Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Розділ 1.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
902 Кб
Скачать
☆

Механізми для гідравлічного випробування арматур і трубопроводів:

При випробуванні трубопроводів на міцність і щільність тиск у системах створюють гідравлічними насосами, як правило, з електричним приводом.

Гідравлічний насос ГН-1200-400 з електродвигуном потужністю 20 кВт має подачу 1200 л/год і створює тиск до 40 МПа. У кожному із трьох циліндрів насоса розміщаються усмоктувальні й нагнітальні клапани й плунжер із шатуном, з'єднаним з колінчатим валом. Вал установлений на підшипниках у корпусі насоса. Хід плунжера 58 мм, а число ходів 25 у хвилину. Колінчатий вал одержує обертання від електродвигуна через шестеренний редуктор, розміщений у корпусі насоса. Насос разом з електродвигуном і магнітним пускачем установлений на баку, який служить резервуаром для води. Бак розміщений на візку й при роботі насоса повинен бути залитий водою не менш ніж на 1/3 висоти бака, вище торців опущених у нього усмоктувальних трубок.

На нагнітальній лінії насоса встановлені запобіжний клапан, запірний вентиль і манометр. Запобіжний клапан налаштовують на необхідний тиск за рахунок стиску пружини на верхньому ковпачку клапана. Клапан працює автоматично. Коли тиск води, створюваний насосом, перевищує необхідний, клапан відкривається й надлишок води зливається в бак.

Ручні поршневі насоси ГН-60, ГН-200М, ГН-500 застосовують при гідравлічних випробуваннях арматур або ділянок трубопроводів, що мають незначний обсяг. Зворотно-поступальний рух плунжера забезпечується маятниковим хитанням рукоятки.

Механізми, інструменти й пристосування для спеціальних робіт:

Засоби механізації, що застосовуються: при транспортуванні укрупнених схем реактора, механічному зрізанню транспортних обичайок з корпусів реактора й парогенераторів на АЕС із реакторами ВВЕР-1000; розсвердлюванні отворів і установці шрифтів на шпонках шахти й плитах ГЦН реакторів ВВЕР-1000; оптичній перевірці вертикальності каналів СУЗ водо-водяних реакторів.

Спеціальний вантажопідйомний пристрій дозволяє механізувати роботи в ізольованих приміщеннях незалежно від розмірів і конфігурації останніх. Пристрій містить у собі 2- або 4-звенную шарнірну стрілку, оснащену електричною лебідкою, і елементи кріплення стріли.

Стрілу можна кріпити на збірній колоні, що має завзято-розпірний пристрій, за допомогою якого колона закріплюється між перекриттями приміщення. Стріла повертається навколо колони на 360, крім того, усі ланки її мають шарнірне з'єднання й можуть переміщатися друг навколо друга. Стріла залежно від конструкції має виліт — 3...4 м. Стрілу повертають вручну. Якщо стрілу кріплять за допомогою каткового поворотного пристрою до перекриття приміщення, у перекритті приміщення повинні бути зроблені отвори для кріплення вантажопідйомного пристрою.

Прилад оптичний вертикального проектування (ПОВП) призначений для установки по вертикалі точок об'єкта, розташованих над і під приладом на відстані від 1,6 до 100 м. При відстані менш 1,6 м до контрольованої точки на об'єктив труби надягають додаткову оптичну насадку.

Прилад складається із зорової труби, пентапризми і столика . Зорова труба встановлена на виносному кронштейні. На цьому ж кронштейні змонтований циліндричний рівень. На кронштейні закріплена обертова горизонтальна вісь. На одному кінці осі кріпиться пентапризма в оправленні, на іншому - поворотна головка, за допомогою якої вісь і пентапризма повертаються на 180°. На осі укріплене кільце-упор, яким фіксується положення пентапризми у двох крайніх положеннях — «Зеніт» і «Надир». Положення пентапризм регулюють юстировочними гвинтами.

Прилад установлюють посадковою втулкою в стандартний трегер і коректують його положення в горизонтальній площині гвинтами. Поворот приладу на 360° навколо вертикальної осі роблять вручну при відпущеному гвинті. Для точної установки приладу служить мікрометричний гвинт. Пентапризму переміщають у горизонтальній площині й вертикальну вісь приладу виводять на контрольовану точку за допомогою відлікового мікрометра. Переміщення відраховують по шкалі мікрометра або індикатору з точністю до 0,01 мм. Відлік по мікрометру над кожною контрольованою точкою роблять двічі, з поворотом зорової труби на 1800, і по двох відмітках обчислюють середнє відхилення.