- •Модуль реалізації алгоритмів на графах з візуалізацією етапів розробки
- •Анотація
- •1 Призначення та область застосування об’єкту проектування
- •1.1 Призначення та область застосування
- •1.2 Огляд способів та засобів розробки
- •1.2.1 Побудова блок-схем алгоритмів програм.
- •1.2.2 Правила побудови блок-схем
- •1.2.5 Створення нового проекту
- •1.2.6 Створення блок-схеми та генерація коду
- •1.2.3 Створення блок схем алгоритмів за допомогою fcEditor
- •1.2.4 Огляд fceDitor
- •1.2.7 Експорт блок схеми алгоритму
- •1.2.8 Імпорт блок схеми
- •1.3 Огляд програмних та апаратних засобів
- •1.3.1 Псевдо код
- •1.3.2 Мови програмування високого рівня
- •1.4 Постановка задачі на розробку
- •2 Проектування модуля реалізації алгоритмів на графах з візуалізацією етапів розробки
- •2.1 Поняття графа
- •2.1.1 Орієнтований граф
- •2.1.2 Змішаний граф
- •2.2 Цикли та умовний оператор if
- •2.2.1 Безумовні цикли
- •2.2.2 Цикл з передумовою
- •2.2.3 Цикл з післяумовою
- •2.2.4 Цикл з виходом із середини
- •2.2.5 Цикл з лічильником
- •2.2.6 Вкладені цикли
- •2.2.7 Спільний цикл
- •2.2.8 Умовний оператор if
- •2.3 Реалізація модуля побудови алгоритмів на графах з візуалізацією процесу розробки
- •2.4. Реєстр змінних
- •2.5 Алгоритм побудови псевдокоду
- •2.5.1 Генерація псевдокоду лінійного алгоритму
- •2.5.2 Генерація псевдокоду нелінійного алгоритму
- •2.6 Форматування псевдокоду
- •2.7 Аналіз правильності побудови графу
- •2.7.1 Алгоритм аналізу перевірки правильності графу
- •2.8 Вибір технології та мови програмування
- •3 Тестування системи
- •Висновки
- •Список використаних джерел
1.2.7 Експорт блок схеми алгоритму
FCEDitor надає можливість виконувати експортувати блок-схему безпосередньо в вихідний файл на мові високого рівня, який буде збережений на жорсткому диску комп’ютера, або на іншому носію.
Експорт в вихідний файл виконується за допомогою команди «Экспорт в код» меню «Экспорт» ( рис 6.)
Рис. 6. Експорт блок-схеми в вихідний файл
Після успішного експорту буде створений вихідний файл з кодом на мові високого рівня.
Експорт блок-схеми в файл зображення виконується подібним чином. За допомогою команди «Экспорт в картинку» меню «Экспорт» (рис. 7.)
Рис. 7. Експорт блок-схеми в графічний файл
Серед доступних форматів збереження в графічний файл доступний тільки формат BMP.
1.2.8 Імпорт блок схеми
FCEDitor дозволяє будувати блок-схему із вихідних файлів на мові високого рівня (Pascal, С++).
Імпортування виконуюється за допомогою команди «Импорт из…» меню «Импорт» (рис. 9), можна галочкою вказати мову, з якої необхідно імпортувати блок-схему і потім вибрати «Импорт из…», або вибрати із випадаючого списку (рис. 8)
Рис. 8. Імпорт блок-схеми з вихідного файлу на мові високого рівня
Рис. 9. Імпорт блок-схеми з вихідного файлу на мові високого рівня
Результатом виконання імпорту, буде побудована блок-схема (рис. 10), вихідний файл на мові високого рівня та згенерований код з блок-схеми.
Рис. 10. Результат імпортування з вихідного файлу на мові високого рівня
1.3 Огляд програмних та апаратних засобів
1.3.1 Псевдо код
Псевдокод – компактна (найчастіше неформальна) мова опису алгоритмів, що використовує ключові слова мов програмування, але опускає несуттєві деталі і специфічний синтаксис. Псевдокод зазвичай опускає деталі, несуттєві для розуміння алгоритму людиною. Такими несуттєвих деталями можуть бути описи змінних, системно-залежний код і підпрограми.
Головна мета використання псевдокоду – забезпечити розуміння алгоритму людиною, зробити опис більш сприймаємим, ніж вихідний код на мові програмування. Псевдокод широко використовується в підручниках і науково-технічних публікаціях, а також на початкових стадіях розробки комп'ютерних програм.
Блок-схеми можна розглядати як графічну альтернативу псевдокоду. На відміну від стандартизації синтаксису мов програмування, на синтаксис псевдокоду зазвичай не встановлюється стандартів, так як останній безпосередньо не компілюють у виконувану програму. Тому можна сказати, що зазвичай кожен варіант використання псевдокоду може бути відмінним від попередньо відомих, однак щоб бути максимально зрозумілим, намагаються використовувати більш-менш сталі форми його запису, як правило, запозичені з будь-якої мови програмування. Найчастіше джерелом псевдокоду служать кілька мов, і таким чином псевдокод часто не містить специфічних ознак кожної мови програмування. Крім того, математичні вирази часто включаються в псевдокод в тому вигляді, як їх прийнято записувати в математиці, а не в мовах програмування, а деякі фрагменти псевдокоду можуть записуються фразами природної мови (російської, англійської і т.д.). Однак при цьому конструкції деяких мов програмування частіше використовуються для псевдокоду. Так, наприклад, дуже часто використовується синтаксис, схожий на синтаксис мови Pascal. Це пояснюється тим, що Pascal створювався як мова, орієнтована на задачі навчання програмування, і тому синтаксис цієї мови особливо пристосований для сприйняття людиною. Часто використовуються і інші мови: C, Algol, Fortran та інші.
Відомі прогнози, які стверджують, що подальший розвиток мов програмування піде по шляху їх зближення з псевдокодом, що в кінцевому етапі дозволить здійснювати програмування на природних мовах.
У ряді випадків псевдокодом називають систему команд абстрактної машини, наприклад, P-код, псевдокод вигаданої машини MIX і т.д. На відміну від псевдокоду неформального характеру, такий псевдокод вже суворо формалізований, важчий для розуміння людиною, але може транслювався в працюючу програму за наявності програми-емулятора цієї гіпотетичної машини.
