1.2.2. Класифікація транспортних укрупнених одиниць

В даний час широко використовують транспортування штучних вантажів в укрупнених транспортних одиницях, класифікація яких наведена на рис. 1.5.

Транспортний пакет – є укрупнена вантажна одиниця, що формується з штучних вантажів в тарі або без неї із застосуванням різних способів і засобів пакетування та зберігає форму в процесі обороту (рис. 1.6).

Рис. 1.5  Класифікаційна схема транспортних укрупнених одиниць

Рис. 1.6  Розміри вантажної одиниці в плані (стандарт ISO 36761983)

а) формування вантажної одиниці в плані; б) дійсна вантажна одиниця

Установлені розміри вантажних одиниць:

стандартний мішок мм

м'який пакет мм

жорсткий пакет мм

Одним із засобів пакетування є піддони, які є не тільки майданчиком для розміщення вантажів, але і одним з елементів кріплення.

Піддон – елемент засобів пакетування, що має майданчик для укладання вантажу з надбудовами або без них, пристосований для механізованого захоплення і переміщення. Найчастіше застосовують плоскі піддони (рис. 1.7), які не мають надбудов: дерев'яні, пластмасові, сталеві. Недоліком є складність закріплення вантажів, особливо сипких в еластичній оболонці, деформація піддона (вигинання), що приводить до нестійкості пакета.

Ящичні піддони мають стінку і кришку (або без неї) і застосовуються звичайно для виконання ВРТС робіт з дрібноштучними вантажами, які не вимагають додаткового кріплення на піддоні.

Умову нерухомості мішків щодо один одного і щодо піддона можна виконати двома шляхами: збільшенням нормального тиску між мішками або підвищенням коефіцієнта тертя між ними.

Для укладання штучних вантажів в пакети на піддони застосовують пакетоформуючі машини (ПФМ) які бувають:

напівмеханізовані –укладання мішків у ряди проводять вручну, тоді як всі операції механізовані (працює на машині 1 робітник);

механізовані – укладання здійснює цілий ряд спеціальних захватів, що дозволяє одночасно перемістити горизонтальний ряд мішків та автоматизовані.

Для створення стійкого пакета на плоских піддонах застосовується обв'язування пакета сталевою або полімерною стрічкою, обтягування плівкою та накладні скоби.

Контейнери – одиниця транспортного устаткування, що має огорожі з бічних сторін і зверху (необов'язково), багато разів використовувана на одному або декількох видах транспорту та призначена для перевезення і тимчасового зберігання вантажів.

Контейнери розділяються на універсальні – призначені для вантажів широкої номенклатури і спеціалізовані (відомі під іншою назвою «тара-устаткування») – застосовують тільки для обмеженої номенклатури або окремих вантажів. На такі контейнери розроблений ГОСТ 24831–81 і прийняті єдині розміри в плані, наведені в табл. 1.3.

До переваг контейнерного перевезення вантажів можна віднести зменшення простоїв транспорту в пунктах завантаження і розвантаження вантажів; можливість застосування комплексної механізації завантажувально-розвантажувальних робіт; поліпшення структури вантажопідйомних машин; зменшення потреби в критих залізничних вагонах і закритих складах, термінів поставки вантажів, витрат на тару і упаковку вантажів; збільшення корисності об'єму транспортуючої машини.

Таблиця 1.3  Характеристика контейнерів СК 1(2)

Параметри	СК1	СК2
Довжина, l, мм	1300	1300
Ширина, b, мм	1050	1050
Висота, h, мм	1275	1550
Маса контейнера, mK, кг	220	220
Корисний об'єм, VП, м3	1,3	1,75

Безтарне зберігання і транспортування сипкого вантажу має ряд переваг: механізуються завантажувально-розвантажувальні операції; зменшується штат робітників; скорочуються простої автомашин; знижуються витрати на перевезення і зберігання; зменшується розпил вантажу; ліквідовуються витрати на мішкову тару.