3. Особистісні якості підприємців.
Людям, які прагнуть до успіху, на думку західних учених, властиві такі психологічні якості та риси:
впевненість в успішному результаті;
готовність прийняти відповідальність і виявити рішучість у невизначених ситуаціях;
наполегливість у досягненні поставленої мети;
прагнення до виконання більш-менш складної реальної роботи;
отримання задоволення від виконання цікавих і складних завдань;
прагнення до розумного ризику;
самовладання під час конкурентних змагань або перевірки здібностей;
висока здатність до подолання перешкод;
вміння ставити реальні цілі, ускладнювати їх після досягнення успіху та усвідомлювати причини невдач.
Найважливішими серед цих якостей і рис є особиста відповідальність за вирішення поставлених проблем, формування цілей підприємницької діяльності та їх досягнення власними цілями.
При дослідженні причин банкрутств та виживання нових підприємств у США в 70 – х роках ХХ ст. виявилося, що не збанкрутували переважно ті фірми, які були створені підприємцями з вищим внутрішнім контролем, тобто тими, хто вважає, що події в бізнесі є результатом впливу не зовнішніх сил, а власної поведінки.
Серед особистісних якостей керівника найбільшу привабливість для переважної більшості працівників мають такі риси: підприємливість, активність, уважність, життєрадісність, енергійність, незалежність, працелюбність, доброта, релігійність, ентузіазм та ін.
Підприємець повинен володіти такими діловими якостями:
готовність до пошуку нових можливостей та ініціативність у власній справі;
упертість і настійливість у досягненні поставленої мети;
уміння протистояти будь-якому тиску ззовні, шантажу та ін. протиправним діям;
постійна готовність до господарського ризику;
незалежність і впевненість у собі. Правильність вибору виду ПД;
орієнтація у бізнесовій діяльності на ефективність виробництва і високу якість товарів;
здатність переконувати партнерів і встановлювати потрібні господарські зв’язки;
рішучість та цілеспрямованість у діяльності;
планомірність і гранична чіткість у роботі, реалізації стратегії і тактики підприємництва;
намагання бути всебічно інформованим щодо вибраного напряму бізнесу.
Неабияку роль в успішній підприємницькій діяльності відіграє етика підприємництва, тобто ділова етика, яка означає комплекс норм і правил моральної поведінки керівника і вміння поєднувати професійні принципи управління із загальногуманітарними, ґрунтується на повазі до чинного законодавства, чесності, дотриманні слова. Важливим елементом етики підприємництва (і принципом управління) є виконання керівником підприємства взятих на себе зобов’язань.
Поняття і зміст ризиків в підприємницькій діяльності.
Економічний ризик – непередбачена суб’єктом господарської діяльності небезпека, яка спричиняє можливість втрат, загрожує реалізації поставленої мети і зумовлена передусім випадковим характером прийнятих ним рішень.
Загальними причинами об’єктивно неминучих ризиків в економіці є:
економічна свобода товаровиробників;
юридична свобода найманих працівників;
тип економічної системи (насамперед ринкової економіки);
економічна кон’юнктура;
відставання та неадекватність законодавчої бази від реальних потреб економічної системи;
відсутність всебічної інформації у підприємців і менеджерів.
Ступінь економічних ризиків зростає в умовах перехідної економіки, в якій перебуває Україна.
Основні види економічних ризиків:
Матеріально-технічний ризик – ризик, пов'язаний з недостатнім або низьким рівнем МТ бази підприємств, яка не може забезпечити випуск високоякісної конкурентоспроможної продукції.
Профільно-технологічний ризик – ризик, зумовлений переходом основних традиційних постачальників до випуску іншої продукції, неможливістю закупівлі найважливіших комплектуючих виробів.
Постачальницько-збутовий ризик – ризик, зумовлений постачанням неякісних матеріалів, зривом чи зміною умов укладених договорів і своєчасної поставки; несвоєчасним постачанням товарів споживачу, їх низькою якістю.
Виробничий ризик – ризик, що безпосередньо пов'язаний з процесом виробничої діяльності, зокрема з можливістю аварій, технічних неполадок.
Інвестиційний ризик – ризик, зумовлений порушенням матеріально-речової структури інвестицій, несвоєчасною виплатою здійснених капіталовкладень, незбалансованістю прямих (забезпечують володіння контрольним пакетом акцій) і портфельних (такого володіння не забезпечують) інвестицій.
Кредитний ризик – ризик, пов'язаний з небезпекою неповернення, часткового або несвоєчасного повернення кредитів.
Відсотковий ризик – ризик, зумовлений непередбаченою зміною курсів іноземних валют, а також курсу національної валюти.
Політичний ризик – ризик, пов'язаний з революціями, переворотами, війнами та ін.
Економіко-правовий ризик – ризик, зумовлений змінами в законодавстві (або його недосконалістю) щодо економічної діяльності, неправильним застосуванням державою чинного законодавства.
Управлінський ризик – ризик, пов'язаний з нераціональним характером прийнятих менеджерами різних ланок рішень.
Маркетинговий ризик – ризик, спричинений неточними прогнозуваннями обсягів досліджуваного ринку.
За ступенем ризику розрізняють:
Допустимий економічний ризик – загроза втрати більшої частини прибутку від певного виду діяльності підприємства.
Критичний економічний ризик – загроза втрати усього прибутку й усієї очікуваної виручки
Абсолютний економічний ризик – загроза банкрутства підприємства і втрати всього майна.