Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Міністерство освіти і науки України.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
164 Кб
Скачать
☆

2.Відповідь на 1 питання

Функції ринку засобів виробництва. Вивчення ринку матеріальних ресурсів.

Ринок виконує такі функції:

— визначає суспільну цінність вироблених товарів;

— встановлює необхідні відтворювальні пропорції;

— забезпечує динамічну відповідність між попитом і пропозицією;

— ліквідує дефіцит матеріальних ресурсів;

— дає кожному підприємству реальну можливість у межах своїх фінансових ресурсів забезпечити себе матеріально-технічними засобами.

Ринок засобів виробництва сприяє:

— розвитку конкуренції між товаровиробниками і власниками ресурсів;

— вільному переливу капіталу між галузями і регіонами;

— реалізації товарів за цінами рівноваги, відображаючи реальне співвідношення між попитом і пропозицією.

Таким чином, ринок - це комплексне поняття, яке включає в себе сферу обміну товарів, економічний простір (місце), на якому відбувається обмін товарів та товарно-грошових відносин, систему вільного руху товарів.

В економічній системі суспільства ринок виконує такі функції:

1. Техніко-економічну. Суть її полягає в тому, щоб забезпечити рух товарів і послуг від виробника до споживача. Виконання цієї функції пов'язане з відповідними затратами праці, засобів виробництва і коштів. Тому ринок є об'єктом господарювання. Продавці повинні покривати витрати з реалізації товарів та послуг власними доходами і мати від своєї діяльності реальний прибуток. Це вимагає ефективного господарювання.

2. Регулюючу. Ринок — найбільш досконалий інструмент саморегулювання товарного виробництва. Він визначає, «що», «коли», «скільки» і «як» виробляти. Цю функцію ринок виконує, тому що він найбільш оперативно реагує на зміни, які відбуваються в економічному житті суспільства, а суб'єкти ринкових відносин, у свою чергу, реагують на зміни, що відбуваються на ринку.

3. Стимулюючу. Головне в цій функції полягає в тому, що ринок стимулює виробництво саме тих товарів, які необхідні споживачам. Водночас складається така ціна, яка задовольняє і виробників, і споживачів. Якщо ціна зменшується, то виробники змушені не тільки скорочувати виробництво, але й шукати шляхи зменшення витрат. Конкурентна боротьба на ринку змушує підприємців оновлювати продукцію, розширювати її асортимент, поліпшувати її якість.

Отже, ринок засобів виробництва базується на зацікавленості товаровиробників у випуску високоякісної продукції і гарантує розвиток підприємницької діяльності, структурну перебудову економіки на основі цільових програм.

Розвиток нових галузей економіки, постійне розширення номенклатури матеріальних ресурсів, поява зовсім нових видів сировини з новими фізичними та хімічними властивостями — все це робить ринок розвинутих країн менш відомим, що вимагає його вивчення.

Вивчення ринку матеріальних ресурсів передбачає:

— системний збір, обробку, аналіз і оцінку інформації про потенціальних постачальників, асортимент матеріальних ресурсів, про нові технології виготовлення важливих матеріалів, ціни на сировину й матеріали, напівфабрикати, паливо, енергію тощо;

— прогнозування тенденцій на перспективний період змін основних параметрів ринку: цін, обсягу виробництва матеріалів, сировини, енергії, запасів товароматеріальних цінностей, появи нових ресурсів, постачальників, можливостей імпорту ресурсів;

— розробку на цій основі ефективної політики закупок, яка б дозволила оптимізувати затрати на придбання матеріальних ресурсів.

Формуючи політику закупок, підприємство повинне вирішити: буде воно самостійно виробляти матеріали, деталі, напівфабрикати чи купувати їх.

При вирішенні цього питання визначними факторами є: стан ринку матеріальних ресурсів, рівень цін, виробничі можливості самого підприємства.

Розробка «політики забезпечення» здійснюється на основі порівняльного вартісного аналізу.

Закупки «на стороні» і відмова від власного виробництва пояснюються економічними перевагами, які може одержати підприємство, купуючи ресурси у вузькоспеціалізованих підприємствах за відносно низькими цінами.

За останній період у зв'язку зі зростанням світової конкуренції, тенденції на зниження витрат, розукрупнення компаній взято курс на пошук зовнішніх постачальників тих товарів і послуг, які раніше вироблялись підприємством.

Сучасний маркетинг рекомендує вивчати ринок матеріальних ресурсів за допомогою прямих і допоміжних методів.

Прямий метод передбачає одержання інформації про кон'юнктуру ринку безпосередньо від резидентів із чотирьох джерел:

— контакти з постачальниками;

— контакти з посередниками;

— відвідування ярмарків і виставок, що дає багату інформацію про технічні розробки, ціни, якість товарів і можливість використати каталоги ярмарок та виставок;

— поїздки напідприємства-постачальники, що дозволяє визначити їх можливості із забезпечення ресурсами.

Непрямий метод вивчення ринку матеріальних ресурсів передбачає використання інформації біржових бюлетенів, журналів, газет, каталогів, брошур, проспектів та інформації радіо й телебачення.

При вивченні ринку матеріальних ресурсів на підприємствах обов'язкова наявність архіву, структурно орієнтованого за видами матеріалів і постачальників. Поряд з цим досить корисною є карткова система, в яку були б занесені постачальники, номенклатура та ціни на ресурси.

Вивчення ринку сировини і матеріалів дозволяють відповісти на такі запитання:

— хто і що поставляє на ринок;

— які можливості постачальників;

— яка конкуренція між покупцями;

— чи є можливість заміни матеріалів;

— які можливі види транспортування/

При вивченні ринку матеріальних ресурсів проробляються варіанти закупки ресурсів з імпорту. Найбільш доцільно закуповувати матеріальні ресурси за кордоном лише тих видів сировини і матеріалів, які переробляються у великій кількості і придбання яких обходиться дешевше.

Для малих і середніх підприємств більш раціональними є закупки сировини і матеріалів за кордоном (якщо є така потреба) через посередників, які спеціалізуються на цьому імпорті.

Ринок виконує такі функції:

  • визначає суспільну цінність вироблених товарів;

  • встановлює необхідні відтворювальні пропорції;

  • забезпечує динамічну відповідність між попитом і пропозицією;

  • ліквідує дефіцит матеріальних ресурсів;