6)Радянский рух опору

Український народ пережив жахливий період Великої Вітчизняної війни: гітлерівська Німеччина напала на СРСР 22 червня 1941 року, а на серпень 1942 року вся територія України була окупована фашистами.

Фашисти встановили жорсткий режим, який дістав назву "новий порядок". За планами гітлерівців Україна мала бути перетворена в колоніальний придаток, населення повністю винищувалось.

З перших днів фашистської окупації український народ відчув весь жах цих планів, тому не корився новому режиму і почав боротьбу проти нього. Це суспільне явище дістало назву рух Опору- це боротьба поневолених народів проти фашистської окупації.

Найбільш поширеною течією руху Опору була радянська. Вона ставила собі за мету визволення від загарбників та відновлення радянської влади. Організаційне оформлення відбулося на протязі 1941-1942 років. Формами боротьби були:

- диверсії на комунікаціях ворога, знищення ліній зв'язку, доріг, мостів;

- розгром ворожих штабів;

- диверсії на залізницях. Улітку 1943 р. розгорнулася операція "рейкова війна";

- рейди в тил ворога

Створення Українського штабу партизанського руху, координація дій, застосування радянськими партизанами ефективних методів боротьби проти окупантів перетворили радянський партизанський рух на фактично "другий фронт".

Державний Комітет Оборони прагнув налагодити централізоване керівництво партизанським рухом і 30 травня 1942 року було створено при Ставці Центральний штаб партизанського руху. Основними районами діяльності партизанських загонів було українське Полісся, Чернігівщина, Сіверщина. Найвідоміші партизанські загони: Сидорова Ковпака, Сабурова, Федорова, Бринського, Медведева. Діяло 3 992 підпільні комітети, 558 комсомольсько-молодіжних організацій, в яких брало участь більш як 103 тис. підпільників.

Боротьба радянських партизанів та підпільників у тилу німецьких військ була важливим фактором, що забезпечував успішне просування Червоної Армії і розгром фашизму. Наприкінці 1942 р. в Україні діяло 800 партизанських загонів. їх дії координував Український штаб партизанського руху на чолі з Т.Строкачем. Виникли великі партизанські загони і о'єднання на чолі з С.Ковпаком, Федоровим, І.Боровиком, М.Наумовим та іншими.

7) Націоналістичний рух Опору на чолі з оун

Улітку 1942 року на Волині й Поділлі почали формуватися збройні загони бандерівського проводу. Спочатку вони виконували функції оборони місцевого населення від німецької влади та радянських партизанів, а з осені стали концентрувати сили для боротьби проти Гітлера й Сталіна. 14 жовтня 1942 року вважається днем утворення Української повстанської армії проводу ОУН - сд. Націоналістичний рух Опору на чолі з ОУН Прагнув до відродження незалежної української держави. Організація українських націоналістів розглядала війну між Німеччиною та СРСР як можливість відновлення незалежності Української держави. Водночас різні фракції ОУН — під проводом С. Бандери ОУН(Б) та під проводом А. Мельника ОУН(М)— бажали використати для цієї мети співробітництво з фашистською Німеччиною, але ці спроби виявлялися марними. Ще до нападу на СРСР за домовленістю з німецькими спецслужбами з оунівців були створені два батальйони «Нахтігаль» та «Роланд». Розгорнутий терор проти західноукраїнських областей, членів ОУН, свавілля німецької адміністрації, грабунки, примусова праця, вивіз молоді до Німеччини - все це посилювало анти-німецькі настрої, які переростали у рух Опору. ОУН діяла під лозунгами: "Смерть Гітлеру!", "Смерть Сталіну!", "Радянська влада - без більшовиків!". Намагаючись утвердити себе у західних регіонах України як "третя сила", УПА лише у жовтні-листопаді 1943 р. провела 47 боїв проти німців і 54 бої проти радянських партизан. Таким чином, Україна була охоплена масовим рухом Опору, але через глибокі ідеологічні суперечності між двома його течіями точилася жорстока боротьба. Так, Карпатський рейд партизанського з'єднання С.Ковпака влітку 1943 р. призвів до кривавих боїв між оуонівськими і радянськими партизанами. З приходом Червоної армії в Західну Україну ОУН, залишаючись на платформі незалежності, оголосила війну сталінському режиму. Радянське командування для боротьби з УПА створило окрему армію НКВС. Боротьба сторін продовжувалася до середини 50-х рр. і носила надзвичайно жорстокий, кровопролитний характер.

ІІІ.