Література

1. Абрамович Г. Введение в литературоведение. – М., 1979.

2. Бандура О. Вивчення елементів теорії літератури в 4 - 7 класах. – К.,1981.

3. Бандура О. Вивчення елементів теорії літератури в 9 - 11 класах. – К.,1989.

4. Бандура О. Основи теорії літератури. – К., 1967.

5. Безпечний І. Теорія літератури. – Торонто, 1984.

6. Введение в литературоведение: Хрестоматия / Под. ред. Николаева П. – М., 1988.

7. Верли М. Общее литературоведение. – М., 1957.

8. Волинський П. Основи теорії літератури: Вступ до літературознавства. – К., 1967.

9. Вступ до літературознавства: Хрестоматія /Упоряд. Бернадська Н. – К., 1995.

10. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Загальне літературознавство. – Рівне, 1998.

11. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури. – К., 2001.

12. Головенченко Ф. Введение в литературоведение. – М., 1964.

13. Жирмунський В. Теория литературы. Поэтика. Стилистика. – Л., 1977.

14. Краткая литературная энциклопедия: В 9 т. – М., 1971.

15. Кузьменко В. Словник літературознавчих термінів. – К., 1997.

16. Лесин В. Літературознавчі терміни. – К., 1985.

17. Лесин В., Пулинець О. Словник літературознавчих термінів. – К., 1965.

18. Литературная энциклопедия терминов и понятий /Под ред. Николюкина А. - М., 2001.

19. Литературный энциклопедический словарь. – М., 1987.

20. Літературознавчий словник-довідник. – К., 1997.

21. Моклиця М. Основи літературознавства. – Тернопіль, 2002.

22. Поспелов Г., Николаев И., Волков И. и др. Введение в литературоведение. – М., 1988.

23. Реизов Б. История и теория литературы. – Л., 1986.

24. Словарь литературоведческих терминов. – М., 1974.

25. Теорія літератури /За ред. В. Воробйова та Г. В’язовського. – К., 1975.

26. Теория литературы: Основные проблемы в историческом освещении: В 3 т. – М., 1962 - 1965.

27. Тимофеев Л. Основы теории литературы. – М., 1976.

28. Ткаченко А. Мистецтво слова. Вступ до літературознавства. – К., 1998.

29. Томашевский Б. Теория литературы. Поэтика: Учеб. пособие. - М., 1999.

30. Українська літературна енциклопедія: У 5 т. – К., 1990.

31. Українське слово: Хрестоматія української літератури та літературної критики ХХ століття: У 4 кн. – К., 1994.

32. Энциклопедический словарь юного литературоведа. – М., 1987.

Плани семінарських занять з курсу «Вступ до літературознавства»

Семінарське заняття № 1. Література як мистецтво слова (2 год.).

Теоретичні питання

1. Літературознавство як наука про художню літературу.

2. Художня література – одна з форм суспільної свідомості.

3. Художня література як вид мистецтва. Класифікації видів мистецтва.

4. Художня література серед інших видів мистецтва:

1. література і живопис;

2. література і музика;

3. література і театр;

4. література і кіно тощо.

5. Поняття про художній образ. Класифікація образів.

6. Функції художньої літератури.

Практичні завдання

1. Законспектувати статтю В. Ф. Асмуса «Чтение как труд и творчество» (Асмус В. Ф. Чтение как труд и творчество // Введение в литературоведение: Хрестоматія. – М., 1988. - С. 450 - 453) за наступним планом:

• Своєрідність художнього світу, який сприймається читачем

• Дві умови читання твору

• Творча активність читача

• Можливість різних прочитань твору

• Роль перечитування твору

2. Випишіть у зошит приклади образів художньої деталі, пейзажу, портрета, інтер’єру з творів М. Гоголя «Мертві душі» і М. Булгакова «Майстер і Маргарита».

3. В літературознавчий словник виписати значення термінів: образ, знак, художня деталь, художній вимисел, пейзаж, портрет, інтер’єр, персонаж, герой, автор.

4. Законспектувати працю О. Потебні «Мысль и язык» (Введение в литературоведение: Хрестоматия. – М., 1988. - С. 170 - 173). Подумайте, як пов’язаний внутрішній зміст слова з його зовнішньою формою, яку роль може грати граматична форма слова.

5. Прочитайте повість Л. Толстого «Хаджи-Мурат».

Методичні рекомендації

У художньому мовленні, як і в мові загалом, смислові й граматичні зв’язки між словами дуже міцні. Наше мовлення пройняте асоціативними зв’язками, котрі входять у контекст висловлювання. Виходячи з контексту, можна встановити пропущені смислові елементи.

Встановлення асоціативних зв’язків між словами й предметами настільки властиве людській свідомості, що давно стало ціллю не тільки серйозного вивчення, а й основою багатьох літературних ігор.

На асоціативне мислення читача спираються й зображально-виражальні властивості образу в художній літературі. Значення слів, стикаючись одне з одним, викликають у нашій уяві живі яскраві картини.

Готуючись до заняття, зверніться до творчості французьких художників-імпресіоністів (Едуар Мане, Огюст Ренуар, Едгар Дега, Клод Моне, Каміль Пісарро, Альфред Сіслей). Порівняйте їхні міські пейзажі й замальовки з тими враженнями, що вони виникають у вас під час читання вірша М. Волошина, написаного на початку ХХ ст.:

Парижа я люблю осенний строгий плен,

И пятна ржавые сбежавшей позолоты,

И небо серое, и веток переплеты -

Чернильно-синие, как нити темных вен.

Поток все тех же лиц, - одних без перемен,

Дыханье тяжкое прерывистой работы,

И жизни будничной крикливые заботы,

И зелень черную, и дымный камень стен.

Мосты, где рельсами ряды домов разъяты,

И дым от поезда клоками белой ваты,

И из-за крыш и труб - сквозь дождь издалека

Большое колесо и Башня-великанша,

И ветер рвет огни и гонит облака

С пустынных отмелей дождливого Ла-Манша.

Чи однакові можливості живопису й поезії у зображенні

1. окремих предметів або явищ;

2. відносин і зв’язків між предметами;

3. руху, поступу, безперервного розвитку подій;

4. настрою людини?

За допомогою яких мовних засобів все це розкрите у вірші М. Волошина?

Підготуйте відповіді на такі запитання за повістю Л. Толстого «Хаджи-Мурат»:

1. Як побудована повість?

2. Яке значення для розкриття теми та ідеї має невеликий вступ? Який образ є тут центральним?

3. З ким або з чим порівнюється кущ реп’яха?

4. Як цей образ співвідноситься з подальшою оповіддю? Що спільного між розвитком образу реп’яха у вступі та розвитком подій в основному сюжеті про Хаджи-Мурата?

5. Яке значення останньої фрази повісті: «Вот эту-то смерть и напомнил мне раздавленный репей среди вспаханного поля»?

6. Що таке «вспаханное поле»? На основі яких даних ви можете розшифрувати цей образ як символ?

7. Наведіть приклади поширення у фольклорі й міфології образу зораного поля. Що спільного між тлумаченням цього мотиву в давньогрецькому міфі про Язона й аргонавтів і в повісті Л. Толстого?