- •11Основні статистичні одиниці туризму
- •12 Статистика туристських потоків
- •13 Концепція туристичних витрат
- •13.АКонцепція туристичних витрат
- •13БДоходи від міжнародного туризму
- •14Організація і методи статистичного обліку
- •16. Двостороння співпраця
- •Облік на кордоні
- •Реєстрація прибуттів у засобах розміщення
- •15Міжнародна співпраця в галузі туризму
- •4.2. Багатостороння співпраця
- •17Основні міжнародні туристичні організації
Облік на кордоні
Служби прикордонного і митного контролю ведуть облік показників в'їзного та виїзного туризму: кількості прибуттів і виїздів, за країнами, цілями поїздки, місяцями року та ін. Облік здійснюється на всіх контрольно-пропускних пунктах, в аеропортах, морських портах тощо. У цьому разі основними джерелами інформації про осіб, які подорожують, служать в'їзні, виїзні чи посадочні картки й інші аналогічні форми, а також паспорти і візи. зупинок.
Реєстрація прибуттів у засобах розміщення
Готельний сектор надає відомості про кількість готельних місць, кількість прийнятих іноземних відвідувачів, середньорічний коефіцієнт завантаженості номерного фонду іноземними відвідувачами. Готелі й інші засоби розміщення здійснюють поточну реєстрацію прибуттів, для цього кожен відвідувач заповнює облікову картку, вказуючи кількість осіб, що прибули, громадянство чи країну постійного місця проживання, дату заїзду і виїзду, тривалість перебування в певному засобі розміщення
Туристичні доходи і витрати, як і фізичні туристські потоки, враховуються різними способами. Наприклад, розмір валютних надходжень від міжнародного туризму може бути визначений на підставі банківської звітності та результатів вибіркових досліджень.
15Міжнародна співпраця в галузі туризму
Як свідчить практика міжнародних відносин, міжнародний туризм на всіх етапах свого розвитку був чинником, що сприяв налагодженню взаєморозуміння між державами та народами, важливим засобом зміцнення миру та дружби, активним стимулятором розвитку зовнішньоекономічних, торговельних і культурних відносин. Отже, туризм завжди був сприятливим ґрунтом для міжнародної співпраці.
Водночас без співпраці країн туризм не зміг би успішно розвиватися. Якщо якась країна залишається байдужою до потреб чи бажань іноземних туристів, то навряд чи їхні поїздки в цю країну будуть масовими.
Практикою масового міжнародного туризму вироблені та широко застосовуються різноманітні й досить ефективні форми співпраці, основними завданнями якої є:
— використання туристичних зв'язків для зміцнення взаєморозуміння і довіри між країнами;
— використання туризму для розвитку взаємовигідних економічних, торговельних відносин;
— створення на взаємній основі якнайсприятливіших умов для туристичного обміну, організація технічної співпраці шляхом обміну туристичною інформацією, запровадження загальних стандартів і технологій обслуговування туристів, спрощення туристичних формальностей та ін.
Міжнародна співпраця в сфері туризму розвивається в двох формах:
1) співпраця на двосторонній основі;
2) співпраця на багатосторонній основі.
16. Двостороння співпраця
Погоджені двома країнами умови довготривалої співпраці у розвитку туризму скріплюються особливими договорами, які переважно називаються міждержавними угодами про співпрацю в галузі туризму. Така форма міжнародної співпраці є найдоступнішою та найефективнішою, оскільки для її реалізації не потрібно створювати жодних організаційних структур.
У таких угодах договірні сторони, визнаючи, що взаємодія у галузі туризму має важливе значення для економіки та культури обох країн і є добрим засобом сприяння їхньому розвитку, а також взаєморозумінню і зміцненню відносин, підтверджують своє прагнення співпрацювати на засадах рівноправності та взаємної вигоди. Конкретні заходи такої співпраці спрямовані на:
— широку підтримку діяльності й співпраці туристичних організацій обох країв;
— спрощення (по можливості) прикордонних, митних та інших туристичних формальностей;
— сприяння збільшенню обсягів туристичних поїздок (групових і індивідуальних) між обома країнами;
— обмін туристичною інформацією;
— надання допомоги в підготовці професіональних кадрів для сфери туризму;
— координацію співпраці туристичних адміністрацій у межах UNWTO та інших міжнародних туристичних організацій;
— дозвіл на відкриття туристичних рекламно-інформаційних бюро на території іншої країни.
Контроль за виконанням таких угод, як правило, покладається на національні туристичні адміністрації, делегації яких регулярно зустрічаються для підбиття підсумків та планування роботи на майбутнє.
