Фактори виробництва

Основним чинником ринкового попиту є ціна товару чи послуги. Чим вища ціна, тим меншу кількість товару споживачі хочуть купити. І навпаки, чим нижча ціна, тим більшу кількість товару вони можуть придбати. Цю залежність виражає відповідний економічний закон - закон попиту. Суть цього закону полягає в тому, що між ринковою ціною і величиною попиту існує зворотний зв'язок: чим вища ціна товару, тим менша величина попиту, і навпаки, чим нижча ціна, тим більша величина попиту. Тобто закон попиту відображає причинно-наслідковий зв'язок між зміною ринкової ціни і зміною величини попиту за незмінності всіх інших чинників: підвищення ціни товару призводить до зменшення обсягу попиту, і навпаки - зниження ціни призводить до його зростання.

2. Закон попиту

Формами вияву закону попиту є також ефекти доходу та заміщення. Суть ефекту доходу полягає в тому, що в результаті зниження ринкової ціни товару у споживача з'являється вільна сума грошей, і він може купити більшу кількість цього товару. Тобто зниження ціни товару збільшує купівельну спроможність грошового доходу споживача і навпаки.

Суть ефекту заміщення полягає у переміщенні попиту на дешевші товари-замінювачі. Споживачі схильні заміняти дорогі товари харчової та легкої промисловості дешевими. Наприклад, замість кави купують чай, замість шкіряного взуття - взуття із замінників шкіри. Ефекти доходу і заміщення призводять до того, що у споживачів з'являється бажання купувати більшу кількість товарів за нижчою ринковою ціною.

Залежність між ринковою ціною товару та величиною попиту можна зобразити графічно кривою АД, яку в економічній теорії називають кривою попиту. Якщо на горизонтальній осі позначити кількість товару Q, на яку є попит на ринку, а на вертикальній осі - рух ціни Р, то одержимо такий результат : крива попиту АД відображає економічний інтерес споживачів (покупців). Якщо ринкова ціна товару знаходиться на рівні РЗ, то кількість споживачів, готових купувати, відповідає позиції Q1. Тобто, у разі високої ринкової ціни товарів продається не дуже багато. Якщо ціна знижується до Р2, то товар стає доступнішим, кількість проданого товару збільшується до рівня Q2, якщо ціна нижча - Р1, величина попиту зростає до значення Q3.

Проте в реальному житті обсяг ринкового попиту залежить не тільки від ринкової ціни певного товару, а й від нецінових чинників. Головними серед них є: реальні грошові доходи споживачів (покупців), смаки та уподобання споживачів, ціни на суміжні товари (замінники), кількість споживачів на ринку, очікування споживачів щодо майбутніх доходів і ринкових цін, гарантійний і післягарантійний сервіс проданих товарів. Нецінові чинники спроможні змінити ринковий попит покупців, тобто спонукати споживача придбати більше чи менше певного товару за однією і тією ж ціною за одиницю товару. Внаслідок зміни ринкового попиту під дією нецінових чинників змінюється Й крива попиту АД. Якщо попит зростає, то, за інших рівних умов, крива попиту переміщується праворуч вгору (АД —> А1, Д2,), що означає збільшення обсягу продажів товару за тією ж, незмінною ціною, а коли зменшується - ліворуч вниз (АД —> А2Д2)

Взаємозв'язок між попитом і чинниками, що його визначають, виражений в загальній функції попиту. Вона може бути представлена таким виразом:

де Qt - обсяг попиту на товар х за одиницю часу;

Рх - ціна товару х;

Ру... Pz - ціна товарів-замінників та взаємодоповнюючих товарів;

I- грошовий дохід покупця (споживача);

W- рівень добробуту;

Тх- потреба покупця в товарі;

F-думки споживача щодо перспектив покращення його добробуту;

S - серйозність потреби, задоволена цим товаром;

q - кількість покупців (споживачів) на ринку.

При зміні хоча б одного з перелічених чинників зміниться і обсяг попиту на певний товар. Проте, припустимо, що в якийсь проміжок часу всі чинники, крім першого, в цьому виразі незмінні і постійні, тоді обсяг попиту реально буде залежати від зміни цін.

Звернімо увагу на те, що закон попиту відображає й інший важливий процес ринку - поступове зниження попиту на певний товар. Зменшення кількості продажів певного товару відбудеться не тільки внаслідок зростання ринкової ціни, але і внаслідок насичення споживчого попиту. Зниження попиту відбувається тому, що кожне наступне придбання однорідного товару приносить споживачу порівняно меншу користь (задоволення). Тобто, кожне додаткове придбання однорідного товару зумовлює зниження його граничної корисності. У цьому разі закон попиту сполучений з дією закону спадної граничної корисності економічних благ.

Криві зміни попиту під впливом нецінових чинників

Економічний механізм функціонування ринку - це механізм формування ринкових цін і розподілу ресурсів, взаємодії суб'єктів господарювання щодо встановлення та застосування цін, обсягу виробництва і продажу товарів та послуг. Його основними складовими елементами є попит, пропозиція, ринкова ціна, грошовий обіг, монополізація і конкуренція.

Сутність попиту та особливості його формування. Закон попиту

В умовах ринкової економіки попит є найважливішою категорією, адже саме він визначає ринкову ціну на різні товари і послуги, розподіляє економічні ресурси і готову продукцію.

Попит - це форма прояву потреб покупців у певних товарах і послугах, забезпечена відповідними грошовими засобами. Інакше кажучи, це платоспроможна потреба, тобто сума грошей, яку покупці можуть і згодні заплатити за необхідні їм товари та послуги. Попит залежить від грошових доходів покупців, потреби у певних товарах чи послугах та їх ціни. Обсяг попиту визначається кількістю товарів (послуг), яку суб'єкт попиту (покупець) має намір купити за певними цінами, що склалися на ринку. Попит тісно пов'язаний з реальними суспільними потребами в життєвих засобах, бажаннями суб'єктів попиту, але не збігається з їхньою кількісною визначеністю, тому що фінансові можливості покупця залежать від платоспроможного попиту.

Об'єктами попиту можуть бути будь-які об'єкти ринкових відносин, що мають вартісну оцінку і певну користь для споживачів (покупців).

Основним чинником ринкового попиту є ціна товару чи послуги. Чим вища ціна, тим меншу кількість товару споживачі хочуть купити. І навпаки, чим нижча ціна, тим більшу кількість товару вони можуть придбати. Цю залежність виражає відповідний економічний закон - закон попиту. Суть цього закону полягає в тому, що між ринковою ціною і величиною попиту існує зворотний зв'язок: чим вища ціна товару, тим менша величина попиту, і навпаки, чим нижча ціна, тим більша величина попиту. Тобто закон попиту відображає причинно-наслідковий зв'язок між зміною ринкової ціни і зміною величини попиту за незмінності всіх інших чинників: підвищення ціни товару призводить до зменшення обсягу попиту, і навпаки - зниження ціни призводить до його зростання.

Формами вияву закону попиту є також ефекти доходу та заміщення. Суть ефекту доходу полягає в тому, що в результаті зниження ринкової ціни товару у споживача з'являється вільна сума грошей, і він може купити більшу кількість цього товару. Тобто зниження ціни товару збільшує купівельну спроможність грошового доходу споживача і навпаки.

Суть ефекту заміщення полягає у переміщенні попиту на дешевші товари-замінювачі. Споживачі схильні заміняти дорогі товари харчової та легкої промисловості дешевими. Наприклад, замість кави купують чай, замість шкіряного взуття - взуття із замінників шкіри. Ефекти доходу і заміщення призводять до того, що у споживачів з'являється бажання купувати більшу кількість товарів за нижчою ринковою ціною.

Попит — це потреба в певному товарі, яка забезпечується грошима. Потреба в товарі, яка не забезпечується платоспроможністю, не є попитом і не впливає на ринкову ситуацію. Розрізняють попит на окремі товари і сукупний попит. З іншого боку, попит не слід змішувати з обсягом закупок. Обсяг попиту часто буває більшим, ніж обсяг закупок. Бо якщо на ринку нема відповідної кількості та відповідного асортименту товарів, то попит задовольнятиметься не повністю.

Виділяють ціну попиту і ціну пропозиції. Ціна попиту — це максимальна ціна, яку споживачі готові запропонувати за певний товар. Зниження ціни веде до відповідного збільшення попиту (за інших незмінних умов). Отже, між ціною товару та обсягом попиту на нього існує обернений зв'язок. Його називають законом попиту. Він полягає в тому, що чим нижча ціна товару, тим більший обсяг його може бути реалізований на ринку, і навпаки, чим вищою буде ціна, тим меншу кількість його можна буде продати.

Розглядаючи закон попиту, необхідно відзначити, що в окремих випадках він не діє. По-перше, він не діє при ажіотажному попиті на товари, коли відбувається масове скуповування товарів, викликане очікуванням підвищення цін, інфляції, конфіскаційної грошової реформи. По-друге, зміна цін, як правило, не діє на ринку дорогих і рідкісних товарів.

На попит впливає ряд факторів . Основними факторами, що впливають на попит, є:

1) ціни на товари та послуги;

2) доходи споживачів;

3) ціни на товари-субститути (замінники).

Поряд із цим на попит роблять вплив деякі нецінові фактори. До них належать:

1) зміни смаків споживачів;

2) кількість споживачів;

3) очікування споживачів,

4) зміна потреб і моди;

5) реклама.

Пропозиція — це сукупність товарів, які представлені на ринку. Розрізняють пропозицію окремих товарів, певної групи товарів і сукупну пропозицію. Зауважимо, що не можна ототожнювати обсяг пропозиції та обсяг продажу. Продано може бути менше товарів, ніж представлено на ринку. Причинами цього можуть бути недостатній попит, невідповідність асортименту та інші.

Між ціною товару та обсягом його пропозиції існує пряма залежність. Чим вищою є ціна на товар, тим більшу кількість його готові запропонувати постачальники. Від цього залежить їхній прибуток. Цю взаємозалежність ціни і пропозиції називають законом пропозиції. Суть його в тому, що зростання цін зумовлює збільшення пропозиції товарів і, навпаки, зниження цін на товари веде до зменшення їх пропозиції .

На пропозицію також впливає ряд факторів, які значною мірою визначають обсяг пропозиції . До них належать:

1) ціни на ресурси;

2) технології виробництва;

3) податки і дотації;

4) ціни на товари-субститути;

5) кількість покупців;

6) очікування зміни цін.

Чинники, що впливають на пропозицію

На обсяг пропозиції можуть впливати і деякі інші фактори, наприклад, зміни погоди, кліматичних умов, стихійні лиха.