• взаємозамінність;

• уніфікація;

• типізація;

• агрегатування;

• спеціалізація;

• кооперування;

• Симпліфікація.

Взаємозамінність – це властивість рівнозначно замінювати при використанні будь-який екземпляр виробу або його частини однотипним екземпляром без попередньої підгонки (повна взаємозамінність), або з частковою підгонкою (неповна взаємозамінність)при складальних операціях чи ремонті. Цей метод стандартизації забезпечує значне зниження собівартості і підвищення якості продукції, полегшує умови та скорочення терміну ремонту виробів.

Уніфікація – метод стандартизації, що полягає в раціональному скороченні числа типів, видів та розмірів об’єктів однакового функціонального призначення. Уніфікація спрямована на зменшення числа різновидностей виробів шляхом комбінування двох і більше видів (характеристик). Цей метод стандартизації забезпечує взаємозамінність виробів, скорочення терміну проектування та зменшення собівартості кінцевої продукції.

Типізація – діяльність, яка полягає в знаходженні оптимальних за вибраним критерієм ефективності параметричних (у тому числі типорозмірних) рядів попередньо селекційної сукупності однорідних об’єктів стандартизації за головними параметрами. Вона спрямована на досягнення високого рівня їх збіжності з головними параметрами потреб, які будуть задовольнятися з застосуванням даних об’єктів. Типізація взагалі проводиться на основі системи переважних чисел і завершується випуском параметричних стандартів.

Агрегатування – метод створення нових машин, приладів та обладнання , шляхом компоновки з обмеженої кількості стандартних та уніфікованих деталей, вузлів та механізмів, що мають геометричну та функціональну взаємозамінність. Це забезпечує можливість підвищувати рівень взаємозаміни продукції, полегшує перебудову виробництва при налагоджуванні випуску нової продукції .

Спеціалізація – метод стандартизації, що полягає в зосередженні на визначених підприємствах виготовлення обмеженої кількості видів виробів, тобто відбувається скорочення номенклатури і збільшення серійності виробів, які випускаються будь-якою галуззю промисловості, чи окремим підприємством або цехом. Спеціалізація забезпечує механізацію і автоматизацію технологічних процесів, сприяє зниженню собівартості та підвищенню якості продукції .

Кооперування – виражається в тому, що спеціалізовані підприємства поставляють свої вироби відповідної якості в умовленій кількості і в установлені терміни заводам, які випускають кінцеву продукцію. Цей метод забезпечує високу якість кінцевої продукції та її комплектуючих вузлів, високу продуктивність праці, полегшує перебудову виробництва при налагоджуванні випуску нової продукції. Метод широко використовується в автомобіле-будуванні, машино- та вагонобудуванні, в будівництві.

Симпліфікація – діяльність, яка полягає у знаходженні оптимальних головних параметрів, а також значень інших показників якості та економічності попередньо селекційованих однорідних об’єктів стандартизації. Симпліфікація спрямована на досягнення оптимального ступеня впровадження високих показників якості і максимально можливої ефективності за вибраним критерієм у визначеній галузі.

Симпліфікація веде до спрощення виробництва шляхом виключення зайвих типорозмірів деталей, особливо в галузі технологічної оснастки, зайвих видів звітів та документації, об’єднання норм запасів матеріалів та ін.

СИСТЕМА ПЕРЕВАЖНИХ ЧИСЕЛ.

ПАРАМЕТРИ І ПАРАМЕТРИЧНІ РЯДИ

План

1. Принцип побудови рядів переважних чисел.

2. Основні властивості і умови застосування рядів переважних чисел.

3. Параметри і параметричний ряд.

4. Вибір і обґрунтування параметричних рядів.

З метою здійснення уніфікації та взаємозамінності використовується раціональне зменшення кількості розмірів будь-якої продукції однакового найменування та призначення. З цією метою впроваджена система переважних чисел. Яка складається із рядів переважних чисел (за розробкою французького вченого Ренара).

Переважними називаються числа, які рекомендовано вживати перед всіма іншими при виборі нормованих значень параметрів для новостворених виробів.

Найбільш доцільними рядами є ряди, які побудовані за принципами арифметичної чи геометричної прогресії.

Ряди переважних чисел, які побудовані за арифметичною прогресією характеризуються постійною різницею двох сусідніх значень у всьому діапазоні ряду.

2, 4, 6, 8…32 – ряд,

d = 2 – const

а_n - а_n-1 = d – різниця арифметичної прогресії

а_n – наступний член ряду,

а_n-1 – попередній член ряду

4/2 = 2, 64/62 = 1,03

Зрозуміло, що ряди чисел за арифметичною прогресією містять цілі числа, які легко складаються в ряд, але основний недолік цих рядів у непостійності відносного збільшення членів ряду на початку ряду і в кінці ряду.

Для усунення цього недоліку іноді користуються ступінчасто-арифметичними рядами, де використовується в другій половині діапазону ряду різниця арифметичної прогресії значно більша.

Недоліки арифметичної прогресії при складанні рядів переважних чисел усуваються при використанні закономірності геометричної прогресії, де відносне збільшення членів ряду на початку ряду і в його кінці величина постійна, тобто

– знаменник геометричної прогресії.

а_n-1 = 1; а q = 2, то ряд чисел буде 1, 2, 4, 8, 16…

Прийнято число ,

де n = 5, 10, 20, 40, (80)

= 1,5; = 1,25.

Недоліком використання дробових q є те, що кожен наступний член буде також дробовим, а це вимагає округлення, що призводить до використання приблизних значень, що в свою чергу призводить до значних похибок.

Ряди переважних чисел позначають

R5, R10, R20, R40, (R80).

В залізничному транспорті пріоритетне використання мають ряди R10, а для комплектуючих виробів та деталей економічно використовувати R20.

ПАРАМЕТР І ПАРАМЕТРИЧНИЙ РЯД.

ВИБІР І ОБҐРУНТУВАННЯ ПАРАМЕТРИЧНИХ РЯДІВ

План

1. Причини розробки параметричних рядів.

2. Параметри та їх класифікація.

3. Градація параметричного ряду.

4. Вибір інтервалу ряду.

Оскільки однією з основних задач стандартизації є раціональне скорочення номенклатури виробів, необхідно вирішувати питання визначання діапазону зміни стандартизованих параметрів.

Параметричні стандарти встановлюють ряди параметрів і розмірів найбільш раціональних видів, типів і типорозмірів машин, приладів та обладнання. Розробка параметричних рядів – це перш за все встановлення єдиної закономірності в системі величин, які стандартизують і до яких відносять крім геометричних характеристик потужність, продуктивність, вантажопідйомність, швидкість, міцність, місткість. Завдяки цьому усувається можливість виробництва невиправдано широкої номенклатури машин у певній галузі, що зумовлено обмеженням кількості геометричних параметрів, впроваджених у стандарти за рядами переважних чисел.

Узгодження різних параметрів і розмірів на базі переважних чисел дозволяє ув’язати між собою різні галузі промисловості. Якщо проектування нових машин і приладів ведеться одночасно по всьому параметричному ряду, то при цьому задаються сприятливі умови для широкої уніфікації деталей і вузлів, для розвитку предметної і по детальної спеціалізації та для полегшення експлуатації і ремонту машин, успішніше вирішується проблема запасних частин.

Параметром називають чисельну характеристику продукції чи виробу.

Одиниці вимірювання параметрів можуть бути в балах, метрах, секундах. Параметри виробів поділяються на: головні, основні, допоміжні.

Головним параметром називають такий параметр з числа основних, який найбільш повно характеризує виріб, залишається не змінним довгий час і може змінитися тільки при впровадженні більш досконалих виробів.

Наприклад, вантажопідіймальність – для мостових кранів, граничні вимірювання – для мікрометрів, для двигуна – потужність, для цистерни – місткість.

Число параметрів, які стандартизуються, повинно бути мінімальним, але достатнім для повної уяви про даний виріб.

Допоміжні параметри залежать від різних удосконалень, відрізняються нестабільністю, тому їх не рекомендується включати в стандарти.

Діапазон зміни головного параметру, що стандартизується, або діапазон параметричного ряду обмежуються найбільшим і найменшим значеннями даного параметру. Наприклад, для електродвигунів серії А2 і АО2 діапазон зміни потужностей складає 0,4...125 кВт.

Градація параметричного ряду – це закономірність змін інтервалу між сусідніми членами ряду. Між ними може бути така кількість значень, яка вибирається із ряду переважних чисел з певним інтервалом. Принцип побудови параметричного ряду відноситься до основного фактору, що визначає техніко-економічну ефективність стандартів.

При малих інтервалах між сусідніми значеннями параметрів, які стандартизуються (діаметри болтів, потужність двигунів тощо), полегшується підбір виробів за розрахунковими значеннями. Але зменшується серійність виробів однакових типів і розмірів, отже, ускладнюється технологічна підготовка виробництва, підвищується вартість виготовлення та експлуатації кінцевої продукції. Збільшення інтервалів збільшує серійність, але при цьому іноді приходиться застосовувати вироби, які мають завищені параметри (електродвигуни з більшою потужністю, чим вимагається за розрахунками). Це викликає збільшення вартості комплектуючих виробів, експлуатаційних витрат, ваги і габаритів кінцевої продукції. Тому встановлюють градацію ряду, оскільки раціональний ряд повинен мати найбільш вигідне число типорозмірів виробів, що забезпечує оптимальне співвідношення між витратою матеріалів, вартістю виготовлення та експлуатації.

ОРГАНІЗАЦІЯ СЛУЖБИ СТАНДАРТИЗАЦІЇ НА ЗАЛІЗНИЦІ

План

1. Нормативні документи та законодавчі акти залізничного транспорту.

2. Основні положення та терміни Закону України “Про залізничний транспорт”.

3. Основні положення Статуту залізниць України.

Для забезпечення всіх структурних підрозділів Укрзалізниці організаційно- методичними документами, які враховують специфіку діяльності підприємств залізничного транспорту України по забезпеченню безпеки руху поїздів прийнята низка нормативних документів та законодавчих актів. Найголовніші з них:

• Закон України „Про транспорт“ від 10 листопада 1994 р.

• Закон України „Про залізничний транспорт“ від 4 липня 1996 р.

• Закон України „Про метрологію та метрологічну діяльність“ від 11 лютого 1998 р.

• Статут залізниць України (затверджено 6 квітня 1998 р.)

• Закон України „Про стандартизацію“ від 17 травня 2001 р.

Закон України „Про залізничний транспорт“ визначає основні правові, економічні та організаційні засади діяльності залізничного транспорту загального користування, його роль в економіці і соціальній сфері України, регламентує його відносини з органами державної виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, іншими видами транспорту, пасажирами, відправниками та одержувачами вантажів, багажу, вантажобагажу і пошти з урахуванням специфіки функціонування цього виду транспорту як єдиного виробничо-технологічного комплексу.

За цим законом:

• залізничний транспорт – виробничо-технологічний комплекс організацій і підприємств залізничного транспорту загального користування, призначений для забезпечення потреб суспільного виробництва і населення країни в перевезеннях у внутрішньому і міжнародному сполученнях та надання інших транспортних послуг усім споживачам без обмежень за ознаками форми власності та видів діяльності тощо;

• залізниця – статутне територіально-галузеве об’єднання, до складу якого входять підприємства, установи та організації залізничного транспорту і яке, при централізованому управлінні, здійснює перевезення пасажирів та вантажів у визначеному регіоні транспортної мережі;

• вантаж – матеріальні цінності, які перевозяться залізничним транспортом у спеціально призначеному для цього вантажному рухомому складі;

• багаж – речі та інші матеріальні цінності, що відправляються пасажиром за окрему плату за наявності проїзних документів у багажному вагоні, який прямує в тому ж напрямку, що і пасажир.