Режими роботи в табличному процесорі
Після вивчення інтерфейсу можна запропонувати учням виділити основні режими роботи в табличному процесорі за аналогією з текстовим редактором.
Доцільно проаналізувати такі режими роботи:
введення даних до таблиці;
форматування електронної таблиці;
обмін даними з зовнішніми запам'ятовуючими пристроями;
управління обчисленнями;
графічний режим;
робота з електронною таблицею як з базою даних;
розв'язування задач на аналіз даних;
налагодження інтерфейсу та параметрів роботи табличного процесора;
макровказівки.
Учні повинні зрозуміти, що система вказівок табличного процесора тісно пов'язана з режимами роботи з електронною таблицею, в різних режимах роботи доступні різні вказівки.
Форматування електронної таблиці
Для опанування учнями режиму форматування таблиці доцільно спочатку запропонувати виконати спеціальні завдання, а потім дати завдання на узагальнення.
Обчислення в середовищі електронних таблиць
Режим управління обчисленнями слід розглядати як один із найважливіших. Тому доцільно звернути особливу увагу на пояснення правил виконання обчислень.
Важливо нагадати, що формули можуть містити константи, адреси клітинок або їх імена, вбудовані функції та знаки операцій. Відповідні значення автоматично переобчислюються, як тільки значення хоча б одного операнда буде змінено.
Доцільно запропонувати учням пояснити використання деяких функцій та принципи їх вставляння до клітинок електронної таблиці за допомогою майстра функцій. При цьому особливу увагу слід звернути на функції СЕРЗНАЧ, СУММ, МАКС, НАЙМЕНШИЙ, МІН, НАЙБІЛЬШИЙ, РАНГ та з'ясувати правила заповнення діалогових вікон відповідної програми. Під час вивчення кожної із функцій доцільно продемонструвати на конкретних прикладах роботу майстра функцій, проаналізувати одержані результати та закріпити вміння їх використання за допомогою різних завдань.
Тип формул можна подати у вигляді схеми (мал. 2).
Мал. 2
Учням можна запропонувати доповнити таку схему конкретними прикладами.
Особливу увагу слід приділити системі вправ: спочатку це повинні бути вправи на виконання елементарних обчислень (без використання вбудованих функцій), потім поступово ввести функції без використання абсолютних координат, далі на прикладі показати необхідність введення абсолютних посилань та запропонувати завдання на обчислення з використанням функцій, копіювання яких потребує звернення до аргументів з абсолютними координатами.
Абсолютні та відносні посилання
Практика свідчить, що під час вивчення абсолютних та відносних координат клітинок в учнів виникають труднощі. Тому доцільно звернути їх увагу на те, що абсолютна адресація встановлює адресу клітинки незалежно від того, з якої клітинки таблиці посилаються на дану. Відносна адресація встановлює адресу клітинки в таблиці залежно від місцеположення формули, в якій ця адреса використовується. Відмінність у способах адресації видно при перенесенні формул шляхом копіювання або при інших перетвореннях таблиці, які призводять до зміни місць формул. У цьому учні повинні переконатися самостійно за допомогою відповідної системи вправ. Учням можна запропонувати записати узагальнене правило виконання обчислень в середовищі електронних таблиць.
Встановити курсор на клітинку, в якій слід одержати результат обчислень за формулою. При цьому клітинка обрамляється.
Ввести знак «=»: вибрати відповідну кнопку у рядку введення або ввести з клавіатури.
З клавіатури ввести до клітинки константи та знаки операцій, що використовуються у формулі. Посилання на клітинки, тобто їх координати, доцільно вводити за допомогою мишки. Назви функцій не слід вводити з клавіатури, вони вибираються за допомогою майстра функцій — У*.
Після закінчення введення формули слід підтвердити її введення — натиснути клавіш Enter. Для закріплення вмінь та навичок учнів можна запропонувати завдання для самостійного виконання.
Використання логічних функцій
Логічні функції доцільно розглядати останніми із списку всіх вбудованих до табличного процесора. У середовищі електронних таблиць існують такі логічні функції: І, АБО, НЕ, ЯКЩО.
Доцільно спочатку ознайомити учнів з логічними операціями І, АБО та побудувати для них таблицю істинності. Вивчення функції ЯКЩО є пропедевтикою щодо вивчення вказівок розгалуження в мовах програмування. На достатній кількості прикладів варто з'ясувати особливості логічних функцій.
Засоби ділової графіки
Під час ознайомлення учнів з теоретичним матеріалом вказівки графічного режиму середовища електронних таблиць доцільно поділити на дві групи:
вказівки щодо опису діаграм;
вказівки форматування діаграм та графіків.
Можна спочатку запропонувати учням на базі одних і тих самих даних побудувати різні типи діаграм, наочні приклади яких учні повинні одержати заздалегідь у надрукованому вигляді. Причому учні повинні відобразити на екрані всі деталі діаграми, як це показано на картках, наданих учням.
Учні повинні проаналізувати одержані результати та вирішити, яка із запропонованих діаграм краще відображає дані таблиці, та спробувати вказати призначення кожної. Саме такий підхід дозволяє навчити учнів не лише механічним вмінням будувати діаграми, а й формує вміння проводити аналіз зображених даних. Учителю слід навчити учнів «читати» вже побудовані діаграми. Практика свідчить, що учні відразу засвоюють не всі елементи діаграми, тому слід запропонувати їм для наочності малюнок, на якому пояснюється призначення кожного з елементів діаграми, та систему завдань на закріплення.