47. Поняття, завдання, функції та система нотаріату в Укр

Нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).

Документи, оформлені державними і приватними нотаріусами, мають однакову юридичну силу.

У населених пунктах, де немає нотаріусів, нотаріальні дії, передбачені статтею 37 цього Закону, вчиняються уповноваженими на це посадовими особами органів місцевого самоврядування.

Вчинення нотаріальних дій за кордоном покладається на консульські установи України, а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на дипломатичні представництва України.

Згідно зі ст. 59 КУ кожному громадянину гарантоване право на одержання правової допомоги. Нотаріат разом з іншими правовими інститутами забезпечує реалізацію цього конституційного права громадян. При цьому предмет діяльності нотаріату обмежений безспірною цивільною юрисдикцією.

Основне завдання нотаріату:

• забезпечувати захист і охорону власності, права і законні інтереси фізичних та юридичних осіб;

• сприяти зміцненню законності та правопорядку;

• попереджати правопорушення.

Виконуючи функцію контролю за законністю в цивільному обороті, нотаріат реалізує друге завдання — зміцнює законність і правопорядок. Вчиняючи певну нотаріальну дію, нотаріус підтверджує цим законність і достовірність нотаріальної дії та запобігає можливим порушенням прав й інтересів осіб, які звернулися до нього.

Підтверджуючи законність і достовірність нотаріальної дії, нотаріус виконує третє завдання — запобігає можливим правопорушенням. Так, якщо нотаріальна дія, за вчиненням якої звернулася заінтересована особа, не відповідає законодавству України, нотаріус відмовляє у її вчиненні, запобігаючи можливим негативним наслідкам.

48. Повноваження органів які мають право здійснювати нотаріальні дії

У державних нотаріальних конторах вчиняють такі нотаріальні дії:

-засвідчують угоди (договори, заповіти, доручення, шлюбні контракти та ін.); -вживають заходів щодо охорони спадкового майна; -видають свідоцтва про право на спадщину; -видають свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя; -видають свідоцтва про придбання житлових -будинків з прилюдних торгів; -видають дублікати документів, що зберігаються в справах нотаріальної контори; -накладають заборону відчуження житлового будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна; -засвідчують вірність копій документів і виписок з них тощо.

Закон України "Про нотаріат" передбачає, що в населених пунктах, де немає державних нотаріусів, посадові особи виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад народних депутатів вчиняють такі нотаріальні дії:

1) засвідчують заповіти;

2) засвідчують доручення;

3) засвідчують вірність копій документів і виписок з них;

4) засвідчують справжність підпису на документах.

Крім перерахованих вище, до нотаріально засвідчених прирівнюють заповіти та доручення, засвідчені посадовими особами певних організацій за обставин, коли поблизу немає нотаріуса й разом з тим виникає потреба у вчиненні таких дій.

Заповіти громадян, які перебувають на лікуванні в лікарнях, санаторіях або проживають у будинках для престарілих та інвалідів, прирівнюють до нотаріально засвідчених, якщо їх засвідчено головними лікарями, їхніми заступниками по медичній частині або черговими лікарями зазначених будинків для престарілих та інвалідів.

Право засвідчувати заповіти надано капітанам морських суден або суден внутрішнього плавання, що плавають під прапором України, а також начальникам експедицій стосовно заповітів громадян, які перебувають у плаванні або експедиції.

Засвідчувати заповіти та доручення мають право начальники військово-лікувальних закладів, шпиталів, санаторіїв, їхні заступники по медичній частині, старші й чергові лікарі стосовно громадян, які перебувають на лікуванні в цих закладах.

Заповіти та доручення військовослужбовців, а також робітників і службовців, членів їхніх сімей і членів сімей військовослужбовців у пунктах дислокації військових частин, з'єднань, установ і військово-навчальних закладів, де немає державних нотаріальних контор, приватних нотаріусів, посадових осіб і органів, що вчиняють нотаріальні дії, можуть засвідчувати командири (начальники) цих частин, з'єднань, установ і закладів.

Начальники місць позбавлення волі мають право засвідчувати заповіти та доручення осіб, які відбувають покарання в місцях позбавлення волі.