- •1. Терапевтична стоматологія, як основна стоматологічна дисціпліна. Задачі терапевтичної стоматології, взаємозв’язок із загальними клінічними та стоматологічними
- •2. Структура стоматологічної поліклініки та її терапевтичного відділення. Оснащення робочого місця лікаря-стоматолога. Етика та деонтологія в стоматології.
- •3. Обмін речовин в емалі зуба. Проникність емалі. Шляхи надходження речовин до емалі.
- •4. Мінералізація емалі зуба. Механізм.
- •5. Розчинність емалі. Вплив ендогенних і екзогенних факторів.
- •6. Демінералізація емалі. Механізм дії.
- •7. Фізіологічна роль слини. Функції.
- •10. Слина як біологічне середовище. Хім склад слини.
- •8. Зубний наліт,зубна бляшка. Склад.Механ.Дії.
- •9. Поверхневі утворення на зубах (пелікула.Кутикула)
- •11. Роль слини у розвитку виникнення карієсу зубів.
- •12. Хіміко-паразитарна теорія виникнення карієсу, її суть, позитивні сторони, нелоліки.
- •13. Фізико-хімічна теорія виникнення карієсу д.А. Ентіна, її суть, позитивні сторони, недоліки.
- •14. Теорія виникнення карієсу зубів і.Г.Лукомського (трофічна)
- •15. Сучасні уявлення про розвиток карієсу зубів (праці є.В.Боровського, в.К.Леонтьєва)
- •16. Робоча концепція виникнення карієсу а.І.Рибакова.
- •17. Принципи та схема обстеження стоматологічного хворого. Значення та інформативність суб’єктивного методу обстеження, послідовність його проведення.
- •18. Основні методи об’єктивного обстеження стомат ологічного пацієнта: методика проведення, їх інформативність та значення.
- •19. Додаткові методи об’єктивного обстеження стоматологічного пацієнта.
- •20. Медична документація терапевтичного прийому: правила заповнення. Медична карта стоматологічного хворого (ф.043/о) – медичний, науковий та юридичний документ.
- •21. Гігієна порожнини рота. Засоби та методи. Значення зубної бляшки в патогенезі карієсу зубів.
- •22. Визначення гігієнічного індексу за Федоровим-Володкіною, якісна і кількісна характеристика, інтерпретація результатів.
- •23. Визначення гігієнічного індексу за Green-vermillion, інтерпретація результатів.
- •24. Зубні нашарування. Види, склад. Механізм утворення зубного нальоту та зубного каменю. Занчення зубної бляшки у виникненні карієсу.
- •25. Поняття професіональної чистки зубів. Визначення, методи видалення зубних відкладень, засоби та інструменти.
- •26. Класифікація некаріозних уражень зубів.
- •27. Флюороз зубів. Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, диференціальна діагностика, лікування та профілактика.
- •28. Гіпоплазія зубів. Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, диференціальна діагностика, лікування та профілактика.
- •29. Підвищена чутливість (гіперестезія) твердих тканин зубів. Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, диференціальна діагностика, лікування та профілактика.
- •30. Клиноподібні дефекти. Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, диференціальна діагностика, лікування.
- •31. Некроз твердих тканин зубів. Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, диференціальна діагностика, лікування.
- •32. Ерозія емалі.
- •33. Стирання твердих тканин зубів. Причини, розвиток, Клініка, діагностика, профілактика та лікування.
- •34. Розповсюдженість та інтенсивність карієсу. Вплив факторів зовнішнього середовища.
- •35. Значення мікроорганізмів у розвитку карієсу зубів.
- •36. Мікроорганізми порожнини рота в нормі.
- •43. Ремінералізуюча терапія карієсу. Застосування препаратів фтору.
- •44. Помилки та ускладнення при препаруванні. Методи запобігання.
- •45. Помилки та ускладнення при дагностиці та лікуванні карієсу.
- •46. Лікування карієсу. Пломбування цинко-фосфат, силікат, силікофостфат. Цементами.
- •47. Лікування карієсу. Пломбування цинк-евгенольними цементами.
- •48. Лікування карієсу: пломбування амальгамою.
- •49. Лікування карієсу: пломбування склоіномерними цементами.
- •50. Лікування карієсу: композиційними матеріалами.
- •51. Лікування карієсу: композиційними матеріалами світлової полімеризації.
- •52. Кислотне протравлювання емалі і дентину. Показання, види, кондиціонери, методика тотального протравлювання.
- •53. Адгезивні системи 4 покоління.
- •54. Адгезивні системи 5 покоління.
- •55. Адгезивні системи 6-7 покоління.
- •56. Механізм і методика утворення гібридної зони дентину, значення при пломбуванні композиційними матеріалами.
- •57. Помилки та ускладнення при пломбуванні різними пломбувальними матеріалами (цементи, амальгама).
- •58. Помилки та ускладнення при роботі з композиційними матеріалами хімічного твердіння.
- •59. Помилки та ускладнення при роботі з композиційними матеріалами світлового твредіння.
- •60. Контактний пункт, визначення, функціональне занчення, показання до відновлення, техніка відновлення.
- •61. Сендвіч-техніка при лікуванні карієсу. Види, суть, методика проведення.
- •62. Дисколоріти зубів та методи їх усунення.
51. Лікування карієсу: композиційними матеріалами світлової полімеризації.
Композиційні матеріали світлового твердіння. Позитивні та негативні властивості, показання до застосування. Ініціатором полімеризації є камфарохінон та амінний активатор які утв. сполуку. Під впливом світла(400-500нм) через фотополімеризаційну лампу вона розпадається з утв.вільних радикалів, швидкість залежить від інтенсивності світла. Опимальна глибина тверднення 2мм. Для поліпшення адгезії емаль протравлюють к-тою(37% фософрна), яка розчиняє неорганічні компоненти і утвмікропорив які проникає матеріал. Властивості:Позитивні - 1.Висока механ. міцність – 300-370Мпа. 2.Утв. хім. звязку з твердими тканинами.3.Біо.толерантні до матеріалів.4. Ідентичні з природнми тканинами зубів за фіз. Властивостями (прозорість,колрі, стійкість до стирання). Негативні–усадка. Техніка пломбування каріозної порожнини фотополімерним композиційним матеріалом. Композиційний матеріал світлової полімеризації вносять у каріозну порожнину шарами завтовшки не більше ніж 2мм. Це необхідно для повної світлової полімеризації матеріалу і запобіганняю виникненню значної полімеризаційної усадки. При заповненні каріозної порожнини шари матеріалу розміщують не горизонтально, а вертикально, навскісно, ближче до стінок каріозної порожнини. Кожний шар матеріалу відповідно обробляють(пластичне оброблення, моделювання) і полімеризують світлом. Світлову полімеризацію проводять лампою з боку стінки (точніше через неї) порожнини, до я кої повинна прикріпитися ця порція матеріалу. Наступну порцію накладають з боку протилежної стінки. Таким чином, це дає змогу досягти найкращого приєднання матеріалу до стінок каріозної порожнини. Утрачений унаслідок каріозного процесу дентин замінюють композиційним матеріалом дентинних (опакових) відтінків, а емаль – емаливим відтінком. Порожнину заповнюють з надлишком, поверхневий, інгібований киснем шар видаляють під час остаточного оброблення пломби. Після моделювання поверхні її полірують до зеркального блиску сухої поверхні.
52. Кислотне протравлювання емалі і дентину. Показання, види, кондиціонери, методика тотального протравлювання.
Одним з важливих компонентів досягення міцного з‘єднання адгезивної системи і твердих тканин зуба – ретельність кислотного протравлювання емалі та дентину. Крім звичайних рекомендацій з оптимального місту в них ортофосфорної кислоти – 35-37%. Щоб не допустити розтікання – протравку виготовляють у вигляді забарвленого гелю. Із за того що силікон у складі не повністю вимивається, його замістили на спеціальні полімерні частинки, які легко змиваються водою. У ХХст. Була запропонована техніка тотального кислотного протравлювання емалі та дентину. Тому для його протравлювання застосовують менші концентрації фосфорної к-ти. Крім препаратів фосфорної к-ти були створені також дентинні кондиціонери – гелі, в які крім фосфорної введені і слабші к-ти: яблучна, малеїнова тощо. Назву «кондиціонер» вони отримали внаслідок того, що за допомогою цих препаратів готують поверхню дентину для нанесення на неї адгезивної системи. Більшість кондиціонерів випускається у вигляді забарвлених в різні кольори (зелений, синій, червоний) гелів, що полегшує контроль їх розподілу по поверхні твердих тканин зуба. Для надання розчину фосфорної к-ти консистенції гелю застосовуються пофарбовані силіконові частинки. Нині розроблені незмивні кондиціонери, які не потрібно змивати водою з обробленої поверхні, оскільки вони органічно поєднуються з компонентами адгезивної системи (NRC, Densply). Застосовується при пломбуванні хімічним композитом, композиційни, фотополімерами.
