- •Передмова
- •Частина перша. Організація як об'єкт управління Розділ 1. Поняття і класифікація організацій
- •1.1. Сутність організації. Формальні й неформальні організації
- •1.2. Види організацій
- •1.3. Характеристики організацій
- •1.4. Внутрішні складові організації та їх взаємозв'язок
- •1.5. Організація й зовнішнє середовище
- •1.6. Моделі організацій як об'єктів управління
- •1.7. Організація як система
- •1.8. Виробничий профіль (місія) організації
- •Розділ 2. Структура управління організацією
- •2.1. Завдання проектування організацій. Принципи побудови організаційної структури
- •2.2. Формування підрозділів організаційної структури
- •2.3. Централізація і децентралізація побудови організаційної структури. Визначення обов'язків і повноважень
- •2.4. Чинники, що впливають на побудову організаційних структур
- •2.5. Види й типи організаційних структур та умови їх ефективного застосування
- •2.6. Принципи створення ефективної організації
- •2.7. Стратегія організаційних змін
- •Розділ 3. Процес і методи управління організацією
- •3.1. Поняття процесу управління
- •3.2. Управлінське рішення як концентроване вираження процесу управління
- •3.3. Технологія прийняття управлінських рішень
- •3.4. Методи управління організацією
- •3.5. Методи прийняття управлінських рішень
- •Частина друга. Система менеджменту організацій Розділ 4. Загальна концепція
- •Розділ 5. Стратегічний менеджмент в системі організації
- •5.1. Роль та місце стратегічного менеджменту в організації
- •5.2. Об'єкти стратегічного управління
- •5.3. Стратегія організації. Процес планування стратегії
- •5.4. Формування стратегії конкурентоспроможності організації
- •5.5. Аналіз стратегічних альтернатив і вибір стратегії організації
- •5.6. Управління реалізацією стратегії
- •Розділ 6. Маркетинг-менеджмент
- •6.1. Роль маркетингу в управлінні організацією
- •6.2. Організаційні принципи управління маркетингом
- •6.3. Управління за цілями в системі маркетинг-менеджменту
- •6.4. Інформаційне забезпечення маркетингу
- •6.5. Організація маркетингу
- •6.6. Контроль маркетингу
- •6.7. Система інтегрованого маркетингу
- •Розділ 7. Інноваційний менеджмент
- •7.1. Завдання інноваційного менеджменту в системі управління організацією
- •7.2. Характеристика інноваційних процесів
- •7.3. Нововведення та їх класифікація
- •7.4. Інноваційні стратегії
- •7.5. Інноваційний потенціал як основа вибору інноваційної стратегії
- •7.6. Управління інноваційними процесами в організації
- •7.7. Інноваційна діяльність як об'єкт інвестування
- •Розділ 8. Кадровий менеджмент
- •8.1. Управління персоналом як чинник ефективного менеджменту
- •8.2. Кадрова політика підприємства
- •8.3. Кадрове планування в організації
- •8.4. Управління набором і добором персоналу
- •8.5. Орієнтація та адаптація персоналу
- •8.6. Оцінка діяльності персоналу
- •8.7. Управління діловою кар'єрою персоналу
- •8.8.Управління вивільненням персоналу
- •Розділ 9. Фінансовий менеджмент
- •9.1. Роль фінансового менеджменту в системі управління організації
- •9.2. Методологічні засади фінансового менеджменту
- •9.3 З історії розвитку фінансового менеджменту
- •9.4. Визначення бізнесу як керованої фінансової системи
- •9.5. Фінансова стратегія та фінансова політика
- •9.6. Фінансовий менеджмент як система управління
- •9.7. Організаційна структура фінансового менеджменту
- •9.8. Функції фінансового менеджера
- •Розділ 10. Операційний менеджмент
- •10.1. Складові операційного менеджменту
- •10.2. Оперативне управління виробництвом
- •10.3. Управління товарними ресурсами
- •10.4. Управління продуктивністю
- •10.5. Управління якістю і конкурентоспроможністю продукції
- •10.6. Управління трудовими ресурсами
- •Розділ 11. Екологічний менеджмент
- •11.1. Сучасна екологічна ситуація в Україні
- •11.2. Суть екологічного менеджменту
- •11.3. Стандарти й міжнародні рекомендації в галузі систем екологічного менеджменту Британський стандарт у галузі систем екологічного менеджменту bs 7750.
- •Серія міжнародних стандартів системи екологічного менеджменту iso 14000.
- •11.4. Роль екологічного менеджменту у формуванні конкурентоспроможності
- •11.5. Шляхи формування екологічного менеджменту в Україні
- •11.6. Впровадження системи екологічного менеджменту на підприємстві
- •11.7. Екологічна паспортизація підприємств
- •11.8. Концепція екоефективності
- •Розділ 12. Контролінг як система управління прибутком організації
- •12.1. Концепція контролінгу
- •12.2. Види контролінгу
- •12.3. Організаційна структура контролінгу
- •12.4. Проблеми впровадження системи контролінгу
- •Розділ 13. Інформаційне забезпечення системи менеджменту ! організацій
- •13.1. Управлінська інформація
- •13.2. Технологія інформаційної діяльності
- •13.3. Внутрішньофірмова інформаційна система
- •13.4. Роль інформаційних технологій в управлінні підприємством
- •13.5. Роль інформаційного забезпечення системи управління виробництвом
- •13.6. Інформаційний менеджмент організації
- •13.7. Корпоративні інформаційні системи
- •13.8. Міжнародна комп'ютерна мережа Інтернет
- •13.9. Інформаційне і програмне забезпечення функціонування системи стратегічного менеджменту "адіс"
- •14.1. Результативність як об'єкт управління
- •Розділ 14. Результативність і ефективність менеджменту
- •14.2. Управління за результатами: фінський досвід
- •14.3. Підходи до оцінювання ефективності менеджменту
- •Частина третя. Менеджер як професійний керівник організації Розділ 15. Вимоги до професійної компетентності менеджера
- •15.1. Зміст і характер праці менеджера
- •15.2. Вимоги до професійної компетентності менеджера
- •15.3. Психологічні якості менеджера як особистості
- •15.4. Вимоги до менеджерів різних рівнів управління
- •15.5. Статус керівника організації, його влада та сила
- •Розділ 16. Модель менеджера
- •16.1. Складові моделі менеджера
- •16.2. Знання та вміння менеджера
- •16.3. Особистий потенціал менеджера
- •16.4. Збереження трудового потенціалу менеджера
- •16.5. Етичні норми менеджера
Розділ 14. Результативність і ефективність менеджменту
♦ Результативність як об'єкт управління ♦ Управління за результатами: фінський досвід ♦ Підходи до оцінювання ефективності менеджменту
14.1. Результативність як об'єкт управління
Одним із завдань управління змінами на підприємствах є перетворення окремих процесів розвитку у стійкий напрям з розробленим механізмом активного розвитку (як системи внутрішньо-організаційної дії, який базується на внутрішньому потенціалі організації з опорою на активізацію людського чинника. Спрямованість на досягнення результатів є загальним фактором усіх об'єктів розвитку. Саме поняття "результат" стосовно процесу організаційних змін є дуже широким і багатостороннім. А вибір критеріїв оцінки результатів і створення самої системи управління результативністю організації за умов проведення комплексу організаційних та економічних змін залишається проблемою як у сучасній науковій літературі, так і на практиці. У зв'язку з тим, що серед цілей структурної перебудови як на макрорівні, так і на мікрорівні є цілі загальносистемного характеру (ті, що спрямовані на задоволення потреб та інтересів споживачів), виникає потреба формування критеріїв оцінки результативності й механізмів їх забезпечення. Для цього не завжди підходять показники економічної ефективності господарської діяльності.
Ще у 80-х роках XX століття теоретики і практики Японії дійшли висновку, що прибуток, незважаючи на його значущість, не може бути головним критерієм оцінки результативності. Кожна компанія, незалежно від її розмірів, повинна мати певну мету (не пов'язану з одержанням прибутку), яка виправдовує її існування, тобто вона повинна мати власне призначення у світі.
Бажання досягти успіху характерне для багатьох компаній. А щоб вирішити, чи досягнуто успіху або що необхідно, щоб досягти успіху, спочатку слід визначити, що ж таке успіх. Організація існує для досягнення певних цілей. Можна вважати, що вона досягла успіху, якщо вона втілила в життя свою мету. Для того, щоб бути успішною протягом тривалого часу, щоб вижити й досягти своїх цілей, організація має бути як ефективною, так і результативною. За словами класика сучасного менеджменту П. Друкера, результативність є наслідком того, що "робляться потрібні, правильні речі". А ефективність є наслідком того, що "правильно створюються саме ці речі".
Результативність — це міра точності управління, яка характеризується досягненням очікуваного стану об'єкта управління, мети управління або рівнем наближення до неї. Вона пов'язана з виробничими, технологічними та управлінськими процесами, конкретними проблемами і способами їх розв'язання. Рівні фазового стану організації різні. Вони можуть характеризуватися як високими, так і низькими коефіцієнтами. Залежно від їх величини в реальній практиці можуть формуватися й різні стани організації як системи: стабілізації, динамічної рівноваги елементів системи, втрати динамічної рівноваги складових організації. Це потребує прийняття різних управлінських рішень і критеріїв їх оцінки, що, своєю чергою, визначає специфіку формування системи результативності.
Результативність, з одного боку, залежить від створення умов і результатів праці на конкретному об'єкті, а з іншого — від зовнішнього середовища та ситуацій, які визначають кон'юнктуру ринку та від величини акціонерного капіталу й величини ситуаційного доходу від реалізованого товару.
Фактори, що впливають на результативність організації:
• потенціал системи організації;
• збалансованість складових організації;
• процеси на всіх стадіях кругообігу фондів;
• рівень розвитку всіх підсистем;
• раціональність співвідношення між результативністю господарської та результативністю фінансової діяльності;
• оптимальна залежність між активною і пасивною адаптивними реакціями системи;
• потенціал конкурентного статусу організаційних формувань тощо.
Правильний вибір критеріїв у розв'язанні проблеми стратегічного, тактичного та оперативного характеру дає змогу обгрунтувати управлінські рішення, забезпечити ефективність їх реалізації. Це потребує формування ефективної системи управління за результатами. Необхідність цього зумовлена такими чинниками:
• наявністю як основної, так і розмаїття інших цілей, які вимагають вирізнення певної неоднозначної системи критеріїв оцінки;
• складнощі в часі та в ситуаційному просторі з урахуванням визначення пріоритетних критеріїв оцінки результативності;
• коефіцієнтами ризику факторів зовнішнього середовища внаслідок високого рівня ймовірності їхнього прояву;
• незбалансованістю складових виробничих підприємств;
• адаптивністю зовнішнього і внутрішнього середовища тощо.
За умов ринкової економіки "процес" слід розглядати на стадії "виробник — споживач", що дає можливість оптимізувати рішення щодо умов створення і просування товару до споживачів. Саме на цій стадії будуть обґрунтовані цінова й маркетингова стратегії, які виступатимуть також і як умови забезпечення результативності. Результативність не завжди мають характеризувати лише кількісні показники. За умов забезпечення конкурентних позицій система менеджменту організацій може знизити рівень якісних параметрів свого функціонування з урахуванням цілей майбутньої поведінки. Визначення результативності організації системи можна зобразити схемою (рис. 75).
Формуючи систему управління результативністю організації, слід враховувати, що кінцева результативність визначається рівнем забезпечення раціональної взаємодії зовнішнього і внутрішнього середовищ, а також рівнем використання їхніх факторів як основи формування конкурентних переваг господарюючих структур.
Рис. 75 Схема управління результативністю організаційної системи
