Розділ 2

з біобезпеки. Проблеми моралі відносно всього живого, захист людей у генетичних дослідженнях, кодекс лікаря — це перелік лише деяких проблем, які розробляє на­ука біоетика.

Біотехнологія (від грец. Ьіоз — життя, іесНпе — майстер, Іо§оз — наука) -— наука, яка вивчає застосування живих організмів або біологічних процесів у промисловості з метою одержання біологічно активних речовин (антибіотиків, гормонів, фермен­тів, вакцин). Сучасна біотехнологія ґрунтується на застосуванні останніх досягнень генної інженерії. У мікробіологічній промисловості використовують трансгенні штами бактерії кишкової палички, у геном яких методами генної інженерії введені гени людини, що програмують синтез інсуліну, інтерферону, соматотропіну люди­ни. І бактерії в промислових умовах синтезують ці лікарські речовини. 7

Основні поняття генетики

Як відомо, генетика вивчає закономірності спадковості і мінливості. Успадку­вання - процес передачі спадкової інформації у ряді поколінь. Застосування термі­на «успадкування ознак» є умовним, оскільки успадковуються не ознаки, а гени, які несуть інформацію про всі ознаки і властивості організму. Тому для розуміння багатьох спадкових процесів слід опанувати закономірності успадкування (із по­коління в покоління) генів.

Генотип — сукупність усіх генів організму (у широкому розумінні — сукупність спадкових факторів). Генотип успадковується від батьківських форм і здатний по­тенційно визначати ознаки організму.

Фенотип — сукупність усіх зовнішніх і внутрішніх ознак організму. Він є резуль­татом взаємодії генотипу й умов навколишнього середовища. Фенотип ніколи не буває відображенням усього генотипу, а завжди відображаає лише ту частину його, яка реалізується за цих умов, тому, як правило, ознака має певний діапазон прояву (нцрму реакції), шо відображає характер змін факторів середовища. /Алельні гени, алелі (від лат. аііеіоз — протилежний) — парні гени, що займають одні й ті самі локуси гомологічних хромосом і визначають альтернативні взаємо- виключні стани однієї і тієї самої ознаки. Гени, як і хромосоми, парні. У кожній клішні диплоїдного організму будь-який ген представлений двома алелями, один з яких організм одержав від батька, інший — від матері. (Виняток становлять лише статеві клітини — гамети, в яких міститься лише один алель цього гена.)

Таким чином, алельні гени, або гени однієї алельної пари, — це насправді різні форми (різновиди) того самого гена

— ретельне планування дослідів, ведення точного кількісного обліку потомства за кожною парою досліджуваних ознак у ряді поколінь та його математичний анаїіз.

За збігом обставин горох має 7 пар хромосом (це було встановлено пізніше) і гени кожної із ¹ пар ознак розташовані в різних парах хромосом. Ця обставина допомогла вченому відкрити явище незалежного успадкування ознак.

' Моногібридне схрещування — це схрещування, в якому батьківські організми різ­няться за однією парою альтернативних ознак, дигібридне — за двома, полігібридне — за трьома парами ознак і більше.