Принципи заробітної плати:

1. принцип підвищення рівня оплати праці на основі зростання ефективності виробництва. Зростання оплати праці працівника має здійснюватися лише на основі підвищення ефективності виробництва.

2. принцип диференціації заробітної плати залежно від трудового внеску працівника в результати діяльності підприємства, від утримання і умов праці, від регіону розміщення підприємства, від його галузевої належності. Він базується на необхідності посилення матеріальної зацікавленості працівників у підвищенні кваліфікації своєї праці, забезпеченні високої якості продукції.

3. принцип однакової плати за однакову працю – не допущення дискримінації за статтю, віком, національністю, віросповіданням тощо.

4. принцип державного регулювання оплати праці передбачає законодавче, податкове регулювання, встановлення державних гарантій з оплати праці тощо. Крім того, регулювання оплати праці здійснюється на основі генеральних, галузевих, територіальних, колективних та індивідуальних договорів та угод.

5. принцип врахування впливу ринку праці, ринок – це місце де формується ціна різних видів праці, тому заробітна плата кожного знаходиться під впливом попиту і пропозиції на працю певної якості.

6. принцип простоти, логічності та доступності форм та систем оплати праці, що забезпечує інформованість працівника про їх сутність. Стимул виникає лише в тому випадку, коли в працівника є зрозуміла інформація про нього. Виконавець повинен чітко уявляти, в якому випадку величина заробітної плати зросте.

7. принцип оплати за витратами та результатами, а не лише за витратами.

9.2. Структура заробітної плати. Елементи організації оплати праці.

I. Основна ЗП – винагорода за виконану роботу відповідно до встановленої норми праці (норма виробітку, часу, обслуговування, чисельності). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

II. Додаткова ЗП – винагорода за працю понад встановлені норми за трудові успіхи, винахідливість і особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсації виплати передбачені чинним законодавством, а також премії пов’язані з виконанням робочих завдань і функцій.

III. Інші заохочувальні і компенсаційні виплати – це винагороди за підсумками роботи за рік або період, а також премії за спеціальними системами і положеннями, матеріальні виплати не передбачені чинним законодавством.

Структура ЗП – це співвідношення окремих складових у загальному обсязі. В розвинених країнах основна ЗП складає 85-90%, в Україні – 65-75%, це залежить від організації ЗП тобто її побудови.

Організація ЗП – це система яка забезпечує взаємозв’язок кількості і якості праці з її розмірами. На розмір ЗП впливає:

- ринкове регулювання;

- державне регулювання;

- колективно-договірне регулювання через укладання генеральної, галузевої угод, колективних і трудових договорів та контрактів з найманими працівниками;

- механізм визначення індивідуальної ЗП безпосередньо на підприємстві з використанням таких елементів, як тарифна або безтарифна модель, нормування праці, форми, системи ОП і преміювання.