2. Класифікація фізичних вправ за їх значенням для вирішення освітніх завдань:

а) основні (змагальні), які є предметом засвоєння відповідно до вимог програм фізичного виховання або конкретного виду спорту;

б) підготовчі, за допомогою яких розвивають необхідні для виконання основної вправи рухові якості;

в) підвідні, за допомогою яких легше засвоїти техніку складних за структурою вправ;

3. Класифікація фізичних вправ за їх значенням для розвитку груп м'язів: вправи для м'язів рук і плечового пояса; вправи для м'язів тулуба і шиї; вправи для м'язів ніг і тазу.

4. Класифікація фізичних вправ за видами спорту (гімнастичні, л/атлетичні, ігрові).

5. Класифікація в біомеханіці: статичні, динамічні, циклічні, ациклічні, комбіновані;

6. У фізіології - максимальної, субмаксимальної, великої, помірної потужності.

Знання класифікації дозволяє вчителю із багатьох засобів (фізичні вправи) фізичного виховання для вирішення конкретних завдань обрати ті, які для даної ситуації будуть найефективніші.

Природні сили як засіб фізичного виховання - це сонячна енергія, повітря, температура повітря, водного середовища та землі. Вплив цих факторів на організм людини призводить до зміни стану здоров'я (покращення), підвищення працездатності і підвищення ефективності фізичних вправ.

Використання природних сил у процесі фізвиховання здійснюється за 2 напрямками:

1. організація занять фізичними вправами в умовах природного середовища (зміцнює ефект фізичних вправ)

2. організація спеціальних процедур загартовуючого і оздоровчо-відновного характеру (сонячно-повітряні ванни, водні процедури).

Головна вимога до використання природних сил є систематичне комплексне застосування їх у поєднанні з фізичними вправами. Для того, щоб визначити раціональну дозу впливу природних факторів на організм дитини, необхідно враховувати особливості дитини (вік, стать, фізичну підготовленість) і характер педагогічних завдань. Це дасть можливість реалізувати перенос ефекту загартування у трудову і навчальну діяльність; застосовувати більш високі навантаження, підвищення працездатності; підвищити опірність організму до дії перенавантажень, вібрації, проявлення вольових якостей.

Гігієнічні фактори як засіб фізвиховання поділяються на 2 групи:

1) засоби, що забезпечують життєдіяльність людини поза процесом фізвиховання: норми особистої гігієни, гігієни праці, навчання. Побуту, відпочинку, харчування - це забезпечує повноцінні заняття фізичними вправами.

2) засоби, що безпосередньо входять у процес фізвиховання: оптимізація режиму навантажень і відпочинку відповідно до гігієнічних норм, спеціальне харчування на дистанції, створення зовнішніх умов (чистота повітря, достатнє освітлення).

Загальна характеристика та специфічні особливості окремих специфічних фізичних вправ.

Гімнастичні вправи сприяють розвитку координаційних здібностей, гнучкості, націленість на утворення нових умовних рухових рефлексів. Ці вправи коли виконують в різних режимах сприяють розвитку сили, швидкості. У школі використовують вправи основної гімнастики: стройові, ЗРВ, прикладні, акробатичні, з рівноваги.

Л/атлетичні вправи сприяють розвитку витривалості, швидкості, швидкісно-силові якості. При виконанні л/атлетичних вправ в роботу задіюються майже всі м'язові групи, значно посилюється діяльність ссе, дихальної системи, підвищується обмін речовин. В шкільній програмі вивчають: біг, стрибки, метання.

Рухливі ігри сприяють розвитку фізичних якостей. Емоційність, новизна рішень рухливих завдань, можливість колективних та індивідуальних дій посилюють виховні властивості ігор, формують якості особливості. Основний зміст і правила проведення гри розробляє вчитель. Вони повинні бути доступними дітям.

Ігри - включають елементи ЗРВ, біг, стрибки, метання, кидки і ловіння м'яча, лазіння і перелізання тощо. Вони сприяють ускладненню навичок основних рухів, розвивають швидкість, спритність, витривалість, силу. Позитивно впливають на діяльність серцево – судинної і дихальної системи. Характерною особливістю рухливих ігор є їхня емоційність. У процесі ігор діти засвоюють правила поведінки в колективних діях, переконуються в необхідності спільних узгоджених діях для досягнення поставленої перед колективом мети.

Основна гімнастика включає різні види фізичних вправ, застосування яких забезпечує всебічний вплив на організм дитини і формування в неї важливих умінь і навичок. Стройові вправи: шикування, перешикування застосовуються з метою організації учнів на урок. Поряд з цим вони виховують в учнів організованість, дисциплінованість, увагу, а також сприяють формуванню правильної постави, точності рухів, навичок колективних дій.

Основні положення і рухи рук, ніг, тулуба та вправи з предметами створюють групу ЗРВ.

Основна цінність цих вправ полягає в тому, що вони забезпечують засвоєння учнями так званої школи рухів.

Для свідомого засвоєння вправ і положень слід поєднувати виконання їх за показом і називанням.

Навчання основних положень і рухів слід побудувати так, щоб учні засвоїли:

а) назви положень рук - униз, в сторони, вперед, угору, за спину, на поясі, на голові,до плечей, перед грудьми;

б) назви елементарних рухів - зігнути, розігнути, підняти, опустити, нахилитись, випростатись, відставати, приставити, розвести, звести;

в) назви основних напрямків рухів - уперед, назад, вниз, вгору, вліво, вправо;

г) назви характеристик рухів: повільно, швидко, одночасно, послідовно, рівномірно, з прискоренням.

Танцювальні вправи сприяють вихованню в школярів виразності і граційності рухів, формуванню правильної постави та легкої ходи. Розрізняють підготовчі вправи, танцювальні елементи і танці під музику.

Танцювальні елементи - це кроки різних танців, які відрізняються ступенем координаційної складності, характером і манерою виконання. Акробатичні вправи - різнобічно впливають на організм дитини, удосконалюють функцію вестибулярного апарату, чуття рівноваги, розвивають орієнтацію в просторі при зміні положення тіла.

Прикладні вправи: лазіння виконують у змішаних висах і упорах, коли вся вага тіла рівномірно розподіляється на руки і ноги. Воно є дійовим засобом розвитку плечового пояса, сили м'язів рук і ніг. Вправи з рівноваги формують уміння зберігати рівновагу на зменшеній площині опори і на певній висоті, в різних позах, при швидкій зміні положень тіла тощо. Поряд з цим вони розвивають координацію рухів, орієнтацію в просторі, сміливість.

Ходьба і біг є природними рухами і займають одне з провідних місць у фізичному вихованні школярів. Виконання їх сприяє розвитку опорно - рухового апарату, позитивно впливає на діяльність серцево - судинної і дихальної системи.

Стрибки поєднують підстрибування, стрибки в глибину, висоту, довжину, через скакалку. Вони характеризуються короткочасними швидкісно - силовими напруженнями. Вони сприяють розвитку швидкісно - силових якостей, координації рухів, окоміру. Позитивно впливають на зміцнення опорно - рухового апарату, розвивають серцево - судинну і дихальну системи.

Лижна підготовка передбачається програмою як обов'язковий матеріал. Всебічно впливає на організм дитини, сприяє загартуванню організму. Поряд з цим навичка ходьби на лижах має прикладне значення для побуту і військової справи.

Плавання є цінним засобом фізичного виховання дітей і підлітків. Воно дає великий гігієно - оздоровчий вплив, сприяє розвитку серцево - судинної та дихальної системи, загартуванню організму. Плавання необхідна для людини прикладна навичка.

Туризм - це різноманітні за формою, змістом і тривалістю походи та подорожі, спрямовані на активний відпочинок, фізичний розвиток, загартування, пізнання рідного краю.

Спорт - це специфічна діяльність, спрямована на досягнення високих показників у якому - не будь виді фізичних вправ. Залучає дітей до занять в секціях.

Фізична праця - є важливим засобом фізичного виховання школярів. Необхідна для розвитку і підтримання фізичних сил людини, її здоров'я і фізичних здібностей. Пов'язана із самообслуговуванням, задоволенням потреб побуту, суспільно - корисною працею.