II. Кодування цифрового звука
В основі цифрового кодування звуку лежить процес перетворення коливань повітря в коливання електричного струму і подальша дискретизація аналогового електричного сигналу. Кодування та відтворення звукової інформації здійснюється за допомогою спеціальних програм (редакторів звукозапису). Часова дискретизація − спосіб перетворення звуку в цифрову форму шляхом розбивання звукової хвилі на окремі маленькі тимчасові ділянки де амплітуди цих ділянок квантуються (їм присвоюється певне значення). Це проводиться за допомогою аналого-цифрового перетворювача, розміщеного на звуковій платі. Таким чином, безперервна залежність амплітуди сигналу від часу замінюється дискретної послідовністю рівнів гучності. Сучасні 16-бітові звукові карти кодують 16536 різних рівнів гучності або 16-бітну глибину звуку (кожному значенню амплітуди присвоюється 16-бітний код). Якість кодування звуку залежить від:
1) глибини кодування звуку - кількість рівнів звуку;
2) частоти дискретизації - кількість змін рівня сигналу в одиницю часу.
З метою зменшення розмірів звукового файлу застосовують компресію (стискання обсягу за рахунок видалення частини інформації, яку органи слуху людини не сприймають). При цьому прагнуть зберегти 100% відновлення даних із стисненого стану.
III. Поняття звукового редактора
Аудіоредактор або звуковий редактор (англ. digital audio editor) – програмне забезпечення для редагування цифрового звуку. Редактори пристосовані для роботи з музичним матеріалом і перед ними стоять такі завдання:
запис звуку з одного або кількох входів (англ. inputs) та збереження в пам'яті комп'ютера як цифровий звук;
редагування часу початку, закінчення та тривалості будь-якого фрагменту звучання;
мікшування різних звукових доріжок, комбінуючи їх в різних пропорціях по динаміці й панорамі;
застосовуння простих та складних ефектів або фільтрів.
відтворювання звука, що може бути направленим на один або кілька виходів, наприклад гучномовці, додаткові процесори, або звукозаписуючий пристрій;
конвертація різних звукових форматів файлів, або різних рівнів якості.
IV. Основні типи звукових редакторів. Принципи їх роботи
Audacity – вільний, простий у використанні звуковий редактор для Windows та інших операційних систем.
Adobe Audition (раніше випускався під назвою Cool Edit Pro) – професійний аудіоредактор для обробки аудіо і відеопродукції, що підримує мультитрекове, недеструктивне та деструктивне редагування.
Sony Sound Forge, також відомий як Sonic Foundry Sound Forge –цифровий аудіоредактор, призначений для професійної та напівпрофесійної роботи.
Дивитися Додаток 1.
V. Суб’єктивні та об’єктивні властивості звука
1.Частота (висота) – кількість повних коливань за одиницю часу (одиниця виміру - Герц).
Низький звук(бас)
Високий звук(піск)
2. Тривалість – час, за який звук з ясно чутного переходить в абсолютну тишу.
3. Амплітуда (гучність) – максимальне значення коливального руху (одиниця виміру - Децибел).
Високий рівень гучності
Низький рівень гучності
Висновки
Перспективи розвитку і використання цифрового аудіо є дуже широкими. Здавалося б, все, що можна було зробити в цій галузі, вже зроблено. Однак це не так. Залишається маса ще зовсім незачеплених проблем:
Проблема розпізнавання мовлення.
Область розпізнавання мови ще дуже не розвинена. Давно вже робилися і робляться спроби створити програмне забезпечення, здатне якісно розпізнавати мову людини, проте всі вони поки не призводять до бажаного результату. Адже довгоочікуваний прорив у цій галузі міг би неймовірно спростити введення інформації в комп'ютер. Тільки уявіть собі, що замість набору тексту його можна було б просто надиктовувати, попиваючи каву десь неподалік від комп'ютера. Є безліч програм нібито здатних надати таку можливість, проте всі вони не є універсальними і збиваються при незначному відхиленні голосу читача від заданого тону.
Проблема розпізнавання звуків.
Взагалі не розв’язана на сьогодні. Комп’ютер ще не може розпізнати, наприклад, звучання скрипки в звуках оркестру або виділення рояля. Можна сподіватися, що коли-небудь таке стане можливим, адже людський мозок легко справляється з такими завданнями, однак сьогодні говорити про хоча б найменші зрушення в цій області рано.
Проблема синтезу звуків.
Звуковим синтезом називають процес побудови спектрів за допомогою генерації простих хвильових форм і їх подальшої обробки. В області синтезу звуку також є простір для вивчення. Способів синтезу звуку сьогодні існує декілька, проте жоден з них не дає можливості синтезувати звук, який не можна було б відрізнити від справжнього. Якщо, скажімо, звуки рояля або тромбона ще більш-менш піддаються реалізації, то правдоподібного звучання саксофона або електрогітари домогтися ще так і не змогли – існує маса нюансів звучання, які майже неможливо відтворити штучно.
Таким чином, можна сміливо сказати, що в області обробки, створення та синтезу звуку та музики ще дуже далеко до того вирішального слова, яке поставить крапку на розвитку цієї галузі людської діяльності.