Методичні рекомендації:

Норма прибутку на капітал є одним із головних показників прибутковості банку. Тому, здійснюючи аналіз, дуже важливо оцінити кількісний вплив факторів, що обумовлюють зміну цього показника.

Економічна віддача власного капіталу — це відношення чистого прибутку до балансового капіталу. Її можна розрахувати за формулою:

N = E * H1 * H2 * H3,

де N — економічна віддача капіталу = чистий прибуток / балансовий капітал;

E — прибутковість = чистий прибуток / прибуток до оподаткування (характеризує ефективність управління податками);

H1 — маржа прибутку = прибуток до оподаткування / операційні доходи (відображає ефективність контролю за витратами);

H2 — рівень дохідності активів = операційні доходи / сукупні активи (визначає ступінь ефективності використання активів);

H3 — мультиплікатор капіталу = сукупні активи / балансовий капітал (демонструє рівень ефективності управління ресурсами).

Вплив факторів на економічну віддачу капіталу розраховується у такий спосіб.

Загальна зміна віддачі капіталу:

N – N₀,

де N — віддача капіталу звітного року;

N₀ — віддача капіталу попереднього року;

а) вплив на віддачу капіталу зміни прибутковості:

(E – E₀) * H1₀ * H2₀ * H3₀,

де E — прибутковість у звітному році;

Е₀ — прибутковість у попередньому році;

H1₀ — маржа прибутку у попередньому році;

H2₀ — рівень дохідності активів у попередньому році;

H3₀ — мультиплікатор капіталу в попередньому році;

Б) вплив на віддачу капіталу зміни ефективності використання активів:

(H1 – H1₀) * E * H2₀ * H3₀,

де H1 — маржа прибутку у звітному році;

в) вплив на віддачу капіталу зміни ефективності використання активів:

(H2 – H2₀) * E * H1 * H3₀,

де H2 — ефективність використання активів у звітному році;

г) вплив на віддачу капіталу зміни мультиплікатора капіталу:

(H3 – H3₀) * E * H1 * H2,

де H3 — ефективність управління ресурсами у звітному році.

Мультиплікативний ефект капіталу (МЕК) полягає в ефективному залученні і використанні платних грошових коштів.

МЕК = {[(П + ПВ) : А] * 100 – ПС} * МК,

де П — чистий прибуток;

ПВ — процентні витрати;

А — сукупні активи;

(П + ПВ) : А · 100 % — економічна рентабельність банку або його здатність створювати у процесі своєї діяльності додану вартість;

ПС — середня процентна ставка за платними зобов’язаннями (визначається як відношення процентних витрат до підпроцентних зобов’язань, виражене в процентах);

МК — мультиплікатор капіталу.

Значення мультиплікативного ефекту капіталу дає змогу визначити:

• якість вхідних та вихідних фінансових процентних потоків або рівень управління спредом (різниця між процентними ставками за розміщені активи і залучені платні грошові ресурси);

• ефективність структури власного і залученого капіталу банку.

Від’ємне значення показника свідчить, що банк «переступив» рівень позитивного впливу мультиплікатора капіталу на рентабельність його діяльності, і необхідне оперативне втручання з метою «заморожування» активів та їх реструктуризації чи додаткового збільшення капіталу банку.

Додана вартість (ДВ) — загальний оцінний показник рентабельності і якісних змін у діяльності банку; служить критерієм оцінки управлінської діяльності банку, тобто рівня і якості управління активами і пасивами.

ДВ = (н – k) * К,

де К — власний капітал банку;

н — відношення чистого прибутку до власного капіталу;

k — відношення процентних витрат банку до платного залученого капіталу (підпроцентних зобов’язань).

За допомогою розрахунків доданої вартості увага менеджерів банку акцентується на критичних проблемах розміщення й управління капіталом (управління пасивами та їх диверсифікація), таких як, наприклад, норма прибутку на капітал (прибутковість капіталу), відображає основні параметри ефективності фінансових потоків банку: дохідність активів, маржа прибутку, мультиплікатор та необхідність реструктуризації активів і пасивів за обсягами та строками вхідних і вихідних грошових потоків.

Від’ємне значення показника свідчить про те, що:

• необхідно сконцентрувати увагу на управлінні нормою прибутку на капітал як інтегрованому показнику, що характеризує ефективність банківської діяльності (норма прибутку в загальному вигляді відображає якість управління цінністю активів, витратами, спредом, портфельними обмеженнями, ліквідністю);

• слід скорочувати або перебудовувати малоефективні активи.

Значення мультиплікативного ефекту капіталу та доданої вартості тісно пов’язані між собою, і читати їх слід, ураховуючи таке:

1. МЕК буде позитивним у тому випадку, коли рентабельність капіталу перевищує середнє значення за системою та більша оптимального значення (15 %). Отже, рентабельність капіталу є одним із основних чинників, що впливає на МЕК. Проте у ряді випадків, при високих значеннях рентабельності капіталу МЕК має від’ємне значення, що свідчить про підвищений ступінь ризику при розширенні депозитної бази банку. Така ситуація є свідченням низької достатності капіталу, що, у свою чергу, підтверджує ризикованість залучення коштів, однак такі банки можуть виробляти значні суми доданої вартості, тобто ризик виправданий доходами.

2. МЕК позитивний у тому випадку, коли банк застосовує інтегроване управління активами і пасивами, тобто різниця між рентабельністю активів і собівартістю платних зобов’язань (Р_а – ПС) зі знаком (+). Це спостерігається у банків, де рентабельність капіталу менша оптимальних значень, але високий рівень достатності капіталу.

4. Провести декомпозиційний аналіз прибутковості капіталу банку. Визначити основні чинники підвищення ефективності використання капіталу. Надайте відповідні рекомендації та управлінські рішення.