Методика рішення

1. Оплата праці тваринників і колективів, за якими закріплюється

поголів`я [3]

Організація оплати праці у тваринництві сільськогосподарських підприємств обумовлена особливостями цієї галузі й залежить від багатьох факторів. 1. Колектив тваринницької ферми складає бригаду. До неї потрібно включати всіх постійно зайнятих працівників, у т.ч. трактористів, робітників з техобслуговування та ін. Склад бригади визначається у розрахунку на середньорічне поголів`я та корегується при значній його зміні, а також внаслідок відмінностей у технології виробництва у зимовий і літній періоди утримання тварин.

2. Тваринницька бригада включає працівників різних категорій з чітко визначеним складом обов`язків кожного працівника.

3. Всі категорії тваринників можуть бути розділені на дві групи:

• основні, за якими безпосередньо закріплюється поголів`я худоби чи птиці ;

• допоміжні, які виконують допоміжні роботи технологічного процесу.

4. Тваринники першої й другої груп можуть працювати як індивідуально, так і колективно.

Вибір колективної чи індивідуальної організації праці визначається:

• особливостями технологічного процесу;

• розосередженістю робочих місць;

• згуртованістю колективу та іншими обставинами.

5. Відповідно до форми організації праці визначається індивідуальне чи колективне стимулювання праці за кінцевий результат діяльності.

6. Для кожного суб`єкту матеріального стимулювання (колективу чи окремого тваринника) потрібно чітко визначити кінцевий результат діяльності.

• При невеликому поголів`ї на фермі воно звичайно не ділиться за статево-віковими групами й оплата колективу здійснюється за кінцеву продукцію, яка реалізується на ринку.

• На великих фермах здійснюється технологічний поділ стада, тоді виділяються колективи з різними кінцевими результатами, по яких здійснюються оплата й преміювання праці.

Наприклад:

а) У м`ясному скотарстві виділяються ланки, які обслуговують різну худобу (корови з телятами до 8 місяців, відгодівельні групи, племінний молодняк, бики чи нетелі). Тут у одних колективах оплата здійснюється за продукцію, а в інших – за голови.

б) У молочному скотарстві за операторами машинного доїння (доярками) безпосередньо закріплюється певна група корів. Оплата нараховується за продукцію – одержані від тварин молоко і приплід.

в) По групах худоби від якої не одержується продукція оплата здійснюється за голови обслуговуваної худоби:

• оплата за голови сухостійних корів здійснюється, якщо з них, відповідно до потоково-цехової технології виробництва молока, формуються групи, що закріплюються за окремими тваринниками. Тоді оплата проводиться за корів переданих у цех отелення із здоровим вим`ям і відповідною вгодованістю.

• аналогічно оплачується обслуговування груп нетелів другої половини тільності. У даному разі враховується поголів`я передане на отелення з живою масою передбаченою технологією.

• за сухостійних корів і нетелів, що перебувають у дійних гуртах, окремо платити не потрібно, оскільки весь тарифний фонд тут виплачується за молоко й приплід, а обслуговування тварин, які не дояться, потребує порівняно небагато часу.

г) При наявності на фермі родильного відділення маса приплоду телят зараховується тим дояркам, за якими були постійно закріплені відповідні корови та нетелі. Дояркам родильного відділення та телятницям профілакторію оплата нараховується за молоко, приймання отелень, роздій і приріст телят.

7. Потреба у оцінці продукції:

• не виникає, якщо тваринник (ланка) виробляє лише один її вид, а відхилення одержуваної продукції від стандартної якості незначне;

• у інших випадках використовуються ті чи інші способи натурального або вартісного співвимірювання різних продуктів, а саме:

а) продукція, як правило, вимірюється у натуральних одиницях;

б) вартісна оцінка застосовується лише тоді, коли натуральні її одиниці істотно відрізняються за своєю цінністю, або продукція має широкий асортимент. Для оцінки продукції слід використовувати ціни тих каналів реалізації, по яких продається більша частина товарної продукції.

Наприклад, ціни на молоко розраховуються виходячи із стандарту його якості. Так, для оплати доярок приймають такі базові нормативи:

• жирність молока – 3,4%;

• першим сортом має реалізовуватися 95% молока;

• збереження телят – 98%.

Одержане молоко за відповідними коефіцієнтами перераховується у базисну жирність та сортність. Коефіцієнти з сортності визначаються за співвідношенням реалізаційних цін на молоко першого, другого сортів та несортове. Так, на молоко другого класу встановлюється розцінка на 10% менша, чим для першого класу. Крім того, можуть бути доплати за здачу молока охолодженим – також розраховані виходячи із співвідношення цін реалізації.

8. Технологічно зумовлена нерівномірність у надходженні деяких видів тваринницької продукції не дозволяє витримувати однакове протягом року одержання кількості молока, приростів худоби тощо й повинна бути врахована диференціацією умов оплати праці.

• У таких випадках, виходячи з аналізу календарного розподілу виходу продукції, визначають оплату по двох чи трьох періодах. По кожному з них встановлюють норму продуктивності та виходу продукції, з яких обчислюють розцінки.

Наприклад, у скотарстві звичайно виділяють 2 періоди: зимовий і літній .

Тривалість літнього періоду від 15 травня до 15 жовтня. Тоді тарифний фонд літнього періоду дорівнюватиме денній тарифній ставці, помноженій на 155, а зимового періоду – на 210 днів.

• У деяких тваринницьких галузях сезонний характер одержання продукції зумовлений їх біологічними особливостями. При цьому оплата тільки за продукцію може застосовуватися за умови постійності тваринницьких кадрів.

Тоді за домовленістю з працівниками визначається:

а) розцінка по кінцевих результатах;

б) до одержання продукції видається аванс, який складає певну частину тарифного фонду.

Доцільно, щоб річний період, на який приймається така домовленість, закінчувався місяцями, коли одержується основна частина продукції.

Якщо умова постійності кадрів є нереальною, краще розподілити річний тарифний фонд на дві частини:

а) одна виплачуватиметься за продукцію;

б) друга – за обслуговуване поголів`я.

При цьому буде доцільним обмежити виплату за поголів`я, встановивши, що при більшому фактичному навантаженні сума, нарахована по цьому показникові, не може перевищувати закладену при розрахунку розцінок. Коли ж обслуговується худоби менше порівняно з нормою, нарахування за голови буде відповідно меншим.

• Якщо результат роботи тваринника чи ланки визначається за менший час, як рік, виконуються розрахунки розцінок на окремі періоди.

Наприклад, при виробництві яловичини часто укладаються договори з відповідними розрахунками та умовами оплати праці :

а) на період випасання ;

б) на період інтенсивної відгодівлі худоби.

2. Оплата праці тваринників, за якими поголів`я безпосередньо не закріплюється [3]

Кормовозам (їздовим), які не включаються у ланки із закріпленим поголів`м, може здійснюватися відрядна оплата за виконані транспортні роботи. Так само відрядно оплачуватимуться перевезення різних вантажів для потреб ферми, що виконуються трактористами, шоферами, їздовими, які не є постійними працівниками тваринницького колективу.

Трактористи, зайняті операціями з годівлі худоби та іншими роботами постійного характеру, повинні мати розцінки за продукцію по обслуговуваному поголів`ю. Так само за продукцію мають оплачуватися пастухи.

Трактористи та слюсарі, зайняті очищенням тваринницьких приміщень, можуть оплачуватися почасово. Там, де слюсарі беруть безпосередню участь у основних роботах технологічного процесу, вони включаються до ланок, за якими закріплюється поголів`я. Найбільш характерно це для механізованих птахоферм. У інших випадках доцільна почасова оплата по ставках тарифної сітки для працівників ремонтних майстерень з нормальними умовами праці. Можлива також оплата за кожну одиницю обслуговуваних технічних засобів. При цьому розцінка визначається виходячи із норм затрат часу на технічне обслуговування, поточні ремонти, а також виконання механізованих робіт, яке покладається на слюсарів-налагоджувальників.

Теслі, які включаються до складу тваринницьких бригад, можуть оплачуватися почасово. На більшості ферм відповідні роботи виконуватимуться по відрядних нарядах залученими працівниками.

Працівники кормоцехів залежно від конкретних умов будуть оплачуватися відрядно (за продукцію по обслуговуваному поголів`ю чи кількість підготованого корму) або почасово.

Працівники, зайняті первинною обробкою молока (очистка, охолодження, пастеризація, сепарація), оплачуються залежно від завантаження обладнання почасово чи за обсяг виконаних робіт.

Посудниці одержують оплату за норму часу на миття молочних місткостей.

Для працівників нічних змін (крім тих, що входять до ланок), сторожів, чергових санпропускників встановлюється почасова оплата.

Працівникам, зайнятим штучним осіменінням, встановлюється розцінка за плодотворне осіменіння матки, яка визначається з норми (наприклад, 400 корів і нетелів). До розрахунку, який виконується після одержання приплоду, може виплачуватися аванс.

Ветпрацівники назначаються виходячи з норм, які виражаються в умовних головах. З урахуванням таких норм оплата має здійснюватися або по розцінках за продукцію, або за обслуговуване поголів`я.

Бригадири, їх помічники, завідуючі, спеціалісти, обліковці ферм мають оплачуватися по розцінках за продукцію. Якщо бригада виробляє кілька видів продукції, тарифний фонд ділиться пропорційно їх вартості, а після цього визначаються розцінки за натуральні одиниці продуктів.

Якщо тваринник суміщає обслуговування групи худоби з виконанням інших обов`язків, згідно із нормами затрат часу розподіляється тарифний фонд, після чого розраховуються розцінки по кожному виду діяльності. По нарядах додатково оплачуються штатним тваринникам тільки роботи, які не входять до їх обов`язків і виконуються у понаднормовий час, оскільки виходять за межі запланованих для даних працівників затрат.

Працівники, які залучаються на додаткові роботи у тваринництві (масові зооветзаходи, бонітування, щеплення, кастрації тощо), оплачуються відрядно чи почасово, виходячи з тарифних ставок розрядів, до яких відносяться відповідні операції.