- •1. Плоска електромагнітна хвиля. Енергія електромагнітних хвиль.
- •1. Плоска електромагнітна хвиля
- •2. Світлова хвиля. Хвильова оптика
- •3. Фотоелектричні поняття й одиниці
- •4.Закони лінійної оптики. Геометрична оптика
- •2. Оптична різниця ходу. Умови інтерференційних максимумів і мінімумів.
- •3. Способи спостереження інтерференції світла.
- •4. Інтерференція світла в тонких плівках
- •6. Додаток. Нерелятивістський ефект Доплера
- •2. Принцип Гюйгенса-Френеля. Зони Френеля
- •3. Дифракція Френеля від колового отвору і колового диска.
- •4. Дифракція Фраунгофера від щілини
- •5. Дифракційні ґратки
- •6. Дифракція рентгенівського випромінювання
- •6. Голографія
- •Дифракція рентгенівського випромінювання?
- •Поляризація при відбитті та заломленні світла на межі двох діелектриків
- •Поляризація при подвійному променезаломлення
- •Поляризаційні пристрої
- •Кристалічна пластина між двома поляризаторами
- •Штучне подвійне променезаломлення
- •Обертання площини поляризації
- •Штучне подвійне променезаломлення.
- •Нормальна і аномальна дисперсія. Групова швидкість
- •Електронна теорія дисперсії світла
- •Поглинання світла
- •Розсіювання світла
- •Ефект Вавілова-Черенкова
- •Розсіювання світла.
- •Ефект Вавілова-Черенкова.
- •Визначення поглинальної здатності тіла :
- •Закон Кіргофа
- •Закон Стефана-Больцмана
- •Закон зміщення Віна
- •Поняття рівноважного випромінювання
- •Формула Релея-Джинса
- •Формула Планка
- •2. Фотоефект
- •3. Фотони. Дослід Боте
- •4. Тиск світла
- •5. Ефект Комптона
- •6. Межі застосування класичної теорії
- •Тиск світла.
- •Ефект Комптона.
2. Світлова хвиля. Хвильова оптика
Світлова хвиля в більшості своїх проявів поводиться як електромагнітна хвиля, а іноді світло виявляє себе як потік окремих частинок.
Хвильова оптика - це та частина оптики, у якій світло розглядається, як електромагнітна хвиля.
Квантова оптика - оптика, у якій світло розглядається, як потік окремих частинок.
Запишемо рівняння світлової хвилі, що має вигляд:
Е
=
А
cos
(ɷt
- k
r
+
)
(1.1.9)
А = Еm k =
А - амплітуда хвилі, r - радіус-вектор, k ǁ r співнапрпрямлені.
Відношення швидкості світлової хвилі у вакуумі с до фазової швидкості V в деякім середовищі називається абсолютним показником заломлення цього середовища - n.
n = c/V (1.1.10)
Врахуємо швидкість світла. Запишемо формулу у вигляді:
V
=
(1.1.11)
У більшості прозорих середовищ магнітна проникність близька до одиниці, тому формулу (1.1.11) представимо у вигляді:
n
=
(1.1.12)
Чим більше показник заломлення n у середовищі, тим воно вважається оптично більш щільним.
Видиме
світло у вакуумі має довжину хвилі λ
=0,4
0.76
мкм.
У будь-якім середовищі довжина хвилі дорівнює: λ=V/v, де v — частота випромінювання. Використаємо формулу (1.1.10) і знайдемо: V=с/n , з урахуванням якої отримаємо λ = c /(nv) = λ0/n.
λ = λ0/n (1.1.13)
Довжина хвилі буде тим менше, чим більше абсолютний показник заломлення. Частоти будуть порядку v ~1015Гц. Модуль середнього за часом значення густини потоку енергії, що переноситься світловою хвилею, має назву інтенсивність світла в даній точці простору - І.
I
=
(1.1.14)
тобто інтенсивність пропорційна квадрату амплітуди світлової хвилі,
I ~ nА2.
3. Фотоелектричні поняття й одиниці
а) Світловий потік
Будемо
вважати, що потік енергії світлових
хвиль dФE
з довжинами від λ
до λ
+ d
λ
можно знайти за допомогою
(λ):
(λ)
= dФE/
d
λ
(1.1.15)
формула розподілу енергії світлової хвилі.
ФE
=
(
1.1.16)
потік енергії хвилі в діапазоні довжини хвиль від λ1 до λ2.
Людське око по різному розрізняє світлові хвилі. Відносна спектральна чутливість людського ока V(λ) наведена на Рис. 1.1.2. Ця крива мас максимум при λm=555нм.
Рис. 1.1.2
Якщо будемо розглядати різні покольору світлові хвилі, то однакові потоки енергії світлових хвиль різного кольору будуть оком сприйматися неоднаково, що відповідає залежності V(λ).
dФE (λ1) / dФE (λ2) = V(λ2) / V(λ1) (1.1.17)
Світлові потоки енергій, відчуваються однаково людським оком оборотньопропорційні відносній спектральній чутливості ока.
Для характеристики інтенсивності світла, з урахуванням здатності викликати зорові відчуття уводиться величина Ф - світловий потік.
dФ = V(λ) dФЕ (λ) (1.1.18)
дає світловий потік в інтервалі довжин хвиль λ λ + d λ.
Проінтегруємо рівняння (1.1.18) для усієї хвилі:
Ф
=
(1.1.19)
б) Сила світла
Джерело світла, розмірами якого можна знехтувати в порівнянні з відстанню від місця спостереження до джерела називається точковим джерелом. В однорідному ізотропному середовищі точкове джерело випромінює сферичну хвилю. Для його характеристики застосовується величина сила світла, що визначається як потік випромінювання джерела, що припадає на одиницю тілесного кута:
I
=
(1.1.20)
У
загальному випадку сила світла залежить
від полярного кута
і азимутального
:
І (
).
Для
ізотропного
джерела залежність буде
.
[I] = [кандела] = [1 кд], [Ф] = [люмен] = [1 лм].
ФE
=
А - величина, рівна 1,46•10-3 Вт/лм - механічний чи енергетичний еквівалент.
Одному люмену відповідає енергія 1,46•10-3 Вт.
в) Світність
Під світністю М розуміють світловий потік, що випромінюється одиницею поверхні джерела світла назовні у всіх напрямках.
М
=
(1.1.21)
[М] = [1 лм/м2]
г) Освітленість
Освітленість деякої площини створюється падаючим на неї світлом (Рис.1.1.3). Її характеризуют величиною:
Рис. 1.1.3
Е
=
(1.1.22)
Е
=
(1.1.23)
- освітленість будь-якого точкового джерела.
[Е] = [1лм/м2 ]=[1лк], лк - люкс.
