Право користування – означає можливість вилучення з речей їхніх корисних властивостей, для задоволення певних потреб власника або орендаря у сфері господарювання.

Право розпорядження – ознчає право на фактичне або юридичне вирішення долі речей, незалежно від волі інших осіб, крім випадків вмзначених у законі.

Предмет праці - це то, на що спрямована праця людини, що складає матеріальну основу майбутнього продукту.

Приватизація - процес продажу абопередачі державної чи суспільної власності у руки приватних інвесторів

Приватна власність – вид власності, за якого її функції –право користування, право володіння, право розпорядження нлежать окремій приватній особі.

Прогнозована інфляція - це інфляція, яка враховується в очікуваннях і поведінці економічних суб'єктів.

Продуктивні сили – це система факторів виробництва, яка забезпечує перетворення речовин природи, відповідно до потреб людей створює матеріальні та духовні блага і визначає зростання продуктивності суспільної праці.

Продуктивні сили – це система факторів виробництва, яка забезпечує перетворення речовин природи, відповідно до потреб людей створює матеріальні та духовні блага і визначає зростання продуктивності суспільної праці.

Пропозиція – це обсяг товарів та послуг, який виробники хочуть і можуть поставити на ринок за різною ціною за певний проміжок часу.

Просте товарне виробництво — це така форма організації суспільного виробництва за якої продукти виробляються для обміну. Виробники тут спеціалізуються на виготовленні певної продукції, що зумовлює необхідність обміну у формі купівлі-продажу на ринку.

Пункт прокату – елементи інфраструктури ринку

Ринкова економіка - економіка, організована на основі ринкової саморегуляції, при якій координація дій учасників здійснюється державою, а саме законодавчої та судової владою безпосередньо, а виконавчої тільки опосередковано, шляхом запровадження різних податків, зборів, пільг .

Ринкова інфраструктура — це різні установи, підприємства, організації, що обслуговують різноманітні види ринків, створюють сприятливі умови для їхнього ефективного функціонування. Це — біржі, банки, фінансово-кредитні посередники, комерційні фонди, страхові агенції, служби зайнятості, торговельні та інші організації, кожна з яких діє у своїй сфері.

Ринкова інфраструктура — це різні установи, підприємства, організації, що обслуговують різноманітні види ринків, створюють сприятливі умови для їхнього ефективного функціонування. Це — біржі, банки, фінансово-кредитні посередники, комерційні фонди, страхові агенції, служби зайнятості, торговельні та інші організації, кожна з яких діє у своїй сфері.

Ринок – це сукупність відносин (актів) купівлі-продажу товарів і послуг; спосіб взаємодії виробників і споживачів, заснований на децентралізованому, безособовому механізмі цінових сигналів. Він є механізмом розподілу товарів і послуг між членами суспільства шляхом добровільного обміну.

Ринок засобів виробництва - це сукупність економічних відносин між самостійними суб'єктами господарської діяльності, що виникають у сфері обігу, в зв'язку з продажем-купівлею товарів, призначених для виробництва нових продуктів та послуг.

Ринок інтелектуальної власності - це ринок ОПІВ, що засвідчені патентами, свідоцтвами, ліцензіями, ноу-хау та іншими охоронними документами. На цьому ринку купуються продаються не твори, а право на їх використання.

Ринок інформації - це сукупність економічних відносин з приводу збирання, опрацювання, систематизації інформації та її продажу кінцевому споживачу. Від якості та обсягу інформації залежить правильність прийнятого рішення. Між виробником і споживачем на ринку інформації є посередники, основне завдання яких - збирання і продаж інформації. Ці ринки відрізняються один від одного ступенем поінформованості та можливості реальних дій таких посередників у реалізації товарів і послуг.

Ринок іпотечної нерухомості – це частина ринку нерухомості, де формується попит та пропозиція на нерухомість, що може використовуватися як іпотека і забезпечує обіг капіталу в системі іпотечного кредитування..

Ринок капіталу – це частина фінансового ринку, де формується попит і пропозиція на середньостроковий та довгостроковий позичковий капітал.

Ринок предметів споживання - свої фізіологічні та соціальні потреби людина задовольняє на ринку предметів споживання.Він безпосередньо відображає виробництво і споживання,попит і пропозицію товарів.Матеріальне і нематеріальне виробництво має бути адекватним платоспроможному попиту населення.Якщо цієї рівноваги немає,то у суспільстві настає дисбаланс.

Ринок робочої сили – це суспільно-економічна форма руху тру-дових ресурсів, особливий, властивий розвинутим товарно-грошо-вим відносинам спосіб включення робочої сили в економічну сис-тему. ринкової економіки робоча сила виступає як товар і в цьому схожа з іншими товарами, піддається економічній оцінці й оптимізації.

Ринок трудових ресурсів – це система відносин, що виникає з приводу постійного балансування попиту та пропозиції щодо світових трудових ресурсів, яка склалася у зв”язку з нерівномірністю кількісного та якісного розміщення робочої сили по світу.

Рівняння обміну Фішера -, головне рівняння кількісної теорії грошей, покладеної в основу сучасного монетаризму, який трактує гроші як основний елемент ринкового господарства. Згідно рівняння Фішера добуток величини грошової маси на швидкість обігу грошей дорівнює добутку рівня цін на обсяг національного продукту.

Робоча сила (здатність людини до праці) — сукупність фізичних, інтелектуальних та організаторських здібностей, набутих знань і досвіду працівника, які використовуються у процесі виробництва матеріальних благ і надання послуг.

Роздержавлення – передача майна державного підприємства у володіння, розпорядження та використання трудовому колективу роздержавлюваного підприємства за збереження незалежності цього майна суспільству, державі..Роздержавлення економіки — позбавлення держави функцій прямого господарського управління, тобто відповідні повноваження передаються підприємствам.

Світові гроші — це функція, в якій гроші обслуговують рух вартості в міжнародному економічному обороті і забезпечують реалізацію взаємовідносин між країнами.

Синтез — це об'єднання різних елементів, сторін предметів у єдине ціле синтезу допомагає глибше пізнати сутність цілого. 

Система кредитних грошей - система економічних відносин, за допомогою якої мобілізуються тимчасово вільні кошти і здійснюється їхнє спрямування на потреби розширеного відтворення.

Системний підхід - це напрям у методології вивчення. Він базується на вивченні об`єктів як складних систем, які складаються з окремих елементів з чисельними внутрішніми і зовнішніми зв`язками. Системний підхід дозволяє глибшн вивчити об`єкт, отримати більш повне уявлення про нього,

 Служба зайнятості — спеціальна служба, створена для реалізації політики зайнятості населення і забезпечення громадянам відповідних гарантій

Соціально-економічні відносини – суспільна форма виробництва, суть і основу якої становлять відносини власності на засоби виробництва, природні ресурси, людський фактор, життєві блага.

Споживання — це процес задоволення потреб матеріальними і духовними благами. Саме споживання породжує мотивацію до праці. Воно передбачає використання суспільного продукту для задоволення певних потреб і є кінцевою ознакою суспільного відтворення.

Споживча вартість — це здатність товару задовольняти певну потребу людини. Споживча вартість прямо залежить від споживчих властивостей, тобто визначається корисністю товару.

Споживчий кредит — кошти, що надаються кредитором (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції

Структура рынка — в економіці, конфігурація галузей в залежності від кілкості компаній, вироблаючих ідентичні товари.

Суспільна власність – вид власності, за якого її функції – володіння, розпорядження, користування – належать не одному приватному суб’єкту, а багатьом.

Суспільно необхідні витрати праці - це вимога обумовлена тим, що норми виконують роль одного з найважливіших засобів підвищення продуктивності праці у конкретному виробництві.

Сучасна інфляція – це інфляція другої половини ХХ – початку ХХІ ст. Характерною рисою такої інфляції є її хронічний характер. В останні часи практично не було дефляції, а загальний рівень цін щорічно зростав в усіх без винятку країнах.

Техніко-економічні відносини – відносини, що знаходять своє вираження у спеціалізації, кооперуванні, комбінуванні виробництва, його концентрації, обміні діяльністю між людьми, в економічних нормативах тощо.

Товар — це продукт праці або певне благо, що здатні задо­вольняти певні потреби людини і призначені для обміну (купівлі та продажу)

Това́рна бі́ржа — організація, що об'єднує юридичних і фізичних осіб, які проводять виробничу і комерційну діяльність, і має на меті надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозицій на товари, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу і пов'язаних з ним торгівельних операцій.

Това́рне виробни́цтво — виробництво, в якому продукти праці призначаються не для власного споживання, а для обміну через ринок шляхом купівлі-продажу

Товарний ринок - це лише елемент загального поняття "ринок". По-друге, ринок - це сукупність економічних відносин між людьми у сфері обміну, посередництвом яких здійснюється реалізація результатів людської діяльності. В такому аспекті ринок виступає як економічна категорія. По-третє, ринок - це місце, де відбувається остаточне визнання суспільством втіленої в результати діяльності праці.

Торговий дім — торговельна фірма, яка закуповує товар у виробників або гуртовиків своєї країни і перепродує їх за кордон; також закуповує іноземні товари за кордоном та перепродує їх місцевим гуртовим і роздрібним торговцям та споживачам.

Традиційна економічна система – це спосіб організаціїекономічного життя, за якого всі ресурси перебувають у власності громадян і розподіляються відповідно до давніх традицій. 

Фактори виробництва (ФВ) – це чинники, що мають суттєвий вплив на процесс в-ва і беруть безпосередню участь в ньому.

Фінансовий посередник — це господарюючий суб'єкт, який перерозподіляє фінансові ресурси шляхом проведення операцій з грошима або цінними паперами. 

Фо́ндова бі́ржа — організаційно оформлений, постійно діючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами; акціонерне товариство, яке зосереджує попит і пропозицію цінних паперів, сприяє формуванню їх біржового курсу та здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства, статуту і правил фондової біржі.

Фондовий ринок – це загальна назва цілої системи ринків фінансових ресурсів.

Форма суспільного виробництва - це тип організації господарської діяльності людей, реальне функціонування суспільного виробництва. Суспільство знає дві основні форми господарювання: натуральне виробництво і товарне виробництво.

Ф'ючерс — це стандартний документ, що є контрактом за яким одна сторона зобов'язує іншу продати чи купити певну кількість цінних паперів за певною ціною в майбутньому. 

Ціна — це грошове вираження вартості предмета, об’єкта, товару, тоб-то кількість грошових одиниць, що характеризує вартість. При цьому вважається, що вартість визначається суспільно необхідними за-тратами праці на виробництво і реалізацію цього товару.

Ціна рівноваги -це ситуація на ринку, за якої величина попиту збігається з величиною пропозиції.

Ціна товару — це звичайна ціна. Ціна — це грошове вираження вартості предмета, об’єкта, товару, тоб-то кількість грошових одиниць, що характеризує вартість. При цьому вважається, що вартість визначається суспільно необхідними за-тратами праці на виробництво і реалізацію цього товару.

Цінова конкуренція - відбувається за рахунок зменшення ціни продукції на основі зниження витрат виробництва завдяки використанню досягнень науки та техніки. Суть цінової конкуренції полягає в тому, що деяке зниження цін зберігає для виробника високу норму прибутку за рахунок низьких витрат виробництва та сприяє збільшенню обсягів виробництва.

Чеки - це цінний папір, що містить нічим не обумовлене розпорядження чекодавця банку здійснити платіж зазначеної в ньому суми чекодержателю. Чекодавцем є особа, яка має грошові кошти в банку, якими він має право розпоряджатися шляхом виставляння чеків, чекодержателем - особа, на користь якої виданий чек, платником - банк, у якому знаходяться грошові кошти чекодавця.

Чиста конкуренція - це конкуренція, що відбувається між великою кількістю виробників, кожен з яких, пропонуючи споживачам ідентичну продукцію займає незначну частку на ринку і не може впливати на рівень цін та пропозиції в галузі. Ринкова ціна формується на ринку під впливом попиту та пропозиції. Таким чином, чиста конкуренція означає відсутність як цінової, так і нецінової конкуренції.

Юридична власність – загальна умова виробництва, вияв волі певної соціально-політичної сили і правове оформлення цієї волі в юридичних актах і нормах, у праві власності.

Якісна і кількісна сторона власності - Перша означає певну сукупність матеріальних благ, різноманітних об'єктів власності (засобів праці, предметів праці, робочої сили, предметів споживання, цінних паперів, грошей тощо), в т.ч. об'єктів інтелектуальної власності (патентів, ліцензій та ін.). Друга виражає систему виробничих відносин між людьми з приводу привласнення об'єктів власності в усіх сферах суспільного відтворення (у безпосередньому виробництві, обміні, розподілі та споживанні).

Ярмарок — періодичні торги та місця, де відбувалася гуртова й роздрібна торгівля різними товарами; продавці й покупці з'їжджалися на ярмарок з різних сторін, у тому числі й з-за кордону.