1. Середостіння;

2. Прикореневі легень;

3. Пахвові;

4. Пахвинні;

5. Шийні.

153. Чинники, які зумовлюють виникнення раку щитоподібної залози:

1. Гормональні порушення;

2. Підвищений вміст у крові тиреотропного гормону;

3. Вузловий зоб, доброякісні пухлини залози;

4. Вплив іонізувального випромінювання;

5. Усе перераховане.

154. Один із методів діагностики раку щитоподібної залози:

1. Радіоізотопне дослідження;

2. Ендоскопічне досліження;

3. Рентгенографічне досліження;

4. Мамографія;

5. Імуногістохімічне дослідження.

155. Лімфовузли при лімфогранульоматозі:

1. Щільні;

2. Безболісні;

3. Не вкриваються виразками;

4. Не нагноюються;

5. Усе перераховане.

156. При лімфогранульоматозі крім лімфовузлів збільшуються:

1. Маса тіла;

2. Апетит;

3. Печінка, селезінка;

4. Поліпозні розростання;

5. Щитоподібна залоза.

157. При стисненні пухлиною печінки жовчних проток виникає:

1. Асцит;

2. Жовтяниця;

3. Грячка;

4. Запалення;

5. Алергія.

158. При стисненні пухлиною печінки ворітної вени виникає:

1. Асцит;

2. Жовтяниця;

3. Гарячка;

4. Запалення;

5. Алергія.

159. Найчастіше в печінці виникають пухлини:

1. Доброякісні;

2. Первинні;

3. Метастатичні;

4. Поліпи;

5. Папіломи.

160. При раку товстої кишки одним із інформативних лабораторних ме­тодів дослідження є:

1. Загальний аналіз крові;

2. Проба на приховану кров у калі;

3. Загальний аналіз сечі;

4. Коагулограма;

5. Аналіз калу на яйця гельмінтів.

161. Пацієнти із захворюваннями, підозрілими як злоякісне новоутво­рення, належать до клінічної групи:

1. Іа;

2. Іб;

3. П;

4. ПІ;

5. IV.

162. Пацієнти із передпухлинними захворюваннями належать до клі­нічної групи:

B. Іб; 483

1. ІІІ;

2. ІV.

166. Для організації і надання онкологічної допомоги населенню в об­ласних центрах функціонують:

1. Міжнародний протираковий союз;

2. Центри для вивчення певних локалізацій раку;

3. Науково-дослідний інститут онкології;

4. Обласні онкологічні диспансери;

5. ФАПи.

167. Під егідою ВООЗ було створено:

1. Міжнародний протираковий союз;

2. Центри для вивчення певних локалізацій раку;

3. Науково-дослідний інститут онкології;

4. Обласні онкологічні диспансери;

5. ФАПи.

168. Міжнародні центри для вивчення певних локалізацій раку займа­ються:

1. Вивченням епідеміології, статистики поширення раку, проведен­ням конференцій, конгресів;

2. Хірургічним лікуванням онкохворих;

3. Променевим лікуванням онкохворих;

4. Хіміотерапевтичним лікуванням онкохворих;

5. Проведенням лікарської трудової експертизи.

169. Методичне керівництво онкологічною службою в Україні здійсню­ється:

1. Онкологічними відділеннями ЦРЛ;

2. Обласними онкологічними диспансерами;

3. Київським науково-дослідним інститутом онкології;

4. Фельдшерсько-акушерськими пунктами;

5. Онкологічними кабінетами поліклініки*.

170. Фоновими захворюваннями раку шийки матки є:

1. Псевдоерозії різних стадій;

2. Лейкоплакія;

3. Цервіцит, кольпіт;

4. Ендометріоз, поліпи;

5. Усе перераховане.

171. Проведення цитологічного дослідження відбитків аспірату з церві- кального каналу передбачає мікроскопічне оцінювання мазків:

1. 10 типів;

2. 6 типів;

3. 2 типів;

4. 20 типів;

5. 3 типів.

172. Ендоскопічне дослідження, при якому шийку матки оглядають при збільшенні у 10—20 разів і додатковому освітленні: