3.2 Існуючі та пріоритетні види туризму.

Туристичні та культурні ресурси міста характеризуються показниками, що помітно перевершують середньоукраїнські значення. Туристичні культурні ресурси (об'єкти туристичного інтересу) включають: більше 350 об'єктів історії, культури й дозвілля, у тому числі 13 музеїв, 9 театрів; 201 пам'ятник історії й культури, 700 пам'ятників архітектури, 148 пам'ятників історії й монументального мистецтва, установи культури й дозвілля; спортивні спорудження та ін[14.с.156].

За числом об'єктів (кількісний показник), що становлять туристичні культурні ресурси (музеї, театри, пам'ятники історії й культури, спортивні споруди і т.д.), м. Одеса входить у першу трійку міст України.

Пакет культурних ресурсів забезпечує конкурентноздатність туристичної індустрії міста, у порівнянні з іншими містами України. Фактично відсутнє позиціювання даних пам'ятників серед платоспроможних цільових груп, а не тільки в рамках освітньо-пізнавального огляду. У цілому можна сказати, що культурні ресурси міста не мають сучасної технологічної оболонки для цілей туризму - мультимедіа-презентації, веб-сайти й ін. (сьогодні ж вони в найкращому разі виступають предметом галузевого управління у сфері культури, що має інші завдання). Туристичний комплекс м. Одеси на даний час представлений історичною центральною частиною міста, санаторно-курортними закладами, туристичними фірмами, які в основному займаються відправленням туристів за кордон, прийомом екскурсій і туристів з повним або частковим обслуговуванням, прийомом туристичних автобусів і круїзних теплоходів, яхт. Для розміщення туристів використовуються існуючі в цей час готелі з загальною кількістю понад 5 000 місць[20.с.67]

Програмою соціально-економічного розвитку міста Одеси до 2015 року передбачені реконструкція й модернізація застарілої рекреаційної інфраструктури, у першу чергу, в курортному й готельному господарстві; розвиток курортних зон, створення рекреаційних комплексів і нових об'єктів туристично-курортного сервісу й супровідних послуг; створення різноманітного конкурентноздатного місцевого туристичного продукту й ефективне просування його на ринку туристичних послуг; інформаційне просування м. Одеси як центру туризму й міста-курорту міжнародного значення.

У зв'язку з цим, прогнозується як загальний ріст туристичного потоку, так і тривалості перебування екскурсантів. Таким чином, відбудеться збільшення зайнятих у туристичних організаціях, сформується додатковий імпульс розвитку міської сфери обслуговування.

Основною проблемою Одеси є високий ступінь зношеності будов у центральній історичній частині міста. Культурно-історична частина міста вимагає постійної реставрації, але коштів бюджету міста на ці заходи недостатньо. Відносно упоряджені, без яких-небудь серйозних містобудівних проблем, нові райони міста (сел. Таїрова, сел. Котовського). Але вони не привабливі для туристів. Особливий інтерес викликає історична центральна частина міста, що має у своєму складі безліч старих і напівзруйнованих будов і потребує реконструкції й пожвавлення. Одеса являє собою механічне з'єднання упорядженої нової частини й центральної частини, що має високий ступінь зношеності.

Найбільшого розвитку в Одесі та області набули:

- історико-культурний туризм, що ґрунтується на екскурсійному інтересі до пам'ятників історії й культури на території міста, як з боку внутрішньо українських споживачів (в основному, у форматах освітнього туризму, поїздок вихідного дня й т.д.), так і з боку іноземних гостей.

- діловий туризм, пов'язаний з функціонуванням на території міста центрів адміністративного й бізнес-управління, розвиненою мережею автодоріг, розташуванням міста у близькості від рік Дунай, Дністер, Південний Буг і Дніпро, а також наявністю великих морських портів Одеса, Іллічівськ і Южний - у сполученні з Одеським міжнародним аеропортом і залізницею. Унікальні передумови створюють сприятливі для прийому, обробки, зберігання й транспортування вантажів, обробки потужних пасажиропотоків. Наявність у місті більше, ніж 467 спільних підприємств із іноземним капіталом і т.і., що включають власне ділову (відрядження, зустрічі, переговори, робочі візити, конференції й т. ін.), пізнавальну (знайомство з визначними пам'ятками, культурна програма), рекреаційну (відпочинок, оздоровлення й розваги), - складові, які повинні бути віднесені до туристичної діяльності[4.с.87]

- рекреаційний відпочинок у санаторіях і на базах відпочинку, в основному жителів України та ближнього зарубіжжя, а також у меншій мірі - відпочиваючих з інших регіонів;

- шопінг, дозвілля й розваги, у першу чергу для жителів Одеського регіону. Діловий і культурно-ознайомлювальний туризм (що виросли на базі 2-х спеціалізацій регіону: зосередження функцій обласного адміністративного центру і єдиного повністю сформованого в Українському Причорномор'ї локального територіально-виробничого комплексу - промислового вузла; зосередження культурних й адміністративно-управлінських функцій півдня Російської імперії з XVІІІ століття) є видами діяльності, що працюють не тільки на внутрішньому, але й на міжнародному ринку.

Місто Одеса виступає на турринкові України як адміністративна й ділова столиця регіону в певних напрямках подорожей з діловими цілями, однак через те, що місто не є українським центром економічної й політичної активності в порівнянні з Києвом, такий туризм поки не став чіткою спеціалізацією Одеси.

Найбільшою мірою культурно-ознайомлювальний туризм розвинений у формі екскурсійного й самостійного огляду визначних пам'яток у м. Одесі. За оцінками туроператорів Одеської області, до 90% екскурсійних маршрутів зосереджено на напрямку Одеси.

Відпочинок у санаторіях традиційно є спеціалізацією туристичної індустрії Одеси на ринку країн СНД і служить важливим додатковим фактором конкурентноздатності одеської туріндустрії.

Однак, незважаючи на стійкий ріст числа відпочиваючих в останні роки, сучасний стан курортно-рекреаційного й туристичного комплексу (КТРК) м. Одеси може бути оцінений як передкризовий. Стримуючим фактором інтенсивного розвитку курортно-рекреаційного й туристичного комплексу в м. Одесі є його застаріла матеріально-технічна база й інфраструктура, а також продаж або передача в оренду землі об'єктів курортно-туристичного призначення приватним фізичним або юридичним особам, сучасна забудова території яких не відповідає функціональному призначенню.

Матеріально-технічна база рекреаційних установ, асортимент і якість послуг явно відстають від світового рівня, що знижує конкурентноздатність Одеси на міжнародному ринку відпочинку, оздоровлення, санаторно-курортного лікування й туристичних послуг.

Унікальні природні лікувальні ресурси використовуються недостатньо ефективно. Яскравим прикладом цього може служити курорт Куяльник.

Статистичний аналіз показує, що в місті та області найбільш привабливим для туристів є сектор рекреаційного, лікувально-оздоровчого туризму, тобто послуг, затребуваних населенням України й ближнього зарубіжжя. Функціональна й територіальна структура рекреаційно-туристського господарства м. Одеси, що склалася в 60-70 рр., залишається незмінною. Найбільш освоєною частиною є райони "Аркадія" й "Великий Фонтан", що надають більше двох третин усього обсягу туристичних і рекреаційних послуг й відрізняються максимальними показниками функціональної розмаїтості рекреаційних занять.

У той же час, у ряді районів ("Дача Ковалевського", "Чорноморка", "Лузанівка") одержали розвиток лише осередкові форми пляжного відпочинку, вони затрималися на стадії розвитку переважно рекреаційного використання, а райони Малого й Середнього Фонтану використовуються лише як території епізодичного використання[20.с.45]

Спостерігається гострий дефіцит місць в установах санаторно-курортного типу в курортний період, відбувається відновлення санаторно-курортної бази на околицях Одеси. Дані тенденції дають підстави для висновку про відносно стабільний стан затребуваності цього сегмента туристичної індустрії. Підсилюється затребуваність санаторно-курортної бази у зв'язку з тим, що в 1998 - 2004 р. були закриті й перепрофільовані більш, ніж 37 санаторіїв і будинків відпочинку в межах міста.

Що стосується інших сегментів, то вони показують середні темпи росту:

- організований історико-культурний туризм, що при середніх темпах росту споживчої аудиторії має значні перспективи, пов'язані з новими культурними й подієвими проектами, розвитком нових туристичних продуктів та інфраструктур прийому в Одесі;

- діловий туризм, що є найбільш перспективним для м. Одеси, поки зростаючий, за експертними оцінками, не за рахунок спеціалізованих послуг (організація ділових комунікацій, корпоративних заходів і т.п.), а за рахунок бронювання квитків, трансферту, екскурсійного обслуговування;

- дитячий туризм займає певне місце в туристичній галузі м. Одеси. Але в цей час не лідирує серед напрямків розвитку туризму. Це пов'язано з низькими темпами росту споживчої (дитячій) аудиторії; низькими темпами росту й розвитку спеціалізованої інфраструктури дитячого відпочинку (тематичні дитячі парки й т.д.); високими цінами на послуги розміщення, харчування й транспорту в рамках технологічного ланцюжка екскурсійного туризму, що впливає на споживання. Для збереження й розвитку в м. Одесі дитячого туризму необхідне пріоритетне держбюджетне фінансування.

Більше 55% туристичних відвідувань Одеси пов'язані з діловими цілями. Дана тенденція збережеться у довгостроковій перспективі і є підставою для того, щоб уважати діловий туризм основним туристичним сектором Одеси, локомотивом розвитку всієї туріндустрії міста. Аналізуючи міжнародний досвід, наявний туристичний потенціал Одеси, на першому етапі роботи був зроблений висновок про необхідність орієнтації туристичного сектора міста на розвиток ділового туризму. Діловий туризм здатний дати Одесі значний економічний ефект. Витрати іноземних туристів в Одесі становлять близько 450 доларів США на особу, середнє перебування - 3,5 дні. Ріст туристів, які прибувають з діловими цілями, сприяє розвитку економічних зв'язків Одеси з регіонами України й зарубіжжя, позитивно відбивається на стані міської економіки[4.с.167]

Для перетворення Одеси в центр ділового туризму необхідно вирішити багато завдань, у першу чергу, пов'язаних зі зміною співвідношення ціна/якість убік зменшення вартісної складової, а по-друге - безпеки туристів. З метою забезпечення транспортних потреб бізнесів-туристів, необхідно розширювати мережу компаній з прокату автомобілів. В Одесі слабко представлений цей сектор. Одеських міських компаній з прокату автомобілів поки не існує. Місту необхідно вирішити проблему прокату транспортних засобів за доступними цінами. Конгресно-виставочний туризм дозволяє зняти таку гостру проблему, як сезонний фактор у туризмі, оскільки пік виставочної й конгресної активності припадає на зиму й міжсезоння, тобто саме на час "низького сезону" в туризмі. Недостатня кількість центрів і виставочних комплексів веде до слабкого використання резервів туристичної індустрії по напрямку "діловий туризм", до конкурентного відставання від Києва, Харкова.

За даними дослідження на квітень 2011 року в місті існують 40 залів, які можна використати для проведення ділових зустрічей, з них тільки 20 залів місткістю більше 100 чоловік, а 16 залів максимально поміщає не набагато більше 200 чоловік. Найбільш місткий зал розташований у санаторії "Одеса" й одноразово може прийняти 500 осіб. Варто враховувати, що більшість із залів не мають спеціального призначення для використання як конференц-зали, належать навчальним закладам, розташовані далеко від готелів. Для позиціювання міста як національного центру конференцій і заходів цього недостатньо. Як показує аналіз даних про конференції й конгреси в європейських містах, більшість бізнес-туристів беруть участь у конференціях чисельністю близько 1000 осіб.