3.2 Причини виникнення омонімів

Лінгвісти виділяють наступні причини появи омонімів. А.А.Реформатський стверджує, що в нашій мові найбільше всього омонімів, які виникли завдяки запозиченням. Фонетична структура запозичуваного слова зазвичай зазнає змін відповідно до вимовних норм мови що запозичують і існуючими в цій мові правилами поєднання звуків. Асимільовані форма може і не бути тотожною ні однієї з вже наявних форм, але може випадково співпасти за звучанням з будь-яким словом мови-реципієнта. У результаті запозичень в англійській мові з'явилися 30.7% омонімів. З цим, ймовірно, пов'язаний різнорідний за етимологічною ознакою склад англійської омонімікі, який представлений словами німецького походження (45.3%), латино-романського (38.2%), грецького (6%), кельтського (1.84%) походження та інших.

О.С. Ахманова, визначаючи достатню активність омонімів, що з'явилися в результаті полісемії, вказує в той же час і на великі труднощі, сумніви, з якими пов'язані пошуки об'єктивних критерій оцінки завершення процесу омонімізації. В.І. Абаєв висказав думку про те, що “поява нових омонімів, їх “розмноження” йде в основному за рахунок полісемії”. В основі виникнення 2.8% омонімів лежать зміни семантичного характеру, оскільки ця група омонімів виникла внаслідок розпаду полісемії в різні періоди розвитку мови. У ряді випадків омоніми, що виникли зазначеним шляхом, диференціювалися графічно, що свідчило про остаточний розщеплення багатозначного слова на омоніми. А.І. Смірницький основним джерелом поповнення мови омонімами вважає випадкові звукові співпадіння. Перераховані вище причини омонімії реєструються в ході всієї історії англійської мови та сприяють появі омонімів як окремо, так і в комбінаториці.

3.3 Міжгалузева омонімія термінів

Міжгалузева омонімія - це терміни однієї області значення, які піддалися переосмисленню і ввійшли в терміносистему іншої науки. Для міжгалузевої омонімії характерні, принаймні, дві обов'язкові ознаки: за термінами повинні бути закріплені різні дефініції, і ці терміни функціонують в різних термінологічних системах. Вчені вважають, що в більшості випадків співіснування міжгалузевих омонімів стало можливим через їх утворення від латинського кореня. Наприклад, термін finish (від лат.“finis”) має такі значення: у техніці - “обробка, поліровка, чистова обробка”, у текстильній промисловості - “ апретура, чистота поверхні”,у сільському господарстві - “фініш, остання фаза відгодовування”.

У мові науки і техніки особливо поширена омонімія термінів через те, що у терміносистемах різних галузей науки і техніки широко застосовується так зване семантичне словотворення, коли існуючій формі слова приписується те чи інше значення. Так, наприклад, слово leader (один з міжгалузевих термінів) у фізиці має значення “іскровий або грозовий розряд, лідер”, у кінематографії - “зарядка ділянки кіноплівки, рекорд”, у кібернетиці - “початок масиву”, у слюсарній справі - “ходовий гвинт”, у геодезії - “попередній мерщак”, у гірничій справі - “направляюча стріла копра”, у політології - “провідник, керівник”, у поліграфії - “пунктир, пунктирна лінія”, у ботаніці - “головна гілка”, у сільському господарстві - “основний сорт”. Зрозуміло, що значною мірою характер значення таких омонімічних термінів визначається належністю оригіналу до тієї чи іншої галузі науки і техніки та конкретною тематикою самого тексту оригіналу. Однак, перекладацькі помилки можуть все ж виникати у зв'язку із неправильним вибором значення омонімічного терміну із суміжної галузі науки або техніки. Так медичний термін debris, який має два значення: одне ширше, загальномедичне (“чужорідна речовина”), а інше - вужче, стоматологічне (“зубний наліт”). При перекладі тексту зі стоматології можливий неправильний преклад даного терміну у тому випадку, коли він вжитий у тексті, що перекладається у широкому значенні, а вузький чи широкий контекст не дозволяють визначити, у якому із зазначених значень вжитий цей термін. Науково-технічний термін визначається як мовний знак, що репрезентує поняття спеціальної або професійної галузі науки чи техніки. Терміни є суттєвою складовою науково-технічної інформації і становлять одну з головних труднощів науково-технічного перекладу через неоднозначність використання та відсутність точних лексичних відповідників при перекладі. Крім того, треба зважати на варіативність використання термінів в різних варіантах англійської мови, коли один і той же термін може позначати різні явища, процеси, об'єкти тощо.

Розглянемо труднощі, що виникають при перекладі іншомовного тексту через існування лексичних елементів, тотожних за формою, але досить відмінних за значенням - омонімів. У мові науки і техніки омонімія термінів особливо поширена через те, що у терміносистемах різних галузей науки і техніки широко застосовується семантична форма словотворення, коли існуючій формі слова надається інше конкретне значення. Так, наприклад, загальновживане слово guide перекладається як “гід, керівник, провідник, проводир, керівництво (до чогось), путівник, дороговказ, поводир, підручник, покажчик”. У промисловості та техніці як термін воно має такі відповідні галузеві значення: “обсадна труба” (гірнича справа); “проводка прокатного стану” (металургія); “направляюча жила” (геологія); “направляючий прилад” (машинобудування); “передаточний важіль чи підойма” (будівництво); “хвилевід” (радіоінженерія) тощо. Отже, бачимо, що точний характер значення даного терміну можна визначити лише належністю тексту оригіналу перекладу до певної галузі науки або техніки.

Особливої уваги потребує точний переклад омонімічних термінів з атрибутивним сполученням, коли означення передує терміну. У такому випадку словосполучення перетворюється на галузевий чи вузькогалузевий термін. Розглянемо, наприклад, варіанти перекладу слова engine. Його основі словникові значення як загальновживаного такі: “машина, двигун, паровоз”. Але з іншого боку, дане слово можна розглядати як загальнонауковий термін з таким же семантичним значенням. Політехнічні словники пропонують його як термін широкого використання. При додаванні ж до нього атрибутивного компоненту термінологічне сполучення набуває таких значень: “air engine”- компресор (технічне промислове обладнання); “beating engine”- розмелювальна машина, рол (виробництво паперу); “blast engine”- повітродувка (металургія); “field engine”- трактор (сільськогосподарча техніка); “fire engine”- пожежний насос; “man engine”- підйомник для людей, кліть (шахтне виробництво); “oil-electric engine”- дизель-генератор (енергетична промисловість); “hoisting engine” - підйомна машина (будівництво); “pumping engine”- насос (водопостачальні системи); “reheat engine” - двигун з форсажною камерою (авіація), “skid engine” - скідер, механічна лебідка, двигун, “winding engine” - лебідка. У даному випадку означення є лівостороннім.

Прикладом термінотворення за допомогою надання атрибутивного значення слову engine є словосполучення “engine crew” - паровозна бригада; “engine driver” - машиніст; “engine room” - машинне відділення. Усього ж політехнічні словники пропонують 105 значень терміну engine з атрибутивним компонентом.