1.2 Фестивальний туризм: класифікація, функції, концепція

Ми брали для дослідження один із видів подієвого туризму – фестивальний. Фестивальний туризм – один із видів подієвого туризму, який дозволяє туристам стати живими свідками чи учасниками певних подій в світі спорту, культури та мистецтва.

Фестиваль - мистецький захід чи цикл заходів, що відбуваються одноразово чи періодично в певному місці чи регіоні, об’єднані спільною тематикою та відбуваються в особливо святковій атмосфері.

Класифікація фестивалів:

За масштабами та географією: - міжнародні фестивалі;

• всеукраїнські фестивалі;

• регіональні фестивалі;

За тривалістю: - довготривалі;

• одноденні;

За циклічністю: - періодично повторювані;

• одноразові;

За тематичною направленістю: - мистецькі (музичні, кіно-, фото фестивалі, художні, театральні)

• гастрономічні;

• фестивалі пам’яті;

• фестивалі професії;

• фестивалі-конкурси

• спортивні тощо.

Основні функції, які виконує фестиваль:

• популяризаційна – популяризація концепції фестивалю;

• комунікативна – можливість спілкування людей зі схожими інтересами, налагодження культурних зв’язків як на державному так і міждержавному рівні;

• інформативна – можливість тримання знань про новий напрямок чи то мистецтва чи гастрономії;

• соціальна – формування культури нації.

Основною концепцією фестивалів є відображення глобальних проблем людства, тому що все частіше ці заходи беруть за мету поширення ідеї про збереження екології, природних ресурсів та довкілля, поширюють здоровий спосіб життя, відмову від паління, алкоголю та наркотиків.

Також слід виділити обов’язкові складові фестивалю:

– смислова або тематична складова (вид мистецтва, соціальна група чи субкультура) – фестиваль має містити елемент урочистості та святковості, тобто покликаний підкреслити значущість події;

– організована структура, координуючий апарат; -– матеріальна база, яка включає простір, де відбувається подія та необхідні технічні засоби.

1.3. Фестивалі України

На сьогодні, популярними в Україні є такі види фестивалів:

- Музичні події. Дуже часто приїзд відомого виконавця, або музичного гурту в певне місто стимулює притік туристів з усієї країни, а іноді навіть з близького зарубіжжя. Музичні фестивалі дозволяють прихильникам певних напрямків музики побачити на одній сцені багатьох улюблених виконавців та гуртів, а також почути й побачити нових. До речі, для молодих і маловідомих музикантів саме музичні фестивалі є найкращою нагодою заявити про себе всім. До найпопулярніших музичних фестивалів України належать такі: Славське-Рок, Підкамінь, Захід-fest, Джаз Коктебель.

- Етнофестивалі включають музичну програму етнічного спрямування, а також різноманітні ігри, майстер-класи, літературні читання, ярмарки тощо. Найбільш відомі українські етнофестивалі – Країна Мрій, Шешори.

- Фестивалі історичної реконструкції є цікавими не лише для українських туристів, а і для іноземних гостей, оскільки українська історія тісно пов’язана з історією багатьох країн-сусідів. Найвідомішими фестивалями-реконструкціями в Україні є Битва Націй на території Хотинської фортеці, Стародавній Меджибіж та Терра Героїка на Хмельниччині. Історична реконструкція – це відтворення історичних подій, використовуючи метод рольової гри. Користуючись археологічними даними, письмовими та образотворчими джерелами, реконструктори реалістично відтворюють ті чи інші епізоди історії країни (визначні битви, оборони замків), створюючи атмосферу відповідного часу. Реконструкції приурочені до свят або річниць відзначення важливих історичних подій та проходять найчастіше в місці, де та чи інша подія відбулась. Часто фестиваль історичної реконструкції включає різні змагання і конкурси – фехтування, стрільба з лука чи арбалета, масові бої, конкурс на найбільш автентичний однострій. Такі фестивалі збирають не лише іноземних туристів, а й учасників з багатьох країн.

Але ж маємо і деякі проблеми з організацією фестивалів, насамперед це відсутність єдиного центру фестивального руху, асоціації, яка могла б координувати діяльність фестивального руху в Україні. Бо в нас або дуже густо, або пусто. Тут, приміром, одночасно в одному регіоні проходить 5 рок-фестивалів, а в іншому — нічого немає. Треба, щоб був постійний рух. У нас країна дуже велика, різнобарвна і ментально, і культурно, тут стільки всього можна було б зробити. Схід їде на Захід, Захід на Схід, культурний обмін — це зближення. Також важливою проблемою є інфраструктура, оскільки в більшості населених пунктів, де проходять фестивалі, банально може не вистачити напруги в електромережі для виконання технічних вимог, а про такі речі як місця для паркування авто чи кемпінгу і говорити не слід. Ми вважаємо, що одним з не менш важливих факторів, який би позитивно вплинув на розвиток фестивального туризму – це створення календаря подій України на державному рівні. В Україні існує такий проект, його назва «This is Ukraine», але він носить приватний характер. Успішний досвід створення такого календаря є в Австралії, де розписані всі фестивалі за місяцями та інформація про них. Тому, вважаємо, що це був би вагомий внесок в розвиток фестивального туризму. Можна констатувати, що фестивальний туризм є перспективним видом туризму з невичерпним ресурсним потенціалом. Однак на державному рівні поки-що відсутня підтримка, не розроблені загальні маркетингові заходи просування фестивального туризму на міжнародний ринок, і тому кожен фестиваль готується індивідуально і залежить від креативності організаторів, фінансової та матеріальної забезпеченості регіону, що звичайно обмежує їх доступність до широкої спільноти і недостатньо використовується в туристичній діяльності.