1.Схема моделювання уроку педагогом –початківцем
І.Організаційний етап- створення мотивації (бажано внутрішньої):
орієнтація в темі майбутнього уроку;
з‘ясування уявлень учнів із теми;
передбачення очікуваного результату.
ІІ. Основний етап- організація форм взаємодії з інформацією для її осмислення, розуміння, переживання:
продумування варіантів використання різних засобів інформації: довідники й енциклопедії, словники, текст параграфа, таблиці, графіки, схеми, муляжі й моделі, відеоряд, звукоряд, спеціально сконструйовані навчальні завдання, надруковані для кожного учня( а також джерелом інформації можуть стати сам учитель, дитина чи група дітей);
продумування завдань для форм взаємодії у процесі роботи з джерелами інформації та її структурування (переведення текстової інформацію в зображувальну і навпаки).
ІІІ. Завершальний етап - узагальнення й рефлексія:
усвідомлення змісту нових знань і умінь та труднощів, які виникли;
порівняння очікуваних результатів з їх реалізацію;
підведення підсумків та прогноз подальших кроків.
2.Сутність, мета, позиції вчителя при інтерактивному навчанні
Термін «інтерактивна педагогіка» відносно новий: його ввів у 1975 році німецький дослідник Ганс Фріц. В Україні теорію і практику інтерактивного навчання розкриває професор О.І.Пометун.У своєму посібнику «Енциклопедія інтерактивного навчання» (2007) автор розуміє інтерактивне навчання як організацію вчителем за допомогою певної системи способів, прийомів, методів освітнього процесу, який заснований на:
суб’єкт-суб’єктних стосунках педагога і учнів;
багатосторонній комунікації;
конструюванні знань учнем;
використанні самоооцінки та зворотнього зв’язку;
постійній активності учня.
Інтерактивна навчальна діяльність сприяє розвитку тих особистісних якостей, які не можуть розвивати вербально:
уміння працювати в колективі;
брати відповідальність за свій вибір;
аналізувати результати своєї діяльності;
відчувати себе членом команди.
Кредо інтерактивного навчання: «Те,що я чую, я забуваю.Те, що я бачу й чую, я трохи пам’ятаю.Те, що я чую, бачу й обговорюю, я починаю розуміти.Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю, я набуваю знань і навичок.Коли я передаю знання іншим, я стаю майстром».
Слово «iнтерактив» походить вiд англiйських слiв inter— взаємний, act— дiяти. Інтерактивність - означає здатнiсть взаємодiяти або знаходитись в режимi бесiди, дiалогу з чим-небудь або з ким-небудь.Інтерактивним може бути названий метод, у якому ученьє учасником, який щось здійснює: говорить, управляє, моделює, пише, малює тощо, тобто не виступає тільки слухачем, спостерігачем, а бере ативну участь у тому, що відбувається і створює свій освітній продукт.
Інтерактивне навчання— це перш за все дiалогове навчання, тобто навчання,“занурене“ у спiлкування, в ходi якого здiйснюється взаємодiя педагога та учня. Учні в інтерактиві вчаться ефективно, якщо створені умови: є мотивація до навчання, створене комфортне середовище,є можливість застосувати свої знання і вміння, кожен рефлексує і досягає успіхів.
Мета інтерактивного навчання - створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуватиме свою успішність, інтелектуальну спроможність.
Інтерактивне навчання вимагає від учителя створення таких умов навчання, як:
організація навчального процесу як багатосторонньої, партнерської, інтенсивної комунікації( інтеракція як взаємодія);
сприятлива, позитивна психологічна атмосфера у класі( прогнозувати очікування, розкривати алгоритми дій, рефлексувати результати);
спеціальна організація навчального простору ( буква « п», «прямокутник»,
«коло», «клуб» тощо).
