- •Тема 5.1. Митні платежі.
- •За способом стягування:
- •За об'єктом обкладання:
- •За характером:
- •За походженням:
- •2. Митна вартість.
- •80% (За даними Держмитслужби). Відповідно, у 20-30% випадків задекларована митна вартість
- •Теорія: митна оцінка за правилами сот
- •Як визначається митна вартість на практиці
За об'єктом обкладання:
ввізне (імпортне) мито, що нараховується на товари при їх ввезенні на митну територію держави. Ввізне мито диференційоване. Можуть застосовуватися ставки таких видів:
а) преференційні, що допускають зниження ставок мита чи звільнення від обкладання митом. Вони застосовуються до товарів, що надходять з держав, які створюють разом з державою, яка стягує мито, митний союз чи зону вільної торгівлі,або до товарів, які надходять із країн, що розвиваються;
б) пільгові, які застосовуються до товарів, що надходять з країн чи економічних союзів, що користуються режимом найбільшого сприяння;
в) повні (загальні), що застосовуються до всіх інших товарів.
Ввізні мита є переважною формою мит, що застосовуються всіма країнами світу для захисту внутрішнього ринку від іноземної конкуренції;
вивізне (експортне) мито, що нараховується на товари при їхньому вивезенні за межі митної території країни. Ця форма мит застосовується рідко, як правило, у випадках великих розходжень між внутрішніми і світовими цінами на певні види товарів. Їх мета — зменшити експорт і поповнити бюджет країни. Ставка експортного мита дорівнює відсотковому перевищенню експортної ціни товару над ціною, за якою він продається на внутрішньому ринку.
За характером:
сезонне (ввізне і вивізне) мито, що нараховується на товари сезонного характеру для оперативного регулювання міжнародної торгівлі. Термін його дії не перевищує декількох місяців за рік (в Україні — до чотирьох місяців з моменту встановлення);
спеціальне мито.
Його застосовує держава в таких випадках:
а) як захисне, якщо товари ввозяться на митну територію країни в таких кількостях чи на таких умовах, що наносять або загрожують завдати шкоди вітчизняним виробникам подібних чи безпосередньо конкуруючих товарів;
б) як запобіжний захід стосовно учасників зовнішньоекономічної діяльності, що порушують державні інтереси в даній галузі, а також як захід для припинення несумлінної конкуренції;
в) як захід у відповідь на дискримінаційні дії і (чи) недружні дії з боку закордонних держав, а також у відповідь надії окремих країн, що обмежують здійснення законних прав суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності держави.
Ставка спеціального мита встановлюється в кожному окремому випадку. Це мито сплачується імпортером товару незалежно від інших податків і зборів (обов'язкових платежів), утому числі й мита, митних зборів і т.п. Сплата спеціального мита здійснюється готівкою або в безготівковій формі, чи шляхом внесення суми мита на депозит або оформлення відповідного боргового зобов'язання.
За походженням:
автономні — мита, що вводяться на підставі однобічних рішень органів державної влади країни;
договірні — мита, установлювані на базі двосторонньої чи багатосторонньої угоди;
преференційні — мита з нижчими ставками порівняно з діючим тарифом.
Вони накладаються на підставі багатосторонніх угод на товари, які походять з країн, що розвиваються, чи країн, що створюють разом з даною
країною митний союз чи зону вільної торгівлі або утворюються в прикордонній торгівлі[II].
Тарифні ставки бувають різних видів.
За типом ставок розрізняють:
постійні — це ставки митного тарифу, встановлені органами державної влади, що не можуть змінюватися залежно від обставин;
змінні — це ставки митного тарифу, що можуть змінюватись у встановлених органами державної влади випадках.
За способом обчислення розрізняють ставки:
номінальні — митні ставки, зазначені в митному тарифі;
дійсні — реальний рівень митних ставок на кінцеві товари, обчислені з урахуванням рівня мит, накладених на імпортні вузли і деталі цих товарів.
Для захисту національних виробників готової продукції і стимулювання ввезення сировини і напівфабрикатів може використовуватися тарифна ескалація.
