Професійна лексика

Професіоналізми – слова й мовленнєві звороти, характерні для мови людей певних професій. Оскільки професіоналізми вживають на позначення спеціальних понять лише у сфері тієї чи іншої професії, ремесла, промислу, вони не завжди відповідають нормам літературної мови. Професіоналізми виступають як неофіційні (а отже, експресивно забарвлені) синоніми до термінів. З-поміж професіоналізмів можна вирізнити науково-технічні, професійно-виробничі, просторічно-жаргонні. Вони доволі різноманітні щодо семантичних характеристик.

На відміну від термінів, професіоналізми не мають чіткого наукового визначення й не становлять цілісної системи. Якщо терміни – це, як правило, абстрактні поняття, то професіоналізми – конкретні, тому що детально диференціюють ті предмети, дії, якості, що безпосередньо пов'язані зі сферою діяльності відповідної професії, наприклад:

1. Слова та словосполучення, притаманні мові моряків: кок – кухар; камбуз – кухня; кубрик – кімната відпочинку екіпажу; бак – носова частина корабля; чалитися – приставати до берега; ходити в море – плавати; компас, Мурманськ, рапорт тощо.

Професіоналізми утворюються різними шляхами:

– вживання загальнонародного слова у специфічному значенні: човник /деталь швейної машинки/, липовий баланс;

– шляхом усічення основ слів: кібер /кібернетик/, термояд /термоядерна реакція/; скорочення слів: мехмат /механіко-математичний факультет/;

– зміною в наголошені слів: атомний – атомний, компас – компас, рапорт – рапорт;

– шляхом перенесення /метафори/: дно – нижня частина виробу, машина - комп'ютер, удар – одиниця швидкості станка;

– зміни граматичних категорій (вживання іменників абстрактних та речовинних назв у множині): масла, олії, жири, води, пшениці;

– шляхом префіксації і суфіксації: заморозити рахунки, збити в купу рахунок, бюлетенити, відгул, документувати, дообладнання, недовнесок, пливучість, бойовитість, маршрутизація, задебетувати.

Професіоналізми зберігають емоційність, вони іноді передають якийсь образ: проектувати з чистого місця; зводити, підбивати рахунки; дебет кредит обганяє; липовий баланс; заморозити рахунки. Здебільшого професіоналізми застосовуються в усному неофіційному мовленні людей певного фаху. Виконуючи важливу номінативно-комунікативну функцію, вони точно називають деталь виробу, ланку технологічного процесу чи певне поняття й у такий спосіб сприяють кращому взаєморозумінню. У писемній мові професіоналізми вживаються у виданнях, призначених для фахівців (журналах, буклетах, інструкціях). У практиці ділового спілкування треба бути обережним щодо їх вживання у службовому папері. Документ у цьому випадку може перетворитися з офіційного у неофіційний або викликати непорозуміння, ускладнити ділові стосунки.

ПСРС № 6. Типи термінологічних словників

Студенти повинні:

Знати: Правила вживання термінів свого фаху, правила правопису слів-термінів та слів іншомовного походження.

Вміти: працювати з термінологічним словником, правильно використовувати терміни свого фаху.

Список літератури:

1. Пустовіт Й. О.

Словник іншомовних слів. – К.: Довіра, 2000. – 635 с.

2. Дибенко К.А.

Міжнародна анатомічна номенклатура. – К.: Перун, 1997.

У Максима Рильського є вірш "Мова" в якому читаємо: Не бійтесь заглядати у словник: Це пишний яр, а не сумне провалля; Збирайте, як розумний садівник, Достиглий овоч у Грінченка й Даля, Не майте гніву до моїх порад І не лінуйтесь доглядать свій сад. До цих порад треба дослухатися всім, хто хоче підвищити особисту культуру мовлення через засвоєння якомога більшої частини загальнонародного словника літературної мови. У сучасній українській літературній мові є розділ мовознавства, що розробляє теорію укладання словників.

Отже, предметом лексикографії є збирання слів тієї чи іншої мови, систематизація їх, опис словникового матеріалу.Залежно від призначення словники переділяються на два типи: енциклопедичні й лінгвістичні.

Енциклопедичні словники подають стислу характеристику предметів, явищ, історичних подій, видатних політичних діячів, провідних вчених, діячів культури, різних понять, що позначаються тими чи іншими словами.

У лінгвістичних словниках по-різному пояснюються слова: з погляду властивого їм лексичного значення, походження, правопису, наголошування тощо.

Термінологічні словники - різновид лінгвістичних словників, що подають значення термінів певної галузі знань. Ці словники є одномовними, двомовними чи багатомовними, наприклад:

Українсько-латинсько-анґлійський медичний енциклопедичний словник (УЛАМЕС)

Російсько — український медичний словник з іншомовними назвами Нечай С. К., Фонд ТТ, УЛТК, 2000–432 с.

Російсько-український медичний словник Ярема-Роман Федорів, Теофіл Філіпюк, Наталія Скорейко 2002. [15 000 слів]

Російсько-український словник наукової термінології: Біологія. Хімія. Медицина. Вассер С. П., Дудка I. О., Єрмоленко В.I., Зерова М. Д., I льченко А. Я. / НАН України; Інститут мовознавства iм. О. О. Потебні — К.: Наук. думка, 1996. 

Тлумачний словник поширених медичних термінів / За ред. Крупіна В. П., Зіменковського А. Б., Регеди М. С. — Львів, Ліга-Прес.- 2004.- 414 с.

«Словник медичної термінології : Латинсько-українсько-російський» М. Ф. Книповича, складений за участю Л. Ф. Єрофеєва та А. Л. Залкінда 1948

Завдання до теми:

1. Користуючись термінологічними словниками, поясніть значення наведених нижче термінів:

1.Гемофілія. 2.Остеонекроз. 3. Кардіографія. 4.Нефректомія. 5.Гематологія 6.Нефропексія. 7.Гематурія. 8.Остеопатія. 9.Геморагія. 10.Остеохондропатія. 11.Кардіопатія. 12.Ангіологія.ІЗ. Отопластика. 14. Антропометрія. 15.Подальгія. 16.Міопатія. 17.Пульмонологія. 18.Уремія. 19. Поліартрит. 20. Дизурія.

2. Запишіть терміни українською мовою, визначіть значення,

1. Ophthalmorrhagia. 2. 0phthalmoscopia. З. Муоtoтіа. 4. Dysphagia. 5. Myodynia.

6. Neuropathia. 7. Rhinoscopia. 8. Phatologia. 9. Gastralgia.10.Neurotomia. 11. Dysopsia. 12.Logopaedia. 13. Rhinoplastica.14.Gastropexia. 15. Myelomalacia.

ПСРС № 7. Складноскорочені слова, абревіатури і графічні скорочення

Абревіатури в діловому мовленні. Правила скорочування слів

Студенти повинні:

Знати: правила скорочування слів.

Скласти конспект, та виконати вправу.

Отже, абревіатура – скорочене складне слово (іменник), утворене з початкових літер чи початкових слів, на основі яких твориться скорочення, напр.: Кабмін, ЖЕК, НАТО, ООН тощо.

Класифікація абревіатур залежно від їхньої структури та вимови має такий вигляд:

1. Ініціальні абревіатури - утворені з початкових літер (звуків) слів, які входять у вихідне словосполучення:

буквені - їх вимовляють як букви: СНД— Співдружність Незалеж­них Держав; МЗС—Міністерство закордонних справ; звукові - їх вимовляють як звуки: ЄШКО - Європейська школа кореспондентської освіти; СНІД - синдром набутого імунного дефіциту.

2. Абревіатури складового типу - утворені усіченням основ двох(або більше) слів, з початкових складів мотивуючого складного на­йменування: міськком (міський комітет).

3. Абревіатури змішаного типу - утворені з початкової частини або частин слів і повного слова. Це дуже поширений тип абревіатур у сучасній українській мові:, медсес­тра, санлікар.

4. Комбіновані абревіатури - утворені одразу двома зазначеними вище способами: ХарБТІ, АвтоЗаЗ.

Абревіатури широко використовують у засобах масової інформації, політичній, діловій сферах.