2. Аналіз внутрішнього і зовнішнього середовища організації.

Розглядаючи структуру середовища, виявляємо його елементи, тобто складові. Ці ж елементи, з точки зору впливу на організацію, є факторами. Середовище функціонування організації, є неоднорідним, і тому з метою аналізу його поділяють на такі групи елементів-факторів :

1) Зовнішнє середовище, яке в свою чергу поділяється на :

- макросередовище (елементи-фактори не прямого впливу);

- мікросередовище (безпосередньо впливають на діяльність організації);

2) Внутрішнє середовище.

Внутрішнє середовище - це елементи-фактори, що визначають внутрішній стан, сильні і слабкі сторони і, значною мірою, ефективність фіяльності організації

Внутрішнє середовище організації формується залежно від його місії і мети, яка багато в чому визначається зовнішнім середовищем.

Необхідність структуризації внутрішнього середовища виникла із потреби класифікувати фактори впливу на організацію, та необхідності їх якісної і кількісної оцінки.

Зовнішнє середовище являє собою усі умови і фактори, що виникають в оточуючому організації середовищі не залежно від діяльності організації, але які впливають або можуть вплинути на її діяльність, функціонування і тому потребують прийняття управлінських рішень.

Зовнішнє середовище організації є джерелом, що забезпечує організацію ресурсами, які потрібні для підтримки її внутрішнього потенціалу на належному рівні. Ресурси, які знаходяться у зовнішньому середовищі є обмежені, на них претендує і багато інших організацій. Тому існує небезпека того, що організація їх не втримає. Крім цього, зовнішнє середовище організації характеризується наступними особливостями :

• складністю (факторів безліч, до того ж вони перебувають в різних комбінаціях);

• взаємозвязком і взаємообумовленістю факторів (зміна одного із них може викликати лавину змін інших);

• невизначеністю (стратегічні рішення приймають в умовах неповноти інформації про зовнішнє середовище: повну здобути не можливо);

• багатоваріантністю розвитку середовища (дуже важко спрогнозувати дію його факторів в стратегічному періоді);

• динамізмом і мінливістю (зміни в зовнішньому середовищі відбуваються достатньо динамічно, з наростаючою швидкістю).

Макросередовище складається з елементів-факторів непрямої дії, тобто вони переважно прямо не пов"язані з діяльністю конкретної організації чи підприємства, зате створюють певне сприятливе або не сприятливе середовище для її господарсько-бізнесової діяльності.

Мікросередовище - це середовище безпосереднього впливу на організацію, тобто це учасники ринку, які безпосередньо контактують з організацією.

Логіка ( послідовність ) вивчення середовища організації наступна :

1. спочатку визначають (роблять перелік ) факторів макро-, мікро- і внутрішнього середовища, що впливають на організацію і будуть справляти вплив на неї в стратегічному періоді ;

2. потім отримують про ці фактори максимальну інформацію ;

3. далі оцінюють отриману інформацію про кожний фактор впливу середовища на організації і прогнозують величину можливого впливу ;

4. результатом оцінювання величини впливу кожного фактора на організацію в стратегічному періоді є визначення можливостей і загроз зовнішнього середовища та сильних і слабких сторін - внутрішнього.

5. як підсумок отримуємо базу для стратегічного аналізу і визначення альтернативних стратегій.

Пошук інформації про фактори середовища здійснюють переважно за допомогою таких форм і методів :

• Сканування середовища (процес збирання уже сформованої інформації ( статистичні збірники, наукові статті та ін.)).

• Моніторингу середовища (постійне регулярне збирання поточної і нової інформації).

• Прогнозування середовища ( створення інформації про майбутній стан підприємства ).

Методи сканування і моніторингу : спостереження ; опитування (анкетування) - метод Дельфі ; експеримент.

Методи прогнозування : екстраполяції (прогнозування від досягнутого рівня) ; мозкового штурму (спільного прогнозування майбутньою групою експертів) ; статистично-математичне моделювання ; побудова сценаріїв та інші методи.

Аналіз внутрішнього і зовнішнього середовищ - це дуже важливий для вироблення стратегії організації і дуже складний процес, що вимагає уважного відстеження відбуваються в середовищі процесів, оцінки факторів і встановлення зв'язку між факторами і тими сильними і слабкими сторонами організації, а також можливостями і погрозами, які укладені у зовнішньому середовищі. Очевидно, що, не знаючи, що відбувається в зовнішньому оточенні і не розвиваючи свої внутрішні компетентні сторони, компанія дуже скоро почне втрачати конкурентну перевагу, а потім може просто зникнути з ринку. Враховуючи вище викладене, можна зробити висновок, що єдино правильним варіантом поведінки компанії для досягнення ефективного довгострокового функціонування та успішного розвитку є приділення підвищеного увагу здійсненню аналізу зовнішнього і внутрішнього оточення. Це передбачає проведення комплексного аналізу, який може бути проведений з використанням перерахованих вище методик, який дає достатньо ясне і об'єктивне уявлення про конкурентне становище компанії. Тільки за цієї умови можна розраховувати на ефективність прийнятих стратегічних та оперативних управлінських рішень.