План семінарських та практичних занять

№ роботи	Тема, (питання, що вивчаються)	К-сть год.	Обладнання, матеріали, прилади ТЗН, література	Форми контролю
1	Вступ до логістики	1	Ілюстративні схеми та таблиці	тести, реферат, відповіді на питання
	Рішення завдання «зробити або купити»	1	Методичні вказівки, форма 50-сх	захист практичних рішень
2	Логістичні елементи (логістичні системи, ланцюги, потоки, операції)	1	Ілюстративні схеми та таблиці	тести, реферат, відповіді на питання
	Розрахунок оптимальної партії замовлення	1	Методичні вказівки, форма 50-сх	захист практичних рішень
3	Логістика постачання	1	Ілюстративні схеми та таблиці	тести, реферат, відповіді на питання
	Вибір постачальників	1	Методичні вказівки	захист практичних рішень
4	Виробнича логістика	1	Ілюстративні схеми та таблиці	тести, реферат, відповіді на питання
	Визначення виробничої логістичної стратегії підприємства (ABC-XYZ)	1	Методичні вказівки, форма 50-сх	захист практичних рішень
5	Логістика збуту	1	Ілюстративні схеми та таблиці	тести, реферат, відповіді на питання
	Розрахунок розташування розподільчого центру	1	Методичні вказівки, рекламний проспект магазину «Фуршет»	захист практичних рішень
6	Транспортна логістика	1	Ілюстративні схеми та таблиці	тести, реферат, відповіді на питання
	Оптимізація транспортних витрат	1	Методичні вказівки	захист практичних рішень
7	Економіка та організація логістики	1	Ілюстративні схеми та таблиці	тести, реферат, відповіді на питання
	Маркування товару	1	Методичні вказівки, етикетки 20 маркованих продовольчих товарів	захист практичних рішень
	Загальна кількість годин	14

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ №1

ВСТУП ДО ЛОГІСТИКИ (1 год)

Мета роботи: закріпити знання студентів щодо теоретичних питань сутності логістики, основних завдань та функцій.

Студент повинен знати:

• основні етапи розвитку логістичного управління;

• мету логістики;

• загальні цілі логістичної організації;

• завдання логістики;

• функції логістики.

Питання, які виносяться на обговорення :

1. Що таке логістика?

2. Назвіть етапи розвитку логістичного управління.

3. Розкрийте сутність першого етапу розвитку логістичного управління.

4. У чому визначається сутність розширення інтеграційної основи логістики?

5. Основні характеристики третього етапу розвитку логістичного управління.

6. Визначити загальну мету та загальні цілі логістики.

7. Охарактеризуйте основне правило логістичного управління (правило 7R).

8. У чому полягає вхід до логістичної системи? Які елементи беруть участь у цьому процесі.

9. У чому полягає вихід із логістичної системи? Які елементи беруть участь у цьому процесі.

10. Розкрийте глобальні завдання логістики.

11. Розкрийте загальні завдання логістики.

12. Розкрийте часткові завдання логістики.

ПРАКТИЧНА РОБОТА 1

АНАЛІЗ ПОСТАЧАЛЬНИКІВ СИРОВИНИ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ (1 год)

Мета роботи: освоїти метод критеріальної оцінки постачальників сировини при виробництві сільськогосподарської продукції.

Для оцінки постачальників та їх подальшого вибору використовується багатокритеріальний підхід, який базується на реалізації такого алгоритму:

Етап 1. Формування системи можливих критеріїв;

Етап 2. Формування безконфліктної системи критеріїв;

Етап 3. Оцінювання «ваги» кожного критерію;

Етап 4. Оцінювання кожного постачальника за обраними критеріями;

Етап 5. Розрахунок інтегрального критерію.

Умови завдання

Сільськогосподарське підприємство приймає рішення про закупівлю додаткових запчастин до трактору ДТ-75. Здійснити вибір одного із чотирьох постачальників складової частини, використовуючи систему поданих нижче критеріїв:

К₁ – ціна складової частини;

К₂ – умови оплати;

К₃ - еластичність ціни;

К₄ - якість складової частини;

К₅ - довговічність складової частини;

К₆ - якість документації поставки;

К₇ - наявність сертифікатів на складові частини;

К₈ - можливість подальшого розвитку складової частини;

К₉ - віддаль до кінцевого виробника;

К₁₀ - транспортна гнучкість поставки;

К₁₁ - можливість постачання «точно, своєчасно»;

К₁₂ - гнучкість стосовно вимог до постачальника;

К₁₃ – тривалість доставки;

К₁₄ – надійність доставки;

К₁₅ – обмеження щодо партії доставки;

К₁₆ – запропонований постачальником вид транспортного засобу;

К₁₇ – власне транспортування;

К₁₈ – імідж постачальника;

К₁₉ – можливість подальшої переробки чи утилізації;

К₂₀ – можливість проміжного складування виробів у постачальника;

К₂₁ – можливість подальшого консультування щодо використання складових частин;

К₂₂ – можливість обєднання інформаційних систем постачальника та виробника;

Рішення завдання

Перший етап оцінки постачальників полягає у формуванні системи критеріїв, які більш впливають на вибір постачальників складових частин трактору із запропонованих.

К₁ – ціна складової частини;

К₂ – умови оплати;

К₃ – гнучкість стосовно вимог до постачальника;

К₄ – якість складової частини;

К₅ - якість документації поставки;

К₆ - наявність сертифікатів на складові частини;

К₇ – віддаль до кінцевого виробника;

К₈ – транспортна гнучкість поставки;

Оцінювання важливості кожного критерію можна здійснити групою експертів, формуючи пів матрицю, у клітинах якої стоять номери тих критеріїв, котрі є важливішими у попарному порівнянні з іншими. попарне порівняння кожного критерію з іншими дає змогу виявити як взаємозалежні критерії між собою (один критерій суперечить іншому) , так і критерії, які конфліктують (один критерій суперечить іншому). Отримана кількість переваг критерієм розраховується на основі кількості зустрічі кожного критерію у всієї півматриці, що і визначає «вагу» кожного з них (таблиця 1).

Таблиця 1

Матриця для визначення важливості окремих критеріїв

	К1	К2	К3	К4	К5	К6	К7	К8	Число переваг	Важливість, %	Ранжування за важливістю показника
К1		К1	К1	К4	К5	К1	К1	К1	5	17,9	3
К2			К3	К4	К5	К6	К7	К8	0	0	0
К3				К4	К5	К6	К7	К3	2	7,1	6
К4					К4	К4	К4	К4	7	25,0	1
К5						К5	К5	К5	6	21,4	2
К6							К7	К6	3	10,7	5
К7								К7	4	14,3	4
К8									1	3,6	7
∑									28	100

Рис 1 –Важливість системи критеріїв

Остання графа таблиці формує послідовність критеріїв на підставі їх важливості для загальної оцінки придатності постачальника. Так, на першому місці стоїть якість складової частини (К4). Даний критерій є найважливішим у попарному порівнянні з іншими і його важливість складає 25% від загальної суми переваг. Друге місце займає критерій можливості постачання «точно, своєчасно» (К5) - 6 переваг порівняно з іншими критеріями, або 21,4% загальної суми переваг. Ціна складової частини (К1) стоїть лише на 3 місці по важливості. А критерій К2 – «відстань до кінцевого виробника», взагалі не має переваг порівняно з іншими критеріями, тобто він не є досить важливим при прийнятті рішення про закупівлю додаткових запчастин до трактору ДТ-75 і тому виключається з оцінки.

4. Оцінка кожного постачальника за обраними критеріями здійснюється експертним методом. Експертні оцінки даються за десятибальною шкалою. Оцінка для чотирьох постачальників подана у таблиці 2.

Таблиця 2

Матриця оцінки вибору постачальника

Критерій	Важливість критерію	Оцінка критеріїв для постачальника
		1		2		3		4
		Експертна (Б)	Зважена (К)	Експертна (Б)	Зважена (К)	Експертна (Б)	Зважена (К)	Експертна (Б)	Зважена (К)
К4	25,0	8,1	2,02	7,8	1,95	9,4	2,35	6,8	1,7
К5	21,4	8,4	1,8	7,5	1,60	8,3	1,7	6,4	1,37
К1	17,9	7,4	1,32	6	1,07	8,4	1,5	3	0,53
К7	14,3	10,4	1,48	7,6	1,08	7,8	1,11	9,4	1,34
К6	10,7	5,3	0,56	4,8	0,51	7,4	0,79	4,8	0,51
К3	7,1	8,4	0,6	8,3	0,59	7,6	0,54	7,4	0,52
К8	3,6	7,4	0,26	6,8	0,24	6,2	0,22	4,8	0,17
Разом	100	55,4	8,06	48,8	7,064	55,1	8,3	42,6	6,16

5. Ряд придатності постачальників за зваженою оцінкою виглядає так:

• постачальник №3 (К=8,3 Б=55,1)

• постачальник №1 (К=8,064 Б=55,4)

• постачальник №2(К= 7,064 Б=48,8)

• постачальник №4 (К=6,164 Б=42,6)

З таблиці 4 бачимо, що найбільшу кількість балів (55,4) за експертними оцінками набрав постачальник №1. Але врахувавши важливість кожного критерію і скоригувавши на неї оцінки експертів, бачимо що найбільшу зважену оцінку (8,3) отримав постачальник №3. Тому з чотирьох можливих постачальників запчастин до трактору ДТ-75 необхідно співпрацювати саме з постачальником №3 та №1.

Питання до практичної роботи:

1. У чому полягає сутність критеріальної оцінки постачальників?

2. Назвіть основні критерії оцінки постачальника.

3. Перелічите етапи оцінки постачальника за критеріальним методом.

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ №2

ЛОГІСТИЧНІ ЕЛЕМЕНТИ (ЛОГІСТИЧНІ СИСТЕМИ, ЛАНЦЮГИ, ПОТОКИ, ОПЕРАЦІЇ) (1 год)

Мета роботи: закріпити знання студентів щодо теоретичних питань видів логістичних систем, сутності логістичних потоків, ланцюгів та операцій.

Студент повинен знати:

• сутність категорій логістичний потік, логістична операція, логістичний ланцю, логістичний канал, матеріальний, фінансовий та інформаційний потік;

• види матеріальних потоків;

• види логістичних операцій;

• властивості логістичних систем.

Питання, які виносяться на обговорення :

1. У чому полягає сутність логістичного потоку?

2. Які види логістичних потоків Ви знаєте?

3. Розкрийте особливості матеріального потоку.

4. Охарактеризуйте основні елементи інформаційного потоку.

5. Що таке фінансовий потік?

6. Показники потужності та напруженості матеріального потоку.

7. За якими ознаками класифікують матеріальний потік?

8. Розкрийте види матеріальних потоків за призначенням та ритмічністю.

9. Розкрийте види матеріальних потоків залежно від предмета вивчення.

10. Розкрийте види матеріальних потоків по відношенню до логістичної системи.

11. Розкрийте види логістичних операцій за природою потоку.

12. У чому полягає сутність логістичної операції?

13. За якими ознаками класифікують логістичні операції?

14. Наведіть основні логістичні операції функції збуту.

15. Наведіть основні логістичні операції функції виробництва.

16. Наведіть основні логістичні операції функції постачання.

17. У чому полягає сутність логістичної системи.

18. Охарактеризуйте загальні властивості, які притаманні логістичним системам.

19. Розкрийте сутність мікрологістичної системи.

20. Розкрийте сутність макрологістичної системи.

21. Розкрийте відмінності між логістичним ланцюгом та логістичним каналом.

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 2

РІШЕННЯ ЗАВДАННЯ «ЗРОБИТИ АБО КУПИТИ» (1 год)

Мета роботи: засвоїти метод прийняття рішення щодо вибору надходження сировини між власним виробництвом та покупкою у сторонніх організацій.

Вихідний матеріал: форма 50-сх за звітний рік.

Ціна комбікормів на регіональному ринку дорівнює 196 гривень за центнер. Висока собівартість кормів постає головною проблемою підвищення собівартості вирощування тварин, а внаслідок чого збитковості галузі. Перед господарством стає питання виробляти доступні складові кормів за рахунок власного виробництва чи стабільно купувати комбікормовий комплекс у виробника. З одного боку виробництво потребує додаткове устаткування, час та знижує його вихід. При власному виробництві 0,7% вивітрюється в атмосферу. З іншого боку, власне виробництво значне зменшує собівартість продукції.

Виробнича логістика вирішує питання MOB (Make or Buy) – виробити або купити. По суті, така система визначає залежність витрат закупівлі від кількості закупівлі матеріалів за відсутності складової постійних витрат, та залежність витрат виробництва із врахуванням складової постійних витрат та їх урівноваженні у точки перетину, що відповідає критичному байдужому рівню кількості закуплених вироблених матеріалів за відповідний період часу. За річної потреби у матеріалах, що перевищуватиме це значення, доцільним є організація власного виробництва сировини, а за потреби, що не перевищуватиме цього значення, вигідною виглядає їх закупівля у стороннього виробника.

Умови завдання:

У 2007 році на відгодівлі у господарстві стояло 248 умовних голови. Необхідно прийняти рішення щодо виробництва чи закупки фуражного зерна для виготовлення комбікорму у господарстві.

Рішення

За розрахунками, середньодобовий оптимальний раціон однієї голови дорівнює 1,6 кг. Якщо господарство буде закуповувати повний комплекс кормів його витрати на місяць дорівнюватиме

(1)

Обс_корм - необхідна кількість кормів у заданий період

Н_корм – норма корму на 1 умовну голову

Д – кількість днів

К_ум – кількість умовних голів

Таким чином, запланований обсяг кормів на місяць дорівнюватиме 1,6*248*30 = 119 центнерів. Витрати на закупівлю кормів за умов ціни закупки 195 грн за центнер, дорівнюватиме 23400 грн.

Якщо б господарство використовувало власне виробництво, то слід відзначити таку особливість. Комбікорм включає до себе не тільки рослинницьку сировину, а й ще шрот соняшниковий, отрубі, дріжджі, комбікомплекс. У табл. 3 наведений комплекс кормів який використовується у господарстві.

Таблиця 3

Собівартість комбікорма та його складові частини

Назва складової	Частка у загальній вазі, %	Собівартість, грн/ц
Ячмінь	25	36,0
Пшениця	25	30,0
Кукурудза	10	6,75
Шрот соняшниковий	18	31,50
Отрубі	12	14,25
Дріжджі	4	16
Комбікомплекс	6	14,25

Таким чином, при власному виробництві господарство спроможне виробляти лише 60% корму, за умови докупки останніх 40%. Таким чином витрати на виробництво поділятимуться на постійні та змінні. До змінних витрат відносяться витрати на закупку сировини: шроту, комплексу, тощо. До постійних відносяться господарські витрати та витрати на виробництво ячменю, пшениці та кукурудзи. Постійні витрати на місяць 10800 грн, змінні витрати на одиницю продукції – 72,75 грн/ц. це дає можливість розрахувати оптимальну точку виробництва (рис 1)

Рис. 2 – Графічний розрахунок завдання «зробити або купити»

Точка перетину виробництва та закупки продукції знаходиться за формулою:

(2)

Таким чином, при нормі раціону більше ніж 80 ц на місяць на загальне поголів’я пропонується виробляти частину корму за рахунок власного виробництва. Але, в тому випадку, коли потреба кормів за рахунок зменшення поголів’я зменшиться до 80 ц, вигідніше закупати корми у повному обсязі. Для забезпечення всього поголів’я кормами господарство повинно виділити на рік по 528 центнерів пшениці і ячменю, та 130 центнерів кукурудзи на зерно.

За такими умовами щомісячно потрібно закуповувати додаткову частину корму в обсязі 47,6 центнерів (шрот, дріжджі, комбікомплекс). При постачанні необхідно врахувати п’ятиднівний запас корму наприкінці місяця, на випадок затримання поставок. Такий запас для поголів’я дорівнюватиме 7,9 центнер.

Питання до практичної роботи:

1. Яким чином розраховується межа виробництва або закупки сировини.

2. Перелічите етапи методики розрахунку завдання «зробити або купити».

3. Які витрати являються змінними, або постійними у розрахунку витрат на закупку сировини.

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ №3

ЛОГІСТИКА ПОСТАЧАННЯ (1 год)

Мета роботи: закріпити знання студентів щодо теоретичних питань сутності і завдань логістики постачання та методів дослідження, які застосовуються у сфері постачання.

Студент повинен знати:

• сутність категорії логістика постачання,

• завдання, які виконує логістика постачання;

• методи, які використовуються при дослідженні процесу постачання.

Питання, які виносяться на обговорення:

1. У чому полягає сутність логістики постачання?

2. Розкрийте мету логістики постачання.

3. Назвіть загальні завдання логістики постачання.

4. Охарактеризуйте основні завдання, які виконує логістика постачання.

5. У чому полягає сутність завдання MOB?

6. Назвіть фактори, які впливають на прийняття рішення щодо власного виробництва.

7. Назвіть фактори, які впливають на прийняття рішення щодо постачання зі сторони.

8. У чому полягає сутність завдання вибору постачальника

9. Назвіть етапи вирішення завдання вибору постачальників

10. Перелічите основні критерії, за якими обирається постачальник кормів.

11. Перелічите основні критерії, за якими обирається постачальник мінеральних добрив.

12. Перелічите основні критерії, за якими обирається постачальник засобів захисту рослин.

13. Перелічите основні критерії, за якими обирається постачальник запасних частин до технічного обладнання.

14. Перелічите основні критерії, за якими обирається постачальник насіння.

15. Перелічите основні критерії, за якими обирається постачальник молока для переробних підприємств.

Перелічите основні критерії, за якими обирається постачальник м’яса для переробних підприємств.

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 3

РОЗРАХУНОК ОПТИМАЛЬНОЇ ПАРТІЇ ЗАМОВЛЕННЯ (1 год)

Мета роботи: засвоїти метод розрахунку оптимальної партії замовлення щодо оптимізації витрат на транспортування та складування сировини.

Вихідний матеріал: форма 50-сх за звітний рік.

Для знаходження оптимальної партії замовлення використовується метод EOQ (Economic Order Quantity) і розраховується за формулою Вільсона за таких умов:

• величина попиту є постійна і відома;

• час поставки є постійним і відомим:

• ціна закупівлі не залежить від величини партії;

• існує повне задоволення попиту;

• не існує запасів у дорозі;

• витрати складування замовлення не залежать від величини замовлення;

• необмежений горизонт планування;

• не допускається можливість вичерпаних запасів;

• не обмеження доступності капіталу.

Оптимальна величина замовлення забезпечує досягнення мінімальної суми витрат утримання запасів і витрат складання замовлення за певний період. Витрати складання замовлення залежать від вартості складання одного замовлення та кількості замовлень за період.

Умови завдання:

Визначити партію поставки кормів за умов їх постачання раз у два місяці та розрахувати оптимальну партію замовлення. Розрахунок даних проводиться згідно розрахунків практичного заняття №2.

Приклад рішення:

Корми необхідно закупати не пізніше ніж через два місяці. У першому варіанті розрахунки відбуваються за умов щомісячної поставки. За таких умов середній щомісячний запас буде дорівнюватиме 19,8 центнерів. Витрати утримання запасів визначаються у відсотках від їх вартості. За викладених умов середньорічний рівень запасів збігається з половиною величини одного замовлення, оскілки стабільний і відомий попит не вимагає утримання страхових запасів, запасів у дорозі, а запас поповнюється однаковими партіями з однаковим циклом поставки. Графічно це подано на рисунку 2

Рис 3 – Графік поповнення запасів кормів у господарстві

Вартість транспортування розраховується на засаді собівартості тонно-кілометру. Сировинна база додаткової частини корму знаходиться у м. Приазов’я (20 км), при собівартості 1т-км – 3,3 гривні. Таким чином, вартість транспортування буде дорівнюватиме 3,3 грн*20км*4,7 т = 310,2 грн. До вартості транспортування необхідно додати вартість загрузки, яка складатиме 50 грн. Таким чином, щомісячно для стабільної закупки кормів у господарстві повинно бути в грошовому обігу 3617 гривень.

Для оптимальної партії замовлень скористуємось формулою Вільсона.

(3)

Q_опт – оптимальна партія замовлення;

Ц_зак – ціна закупки;

В_зм – змінні витрати у вартості закупки;

r – витрати на утримання запасу у відсотках від вартості матеріалу.

Таким чином, оптимальна величина замовлення дорівнюватиме 6,7 тонн:

При таких умовах поставка кормів повинна проходити один раз у 1,5 місяці (рис 3).

Рис 4 – Постачання кормів щомісячно та за оптимальним замовленням.

При постачанні кормів за оптимальним обсягом замовлення кількість транспортувань у рік зменшиться на 4 поїздки. Таким чином, економія витрат буде дорівнюватиме (310,2 грн + 50 грн)*4 = 1440,8 грн.

Питання до практичної роботи:

1. У чому полягає сутність оптимальної партії замовлення?

2. Яким чином розраховується економічний ефект у разі оптимальної партії замовлення.

3. розкрийте сутність формули Вільсона.

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ №4

ВИРОБНИЧА ЛОГІСТИКА (1 год)

Мета роботи: закріпити знання студентів щодо теоретичних питань сутності і завдань логістики виробництва та методів дослідження, які застосовуються у сфері виробництва.

Студент повинен знати:

• сутність категорії логістика виробництва,

• завдання, які виконує логістика виробництва;

• методи, які використовуються при дослідженні процесу виробництва;

• загальні характеристики внутрішньовиробничих систем.

Питання, які виносяться на обговорення :

1. У чому полягає сутність логістики виробництва?

2. Розкрийте мету логістики виробництва.

3. Назвіть загальні завдання логістики виробництва.

4. Охарактеризуйте типи виробництва продукції залежно від партії замовлення.

5. Розкрийте сутність еластичності планування для масового виробництва.

6. Розкрийте сутність еластичності планування для серійного виробництва.

7. Розкрийте сутність еластичності планування для одиничного виробництва.

8. Наведіть основні ознаки штовхаючої системи.

9. Наведіть основні ознаки тягнучої системи.

10. У чому визначається сутність логістичної стратегії виробництва.

11. Перелічить основні мікрологістичні системи.

12. Які з мікрологістичних систем є штовхаючі?

13. Які з мікрологістичних систем є тягнучі?

14. Наведіть основні характерні елементи мікрологістичної системи MRP І.

15. Наведіть основні характерні елементи мікрологістичної системи MRP ІІ.

16. Наведіть основні характерні елементи мікрологістичної системи Kanban.

17. Наведіть основні характерні елементи мікрологістичної системи Optimized Production Technology, ОРТ

18. Наведіть основні характерні елементи мікрологістичної системи lean production.

ПРАКТИЧНА РОБОТА №4

ВИЗНАЧЕННЯ ВИРОБНИЧОЇ ЛОГІСТИЧНОЇ СТРАТЕГІЇ ПІДПРИЄМСТВА (ABC-XYZ) (1 год)

Мета роботи: засвоїти метод визначення логістичної стратегії підприємства за рахунок ABC-XYZ-аналізу

Вихідний матеріал: форма 50-сх за звітний рік за п’ять років.

В основу АВС-аналізу лежать такі обмеження асортименту продукції:

• до групи А належать види продукції, асортиментна кількість яких становить приблизно 80% вартості у структурі виробництва;

• група В має проміжне становище: вартість лише 15%;

• до групи С входять види продукція вартість яких у структурі виробництва становить лише 5%.

Асортиментну структуру за фактором точності прогнозу виробництва, формується на основі XYZ-аналізу :

• група Х – майже стабільне (детерміноване) виробництво, несталість випадкова (менше 10% щомісяця);

• група Y – виробництво продукції характеризується несталістю, яка коливається у межах 11-30% щорічно.

• група Z – стохастичне виробництво, несталість виробництва сягає більше як 30%.

Отже, межі групи АВС –аналізу складають: A – до 80%

B – від 80,1 до 95,0%

C – від 95,1 до 100%

межі групи XYZ –аналізу складають X – до 10,0 %

Y – від 10,1 до 30 %

Z – понад 30 %

Умови завдання:

Встановити види культур дослідного сільськогосподарського підприємства, які забезпечують стабільність поставки та є стратегічними у сфері збуту продукції.

Рішення завдання:

Для визначення стратегічних видів культур, які забезпечуватимуть своєчасний та стабільний збут продукції за системою JIT-постачання необхідно провести АВС- XYZ аналіз. Такий аналіз проводиться на базі статистичних методів, а саме розрахунку кумулятивної виручки від реалізації та стабільності виробництва на основі коефіцієнту варіації.

Таблиця 4

ABC-XYZ аналізу стабільності збуту продукції

Продукція	Виручка від реалізації		Кумулята виручки від реалізації	Стабільність збуту	ABC-група	XYZ-група
	тис грн	% до загальної кількості
Соняшник	6157,8	25,5	25,5	12,21	A	Y
Пшениця	3586,8	14,8	40,3	12,13	A	Y
Молоко	3479,9	14,4	54,7	5,75	A	X
Приріст ВРХ	2779,4	11,5	66,2	3,63	A	X
Ячмінь	1917,5	7,9	74,1	28,98	A	Y
Кукурудза на зерно	1633,6	6,8	80,9	34,19	B	Z
Приріст свиней	1787,7	7,4	88,3	6,54	B	X
Овочі	1434,9	5,9	94,2	13,24	B	Y
Баштан	1134,1	4,7	98,9	36,67	C	Z
Ріпак озимий	175,2	0,7	99,6	26,60	C	Y
Горох	36,5	0,2	99,8	40,82	C	Z
Просо	54,6	0,2	100,0	40,82	C	Z
Разом	24178,2	100,0

До групи стратегічного виробництва та збуту, належать такі види продукції як соняшник, пшениця, молоко, яловичина та ячмінь, які у структурі вартості товарної продукції займають 80% виробництва. До групи В відноситься виробництво кукурудзи, свинини та овочів. Останні види продукції не впливають на загальну вартість товарної продукції та є додатковими у політики збутової системи в господарстві.

Отримані результати інтегрованого використання АВС-XYZ аналізу дають змогу зробити такі висновки:

• Продукція із високою і близькою до високої точності прогнозу виробництва повинно вироблятися з високою дотриманістю до технологій виробництва (частини групи X іY);

• через достатньо високу вартість продукція групи А і В підходять для постачання «точно, своєчасно», оскільки діють на пониження величини авансового капіталу у постачанні, транспорті, та зберіганні.

У рисунку 5 наведена графічна інтерпретація АВС-аналізу

Рис. 5 – Графічна інтерпретація АВС-аналізу

Зважаючи на викладені висновки та для формування логістичних рішень, скористаємося методами матричного подання інтегрованого АВС-XYZ-аналізу. У таблиці 5 область можливого JIT-постачання охоплює такі складові поля з параметрами AX, AY, AZ, BX,BY.

Таблиця 5

Матриця ABC-XYZ аналізу

	A	B	C
X	Молоко, яловичина	Свинина
Y	Соняшник, пшениця, ячмінь	Овочі	Ріпак озимий
Z		Кукурудза на зерно	Баштан, горох, просо

Основними видами продукції, які спроможні впливати на систему збуту продукція у господарстві є: молока, яловичина, свинина, соняшник, пшениця, та ячмінь, овочі. Виробництво ріпаку, кукурудзи, баштану, гороху та просо не впливає на загальну систему JIT постачання.

Питання до практичної роботи:

1. Розкрийте межі груп ABC-аналізу.

2. Розкрийте межі груп XYZ-аналізу.

3. Розкрийте сутність JIT постачання

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ №5

ЛОГІСТИКА ЗБУТУ (1 год)

Мета роботи: закріпити знання студентів щодо теоретичних питань сутності і завдань логістики збуту та методів дослідження, які застосовуються у сфері розподілу продукції.

Студент повинен знати:

• сутність категорії логістика збуту;

• завдання, які виконує логістика збуту;

• методи, які використовуються при дослідженні процесу розподілу продукції;

Питання, які виносяться на обговорення:

1. У чому полягає сутність логістики збуту?

2. Розкрийте мету логістики збуту.

3. Назвіть завдання логістики збуту на макрорівні.

4. Назвіть завдання логістики збуту на макрорівні.

5. Визначить вплив стратегії «зірки» на логістичну концепцію підприємства.

6. Визначить вплив стратегії «дійні корови» на логістичну концепцію підприємства.

7. Визначить вплив стратегії «важкі діти» на логістичну концепцію підприємства.

8. Визначить вплив стратегії «собаки» на логістичну концепцію підприємства.

9. Які задачі виконує система оптимізації збуту продукції.

10. У чому полягає сутність каналів розподілу?

11. Охарактеризуйте діяльність дилерів. Наведіть приклади дилерів в агробізнесі.

12. Охарактеризуйте діяльність дистриб'юторів. Наведіть приклади дистриб'юторів в агробізнесі.

13. Охарактеризуйте діяльність комісіонерів. Наведіть приклади комісіонерів в агробізнесі.

14. Охарактеризуйте діяльність агентів. Наведіть приклади агентів в агробізнесі.

15. Охарактеризуйте діяльність брокерів. Наведіть приклади брокерів в агробізнесі.

16. У чому полягає сутність розподільчого центру?

17. Охарактеризуйте види стратегій розташування розподільчих складів.

18. Які методи використовуються для розрахунку розташування розподільчого центру.

19. Розкрийте етапи розрахунку розташування розподільчого центру методом визначення центру ваги.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №5

РОЗРАХУНОК РОЗТАШУВАННЯ РОЗПОДІЛЬЧОГО ЦЕНТРУ (1 год)

Мета роботи: засвоїти метод розрахунку розташування розподільчого центру.

Вихідний матеріал: рекламний проспект магазину «Фуршет».

Одним із об'єктів логістичних рішень у розподільчій логістиці необхідно вважати вибір місця розташування роздрібних магазинів, оптових баз та ринків, складів тощо. Така проблема є основною, наприклад, для виробників м'ясо-молочної та плодоовочевої продукції.

Розрахунок розташування розподільчого центру здійснюється за допомогою одного з чотирьох методів: метод визначення центру ваги, метод пробної точки, еврістичний метод, метод повного перебору

Умови завдання:

Визначити розташування плодової бази у Запорізькій області. Основними постачальниками плодів на базу виступають наступні сільськогосподарські підприємства:

Назва господарства	Середній обсяг товарної продукції за 5 років, ц
ТОВ "Ураїна Нова", Пологівського району	491,0
ВАТ "Петромихайлівське", Вільнянського району	522,0
ТОВ "Приазов’я", Мелітопольського району	710,0
СВК "Дружба", Мелітопольського району	955,0
ТОВ "Маяк", Мелітопольського району	1457,0
ДП ДГ "Запорізьке", Запорізького району	1463,0
ПП Агрофірма "Росія", Чернігівського району	4125,0
ВАТ Агрофірма "Червоний фронт", Михайлівського району	6560,0
СВК "ім. Фрунзе", Веселівського району	22739,0
ДП ДГ "Мелітопольське", Мелітопольського району	74745,0

Населення міст дорівнюють

Запоріжжя 790 тис чол.

Бердянськ – 158,5 тис чол.

Мелітополь – 117,8 тис чол.

Рішення завдання

Маючи на меті оптимізацію розміщення - плодової бази на певній території, з урахуванням розташування на цій території постачальників і споживачів, скористаємося системою координат, визначивши координати постачальників та місць-споживачів X, і У_.

Розмістивши початок координат у місці розташування найбільш віддаленого в південно-західному напрямі підприємстві, подамо графічну інтерпретацію координат постачальників та районних центрів (рис. 1).

Рис 1. – Розташування основних сільськогосподарських підприємств на координатній площі

Координати оптимальної розташування плодової бази розраховуються за формулою:

де Х, Y – координати оптимального розташування плодової бази;

x_i, y_i – координати розташування i-ого сільськогосподарського підприємства;

x_j, y_j – координати j-ого місця-споживача продукції;

p_i – обсяги товарної продукції i-ого сільськогосподарського підприємства;

q_j – обсяги споживання плодової продукції j-им місцем-споживачем.

За наведеними вище формулами виконаємо розрахунок координат опти­мального розміщення плодової бази:

Таблиця

Координати розташування сільськогосподарських підприємств

Назва господарства	Середній обсяг товарної продукції за 5 років, ц, р	хi	yi	рi*хi	рi*уi
ТОВ "Ураїна Нова", Пологівського району	491	15	13,1	7365	6432,1
ВАТ "Петромихайлівське", Вільнянського району	522	9,2	17,8	4802,4	9291,6
ТОВ "Приазов’я", Мелітопольського району	710	7,8	4	5538	2840
СВК "Дружба", Мелітопольського району	955	4,3	5,7	4106,5	5443,5
ТОВ "Маяк", Мелітопольського району	1457	8,6	4,6	12530,2	6702,2
ДП ДГ "Запорізьке", Запорізького району	1463	7,2	16,2	10533,6	23700,6
ПП Агрофірма "Росія", Чернігівського району	4125	15,6	10,1	64350	41662,5
ВАТ Агрофірма "Червоний фронт", Михайлівського району	6560	7,8	9,8	51168	64288
СВК "ім. Фрунзе", Веселівського району	22739	5,1	7,3	115968,9	165994,7
ДП ДГ "Мелітопольське", Мелітопольського району	74745	7,9	6,3	590485,5	470893,5
∑	113767			866848	797249

Якщо враховувати, що річна норма споживання плодів на 1 чоловіка дорівнює 0,7 центнерів, то річне споживання плодів за місцями буде дорівнювати: Запоріжжя – 553,0 тис ц, Мелітополь – 111 тис ц, Бердянськ – 82,5 тис центнер.

Таблиця

Координати розташування основних місць-споживачів

Назва місць	споживання продукції у рік, ц, q	хj	yj	рi*хi	рi*уi
Запоріжжя	553000	6	16	3318000	8848000
Мелітополь	110950	8	6	887600	665700
Бердянськ	82460	16	6	1319360	494760
∑	746410			5524960	10008460

Отже, оптимальне розміщення плодової бази з урахуванням розміщення основних місць споживачів має координати Х = 7,4; Y= 12,6. У тому випадку, коли розташування споживачів плодів не враховується, розрахунки проводяться за одним фактором – координатами розташування сільськогосподарських виробників. Оптимальне розміщення плодової бази у цьому випадку буде дорівнювати Х = 7,6; Y= 7,0.

Питання до практичної роботи:

1. Яким чином розраховуються координати розташування розподільчого центру?

2. Перелічите етапи оцінки розрахунку розташування розподільчого центру.

3. Розкрийте сутність методу визначення центру ваги.

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ №6

ТРАНСПОРТНА ЛОГІСТИКА (1 год)

Мета роботи: закріпити знання студентів щодо теоретичних питань сутності і завдань транспортної логістики та методів дослідження, які застосовуються у сфері транспортування продукції.

Студент повинен знати:

• сутність категорії транспортна логістика;

• завдання, які виконує транспортна логістика;

• методи, які використовуються при дослідженні процесу транспортування продукції;

Питання, які виносяться на обговорення:

1. У чому полягає сутність транспортної логістики?

2. Розкрийте мету транспортної логістики.

3. Назвіть завдання транспортної логістики.

4. За якими ознаками розподіляють види транспортної логістики.

5. Охарактеризуйте види транспортної логістики за призначенням.

6. Охарактеризуйте види транспортної логістики за видами обслуговування.

7. Охарактеризуйте види транспортної логістики за видами доставки та транспортного сполучення.

8. Розкрийте систему організації логістики власного відділу доставки.

9. Яким чином визначається вантажообіг.

10. Розкрийте принципи оптимізації транспортних процесів.

11. Перелічите елементи аналіз транспортних систем.

12. Розкрийте систему організації логістики транспортних організацій.

13. Визначите фактори, які впливають на вибір виду транспорту.

14. Розкрийте етапи вирішення завдання щодо вибору перевізника.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №6

РОЗРАХУНОК ОПТИМАЛЬНОГО МАРШРУТУ ТРАНСПОРТУВАННЯ (1 год)

Мета роботи: засвоїти метод складання раціонального маршруту транспортування та метод Свира.

Вихідні дані: звіти щодо обсягів та вартості транспортування.

Передусім етап вибору схеми розподілу стосується прийняття концептуального рішення щодо характеру збутової діяльності підприємства, а саме: збут здійснюється тільки за одноканальною системою безпосередньо замов­никові, який самостійно будує свою систему розподілу. Позитивним тут є, безперечно, простота збуту продукції, однак така "ізоляція" від кінцевого споживача може призвести до втрати або погіршення перспективи підпри­ємства, до обмеженості ринкових можливостей, нарешті, до низької рен­табельності виробництва. Збут здійснюється за багатоканальною системою розподілу, що може охоплю­вати різні канали збуту, різні за змістом логістичні ланцюги, тобто існування транспортно-експедиційних фірм, торгових посередників (дистриб'юторів, дилерів), розподільчих центрів (складів), торговельних фірм. Поряд із складністю такої системи слід зважати на позитивні моменти, що можуть проявитися у розширенні можливостей збуту, у мінімізації збутових витрат, у підвищенні логістичного сервісу, у контролі за кінцевим споживанням, що забезпечить і перспективу, і максимальну рентабельність виробництва. При цьому канали збуту можуть бути сформовані як на основі прямих зв'язків, так і з залученням посередників. Останні формують так звані гнучкі та ешелонні системи розподілу оптимізації системи збуту.

Умови завдання:

В господарстві необхідно розробити розвізний маршрут продукції з мінімальними витратами. Для прикладу, було проаналізовано розподіл та реалізація хлібу СВК «ім. Фрунзе» у власних магазинах місця Мелітополь. Найбільшими обсягами реалізації хліба на вулицях Шмідта та Дзержинського.

5

2

3

4

1

А

Рис 6 Схема розміщення магазинів СВК «ім. Фрунзе» та відстань між ними

Реалізація хліба у магазинах розподілилась:

1 – 320 кг;

2 – 160 кг;

3 – 160 кг;

4 – 320 кг;

5 – 64 кг

Загальна щоденна вага вантажу дорівнює 1024 кг.

Рішення завдання:

Для вирішення завдання оптимального розвізного маршруту необхідно скласти раціональний маршрут. По-перше, необхідно построїти сітку за незамкнутими контурами. Сітка будується за методом мінімального «дерева».

Для визначення раціонального порядку маршруту необхідно визначити позиції матриці, у якій по діагоналі розміщені пункти, які входять до маршруту та начальний пункт А, а у відповідних клітинах – найближча відстань між ними.

Таблиця 6

Таблиця матриця відстаней

А	3,5	4,7	5,6	6,7	8,1
3,5	1	2,4	3,3	6,1	4,6
4,7	2,4	2	0,9	3,7	3,8
5,6	3,3	0,9	3	2,8	3,3
6,7	6,1	3,7	2,8	4	4,9
8,1	4,6	3,8	3,3	4,9	5
28,6	19,9	15,5	15,9	24,2	24,7

Маршрут починаємо будувати з найбільших сум відстаней: А-5-4. (А=28,6; 5=24,7; 4=24,2). Для включення наступних магазинів обираємо магазин із найбільшою відстанню (магазин 1 = 19.9). Для того, щоб знайти місцезнаходження цього магазину у сформованому ланцюзі необхідно знайти величину прирощення маршруту за формулою:

(4)

С- відстань, км

i – індекс добавленого пункту;

k –індекс першого пункту із пари;

р – індекс другого пункту із пари.

При включенні магазину 1 до пари А-5: і = маг 1, k=A, р=5, та прирощення буде мати вигляд.

А5 = 3,5 + 4,6 - 8,1= 0

При включенні магазину 1 до пари 5-4: і = маг 1, k=5, р=4:

54= 4,6 + 6,1- 4,9 = 5,8

При включенні магазину 1 до пари 4-А: і = маг 1, k=4, р=А:

4А = 6,1+ 3,5 - 6,7 = 2,9.

Із одержаних розрахунків мінімальне значення має А5. отже, магазин 1 буде находитесь у маршруті між А та 5. Маршрут має вигляд: А – 1 – 5 – 4.

Аналогічним чином розраховується розташування останніх магазинів. Кінцевий порядок маршруту буде мати вигляд А – 1 –2 – 3 – 5 – 4, довжина якого дорівнюватиме 21,7 км.

Рис. 7 – Схема маршруту постачання продукції у магазини СВК «Фрунзе»

Для визначення маршруту може застосовуватися алгоритм Свира (алгоритм автомобільного двірника-склоочищувача) графічно зображений на рис.8.

Суть алгоритму Свира полягає в тому, що полярна вісь склоочищувача, повертаючись проти годинникової стрілки, “стирає; з координатного поля магазини – споживачі матеріального потоку. Як тільки сума заказів “стертих” магазинів досягне ємності транспортного засобу. Фіксують сектор обслуговування одним маршрутом і намічають шлях об’їзду споживачів.

За даним методом маршрут буде мати аналогічний вигляд. Таким чином, при собівартості перевозу продукції власним транспортом 1,668 т-км, вартість разової поїздки дорівнюватиме 1,68*21,7 км * 1,02 т = 37,2 грн.

Питання до практичної роботи:

1. У чому полягає сутність методу складання раціонального маршруту

2. У чому полягає сутність методу Свира?

3. Яким чином розраховується матриця відстаней?

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ №7

ЕКОНОМІКА ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ЛОГІСТИКИ

Мета роботи: закріпити знання студентів щодо теоретичних питань організації, планування та управління логістикою на підприємстві, а також розкрити сутність методів дослідження, які використовуються при аналізі логістичних систем.

Студент повинен знати:

• систему показників, які характеризують роботу логістичної системи;

• механізм управління логістичною системою;

• принципи організації та планування логістики на підприємстві.

Питання, які виносяться на обговорення:

У чому полягає сутність ефективності логістичної системи?

Перелічите групи показників, які характеризують ефективність логістичної системи.

Назвіть показники, що відносяться до групи «витрат».

Назвіть показники, що відносяться до групи «обслуговування споживачів».

Назвіть показники, що відносяться до групи «продуктивність».

Назвіть показники, що відносяться до групи «активи».

Які методи планування використовуються у логістиці?

Розкрийте принципи управління логістичною системою.

Охарактеризуйте елементи витрат залежно від здійснення логістичних операцій.

Розкрийте принципи ведення логістичного обліку.

Розкрийте принципи формування організації логістики.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №7

МАРКУВАННЯ ТОВАРУ

Мета роботи: засвоїти методику перевірки штрихового коду на упаковках продовольчих товарів.

Вихідний матеріал: етикетки 20 продовольчих товарів.

Принцип штрихового кодування - кодування алфавітно-цифрових знаків у вигляді чергування чорних і світлих смуг різної товщини (штрихів і проміжків), «зчитування» за допомогою скануючого пристрою, який розшифровує коди і передає інформацію на ЕОМ.

Структура штрихового коду. Перші дві чи три цифри означають країну; наступна група цифр (4 або 5) відноситься до виготовлювача або власника товару, наступні цифри - банк даних про товар. З початку впровадження ШК цифри були двозначні. Пізніше з'явилися коди країн із тризначних цифр. Якщо код складається з тризначних цифр, то зменшується наступна група цифр - виготовлювачеві.

У банку даних про товар кодують інформацію, яка включає найменування, сорт, артикул, колір, масу, розмір та ін.

Остання цифра - контрольне число. За штрих-кодом можна певною мірою мати уявлення про достовірність і натуральність товару або встановити його фальсифікацію.

Щоб уникнути фальсифікації товару і відповідності ШК, треба знати:

• розміри ШК має відповідати таким величинам: min - 21,0*30,0 мм, max - 52,5*74,6 мм;

• колір штрихів повинен бути чорним, синім або темно-коричневим; не допускаються для штрихів червоний і жовтий кольори;

• місце нанесення ШК: задня стінка упаковки в правому нижньому куті, на відстані не меншій ніж 20 мм від країв;

• ШК не повинен розміщуватися там, де є інші елементи маркування.

Компонентні знаки - знаки, призначені для інформації про застосовування харчових добавок чи інших компонентів, властивих (чи невластивих) товару.

Усі харчові добавки розділені на функціональні класи залежно від технологічних функцій:

E 100 - E 182 - барвники (для фарбування харчових продуктів);

Е 200 і далі - консерванти (для продовження термінів зберігання харчових продуктів);

Е 300 і далі - антиокислювачі (сповільнюють окислювання, уберігають продукти від псування);

Е 400 і далі - стабілізатори (зберігають задану консистенцію харчових продуктів);

Е 500 і далі - емульгатори (підтримують визначену структуру продуктів харчування);

Е 600 і далі - підсилювачі смаку і аромату (підсилюють смакові й ароматичні властивості харчових продуктів);

Е 700 і далі - запасні індекси;

Е 800 і далі - антифламінги (знижують пінистість харчових продуктів);

Е 1000 ... - формована група: агенти, що глазурують, підсолоджують, не дають черствіти тощо.

Умови завдання: визначити вірність штрихового коду на товарах народного споживання (20 одиниць товарів). Визначити склад кожного товару, та його харчову безпечність та навести розрахунки у табличному вигляді.

Рішення завдання:

Товар – шоколад Roshen Elegance (штрих код 4823005307600)

Для перевірки штрих-коду треба виконати обчислення.

1. скласти цифри, що стоять на парних позиціях:

8+3+0+3+7+0=21;

2. суму, одержану в пункті 1, помножити на 3 (постійна):

121*3 = 63;

3. скласти цифри, що стоять на непарних позиціях:

4 +2+0+5+0+6 = 17;

4. скласти суми, одержані в пунктах 2 і 3:

63 + 17 = 80;

5. визначити контрольне число, як різницю між одержаною сумою і найближчим до нього числом, кратним 10 (в більшу сторону):

80-80 = 0.

Якщо цифра після розрахунку не збігається з контрольною, це означає, що товар вироблений поза законом. У нашому випадку розраховане число співпадає із контрольним числом, що вказує на вірність штрих-коду.

У склад товару додатково входить емульгатор Е 322, який передбачений до використання у харчових продуктів такого типу. усі дані та висновки відображені у таблиці 1

Назва	Штрих код	Спів падання з контрольним числом	Наявність знаків якості	Правильність розташування				Наявність харчових добавок та їх характеристика	Висновок
				розміру штрих коду	колір штрих коду	місце нанесення	спосіб нанесення
Шоколад Roshen Elegance	4823005307600	+	ISO 9001	відповідно вимог	чорний	згідно вимог	поліграфічний	Е 322 – емульгатор, не шкідливий	Придатний для харчування

Питання до практичної роботи:

1. Розкрийте сутність штрихового кодування?

2. Яким чином відбувається перевірка штрих-коду. Які елементи підлягають перевірки?

3. У чому полягає сутність компонентних знаків, за якими характеристиками вони розподіляться? .