкоджує перець, баклажани та інші культурні рослини й бур'яни. Попелиці утворюють колонії на нижньому боці листків, пагонів, квітках, зав’язях, спричинюючи їх скручування, засихання. Послаблюється їх ріст і плодоношення. На солодких виділеннях попелиць на листках утворюються сапрофітні гриби. Листки чорніють.

Тютюновий трипс – Thrips tabaci Lind. (рис. 19).

Дрібна, завдовжки 0,8 - 0,9 мм, дуже жвава комаха, дві пари крил оточені бахромою з війок, вусики 7-членикові, колір тіла мінливий – від жовтого до майже чорного. Від інших трипсів відрізняється наявністю чотирьох дистальних щетинок на передній поздовжній жилці передніх крил та світлим, майже прозорим першим члеником вусиків. Яйце білого кольору, брунькоподібне, розміром 0,25 х 0,15 мм. Личинки безкрилі, вусики 6-членикові, личинка першого віку білого кольору, другого віку та німфи – жовті.

Пошкоджує огірки, гарбузи, кавуни, томати, капусту, картоплю, тютюн та багато інших культур і бур'янів. Є переносником вірусних хвороб. Імаго та личинки висмоктують сік з листя. У разі значних пошкоджень листки втрачають тургор, поникають, кінці їх жовтіють та скручуються.

1

2

3

Рис. 19. Тютюновий трипс: 1 – імаго; 2 – личинка; 3 – пошкоджені рослини.

Паросткова муха – Delia platura Mg. (рис. 20).

Муха розміром 3 - 6 мм, жовтувато-сіра; середньоспинка з коричневим нальотом і трьома темно-коричневими смугами; черевце сіре з вузькою поздовжньою чорною смугою; голова сіра зі світло-оранжевою оксамитовою лобною смугою. Яйце розміром до 1 мм, біле, довгасте, один його кінець закручений, другий звужений. Личинка 6 - 7 мм завдовжки, брудно-біла, м'ясиста; передній кінець звужений, видно два чорних вигнутих ротових гачки. Пупарій розміром 4 - 5 мм, жовто-бурий, видовжено-овальний, з чотирма великими зубчиками на задньому кінці.

Пошкоджує сходи гарбузових, бобових, буряків, соняшнику, кукурудзи, капусти, цибулі та багатьох інших культур. Личинки проникають у набубнявіле насіння, або паростки, у підсім’ядольне коліно і далі в середину стебла, що приводить до загибелі рослин. Пошкоджене насіння гине, паростки в’януть, рослини відстають у рості, або з них виростають слабкі рослини.

1	2	3	4

Рис. 20. Паросткова муха: 1 – імаго; 2 – личинка; 3 – пупарії в ґрунті; 4 – пошкодження личинкою.