4. Аерозольні генератори.
Зі створенням малооб'ємних і ультрамалооб'ємних обприскувачів, що забезпечують високодисперсне розпилювання робочої рідини без використання високої температури, інтерес до термомеханічних аерозолів зменшився, їх застосовують для обробки закритих приміщень, а також лісових насаджень у районах, віддалених від населених-пунктів. Для потреб сільськогосподарського виробництва системою машин передбачено випуск однієї моделі аерозольного генератора.
Аерозольний генератор АГ-УД-2 використовують для боротьби із шкідниками, а також обкурювання складських і тваринницьких приміщень. Він приводиться в дію від власного двигуна, а для транспортування під час роботи використовують автомобіль або тракторний причіп.
Максимальна кількість пестицидів, що може бути перетворена на аерозолі, при термомеханічному способі становить 9 л/хв., а при механічному – 6 л/хв.
5. Обпилювачі.
Обпилювання полягає в нанесенні на листкову поверхню сільськогосподарських рослин сухих порошкоподібних пестицидів. Обпилювання менш трудомісткий та більш продуктивний, порівняно з обприскуванням, спосіб застосування пестицидів. Однак він має і суттєві недоліки: недостатнє прилипання порошку до листкової поверхні рослин призводить до збільшення (у кілька разів) витрати пестицидів, навіть при малій швидкості вітру (2 – 3 м/с) порошок обсипається з рослин і заноситься вітром на значні відстані.
За призначенням обпилювачі – універсальні машини. За типом привода поділяються на тракторні, авіаційні та ранцеві.
Обпилювач універсальний ОШУ-50А призначений для боротьби з хворобами і шкідниками садів, виноградників, чагарників, посівів польових, технічних та овочевих культур, а також лісових смуг і масивів шляхом обпилювання їх сухими порошкоподібними пестицидами. Сади, польові, технічні й овочеві культури, лісові смуги та масиви обробляють за допомогою садово-польового розпилювального пристрою, а виноградники і чагарники (3 – 4 ряди) – виноградникового.
Основними складальними одиницями обпилювача є рама, бункер (5) (рис. 3) місткістю 160 дм3 з мішалкою (4), живильний шнек (3) з котушкою (6), вентилятор (12), вихідний патрубок (14), гідроциліндр (11) і розпилювальне сопло (7).
Працює обпилювач наступним чином. При увімкненому ВВП мішалка змішує порошок у бункері, живильний шнек подає його до котушки, що проштовхує порошок через вікно, величину якого регулюють дозувальною заслінкою (15), в лотік (13). Вентилятор засмоктує порошок, змішує його з повітрям і спрямовує в розпилювальне сопло (7), яке повертають гідроциліндром в межах 0 – 180° так, щоб пилоповітряна суміш надходила за вітром.
Рис. 3. Схема роботи обпилювача ОШУ-50А:
а – схема обпилювача; б – виноградниковий розпилювальний пристрій;
1 – карданний вал; 2 – важіль; 3 – шнек; 4 – мішалка; 5 – бункер; 6 – котушка; 7 – сопло; 8 – шток; 9 – поршень; 10 – штуцер; 11 – гідроциліндр; 12 – вентилятор; 13 – лотік; 14 – вихідний патрубок; 15 – дозувальна заслінка; 16 – редуктор; 17 – ланцюгова передача; 18 – щитки; 19 – вихідні отвори; 20 – труба; 21 – щілинні наконечники; 22 – кожух вентилятора.
При обпилюванні чагарників та виноградників замість щілинного сопла (7) встановлюється виноградниковий розпилювальний пристрій, труба (20) якого закріплює вертикально. Через вихідні отвори (19) і щілинні наконечники (21) пилова хвиля спрямовується в обидва боки від машини.
Ширина захвату обпилювача при обробці польових культур становить до 100 м. Його агрегатують із тракторами класу 0,9 і 1,4.
Ранцевий обпилювач ОРВ-1 "Ветерок" вентиляторного типу має бункер місткістю 10 дм3 Довжина високоефективного струменя становить до 5 м, витрата пестицидів – до 0,3 кг/хв.