4.Юрисдикції з помірним оподаткуванням і нетипові офшорні центри Швейцарія

До таких країн відноситься Швейцарія. Відома в усьому світі своїми банківськими установами, вона становить одночасно ве­ликий інтерес для корпоративного міжнародного податкового планування. Дуже помірні податки, з одного боку, і численні до­говори про запобігання подвійного оподаткування, укладені з бі­льшістю провідних держав — з іншого, створюють сприятливий клімат для іноземних інвесторів.

Населення Швейцарії становить 7 млн чоловік, з яких 18,8% — іноземці. Країна оснащена зручною й надійною систе­мою зв'язку і транспортних комунікацій із усіма країнами Євро­пи і найбільших держав планети. Економічна і політична стабі­льність у ній висока. Швейцарія тривалий час була зразком до­тримання банківської таємниці. На підставі швейцарських зако­нів навіть підозрювані в здійсненні фіскально-валютних злочи­нів, включаючи податкове шахрайство, були надійно сховані від правосуддя. Тепер обвинувачуваним у махінаціях з метою ухи­лення від податків дотримання банківської таємниці не гаранту­ється. На підставі двосторонніх угод, укладених з Німеччиною і США, такі особи піддаються карному переслідуванню.

Ці зміни в законодавстві не похитнули, а, навпаки, зміцни­ли авторитет Швейцарії в міжнародному бізнесі. Для відкрит­тя і реєстрації компанії в цій країні не потрібно особливих дозволів, які виходять за рамки загальних правил заснування фірми. Спеціальні дозволи видаються тільки при заснуванні банків, трастових і страхових компаній. Термін заснування компанії в Швейцарії становить 4—6 тижнів, а витрати, пов'язані з цією процедурою, — це внесок у скарбницю в розмірі 3% від суми акціонерного капіталу, а також плата за розробку договору компанії і запис до реєстру, який стано­вить 1500—5000 швейцарських франків.

Найбільш розповсюджений у Швейцарії вид корпорації — це компанії з обмеженою відповідальністю. Для їхнього заснування необхідний статутний капітал розміром 100 тис швейцарських франків, з них 50 тис. необхідно внести при реєстрації. Всі акти­ви компанії можуть належати іноземцям, але більшість її дирек­торів повинні бути резидентами Швейцарії. Податкові переваги цієї країни зумовлені тим, що в ряді кантонів існує можливість зареєструвати компанію, оподатковувану одним тільки федера­льним податком (його ставка не перевищує 9,5%), тоді як муні­ципальний і кантональний податки, які значно перевищують фе­деральний, компанії дозволено не сплачувати.

Найбільш зручними і вигідними з погляду оподаткування в Швейцарії вважаються дві організаційно-правові форми ком­паній:

Холдингова компанія. Швейцарське законодавство вважає холдингом підприємство, діяльність якого полягає винятково чи переважно в участі в прибутку інших компаній. При цьому не менше 75% його доходів повинні складати надходження від уча­сті в прибутку інших юридичних осіб. У більшості кантонів хол­дингові акціонерні компанії користуються численними привілея­ми, серед них:

• пільги із загальноприйнятих податків;

• зниження базової величини капіталу, яке підлягає оподат­куванню;

• зменшення пропорційного податку з капіталу, при цьому податок скорочується на величину співвідношення:

Доходи від участі (дивіденди)

            -100% .

Сукупний прибуток компанії

Якщо відношення величини дивідендів до сукупного прибут­ку дорівнює 1, то така холдингова компанія цілком звільняється від федерального податку на прибуток. Майже всі кантони звіль­няють холдингові компанії від кантональних і муніципальних податків на прибуток.

Доміціарна компанія. Це швейцарське підприємство, яке керується з-за кордону і не має ні власного офісу, ні служ­бовців у Швейцарії і не займається конкретною комерційною діяльністю на території даної країни. Доміціарним компаніям дозволяють мати в Швейцарії поштову адресу (поштову скри­ньку). Тим самим за своїм юридичним статусом доміціарна

Кантон — адміністративно-територіальна одиниця Швейцарської Конфедерації.

Компанія мало чим відрізняється від не резидентної офшорної компанії. Такі компанії, як і холдинги, не платять кантональні податки на прибуток, а кантональний податок з капіталу спла­чують за зниженою ставкою.

Змішана доміціарна компанія, на відміну від чисто доміціарної, користується правом мати офіс і власний персонал у Швей­царії, але її права на ведення комерційної діяльності в цій країні обмежені. У тих випадках, коли така компанія укладає угоди зі швейцарськими партнерами, її прибуток піддається оподаткуван­ню за загальними правилами, а прибуток від зовнішньоекономіч­них операцій обкладається податками частково або не обклада­ється зовсім.

При проведенні міжнародного податкового планування інте­рес до Швейцарії виявляють, крім холдингових, ще й фінансові, ліцензійні й торгово-закупівельні компанії. І хоча з погляду пільг з оподаткування Швейцарія поступається іншим офшорним цен­трам, але високий рейтинг репутації в діловому світі цієї країни часто відшкодовує її клієнтам втрату потенційних вигод, одержу­ваних ними при інвестуванні в інших податкових гаванях.

Голландія

Це середньоєвропейська за розмірами країна з населенням 16 млн. чоловік зі столицею в Амстердамі, хоча уряд знаходиться в Гаазі. Має зручні й надійні засоби зв'язку і сполучення з усіма країнами світу. Для громадян Європейського Союзу надає повну свободу поселення. Валютний контроль існує, але одержати до­звіл на операції з валютою неважко. Банківська таємниця охоро­няється суворо, навіть передбачене карне покарання за її розго­лошення, але в той же час за вимогою податкової служби всі під­приємства і банки зобов'язані надавати необхідні відомості. За згодою між Голландією і Німеччиною особи, які вчинили подат­кові злочини, підлягають екстрадиції.

Голландія залишається країною, часто використовуваною в корпоративному податковому плануванні. Це зумовлено тим, що держава надає іноземним інвесторам численні пільги для прове­дення різних видів зовнішньоекономічної діяльності.

Разом зі Швейцарією Голландія є одним з найбільших фінан­сових центрів Європи. Через цю країну за кордон надходить зна­чна частина інвестицій з європейських країн. Сама Голландія по­сідає друге місце в світі за обсягом прямих інвестицій в амери­канську економіку.

У той же час продумана система пільг перетворила Нідерлан­ди на центр притягання іноземних капіталів. Особливістю подат­кової системи є система податкових переваг і пільг, наданих у цій країні холдинговим, фінансовим і ліцензійним компаніям. Ці пільги значно перевершують переваги, які надаються Швей­царією й іншими країнами Європи. Голландія володіє найширшою в світі мережею найзручніших угод про уникнення подвій­ного оподаткування.

Завдяки цим обставинам тут розмістилося багато компаній холдингового типу. Податок на прибуток торгово-промислових компаній становить в Голландії, як і в багатьох країнах Європи, 35—40%. Але холдингові компанії мають істотні пільги. їхні до­ходи, які надходять від дочірніх фірм у вигляді дивідендів, пода­тком не обкладаються взагалі, при цьому необхідний мінімаль­ний обсяг участі в їхньому капіталі повинен бути не менше ніж 5%. До найважливіших пільг для холдингових компаній додаєть­ся і незначний за величиною податок на вивезення дивідендів з Голландії, набагато менший, ніж в інших країнах.

У Голландії створені сприятливі умови для діяльності фінан­сових компаній. їхня функція — кредитне посередництво, пере­каз кредитів і відсотків на основі податкової схеми, складеної з ланцюга наданих пільг і податкових переваг. До таких пільг від­носяться:

• відсутність у Голландії податку «біля джерела доходу» на розподілений відсоток;

• низький податок, а в більшості випадків відсутність по­датку «біля джерела доходу» на переказані в країну відсотки з позик;

• при проведенні кредитно-позикових операцій (коли кредит фінансується за рахунок позики) дозволено виключати з оподат­ковуваного податком доходу витрати на фінансування «вхідного» кредиту.

Особливістю податкового регулювання діяльності фінансових компаній є нарахування так званого «мінімального оподаткова­ного доходу», на основі якого стягується гарантований податок. Ставка такого податку, однак, невелика й залежно від характеру кредиту і його величини становить 0,25—0,125% і менше.

До інших важливих особливостей голландського законодавст­ва належить те, що воно надає можливість поєднувати в одному підприємстві холдингову, фінансову, ліцензійну і будь-яку іншу діяльність. Ця обставина робить Голландію ще більш привабли­вою країною для міжнародного бізнесу.

Ірландія

Острівна держава з населенням 3,5 млн. чоловік з 50-х років XX ст. почала проводити політику залучення іноземних інвести­цій і створення нових робочих місць. У даний час Ірландія — од­на з найбільш універсальних офшорних юрисдикцій, яка володіє безліччю переваг.

Для жителів Ірландії їхня країна не є податковим раєм, навпа­ки — це країна з високим рівнем прогресивного оподаткування. Для іноземних інвесторів Ірландія стала дуже привабливою офшорною юрисдикцією, яка випереджає за рівнем привабливості багато типових офшорних центрів. Процедура реєстрації інозем­них компаній тут дуже спрощена і займає 1—2 дні. Можливість заснування не резидентних офшорних компаній поєднана з широ­ким набором податкових пільг для компаній, які займаються реа­льною виробничою або фінансовою діяльністю. Пільговий пода­ток у 10% застосовується в окремих галузях обробної промисло­вості, а також для компаній, які займаються наданням інженер­них і комп'ютерних послуг. Оподаткуванню не підлягають дохо­ди від патентів на винаходи і від продажу творів мистецтва, якщо вони створюються в Ірландії.

В Ірландії створений спеціальний пільговий режим для інозе­мних фінансових інвестиційних компаній. На відміну від бага­тьох інших юрисдикцій, офшорні компанії тут мають право вести діяльність і на території Ірландії. Одночасно вони зберігають пільги, які звільняють їх від податків на доходи, отримані за ру­бежем. Доходи, джерело яких знаходиться в самій Ірландії, об­кладаються за пільговою ставкою в 10%. За законами країни ір­ландська компанія, яка веде діяльність за кордоном, може бути визнана не резидентною і звільнена від податків, якщо її акціоне­ри і директори — нерезиденти Ірландії.

На відміну від інших офшорних юрисдикцій, в Ірландії поряд з не резидентними компаніями з обмеженою відповідальністю існує можливість створення офшорних компаній з необмеженою відповідальністю (типу unlimited). У компанії з обмеженою від­повідальністю повинні бути як мінімум два акціонери, причому акціонер одночасно може бути і секретарем компанії. Список власників компаній вноситься до реєстру акціонерів. В офшор­ному бізнесі повсюдно застосовується механізм номінального володіння акціями.

Однією з найважливіших особливостей ірландської офшорної юрисдикції стало створення в 1987 р. Центру Міжнародних фі­нансових послуг. Він був створений для того, щоб полегшити європейським фінансистам вихід на американські та європейські біржі в денний час. Розрахунок зроблений на те, що при даному Центрі будуть акредитовані представництва найбільших світових бірж. Свої операції тут у 1995 р. почала проводити Нью-Иоркська бавовняна біржа.

У складі Центру відкриваються іноземні інвестиційно-фінансові й торговельні компанії. Діяльність компаній у рамках Центру здійснюється в різних сферах: банківська справа, операції на валютних, товарних і фондових біржах, управління капіталом, трастові, інвестиційні послуги, внутрішньо фірмове страхування, а також інші види підприємницької діяльності.

Для одержання права займатися діяльністю в складі центру компанія повинна отримати сертифікат Міністерства фінансів Ір­ландії. Податок на прибуток сертифікованої компанії становить 10%, але він може бути ще меншим, тому що дозволено високі но­рми амортизаційних відрахувань. Крім того, ці компанії також зві­льняються від податків на доходи, отримані за межами Ірландії.

В Ірландії немає закону про охорону банківської таємниці. Але фактично вона існує, оскільки її охорона передбачена в до­говорі між банком і клієнтом. У випадку її порушення банк ви­плачує клієнтам значну компенсацію. Банк не має права відмов­ляти судовим органам у наданні інформації, коли мова заходить про кримінальний чи цивільний процес. Разом з тим, підозрювані в податкових злочинах не підлягають екстрадиції.

Ірландія уклала 15 договорів про усунення подвійного опода­ткування. Крім того, укладені інші податкові угоди з рядом країн, відповідно до яких від податку «біля джерела доходу» майже ці­лком звільнені відсотки, рентні платежі за володіння літаками і нерухомістю.

Подібні договори Ірландія уклала з Бельгією, Німеччиною, Данією, Люксембургом, Англією, Норвегією, Швецією, Швейца­рією, Росією.

Угорщина

Угорщина — одна з небагатьох країн Східної Європи, у якій створено максимально сприятливий клімат для залучення інозе­мних інвестицій у виробничу і невиробничу сфери. Ця країна ви­кликає зростаючий інтерес з боку транснаціональних корпорацій, які утворюють внутрішньо фірмові структури, які використову­ються в міжнародному податковому плануванні.

В Угорщині усунуті які-небудь обмеження для утворення компаній, а також на іноземну участь у цих компаніях. Найпоширеніші організаційно-правові форми компаній:

• компанія з обмеженою відповідальністю;

• акціонерне товариство.

Перша з названих форм засновується тільки одним власником. Для її створення необхідний статутний капітал величиною близь­ко 7 тис. дол. США. Статутний капітал акціонерного товариства повинен складати 67 тис. дол. США.

На відміну від Ірландії, податок на прибуток тут сплачують як резидентні, так і не резидентні компанії, включаючи постійні представництва іноземних підприємств. Іноземні компанії, які одержують дохід, створений на території Угорщини, платять по­даток на репатріацію такого прибутку за ставкою 18%.

Ставка податку на прибуток корпорацій в Угорщині стано­вить:

• 18% для нерозподіленого прибутку;

• додатковий податок з розподіленого прибутку, стягнутий у джерела виплати дивідендів;

• 5> додатковий податок за ставкою 32,95%, який застосовуєть­ся для обкладання 65% доходів постійного представництва іно­земної компанії.

Усі ці додаткові податки не стягуються, якщо отримані дохо­ди (у вигляді дивідендів чи в іншій формі) залишаються в Угор­щині і не репатріюються за кордон.

В оподатковувану базу угорських компаній необхідно вклю­чати всі іноземні джерела одержуваних доходів, за винятком ди­відендів. До неї включають і суму податків, яка сплачується в іноземних юрисдикціях. Однак у більшості випадків на цю суму надається податковий кредит або податкове звільнення.

Податкові відомства Угорщини здійснюють контроль за трансферним ціноутворенням, коли відбуваються зовнішньоеко­номічні операції між компаніями, які входять у єдину структуру ТНК. У той же самий час компаніям-резидентам, діяльність яких пов'язана з офшорними угодами, надається сприятливий подат­ковий режим. Цим компаніям дозволено не сплачувати податок на додану вартість (ПДВ), вони одержують податковий кредит у розмірі 85% як від суми основного податку на прибуток, так і до­даткового податку з розподіленого прибутку. При цьому ставить­ся умова: такі компанії мають бути зареєстровані в Угорщині, їхні органи управління теж має знаходитися в цій країні, а біль­шість їхнього персоналу повинна складатися з угорських грома­дян. Однак власність тих самих компаній на 100% може належа­ти іноземцям.

Угорщина уклала численні угоди з іноземними країнами, в тому числі й державами СНД. Популярність цієї країни серед представників міжнародного бізнесу зростає. їх не відлякує стан­дартна в Угорщині ставка 23% податку з розподіленого прибут­ку. У багатьох випадках вона знижується до 0%. Податкове зако­нодавство цієї країни стимулює діяльність офшорних холдинго­вих, фінансових і ліцензійних компаній, що відкриває широкі пе­рспективи використання цієї юрисдикції для корпоративного міжнародного планування.

Країни Середземноморського регіону

Кіпр

Острів Кіпр розташований у східній частині Середземного моря за 65 км на південь від Туреччини. Острів з 1974 р. розді­лений на турецьку й грецьку частини. Турецька частина являє собою «податкову пустелю»; оскільки високе оподаткування відлякує від цієї території місцевих та іноземних інвесторів. Зате великою популярністю в міжнародних ділових колах ко­ристується південна (грецька) частина острова з населенням близько 500 тис. чоловік.

Багато підприємців справедливо вважають Кіпр «податковим раєм», де процвітає офшорний бізнес. Це правильна оцінка, але варто зазначити, що Кіпр — нетиповий офшорний центр. Він відноситься до країн з помірним оподаткуванням, що послужило підставою для укладення Кіпром податкових угод з іншими краї­нами. Поставивши свої підписи під такими угодами, ці держави тим самим перестали визнавати Кіпр «податковим раєм».

Острів пов'язаний надійним і зручним морським і повітряним сполученням з більшістю великих країн. Телекомунікаційний зв'язок Кіпру з зовнішнім світом один з найкращих у світі. Існує валютний контроль, однак офшорні компанії на Кіпрі такому ко­нтролю не піддаються. Закон гарантує збереження таємниці бан­ківських внесків, але його дія поширюється тільки на Централь­ний Банк. Порушники Закону про оподаткування екстрадиції з Кіпру не підлягають.

Оскільки Кіпр не відноситься до «класичних» податкових га­ваней, то іноземні компанії обкладаються податком, величина якого незначна — 4,25%. Іноземні інвестори при вкладенні капі­талу на Кіпрі зобов'язані одержати дозвіл на проведення валют­них операцій у Центральному Банку, а також у галузевому мініс­терстві залежно від виду діяльності компанії.

За законами Кіпру в країні допускаються дві організаційно-правові форми компаній:

акціонерні товариства;

компанії з установленим внеском її членів і засновників як гарантія задоволення вимог кредиторів.

На острові заохочується утворення офшорних компаній. По­даткове законодавство Кіпру, а також система міждержавних по­даткових угод надзвичайно сприяє міжнародному податковому плануванню.

Зареєстровані тут офшорні компанії повинні цілком конт­ролюватися іноземними резидентами і проводити операції за межами Кіпру. Разом з тим офшорним компаніям дозволяється мати на острові свій офіс, із якого можна здійснювати управ­ління компанією. Офшорним компаніям дозволено виступати за своєю організаційно-правовою формою акціонерними това­риствами, компаніями на гарантіях (companies limited by garantee), товариствами і дочірніми фірмами транснаціональ­них корпорацій.

Велике значення для залучення іноземних інвесторів має і та обставина, що на Кіпрі можливе заснування спеціальних офшорних трастів, цілком звільнених від податків.

На відміну від іноземних компаній, резидентні корпорації на Кіпрі обкладаються податком за ставкою 20—25%, тобто вище, ніж в Угорщині. Серед іноземних інвесторів тут найбільшим об'єктом вкладення капіталу є холдингові, торгово-закупівельні і судноплавні компанії.

Варто сказати, що звільнення від подвійного оподаткування можуть одержати резиденти Кіпру, які мають статус локальної кіпрської компанії. їм надаються податкові кредити незалежно від наявності відповідних двосторонніх угод. У той же час офшорним компаніям можна користуватися податковими кредитами тільки за умови, що їхні доходи виникають у країні, з якою укла­дена податкова угода. Великі пільги надаються платникам на Кіпрі при індивідуальному прибутковому оподаткуванні. При податковій ставці для кіпріотів від 0 до 40%, усього за ставкою 5% обкладаються іноземні інвестиційні доходи і пенсії, переказа­ні на острів іноземцями, які не займаються бізнесом на території Кіпру. Грошові суми, переказані на батьківщину тими, хто по­стійно проживає за кордоном і висилає на Кіпр іноземні інвести­ційні доходи, також обкладаються податком у розмірі 5%.

Популярність Кіпру як офшорного центру в міжнародному бі­знесі неухильно зростає. Усе більша кількість транснаціональних корпорацій шукає податкові укриття на цьому острові. У відпо­відь на це урядами СІЛА, Канади, Франції і Великобританії в по­даткові договори вставлені застереження, які обмежують можли­вості використання умов податкових угод транснаціональними корпораціями. А останнім часом СІА і Канада взагалі перестали застосовувати відповідні податкові конвенції у відношенні кіпр­ських офшорних компаній.

Мальта

У цю державу, крім Мальти, входить ще 5 островів, розташо­ваних за 90 км на південь від Сицілії. Населення країни — близь­ко 355 тис. чоловік, столиця — місто Валетта.

Починаючи з 1987 р. уряд Мальти, спираючись на підтримку держав Європейського Союзу, приступив до перетворення країни на центр притягання іноземних інвестицій.

Мальта має добре транспортне сполучення з іноземними краї­нами і постійно поліпшує міжнародні телекомунікації. Нинішня політична ситуація на острові стабільна. Валютний контроль на островах існує, але надаються гарантії безперешкодної репатріа­ції іноземцями своїх доходів.

Заснування на Мальті іноземних компаній не пов'язане з якими-небудь труднощами. При створенні мальтійської компа­нії спеціальний дозвіл необхідно одержувати тільки банкам, страховим компаніям і корпоративним фондам. З організаційно-правової точки зору найпоширенішою і найбільш зручною фор­мою бізнесу є акціонерне товариство закритого типу (private company). Для заснування такого підприємства, якщо його за­сновниками виступають нерезиденти, а підприємство збираєть­ся вести комерційну діяльність на Мальті, потрібно мати міні­мальний акціонерний капітал у розмірі 10 000 мальтійських фу­нтів (28 тис. дол.), причому половина цієї суми вноситься при реєстрації.

При оподаткуванні корпорацій, інкорпорованих на Мальті, за­стосовується принцип резидентства. Інші компанії сплачують тут податки за принципом територіальності.

Ставка податку на прибуток резидентних корпорацій на Мальті мало відрізняється від середньоєвропейської і становить 35%. Однак компаніям, які займаються виробничою діяльністю, надаються пільги: на їхні дивіденди встановлена нижча податко­ва ставка. Пільгові умови оподаткування поширюються і на не­розподілений прибуток, спрямований на фінансування інвести­ційних проектів компаній «пільгового податкового статусу». Во­на оподатковується за ставкою 17,5%. До таких компаній відне­сені промислові підприємства і фірми — експортери товарів і по­слуг місцевого виробництва.

Реєстрація компаній, які одержали на Мальті статус офшорних, почалася в 1988 р. Однак у зв'язку з підписанням Мальтою договорів про уникнення подвійного оподаткування з 22 країна­ми (в тому числі зі США, Францією й Великою Британією), по­дальша реєстрація офшорних компаній на Мальті припинена 31 грудня 1996 р., хоча вже зареєстровані фірми мали змогу про­довжувати свою діяльність до 31 березня 2004 р. Статус офшорної компанії могли одержати фірми, інкорпоровані на Мальті, а також відділення іноземних банків і страхових компаній. Влас­никами офшорної компанії можуть бути тільки нерезиденти.

Торговельні офшорні компанії платять податок за ставкою 5% і звільняються від податків з розподіленого прибутку. Усі комерційні операції таких компаній повинні вестися за межами Мальти.

Міжнародні холдингові компанії, які зареєстровані на Мальті і мають іноземні інвестиції, сплачують податок за повною став­кою — 35%. Але акціонери-нерезиденти, які одержують дивіден­ди від цієї компанії, можуть одержати компенсацію в розмірі 2/3 суми виплачуваних податків або податковий кредит на всю суму податку. Це знижує рівень оподаткування міжнародних холдин­гових компаній до 0—6,25%. Великі пільги і переваги одержують тут також іноземні інвестиційні компанії.

Міжнародні податкові угоди, укладені Мальтою з іншими країнами, дозволяють резидентам Мальти користуватися подат­ковими кредитами при сплаті ними податків за принципом територіальності, але в тому випадку, коли в Мальти немає відносин з державою про запобігання подвійного оподаткування, мальтійсь­кі податкові відомства надають резидентам своєї країни податко­вий кредит у розмірі 25%.

Серйозні пільги надаються на Мальті іноземцям і за індивіду­альним прибутковим оподаткуванням. Іноземні громадяни, які одержали тут посвідчення на проживання, сплачують цей пода­ток за фіксованою ставкою 15%, але мінімальна сума податку становить 1 тис. мальтійських фунтів на рік.

Таким чином, незважаючи на поступову ліквідацію статусу офшорного центру, Мальта зберігає і ще довго зберігатиме при­вабливість для іноземних інвесторів. Мальта як і раніше буде становити інтерес у міжнародному податковому плануванні як юрисдикція резидентства торгових і холдингових компаній, осо­бливо тих, які входять у структури ТНК.