1.3 Види робіт, що виконують на верстатах свердлильної групи

В якості ріжучих інструментів на свердлильних верстатах використовують свердла, зенкери, розвертки, мітчики і комбіновані інструменти.

Свердло застосовують для обробки отворів у суцільному матеріалі. За конструкцією свердла поділяють на спіральні, центрові та спеціальні. Спіральне свердло складається з робочої частини l₅ (рис. 1.5, а), шийки l₃ і хвостика l₆. Водночас робоча частина має ріжучу l₁ і напрямну l₂ частини.

Зенкер призначений для обробки отворів, попередньо отриманих литтям, штампуванням чи свердлінням. Спіральний циліндричний зенкер (рис. 1.5, б) відрізняється від свердла більшою кількістю головних ріжучих ребер, що забезпечує краще його спрямування, високу продуктивність і точність.

З метою зменшення тертя напрямна частина l₂ зенкера має незначну зворотну конусність.

Зенківка – багатолезовий інструмент, що служить для обробки в наявних отворах заглибин конічної (рис. 1.5, д) або циліндричних форм, а також фасок.

Розвертка є багатолезовий інструмент, який використовується для кінцевої обробки отвору після свердління, зенкерування чи розточування і забезпечує високу точність розміру та якість поверхні. За конструкцією розвертки поділяються на циліндричні, конічні та ступеневі (рис. 1.5, в).

Мітчиком нарізують внутрішню різь в отворі, робоча частина (рис. 1.5, г) мітчика має форму гвинта з поздовжніми напрямними або спіральними рівчаками, які утворюють ріжучі ребра. Конічна ріжуча частина поступово прорізує різь, а калібрувальна частина остаточно її формує.

Рисунок 1.5. Ріжучі інструменти для обробки отворів: спіральне свердло (а); зенкер (б); розвертка (в); мітчик (г); зенківка (д); - ріжуча частина; - напрямна та калібрувальна частини; - шийка; - лапка;я

- Квадрат; - робоча частина; - хвостовик

На свердлильних верстатах свердлять, зенкерують, розвертують, нарізають різі та обробляють складні комбіновані отвори.

Свердлінням отримують наскрізні й глухі циліндричні отвори за допомогою свердла (рис. 1.6, а). В залежності від необхідної точності і розміру партії оброблюваних заготовок деталей машин отвори свердлять в кондукторі (направляючий пристрій) або за розміткою (рис. 1.7).

Розсвердлювання - це процес збільшення діаметра попередньо просвердленого отвору за допомогою свердла більшого діаметра (рис. 1.6, б). Розсвердлюють, як правило, отвори діаметром більше 30 мм.

Зенкерування - це обробка попередньо одержаних отворів для надання їм більш правильної геометричної форми, підвищення їх точності та зниження шорсткості за допомогою багатолезового ріжучого інструмента - зенкера (рис. 1.6, в).

Розверування - це остаточна обробка циліндричного або конічного отвору розверткою (як правило виконується після зенкерування) з метою одержання більш високого квалітету точності і зменшених параметрів шорсткості обробленої поверхні (рис. 1.6, е).

Нарізання різі - це одержання на внутрішній циліндричній поверхні в попередньо оброблених отворах за допомогою мітчика гвинтової канавки, профіль якої відповідає профілю ріжучої частини (рис. 1.6, д).

Зенкування - це одержання в оброблених отворах циліндричних чи конічних заглибленнь під головки гвинтів, болтів, заклепок та інших деталей у попередньо просвердлених отворах за допомогою інструмента зенківки (рис. 1.6, е)

Одночасну обробку в отворі, наприклад, циліндричної та конічної поверхонь виконують (рис. 1.6, є) спеціальним комбінованим інструментом.

Цекування - це обробка торцевої поверхні отвору цеківкою (торцевим зенкером) для досягнення перпендикулярності плоскої торцевої поверхні отвору відносно його осі (рис. 1.6, ж).

Рисунок 1.6. Види робіт, які можна виконувати на свердлильних верстатах: а – свердління; б – розсвердлювання; в – зенкерування;

г – розверстування; д – нарізання внутрішньої різі мітчиком;

е – зенкування конічної поверхні в отворі; є – обробка циліндричної та конічної поверхні в отворі комбінованим інструментом зенкер-зенківка; ж – цекування; D_Г – головний рух різання; S – рух подачі

Рисунок 1.7. Кондуктор

Ріжучий інструмент в шпинделі свердлильного верстата закріплюють з використанням допоміжного інструмента: перехідних втулок, свердлильних патронів і оправок. Ріжучі інструменти з конічним хвостовиком закріплюють безпосередньо в шпинделі свердлильного верстата (рис. 1.8, а). Якщо розмір конуса хвостовика інструмента меньше розміра конічного отвору шпинделя, то застосовують перехідні конічні втулки (рис. 1.8, б). Інструменти з циліндричним хвостовиком закріплюють в дво-, трикулачкових або цангових патронах. Закріплення ріжучого інструмента в цанговому патроні зображено на рис. 1.8, в.

Рисунок 1.8. Схеми закріплення інструменту в шпинделі верстата

При обробці на свердлильних верстатах застосовують різні пристрої для установлення і закріплення заготовок деталей машин на столах верстатів (рис. 1.9, рис. 1.7).

Заготовки деталей машин закріплюють притискними планками або в машинних лещатах. При свердлінні наскрізних отворів заготовку деталі встановлюють на підкладки, що забезпечує вільний вихід свердла з отвору. При обробці отворів, паралельних або розміщенних під кутом до встановлювальної плити, використовують кутники: прості (рис. 1.9, б) і універсальні (рис. 1.9, в). Заготовки деталей, що мають циліндричні частини, закріплюють в три- або в чотирихкулачкових патронах, які, в свою чергу, закріплюють на столі верстата.

При свердлінні отворів в циліндричних заготовках їх встановлюють на призмі і закріплюють за допомогою струбцин (рис. 1.9, г). Для свердління декількох точно розміщених отворів в заготовках деталей машин, що обробляють великими партіями, широко використовують спеціальні пристрої - кондуктори (рис. 1.7).

Рисунок 1.9. Пристосування для закріплення заготовок на свердлильних верстатах