1.2. Морфобіологічні особливості трав’янистих рослин парків, лісопарків та зелених зон сучасних міст

Анемона жовтецева Anemone ranunculoides L.

Родина Жовтецеві Ranunculaceae

Багаторічна трав’яниста рослина заввишки 15-25 см з бурим повзучим кореневищем. Прикореневі листки трироздільні, довгочерешкові. Стебло прямостояче, злегка опушене, під квіткою розташована мутовка із трьох приквітків. Квітки жовті, двостатеві, правильні, на довгій квітконіжці здебільшого буває лише одна квітка. Плід – багатосім’янка.

Геофіт. Світлолюбна рослина з весняним циклом розвитку, отруйна. Віддає перевагу слабокислим гумусним грунтам [7, 18].

......................................................................... і т.д.

1.3. Екологічні групи трав’янистих рослин та їхні життєві форми

Екологічні групи трав’янистих рослин щодо вологи

За відношенням до вологи розрізняють наступні групи рослин.

Ксерофіти – рослини, що пристосувались до значного і постійного або тимчасового дефіциту вологи в ґрунті або в повітрі (наприклад товстянки, цмин пісковий, ковила волосиста, костриця валіська, аспарагус, щучка дерниста, вероніка весняна та ін.).

......................................................................... і т.д.

РОЗДІЛ 2

УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ

(починати з нової сторінки)

2.1. Природні умови району проведення дослідження

Середньорічна температура повітря +7,2^°С - +7,6^°С. Вегетаційний період триває 200 – 205 днів. Цьому сприяють і опади, середньорічна кількість яких становить 450 – 520 мм на рік. Переважний напрям вітрів – західний і північно-західний, середня швидкість дорівнює – 3-6 м/с. Західні вітри приносять значну кількість вологи, яка влітку випадає у вигляді злив, іноді з градом.

Для цього району найбільш суттєвими є такі показники:

- зима: нестійка, середня температура січня 5,7^°С

- середньорічна температура +7,8^°С

- середньорічна вологість повітря 77%

- абсолютний мінімум температури -7^°С

......................................................................... і т.д.

Додаток Д

Приклади оформлення таблиць та ілюстрацій у тексті науково-дослідницької роботи

Таблиця 3.2

Розподіл трав’янистих видів парку за тривалістю життя

№ з/п	Види за тривалістю життя	Кількість видів, шт.	% від загальної кількості видів
	Однорічні	6	8,0
	Одно- або дворічні	4	5,33
	Одно- або багаторічні	2	2,66
	Дворічні	1	1,33
	Багаторічні	62	82,7
Усього		75	100

Рис. 3.1. Діаграма частки життєвих форм трав’янистих рослин парку

Додаток Е

Приклад оформлення висновків науково-дослідницької роботи на тему: „Видовий склад та стан трав’яного покриву парку імені 30-річчя Перемоги м. Черкаси”

ВИСНОВКИ

1. У результаті проведених досліджень визначено 75 видів трав’янистих рослин, які зростають на території парку імені 30-річчя Перемоги. Основне місце посідають представники відділу Покритонасінні. До провідних родин належать Злакові, Айстрові , Ранникові та Губоцвіті. 14 родин представлені лише по одному виду.

2. Встановлено, що серед знайдених видів переважна більшість є багаторічниками (62 види або 82,7% від загальної кількості), 6 видів (8,0%) – однорічні, 4 види (5,33%) – одно-, або дворічні. Одно- або багаторічними є два види (2,66%). До дворічних рослин належить лише один вид (1,33%) – жеруха недоторкана.

3. З’ясовано, що у трав’яному покриві парку домінують гемікриптофіти – 37 видів, що становить 50% від загальної кількості видів. Другою за чисельністю є група криптофітів (18 видів або 24,3%). Терофіти становлять 12 видів (16,2%), найменше – хамефіти (7 видів або 9,5%).

4. За термінами та особливостями цвітіння виділено представники 17 родів, які зумовлюють високі естетичні якості трансформованого покриву і потребують обов’язкового збереження та, при потребі, штучного відтворення.

5. Встановлено, що серед визначених видів більшість є лісовими (36 видів або 48% від загальної кількості), 22 види (29,4%) – лучні, 9 видів (12%) – рудеральні. Степовими є 8 видів (10,6%).

6. На ділянках парку із значним антропогенним навантаженням рослини природної флори майже повністю витіснені агресивними синантропними видами. Вони становлять безпосередню загрозу життєдіяльності природних компонентів у фітоценозах парку.

Додаток Ж

Приклади оформлення бібліографічного опису у списку джерел,

який наводять у науковій роботі